загрузка...
загрузка...
На головну

Екологічні фактори. Закони екології.

  1. Абіотичні фактори. Клімат.
  2. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
  3. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення
  4. Біологічні фактори.
  5. В пропаганде доктрины «своего несуществования» преуспели заправилы библейского проекта порабощения всех на основе Доктрины «Второзакония - Исайи».
  6. Валео-екологічні цінності

ЛЕКЦІЯ №2

з теми «Основи загальної екології.»

Дисципліна: «Основи екології»

Спеціальністі:

5.05050207 «Обслуговування та ремонт обладнання підприємств хімічної і нафтогазопереробної промисловості»

5.05050206 «Обслуговування та ремонт обладнання підприємств будівельних матеріалів»

5.04010602 «Прикладна екологія»

5.05130102 «Виробництво неорганічних речовин»

5.05130109 «Виробництво тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів і виробів»

Склала викладач Никифорова І. с

Розглянуто і схвалено

на засіданні ЦМК

хімічних дисциплін

Протокол № від 2011р.

Голова ЦМК________

В. б. камнева

2011 р.

План.

Сучасне подання про будову навколишнього середовища. Зв'язок між її елементами

Екологічні системи, середовище перебування. Адаптація.

Екологічні фактори. Закони екології.

1.1Природне середовище - це мегаекзосфера постійних взаємодій і взаємопроникнення елементів і процесів чотирьох її складових екзосфер (при поверхневих оболонок): атмосфери, літосфери, гідросфери й біосфери - під впливом екзогенних (зокрема космічних) та ендогенних факторів і діяльності людини. Кожна з екзосфер має свої складові елементи, структуру та особливості. Три з них - атмосфера, літосфера й гідросфера - утворені неживими речовинами і є ареалом функціонування живої речовини - біоти - головного компонента четвертої складової довкілля - біосфери.

Навколишнім середовищем називають ту частину земної природи, з якою людське суспільство безпосередньо взаємодіє у своєму житті й виробничій діяльності. Навколишнє середовище в науці пов'язане з поняттям географічного середовища. Воно - необхідна умова життя і діяльності суспільства. Середовище - це і простір для проживання, і дуже важливе джерело ресурсів, воно справляє великий вплив на духовний світ людей, на їхнє здоров'я і їхній настрій. [2] с. Середовище складається із штучного середовища, створеного людьми в процесі розвитку (господарсько - побутової, промислової, транспортної, енергетичної та інших інфраструктур);природного середовища, яке утворилося в процесі еволюційного формування Землі й життя на ній, природних ресурсів, без яких неможливе існування та розвиток суспільства. Природна сфера включає в себе землю, ґрунти, надра, гідросферу, атмосферу, флору, фауну, ландшафти. Екологічні стосунки виступають на всіх рівнях екологічних систем як безпосередньо між організмами, так і між організмами й оточуючим середовищем. Найпростішим прикладом є залежність організми від певних чинників, які присутні в оточуючому середовищі. Такими є температура повітря або температура ґрунту, від яких залежить розвиток рослини. В природі реалізується величезне розмаїття екологічних зв'язків , серед яких найбільш поширені такі: хижацтво, паразитизм, симбіоз і конкуренція.

1.2 Екологічні зв'язки і процеси, які повсюдно виникають у природі, реалізуються в різних системах. Компетенцію екологічної системи опрацював А. Тенслі (1935). Він стверджував, що екологічні явища звичайно проявляються в складних системах, в яких виступає один, або декілька біологічних компонентів і середовище. Суттю екологічного укладу, названого Тенслі екосистемою , є поява в його сфері явищ залежностей, які забезпечують функціонування усіх її елементів як єдиного цілого. . поняття екосистема окреслює будь які природні системи, в межах яких реалізуються явища, виникають зв'язки та перебігають процеси, що мають екологічний характер. Вирізняють три типи екосистем: моноцен, демоцен і плеоцен (інколи називають і четвертий - біосфера).

Моноцен є найпростішою системою. До її складу входять поодинокий організм та його безпосереднє оточення ( середовище), окреслене поняттям монотопу.

Демоцен - система, що складається з популяції - одно видові групи особин - та її середовище, або ж демотопу.

Плеоцен, тобто біогеоценоз - це головна екологічна одиниця, до складу якої входять усі популяції, які заселяють окреслене місцезростання і перебування між собою в екологічних зв'язках. Компоненти біогеоценозу - біотоп і біоценоз. Біотоп - однорідний за абіотичними факторами середовища простір, зайнятий біоценозом (тобто місце життя виду, організму). Біоценоз - спільнота організмів (продуцентів, консументів, редуцентів), що мешкають у біотопі.

Адаптації - це пристосування або засоби, за допомогою яких організм здійснює взаємоконтакт з середовищем для підтримання гомеостазу і забезпечує безперервність існування в часі через потомство. Залежно від кількості і сили дії один і той самий фактор може мати протилежне значення для організму. Наприклад, як підвищення, так і зниження температури, до якого організм не може пристосуватися, призводить до його загибелі. Адаптивні можливості різних організмів розраховані на різне значення фактора. Так, більшість прісноводних риб гине, потрапивши в морську воду, а морські риби гинуть при зниженні солоності води.

1.3 Як уже зазначалось, безперервність життя на Землі забезпечується уні­кальною здатністю живих істот створювати і підтримувати внутрішнє сере­довище, здійснювати обмін речовин з навколишнім середовищем і передава­ти ці властивості за спадковістю своїм нащадкам.

Екологічний фактор - це будь-який елемент середовища, який здатний справляти прямий чи опосередкований вплив на живі організми, хоча б протягом однієї фази їхнього розвитку.

Фактори навколишнього середовища забезпечують існування в просторі та часі. Засвоєння і використання факторів здійснюється організмом через адаптації.

Наявність того чи іншого фактора може бути життєво необхідною умовою для одних видів і не мати ніякого значення для інших. Наприклад, світло для зелених рослин - це джерело енергії, а для різних мешканців грунту - зайвий або й небезпечний фактор. Залежно від сили дії того чи іншого фактора умови існування особин можуть бути оптимальними, неоптимальними або відповідати проміжному

Екологічні фактори можуть бути об'єднані за природою їхнього поход­ження або залежно від їхньої динаміки та дії на організм. За характером походження розрізняють:

-абіотичні фактори, котрі зумовлюються дією неживої природи і поділяються на кліматичні (температура, світло, сонячна радіація, вода, вітер, кислотність, солоність, вогонь, опади тощо), орографічні (рельєф, нахил схи­лу, експозиція) та геологічні;

-біотичні - дія одних організмів на інші, включаючи всі взаємовід­носини між ними;

-антропогенні фактори - вплив на живу природу життєдіяль­ності людини.

Стабільні фактори - ті, що не змінюються протягом тривалого часу (земне тяжіння, сонячна стала, склад атмосфери та інші). Вони зумовлюють загальні пристосувальні властивості організмів, визначають належність їх до мешканців певного середовища планети Земля.

Змінні фактори, які, у свою чергу, поділяються на закономірно змінні а випадково змінні.

Основні екологічні закони:

Закон біогенної міграції атомів (або закон Вернадського): міграція хімічних елементів на земній поверхні та в біосфері в цілому здійснюється під переважаючим впливом живої речовини, організмів.

Закон внутрішньої динамічної рівноваги: речовина, енергія,інформація та динамічні якості окремих природних систем і їх ієрархій дуже тісно пов'язані між собою, так що будь - яка зміна одного з показників неминуче призводить до функціонально - структурних змін інших, але при цьому зберігаються загальні якості системи - речовино - енергетичні, інформаційні та динамічні.

Закон генетичної різноманітності: все живе генетично різне й має тенденцію до збільшення біологічної різнорідності.

Закон історичної необоротності: розвиток бісфери й людства як цілого не може відбуватися від пізнішиш фаз до початкових, загальний процес розвитку однонапрямленний.

Закон костантності ( сформульваний В. вернадським): кількість живої речовини бісфери ( за певний логічний час) є величина постійна. Цей закон тісно пов'язаний з законом внутрішньої динамічної рівноваги . За законом константності будь - яка зміна кількості живої речовини в одному з регіонів біосфери неминуче призводить до зміни речовини в іншому регіоні.

Закон кореляції (Ж. Кюв'є): в організмі як цілісній системі всі його частини відповідають одна на одній як за будовою, так і за функціями. Зміна однієї частини неминуче викликає зміни в інших.

Закон максималізації енергії (сформульований Г.і Ю. Одумами та доповнений М. Реймерсом): у конкуренції з іншими системами зберігається та з них, яка найбільше сприяє надходженню енергії та інформації й використовує максимальну їх кількість найефективніше.

Закон розвитку довкілля: будь яка природна система розвивається лише за рахунок використання матеріально - енергетичних й інформаційних можливостей навколишнього середовища

Контрольні запитання:

1. дайте поняття «Природне середовище».

2. З чого складається навколишнє середовище?

3. Опишіть екологічні зв'язки і процеси, які виникаютьу навколишньому середовищі.

4. Дайте поняття « Адаптація», наведіть приклад.

5. Що таке екологічний фактор?

6. Опишіть основні екологічні фактори та зв'язок між ними.

7. Які Ви знаєте основні екологічні закони?

Використана література:

1. Джигірей В. с. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2000.-203с

2. білявський Г. о., Падун М. м., Фурдуй Р. с. Основи екології - К.;Либідь, 1995.-368с.

 



Взаємодія світла з квантовими системами: поглинання, спонтанне та вимушене резонансне випромінювання. *Принцип дії лазерів, їхні типи та практичне використання. | Екологічні чинники.
загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати