Головна

Позиція особистості як інтегральна система вибіркових відносин

  1. B8 Визначити потужність випромінювання (у Вт) абсолютно чорного тіла, якщо при площі його поверхні 100 мм2 його інтегральна випромінювальна здатність рівна 3·105 Вт/м2.
  2. Cфери фінансових відносин підприємств
  3. Google_protectAndRun("render_ads.js::google_render_ad", google_handleError, google_render_ad); Жилые дома с каркасными безригельными системами
  4. HLA - система; классы антигенов, биологические функции, практическое значение HLA-типирования.
  5. II. Проблемы формирования и управления отношениями собственности в экономических системах.
  6. II. Система органов исполнительной власти
  7. III БЮДЖЕТНАЯ СИСТЕМА РФ

Особистість стає суб'єктом відносин лише будучи об'єктом спілкування для інших людей. Поняття позиція особистості запропоноване відомим австрійським психологом А. Адлером, засновником індивідуальної психології. Сам він називає своє вчення позиційною психологією.

Соціальна позиція - це ставлення до соціальних явищ, зумовлене рівнем соціолізованості особистості, диспозиція особистості щодо соціальних умов свого буття, ієрархічна організація базових цінностей особистості, яка визначає стратегію її поведінки, підґрунтя морального вибору особистості.

Через сферу міжособистісного спілкування виявляється ставлення особистості і до суспільства, і до самої себе, а це значною мірою визначає ставлення і до інших людей.

Особистість, будучи суб'єктом спілкування у групі, займаючи певну позицію в соціальному середовищі, виявляє оцінне, вибіркове ставлення до людей, що її оточують. Вона зіставляє, оцінює, порівнює й обирає осіб для взаємодії і спілкування, враховуючи можливості конкретної групи, власні потреби, інтереси, установки, досвід, які в сукупності становлять конкретну ситуацію життєдіяльності особистості, постають як соціально-психологічний стереотип її поведінки.

Особливості реагування індивіда на навколишнє середовище та ситуації, в яких він опиняється, пов'язані з дією феноменів, які позначають поняття "установка", "атитюд", "соціальна установка" та ін.
Установка особистості свідчить про її готовність діяти певним способом, що зумовлює швидкість її реагування на ситуацію і деякі ілюзії сприймання.

Установка - цілісний стан особистості, вироблена на основі досвіду готовність стійко реагувати на передбачувані об'єкти чи ситуації, вибіркова активність, спрямована на задоволення потреби.

Традиційно установку розглядають як готовність до певної активності. Ця готовність визначається взаємодією конкретної потреби із ситуацією, її задоволенням. Відповідно установки поділяють на актуальні (недиференційовані) та фіксовані (диференційовані, вироблені в результаті повторного впливу ситуації, тобто базуються на досвіді).
Важливою формою установки є соціальна установка (атитюд).

Атитюд (англ. attitude - ставлення, установка) - внутрішній стан готовності людини до дії, що передує поведінці.

Атитюд формується на підставі попереднього соціально-психологічного досвіду, розгортається на усвідомленому і неусвідомленому рівнях та регулює (спрямовує, управляє) поведінку індивіда. Він зумовлює стійку, послідовну, цілеспрямовану поведінку в ситуаціях, що змінюються, а також звільняє суб'єкта від необхідності приймати рішення і довільно контролювати поведінку в стандартних ситуаціях, може бути чинником, що зумовлює інертність дії та гальмує пристосування до нових ситуацій, котрі вимагають зміни програми поведінки. Звернулися до вивчення цієї проблеми американські соціологи Вільям-Айзек Томас і Флоріан-Вітольд Знавецький у 1918 p., які розглядали установку як феномен соціальної психології. Соціальну установку вони тлумачили як певний психічний стан переживання індивідом цінності, значення або смислу соціального об'єкта. Зміст такого переживання зумовлюють зовнішні, тобто локалізовані в соціумі, об'єкти.

Соціальна установка - детермінована минулим досвідом психологічна готовність індивіда до певної поведінки стосовно конкретних об'єктів, до вироблення його суб'єктивних орієнтацій як члена групи (суспільства) щодо соціальних цінностей, об'єктів тощо.

Такі орієнтації зумовлюють соціально прийнятні способи поведінки індивіда. Соціальна установка є елементом структури особистості й одночасно елементом соціальної структури. З точки зору соціальної психології вона є чинником, здатним подолати дуалізм соціального та індивідуального, розглядаючи соціально-психологічну реальність в її цілісності.

Поведінка особистості в соціумі зумовлюється та мотивується способами розв'язання суперечностей середовища та особистості, механізмами реалізації соціального життя, соціальними та індивідуальними умовами життєвої ситуації, особливостями соціальної інфраструктури, засвоєними традиціями, звичаями та життєвими цінностями, етнопсихологічними особливостями учасників взаємодії, індивідуальними властивостями особистості. Щодо особистості, то йдеться насамперед про "Я-концепцію" - сукупність уявлень, суджень, переконань індивіда про себе. На їх основі він вибудовує свої стосунки з іншими людьми, визначає тенденції поведінки. "Я-концепція" є передумовою й наслідком соціального життя, соціальної взаємодії, що визначається соціальним досвідом. Мета взаємозв'язку "Я-концепції" та соціального життя полягає не стільки у розширенні можливостей "Я", скільки у досягненні гармонії з оточенням, що передбачає не припасування індивідуальних властивостей до соціального стандарту, а свідоме оцінювання людиною своїх дій і вчинків, прийняття (неприйняття), зміну, корекцію стереотипів, цінностей і норм, які пропонує суспільство.



Конфліктні ситуації у спілкуванні та шляхи їх розв'язання. | Головні функції педагогічного спілкування.

Особливості моделей соціального розвитку особистості. | Етика спілкування як прояв культури особистості і складова педагогічного спілкування | Особливості міжособистісного спілкування педагога з учнями | Механізми соціальної перцепції та ъх роль у педагогыіному спілкуванні | Основні характеристики соціальної ролі та її вплив на розвиток особистості | Особливості педагогічного спілкування. Структура педагогічного спілкування. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати