На головну

Дослід 2. Якісне визначення деяких сполук у природній воді

  1. II. Визначення коефіцієнтів світловідбиття оздоблювальних матеріалів.
  2. Oslash;Рєстрація температури тіла та визначення температурних кривих
  3. s Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
  4. Uuml; Класифікація джерел наукових правових досліджень.
  5. VІІ. ІНДИВІДУАЛЬНА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА
  6. VІІ. ІНДИВІДУАЛЬНА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА
  7. VІІ. ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНО - ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

Сульфат-іони є одним з головних аніонів і присутні практично у всіх природних водах. Сульфати беруть участь у складному колообігу Сульфуру. При відсутності кисню під впливом сульфатредукуючих бактерій вони відновлюються до сірководню і сульфідів, які при появі у природній воді кисню знову окинюються до сульфатів. Підвищений вміст сульфатів погіршує органолептичні властивості води і має шкідливий фізіологічний вплив на організм людини. ГДК сульфатів - 100-150 мг/л.

Прилади та обладнання: штатив з пробірками, піпетка з дозатором, піпетка, стакан.

Реактиви: 10%-ний розчин барій хлориду.

Приблизний вміст сульфат-іонів може бути визначений візуально за кількістю осаду барій сульфату, що випадає при доливанні в пробірку з 5 мл проби води 3 крапель 10% розчину барій хлориду.

Вигляд реакційної суміші Концентрація SO42-, мг/л
Відсутність помутніння менше 5
Слабке помутніння, що з'являється через декілька хвилин 5-10
Слабке помутніння, що з'являється відразу 10-100
Сильне помутніння, що швидко осідає 100-500

Хлоридні йони належать до головних йонів хімічного складу природних вод. Концентрація хлоридів у природних водах схильна до сезонних коливань, які корелюють зі зміною мінералізації природних вод. Підвищений вміст хлоридів погіршує смакові якості води і робить їх малопридатними для питного водопостачання, обмежує її застосування для багатьох технічних і господарських цілей, а також для зрошення сільгоспугідь. ГДК хлоридів - 300 мг/л.

Прилади та обладнання: штатив з пробірками, піпетка з дозатором, піпетка.

Реактиви: 10%-ний розчин арґентум нітрату.

При порівняно невеликому вмісті хлорид-іонів про їх кількість можна орієнтовно дізнатися за візуальною оцінкою осаду арґентум хлориду, що випадає при доливанні до 5 мл проби води 3 крапель 10% розчину арґентум нітрату.

Вигляд реакційної суміші Концентрація Cl -, мг/л
Опалесценція, слабке помутніння 1-10
Сильне помутніння 10-50
Пластівці, що не відразу осаджуються 50-100
Білий об'ємний осад більше 100

Ферум майже завжди присутній в природних водах, так як він розсіяний в гірських породах. Найбільші концентрації Феруму (до декількох десятків і сотень мг/л) спостерігаються у підземних водах. Підвищений вміст Феруму спостерігається також у болотних водах. Вміст Феруму в поверхневих водах суші складає десяті частки мг/л, поблизу боліт - одиниці мг/л. Підвищений вміст Феруму (більше 1 мг/л) погіршує якість води і можливість її використання для питних і технічних цілей. ГДК для Феруму(II) складає 0,5 мг/л, для Феруму(III) - 0,05 мг/л.

Прилади та обладнання: штатив з пробірками, піпетка з дозатором, піпетка, стакан.

Реактиви: нітратна кислота (конц.), 5%-ний розчин гідроген пероксиду, 20%-ний розчин калій роданіду.

Для приблизного визначення вмісту Феруму відміряють в пробірку 10 мл проби води, додають 1 краплю концентрованої нітратної кислоти, декілька крапель 5% розчину гідроген пероксиду та 0,5 мл 20% розчину калій роданіду. При вмісті Феруму в концентрації близько 0,1 мг/л з'являється рожеве забарвлення розчину, при вищому вмісті - червоне.



Способи консервації проб води для визначення різних компонентів | Дослід 4. Кількісне визначення фосфатів у природній воді
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати