Головна |
Зборівський мирний договір.8 серпня 1649 року укладено не вигідний для України Зборівський мирний договір, який згодом мав бути затверджений польським сеймом. За умовами цього договору: - Українську державу - Гетьманщину - польський уряд визнавав у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. Волинь і Поділля залишалися під владою польського короля; - у Гетьманщині влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалася в Чигирині; - західний кордон Гетьманщини проходив уздовж р. Случ (так звана «козацька лінія»), і коронне польське військо не мало доступу на території, що лежать на правобережжі Случі; - зберігалися вільності Війська Запорізького; - кількість реєстрових козаків установлювалася в межах 40 тис. осіб (насправді військо Б. Хмельницького налічувало до 150 тис.); - проголошувалася амністія всім учасникам Національно-визвольної війни; - селяни, які не потрапили до козацького реєстру, мали повернутися до панів; - католицька і православна шляхта зрівнювали в правах; - православний київський митрополит мав увійти до польського сенату; - питання про унію передавалося на розгляд сейму. Підписаний з поляками мирний договір не відповідав реальній розстановці сил у Національно-визвольній війні. Український народ не прийняв Зборівського миру й відповів на нього новими повстаннями проти поневолювачів. Було зрозуміло, що цей документ має тимчасовий характер. Обидві сторони почали підготовку до нового етапу війни (За «Довідником з історії України»). Військові дії під Збаражем і Зборовом. Зборівський мирний договір | Персоналії Битва під Жовтими Водами | Персоналії | Битва під Корсунем | Битва під Пилявцями | Похід на Галичину. Взяття Високого замку | Вступ Б. Хмельницького до Києва | Відновлення воєнних дій | Персоналії | Іван Богун | Битва під Берестечком | |