На головну

Самовизначення людини відбувається через усвідомлення себе і свого місця в суспільстві. | Отже, на формування осо­бистості певний вплив чинять | Комунікація - це процес, за допомогою якого люди пере­дають один одному інформацію, ідеї, думки і душевні стани. | Розміщення. Те, як ми використовуємо соціальний простір, також є своєрідним повідомленням. |

Quot;Особистість" - стійкий комплекс якостей, властивостей, набутих під впливом відповідної культури суспільства та кон­кретних соціальних груп, до яких людина належить.

  1. Oslash; сприяє формуванню пізнавальних якостей, особливостей, активності, самостійності, інтересу до знань, а також розумовому розвитку студентів.
  2. VI. ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ УМОВ ПРАЦІ І ЖИТТЯ НА СЕЛІ
  3. А) Філософська синтеза Ґете: людина як всесвіт
  4. Автоматизированный проектирующий комплекс КОМПАС
  5. Автоматическое сложение компонентов в комплексный навык
  6. Авторитет руководителя, комплекс «угрожаемого авторитета».

Говорячи про особистіс­ть, кажуть про яскраву, видатну, або пересічну особистість, аморальну чи високоморальну особистість тощо.

Індивід стає особистістю тоді, коли він, взаємодіючи із суспільством через конкретні соціальні спільноти, групи, інститути, реалізує соціально значимі властивості, соціальні зв'язки.

У момент народження дитина ще не є особистістю, вона є всього лиш індивідом.

Щоб стати особистістю людина має про­йти певний шлях розвитку.

Необхідною умовою цього розвит­ку є наявність соціального середовища, світу культури із яким дитина взаємодіє.

Дитина, яка виховується у людському су­спільстві, включена в соціальні зв'язки і взаємини, які з часом розширюються й поглиблюються.

Разом з тим, відомо, що у випадку важкого психічного захворювання може наступити розрив, розпад соціальних зв'язків і тоді індивід втрачає озна­ки особистості.

Або, наприклад, дитина, вихована серед тварин ("феральні діти"), так і не стає особистістю.

У 1920 р. в Індії було знайдено двох дівчаток, які були ви­ховані вовками. Одній з них на вигляд було років сім-вісім, ін­шій - приблизно два. їх пізніше назвали Камала йАмала. Мо­лодша з дівчаток скоро після повернення до людей померла, а старша - Камала - прожила ще десять років. Спостерігачі відзначали, що, незважаючи на деяку адаптацію до навко­лишніх соціальних, людських умов, поведінка дівчинки більше нагадувала поведінку вовка (легкість пересування на чотирьох кінцівках при небажанні прямоходіння, відмова носити одяг, хлебтання, а не пиття води, чудово розвинутий нюх і навіть виття на місяць уповні). Весь словниковий запас, засвоєний Камалою за час перебування серед людей, складав близько со­рока слів, хоча вона використовувала звуки подібні на гарчан­ня чи скавуління для позначення певних своїх потреб. Інакше кажучи, людський розум, у цієї дівчини так і не сформувався - не лише нарівні інтелекту, але навіть нарівні елементарно­го здорового глузду.

 
 


Отже, тільки життя у суспільстві дає людям можливість творити і пізнавати культуру.

Біологічне і соціальне.

Однак було би помилкою повністю ігнорувати роль біологічного фактора у розвитку особистості.

Адже те, що люди, виховані серед звірів ставали на них подіб­ними свідчить про здатність людей навчатися.

Крім того, "феральні діти" користувалися засобами, властивими тільки лю­дям: вживали різних звуків для позначення певних ситуацій, а це можна вважати за спроби творення певної парамови, що притаманне тільки людині.

Тобто, можемо припустити, що "феральні діти", як і кожен представник їхнього біологічного виду, мали закладену самою природою здатність сприймати культур­ну спадщину, а відтак - дальше її творити і передавати.

Цікавий експеримент був поставлений на початку 30-хрр. минулого століття американськими вченими, подружжям. Келлог, і описаний ними у праці "Мавпа і дитина". Вони намагали­ся з'ясувати, чи мавпа- найподібніша до людини тварина - може сприймати і передавати людську культуру. Для цього вони виховували власну дитину разом з малим шимпанзе. Екс­перимент почався, коли їхньому синові було 10 місяців, а мав­пенятку - сім з половиною. Обидва виховувалися абсолютно однаково - те саме їли, разом спали, бавилися. Мавпеня вияви­лося міцнішим фізично і швидше ніж людська дитина навчи­лося їсти ложкою, пити зі склянки, відкривати двері тощо. Проте воно так і не змогло навчитися говорити та мислити.



Особистість як категорія соціології | Біологічний фактор і спадковість не може повністю створи­ти особистість, так само як ні культура, ані соціальний досвід не передаються з генами.
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати