На головну

Аналіз інвестиційних проектів

  1. B. Аналіз документів
  2. III-IV рівні. Курація хворих. Аналіз результатів обстеження і лікування. Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
  3. III. Порядок збору, узагальнення та аналізу інформації про злочини, порушені кримінальні справи, події, адміністративні корупційні правопорушення
  4. LL(1)-синтаксичний аналізатор для мови Pascal
  5. SWOT - аналіз
  6. SWOT-аналіз "МУКАЧІВСЬКОЇ ЛИЖНОЇ ФАБРИКИ "ТИСА"".
  7. V Диригентсько-виконавський аналіз

Для прийняття остаточного рішення про доцільність реалізації інвестиційного проекту необхідно провести групування інвестицій залежно від їх мети та спрямованості й обумовленої цими відмінностями очікуваної норми прибутку на капітал.

Конкретне уявлення про практику складання класифікацій (групувань) інвестицій можна отримати з відповідної економічної літератури. На європейських і американських підприємствах інвестиції залежно від їх мети групуються наступним чином:

1) вимушені інвестиції, які включають інвестиційні проекти, що здійснюються для захисту навколишнього середовища, підвищення надійності обладнання і покращання техніки безпеки на виробництві;

2) збереження позицій на ринку - інвестиційні проекти, спрямовані на підтримання позицій на ринку, тобто на збереження створеної репутації і завоювання нових ринків (витрати на рекламу, підготовку кадрів, підвищення якості та надійності продукції);

3) відновлення основних виробничих засобів для раціоналізації виробництва - інвестицій, які повинні забезпечити безперервний процес виробництва, підвищення його технічного рівня, скорочення витрат на ремонт;

4) група інвестиційних проектів, спрямована на скорочення витрат, підвищення продуктивності праці, зростання рентабельності продукції;

5) збільшення доходів шляхом розширення випуску та збільшення виробничих потужностей;

6) ризиковані інвестиції - фінансові інвестиції у цінні папери, розробку принципово нової продукції.

Основні способи оцінки ефективності інвестиційних проектів зазначені поділяються на дві групи:

а) засновані на дисконтованих оцінках;

б) засновані на облікових оцінках

До першої групи відносять критерії:

− чиста теперішня вартість (ЧТВ-NPV);

− чиста термінальна вартість (ЧТРВ);

− індекс (рівень) рентабельності інвестицій (ІР-IR);

− внутрішня норма прибутку (ВНП);

− дисконтований термін окупності інвестицій (ДТО)

Другий спосіб є найбільш поширеним у багатьох країн світу. До нього відносять критерії:

− період окупності інвестицій (ПО);

− облікова норма прибутку (НП).

Метод визначення чистої теперішньої вартості.Чиста теперішня вартість проекту (NPV) - це різниця між величиною грошових потоків, що надходять у процесі експлуатації проекту, дисконтованих за прийнятною ставкою дохідності (r), та сумою інвестиції (IS):

, (1.1)

де CFі - грошовий потік в і-му періоді;

m - кількість періодів експлуатації проекту. Ставка дохідності може залишатися стабільною протягом усього інвестиційного періоду, а може й змінюватися в кожному періоді.

Додатне значення NPV вказує на доцільність інвестування коштів, оскільки проект є прибутковим. За від'ємного значення NPV проект слід відхилити. Якщо NPV = 0, то проект є ні прибутковим, ні збитковим, а відтак рішення треба приймати на основі інших критеріїв: поліпшення умов праці, зростання іміджу підприємства, досягнення певного соціального ефекту тощо. Якщо підприємство має кілька проектів, то слід спинитися на тому, який має найвище значення чистої теперішньої вартості.

Метод чистої теперішньої вартості більшість фахівців розглядає як найприйнятніший критерій оцінки капітальних інвестицій. До переваг даного методу відносять те, що чиста теперішня вартість показує ймовірну величину приросту капіталу підприємства у разі реалізації інвестиційного проекту. А оскільки основною метою управління підприємством є збільшення власного капіталу (власності акціонерів), то такий критерій цілком відповідає потребам та завданням, що постають перед управлінським персоналом. Суттєвою перевагою методу є його адитивність, тобто можливість додавати значення чистої теперішньої вартості за різними проектами та аналізувати сукупну величину приросту капіталу. Зазначимо, що показник чистої теперішньої вартості використовується в багатьох інших методах оцінки інвестиційної діяльності.

Водночас метод не дає змоги оцінити ефективність проекту з позиції «результати - витрати», внаслідок чого можна вибрати не найрентабельніший проект, а такий, що хоч і генерує значну в абсолютному виразі суму доходів, але потребує і значних початкових інвестицій. Метод чистої теперішньої вартості є найприйнятнішим тоді, коли величину інвестиційних ресурсів практично не обмежено, а економічна ситуація уможливлює достатньо точне прогнозування ставки дохідності на тривалий період. Така ситуація спостерігається нині в розвинених країнах, де фінансові ринки перенасичено фінансовими ресурсами, банки надають кредити під мінімальні відсотки (6-7%), а кількість вигідних об'єктів інвестування обмежено.

Аналіз рентабельності проекту. Аналіз доцільності інвестування можна провести за допомогою визначення рівня рентабельності проекту (IR), розрахованого як відношення чистої теперішньої вартості до початкової суми інвестиції, і вираженого у відсотках:

. (1.2)

За економічним змістом рентабельність є величиною прибутку, одержаного на кожну грошову одиницю вкладених у проект коштів. Рентабельність є відносним показником, а тому може застосовуватись для вибору одного з кількох інвестиційних проектів, які мають близькі значення чистої теперішньої вартості.

Аналіз внутрішньої норми прибутку.Під внутрішньою нормою прибутку проекту (нормою рентабельності) розуміють значення коефіцієнта дисконтування, за якого чиста теперішня вартість проекту дорівнюватиме нулю. Внутрішня норма прибутку показує той мінімальний рівень дохідності проекту, за якого він не даватиме ні доходів, ні збитків, тобто за економічним змістом ця норма є точкою беззбитковості даного проекту. Внутрішню норму прибутку (d) знаходять як невідому величину з рівняння:

. (1.3)

Ця формула є рівнянням з одним невідомим d, яке розв'я­зується математичними методами або за таблицями приведеної вартості та фіксованих рентних платежів, що уможливлює спрощення розрахунків.

За цим методом обчислюються норми дохідності тих проектів, що в них може вкласти кошти підприємство. Порівняльний аналіз внутрішніх норм прибутку різних проектів альтернативного розміщення коштів підприємства (наприклад у цінні папери), а також середньоринкової норми дохідності, сприяє визначенню найприбутковішого напряму інвестування.

Показник внутрішньої норми прибутку має важливе значення в процесі визначення джерел фінансування інвестиційного проекту. Порівняння вартості інвестованих коштів, тобто витрат на виплату відсотків за користування банківськими позичками, дивідендів та інших пов'язаних із залученням фінансових ресурсів винагород, з внутрішньою нормою прибутку проекту дає можливість визначити його доцільність та прийняти обґрунтоване управлінське рішення. Так, якщо внутрішня норма прибутку проекту вища за вартість авансованого капіталу, то проект є економічно вигідним, а різниця між цими величинами показує рівень прибутковості, на який може розраховувати інвестор. Якщо внутрішня норма прибутку дорівнює вартості авансованого капіталу, то проект не приносить ні доходів, ні збитків, і тоді його доцільність треба визначати за іншими критеріями, наприклад з огляду на соціальний ефект. Коли ж внутрішня норма прибутку менша за вартість авансованого капіталу, проект з будь-якого погляду є економічно невигідним.

Період окупності інвестицій - період часу, необхідний для того щоб грошовий потік від інвестицій зрівнявся зі сумою інвестицій, тобто це час, протягом якого чисті прибутки від інвестицій відшкодовують понесені витрати

Цей період порівнюється з тим часом, який керівництво підприємства вважає економічно виправданим. Критерій доцільності реалізації інвестиційного проекту визначається тим, що тривалість строку окупності інвестиційного проекту виявляється меншим порівняно з економічно виправданим строком його окупності

Строк окупності інвестиційного проекту може бути визначений за однією з наступних формул:

, (6.1)

де Т - строк окупності інвестиційною проекту роки;

- чисті надходження (чистий прибуток) за рік реалізації інвестиційного проекту, грн.;

К - повна сума витрат на реалізацію інвестиційного проекту включаючи затрати на науково дослідницькі роботи, грн.;

А - амортизаційні відрахування на повне відновлення у розрахунку на рік реалізації інвестиційного проекту, грн.

Розглянемо умовний приклад розрахунку строку окупності інвестицій як при рівномірному, так і нерівномірному надходженні грошових доходів за весь строк реалізації інвестиційного проекту.

Підприємство збирається придбати нове обладнання, яке повинно замінити існуюче. Першочергові витрати (капітальні вкладення) на придбання і встановлення обладнання складають 10000 грн. Дохід підприємства очікується у розмірі 3000 грн. в розрахунку на рік. Керівництво підприємства вважає витрати на покупку обладнання виправданими, якщо вони окупляться протягом шести років. Чистий прибуток протягом кожного з шести років експлуатації обладнання буде 1900 грн.,. амортизація - 775 грн. Необхідно визначити строк окупності обладнання. Чи вигідно, виходячи з економічно виправданого строку служби, придбати це обладнання?

Для відповіді на ці питання визначимо строк окупності інвестицій за формулою (6.1):

,

Відповідь з розрахунку є очевидною: строк окупності інвестицій, дорівнює 5,97 років, що менше економічно виправданого строку окупності (шість років), тому придбання нового обладнання є економічно виправданим.

При способі окупності не враховується фактор часу, тобто часовий аспект вартості грошей, при якому доходи та витрати, пов'язані з використанням інвестиційного проекту, порівнюються за допомогою дисконтування.

Такий підхід до визначення періоду окупності можна вважати прийнятним за таких умов:

− рівномірність надходження грошових потоків протягом періоду експлуатації проекту;

− незначні (до 5%) темпи інфляції;

− невисокі середні ставки дохідності.

Якщо ці умови не виконуються, то визначається дисконтований період окупності інвестицій (ДТО)

Другим способом оцінки інвестицій без дисконтування грошових потоків є спосіб з використанням розрахункової(облікової) норми прибутку, відомий також під назвою «прибуток на капітал». Суть цього способу полягає у визначенні відношення між доходом від реалізації інвестиційного проекту і вкладеним капіталом (інвестиціями на реалізацію проекту) або у визначенні проценту прибутку на капітал.

Як правило, розрахунок норми прибутку на капітал може проводитися двома способами.

При використанні першого способу під час розрахунку норми прибутку на капітал виходять із загальної суми початково-вкладеного капіталу, який складається з витрат на придбання і встановлення основних засобів і збільшення оборотного капіталу, необхідного для реалізації інвестицій.

При використанні другого способу визначається середній розмір вкладеного капіталу протягом всього терміну реалізації інвестиційного проекту. У цьому разі враховується скорочення капіталовкладень в основні засоби до їх залишкової вартості. Тому для розрахунку норми прибутку на капітал можна використовувати наступні формули:

(15.5)

КЖ=К-І, (15.6)

 



Аналіз інвестиційної привабливості об'єктів | Політологія як наука та навчальна дисципліна.
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати