На головну

ВИСНОВОК

  1. ВИСНОВОК
  2. ВИСНОВОК
  3. ВИСНОВОК
  4. ВИСНОВОК
  5. ВИСНОВОК
  6. ВИСНОВОК

Концепція А. Маслоу, "батька" гуманістичної психології, близька по духу концепції Е. Фромма [4, с.64]. Однак, Е. Фромм - прихильник гуманістичного психоаналізу - акцентує увагу на невротичний характер дій людини. Тим самим відправною точкою для нього є патологічний стан особистості, яке необхідно трансформувати в нормальне. А. Маслоу ж в своєму позитивному психоаналізі спирається на здорову, повноцінну особистість, висуваючи мета: "Людина повинна стати тим, ким він може стати" [2, с.217]. На підставі концепції вершинного переживання і В-пізнання можна зробити висновок, що Маслоу говорить про єднанні зі світом, як про вищу мету. Досягти цієї мети допоможе релігійність (у взаємодії з наукою; знаходить в ній вихід), що робить упор на свідомість, а не на поведінку. Автор у своїх роботах не говорить про належну поведінку, про ведення правильного, зокрема здорового способу життя, про відмову від шкідливих звичок, швидше навпаки - Неважливо все, крім внутрішнього стану людини, від його світовідчуття.

Протягом свого творчого шляху він неодноразово звертався до аналізу релігії в різних її аспектах. Його праця "Релігії, цінності і вищі переживання" користується великою популярністю в США і за їх межами. Автор відкидає інтерпретацію проблеми духовних цінностей в класичному талмудичних, по його термінології, фрейдизмі і в "експерименталізм - позитивізмі - біхейвіорізма" - іншому найбільшому напрямку американської психології. Він не приймає ці два впливових течії в якості теоретичної основи дослідження духовних цінностей, психологічного вивчення внутрішнього світу людини і релігії - індивідуальної і організованою. Класичний психоаналіз неприйнятний, так як він не є психологією духовного життя, не дає перспектив розвитку особистості. Емпіричний позитивістської-біхейвіорістскій підхід до проблеми внутрішнього світу А. Маслоу критикує за те, що він передбачає виключення духовних цінностей людського буття зі сфери розгляду науки, оголошує питання, пов'язані з ними, безглуздими. На думку вченого, "чиста" дегуманізував наука перетворилася в технологію, набір методик та інструментів. Штучне відділення цінностей від знання призвело до того, що духовне життя людини віддана на своєрідний відкуп релігії.
 Таким чином, А. Маслоу виступає і проти науки, звільненої від людського змісту, і проти організованої релігії, яка монополізувала духовне життя. Він упевнений, що давно пора відкинути "старі претензії організованої релігії бути єдиним арбітром у питанні віри і моралі" [3, с.139]. Позитивістська наука ігнорує так звані релігійні проблеми, відносячи їх до якого взагалі немає для науки. А. Маслоу переконаний, що відповіді релігії на питання про сенс життя, про цінності і т. Д. Були справедливо відкинуті, але самі питання відкинути не можна. Позитивісти не бажають бачити за релігійною оболонкою земне, людське зміст проблем, ними порушених. Він же прагне звільнити духовні цінності від релігійних нашарувань і розкриває роль позитивістської науки, яка своїм индифферентизмом в значній мірі надає підтримку релігії.

Список використаних джерел:

1. Лебедєв С. Д. Релігійність: в пошуках «рубікону» // Соціологічне журнал 2005.- № 3. С. 153-168. 10. 11.

2. Маслоу А. "Мотивація і Особистість", СПб., Видавництво Питер, 2006 г., 352 с.

3. Maslow, A.H. Religion, Values, and Peak-Experiences. Columbus: Ohio State University Press, 1964.

4. Аринин Є.І., Нефедова І. Д. Психологія релігії: навч. посібник для студентів спеціальності «Релігієзнавство». - ВлГУ - Володимир: Ред.-іздат. комплекс ВлГУ, 2005.

5. "Релігія світу. Інший погляд". Щорічник 1987. М., 1989. С. 214-228.

 



МОДЕЛЬ аналіз релігійних А. Маслоу | ПОНЯТТЯ Натовп. ІСТОРІЯ ЙОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати