Головна

Лабораторне заняття 10

  1. III. Зміст заняття
  2. V. ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ
  3. V. Зміст теми заняття
  4. V. ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ
  5. V. Зміст теми заняття
  6. V. Зміст теми заняття.
  7. VI. Матеріали методичного забезпечення заняття

ТЕМА: «ВИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГІЇ ПРОРОСТАННЯ І ЗДАТНОСТІ ДО ПРОРОСТАННЯ ЗЕРНА»

ЗАВДАННЯ: 1. Вивчити методику визначення енергії проростання і здатності до проростання зерна.

2. Визначити енергію проростання і здатність до проростання зерна пшениці, жита і ячменю.

МАТЕРІАЛИ,

ОБЛАДНАННЯ,

ДОКУМЕНТИ: Лічильник, шпателі, ваги лабораторні, штатив лабораторний, лійка скляна діаметром 100 мм, кулька скляна або склянка паличка, чашки Петрі, папір фільтрувальний, затискачі, 0,03-прцентний розчин хлорного вапна, зразки зерна пшениці, жита і ячменю.

ЛІТЕРАТУРА: ГОСТ 10968-88

Із середньої проби виділяють: 50 ± 1 г зерна - для крупнонасінних культур (пшениці, жита, ячменю, вівса і т. і.) чи 30 ± 1 г зерна - для дрібнонасінних культур (просо, сорго і т. і.). З виділеного зерна відбирають дві проби по 500 цілих зерен, що не відносяться до смітних чи зернових домішок.

Аналіз проводять за кімнатної температури повітря (18-22°С). Кожну пробу вміщують у встановлену в тримачі скляну лійку діаметром 100 мм. На кінець лійки надівають коротку гумову трубку із затискачем. В отвір лійки вмішують зігнуту скляну паличку або скляну кульку, щоб зерна не випадали. Лійку з зерном наповнюють водою кімнатної температури так, щоб рівень її був на 1,5-2,0 см вище від поверхні зерна. Зерна мають осісти, якщо ні, то необхідно їх перемішати скляною паличкою.

За температури повітря в лабораторії вище 22°С зерно заливають 0,03-процентним розчином хлорного вапна.

Через 4 год. затискач відкривають і зливають з лійки воду чи розчин хлорного вапна. Зерно, що було замочене в хлорному вапні, промивають водою 3-4 рази.

Після зливання води зерно на 16-18 год. залишають у лійці з відкритим затискачем. Щоб зерно не підсихало, лійку накривають чашкою Петрі з вологим фільтрувальним папером з внутрішнього боку чашки.

Через 16-18 год. затискач закривають, а зерно у лійці заливають водою на 4 години. Після цього затискач відкривають, воду зливають, а лійку з зерном накривають чашкою Петрі з вологим фільтрувальним папером з внутрішнього боку чашки і залишають на 22-24 год.

Через 48 год. після початку аналізу затискач закривають, зерно в лійці заливають водою і обережно перемішують скляною паличкою. Потім затискач відкривають, воду зливають, а зерно зали­шають у лійці під чашкою Петрі з вологим фільтрувальним папером до кінця пророщування, тобто на 24 год. (за визначення енергії проростання). Якщо зерно підсихає, його зволожують, заповнюючи лійку водою при відкритому затискачі. Одночасно зволожують і фільтрувальний папір.

Під час визначення енергії проростання зерно через 72 год. після початку аналізу висипають з лійки на лабораторний стіл і підраховують кількість непророслих зерен. До непророслих зерен відносять зерна без паростків або корінців.

Під час визначення енергії проростання і одночасно здатності до проростання підраховують зерна, що не проросли за 72 год., які знову помішають у лійку, заливають водою при відкритому затискачі й залишають ще на 48 год. під чашкою Петрі з вологим фільтрувальним папером.

Через 120 год. після початку аналізу підраховують кількість непророслих зерен для визначення здатності до проростання.

Під час визначення тільки здатності до проростання кількість непророслих зерен підраховують один раз через 120 год. після початку аналізу.

Енергію проростання зерна кожної проби (X) у відсотках підраховують за формулою:

Х = , (10)

де n - кількість непророслих зерен за 72 год., шт.

Здатність до проростання зерна кожної проби (Х1) у відсотках підраховують за формулою:

Х1 = , (11)

n1 - кількість зерен непророслих за 120 год., шт.

Енергію проростання і здатність до проростання зерна кожної проби підраховують до 0,1 %.

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне двох визначень, якщо розбіжність між ними не перевищує: 5 % - за середньої арифметичної величини 90 % і більше; 7 % - за середньої арифметичної величини менше 90 %.

У документах про якість енергію проростання і здатність до проростання зерна записують з точністю до цілого числа.

 



Лабораторне заняття 9 | Лабораторне заняття 11

УДК 631.56 | ПЕРЕДМОВА | ЛІТЕРАТУРА: ГОСТ 13586.3-83. | Лабораторне заняття 2 | Лабораторне заняття 3 | Лабораторне заняття 4 | Лабораторне заняття 5 | Лабораторне заняття 6 | Лабораторне заняття 7 | Лабораторне заняття 8 |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати