Головна

Лабораторне заняття 8

  1. III. Зміст заняття
  2. V. ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ
  3. V. Зміст теми заняття
  4. V. ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ
  5. V. Зміст теми заняття
  6. V. Зміст теми заняття.
  7. VI. Матеріали методичного забезпечення заняття

ТЕМА: «ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ КРОХМАЛЮ В ЗЕРНІ»

ЗАВДАННЯ: 1. Вивчити методику визначення вмісту крохмалю в зерні.

2. Визначити вміст крохмалю в зразках різних зернових культур.

МАТЕРІАЛИ,

ОБЛАДНАННЯ,

ДОКУМЕНТИ: Поляриметр, лабораторний млин, сито № 08, ваги лабораторні, електрична плитка, баня водяна, колби ємністю 100 см3, лійки лабораторні, годинник з секундною стрілкою, піпетки ємністю 5, 10, 25 см3, папір фільтрувальний, кислота соляна (1,124 %), цинк сірчанокислий (30,0 %), калій залізосінеродистий (15,0 %), амоній молібденовокислий (10,0 %), натрій молібденовокислий (15,0 %), кислота фосфорно-вольфрамова (4,0 %), ефір етиловий, дистильована вода, зразки зерна різних культур.

ЛІТЕРАТУРА: ГОСТ 10845-98.

Із середньої проби на розподільнику або вручну виділяють 30-50 г зерна, очищають його від смітних домішок і подрібнюють на лабораторному млині з таким розрахунком, щоб усе подрібнене зерно пройшло за просівання крізь сито № 08.

З подрібненого зерна після ретельного перемішування відбирають дві наважки масою 5 ± 0,1 г кожна для визначення вмісту крохмалю, та дві наважки масою 5,00 ± 0,05 г кожна для визначення вологості.

Наважку подрібненого зерна висипають у суху мірну колбу Кольрауша з широкою шийкою. Потім у два прийоми по 25 см3 приливають 50 см3 розчину соляної кислоти. Після першої порції кислоти вміст колби збовтують до повного змочування продукту і зникнення грудочок.

Наступними 25 см3 кислоти змивають частинки розмеленого зерна з стінок шийки колби. Потім колбу вміщують у киплячу водяну баню. Протягом перших трьох хвилин, не виймаючи колби з бані, розмішують її вміст повільними коловими рухами. Необхідно, щоб вода в бані закривала всю широку частину колби і безперебійно кипіла.

Через 15 ± 0,5 хв. колбу виймають з бані й швидко доливають у неї стільки холодної води, щоб до мітки залишився об'єм не більше 10-15 см3. Вміст колби охолоджують до 20°С. Після цього в колбу вливають 1 см3 30-процентного розчину сірчанокислого цинку і перемішують вміст колби. Потім доливають 1 см3 15-процентного розчину залізосінеродистого калію і знову перемішують вміст колби. Замість названих реактивів можна приливати в колбу 5 см3 10-процентного розчину молібденовокислого амонію чи 3 см3 15-процентного розчину молібденовокислого натрію чи 5 см3 4-процентного розчину фосфорно-вольфрамової кислоти.

За використання молібдатів рекомендується не допускати попадання прямих сонячних променів на препарати.

Якщо після вливання реактивів утворюється піна, доливають 1-2 краплі етилового ефіру.

Після цього розчин доводять дистильованою водою до мітки, ретельно перемішують і фільтрують через сухий складчастий паперовий фільтр у суху колбу. Лійку при цьому накривають склом, щоб не відбувалося випаровування.

Першу порцію фільтрату повертають знов у лійку. Фільтратом наповнюють поляризаційну трубку і відразу ж роблять відлік за шкалою поляриметра.

Потім заповнюють поляризаційну трубку новою порцією фільтрату і знову швидко знімають наступний відлік. Усього роблять три відліки.

Розбіжність між крайніми результатами відліків не має перевищувати 0,1° шкали. В іншому разі роблять додаткові відліки на новій порції фільтрату до тих пір, поки розбіжність між крайніми результатами 3-х будь-яких відліків не буде перевищувати 0,1° шкали. За кінцевий результат приймають середнє арифметичне результатів трьох відліків, крайні значення яких не перевищують допустимих відхилень.

Масову долю (X) крохмалю у відсотках по кожній наважці молотого зерна в перерахунку на суху речовину підраховують за формулою:

Х = (5)

- за використання поляриметра з нормальною шкалою, і за формулою:

X = (6)

- за використання поляриметра з коловою шкалою,

де К - коефіцієнт (для пшениці - 1,989; кукурудзи - 1,879; жита - 1,885; ячменю - 1,912; вівса - 1,914; рису - 1,866; проса - 1,818);

- показник поляриметра в градусах шкали;

W - масова доля вологи розмеленого зерна, %.

Коефіцієнти (К) розраховані для довжини трубки 200 мм; за використання трубки довжиною 100 мм результат, одержаний за формулою необхідно збільшити вдвічі.

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, якщо розбіжність між ними не перевищує 0,5 % за довжини трубки 200 мм і 1,0 % за довжини трубки 100 мм.

У документах про якість результат визначення вмісту крохмалю в зерні записують з точністю до 0,1%.

 



Лабораторне заняття 7 | Лабораторне заняття 9

УДК 631.56 | ПЕРЕДМОВА | ЛІТЕРАТУРА: ГОСТ 13586.3-83. | Лабораторне заняття 2 | Лабораторне заняття 3 | Лабораторне заняття 4 | Лабораторне заняття 5 | Лабораторне заняття 6 | Лабораторне заняття 10 | Лабораторне заняття 11 |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати