Головна

Характеристика проекту: дослідницько - пошуковий; предметний; з безпосередньою координацією керівника; індивідуальний; середньої тривалості (1 тиждень).

  1. I. Загальна характеристика уроку.
  2. I. Общая характеристика
  3. I. Общая характеристика желез внутренней секреции
  4. II. ГОРНО-ГЕОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА МЕСТОРОЖДЕНИЯ
  5. II. Качественная характеристика преподавателя ОБЖ (БЖ)
  6. II. Характеристика принципов в системе ФВ.

Тези пректу

Тема.Організація руху Опору в період окупації на території Ківерцівського району.

Автор проекту:Люшук Катерина Віталіївна, 1999 р.н., м. Ківерці.,учениця 10 класу Навчально-виховного комплексу «Ківерцівська загальноосвітня школа І ступеня - Ківерцівська районна гімназія» Ківерцівської районної ради Волинської області

Керівник:Попович Вікторія Йосипівна, учитель історії Навчально-виховного комплексу «Ківерцівська загальноосвітня школа І ступеня - Ківерцівська районна гімназія» Ківерцівської районної ради Волинської області

Мета:

Завдання:

Характеристика проекту: дослідницько - пошуковий; предметний; з безпосередньою координацією керівника; індивідуальний; середньої тривалості (1 тиждень).

Все може рідна земля: може нагодувати своїм хлібом, може напоїти із своїх джерел, здивувати своєю красою. От тільки захистити себе вона не зможе. Тому захист рідної землі - обов'язок тих, хто їсть хліб, п'є її воду, любується її красою.
Зіновій Євницький

Минають роки. Все більше й більше віддаляється від нас вікопомний День 9 травня 1945 року. Час поступово заліковує рани, нанесені нашому народові в період Другої світової війни, але вони й донині ще кровоточать, ніби нагадують прийдешнім поколінням, як нащадки мають берегти пам'ять про ратний подвиг своїх предків, пам'ять про їхню Велику Перемогу над гітлерівською Німеччиною та державами - її союзницями, над дуже сильним, жорстоким і підступним ворогом у тому вже далекому і такому близькому 1945 році. [Стежками партизанської слави ківерцівщини, 3]

Події тієї кривавої війни відбувалися і на теренах мого рідного краю.

У перед день вересня 1939 року південно-східна частина Волині - Ківерцівщина перебувала у складі Польського воєводства. Того ж року у Москві відбулись радянсько-німецькі переговори, на яких остаточно була вирішена доля Польщі. 23 серпня між двома диктаторами - Гітлером та Сталіним був укладений «Договір про дружбу та державний кордон» в результаті якого 48,6% території Речі Посполитої окупували німці, а решту - 51,4% території поглинув Радянський Союз. У секретних статтях документу був врегульований обмін біженцями між СРСР та Німеччиною, уточнювалися сфери впливу. Внаслідок пакту Молотова-Ріббентропа Люблінське і східна частина Варшавського воєводства (до річки Буг) мали потрапити до радянської сфери впливу, проте під час бойових дій вони опинилися у німецькій окупаційній зоні. В обмін на ці землі Берлін погодився передати до СРСР Литву. За наслідками договору, після висунення відповідного ультиматуму 15 червня 1940 року Кремль анексував Литву. 17 вереснярадянські війська перетнули польсько-радянський кордон, що дало початок радянізації Західної України.

Поряд із позитивними змінами такими як: формування нових органів державної влади за участі робітників і селян, розвиток підприємництва, встановлення 8-годинного робочого дня, налагоджено торгівлю та медичне обслуговування трудящих, присутні негативні явища : масові репресії, боротьба з церквою, насильницька колективізація, удержавлення житлових фондів, сфери торгівлі, установи культури, інколи навіть інших навчальних закладів. Було оголошено державною власністю залізничний транспорт та всю сферу його обслуговування, недовіра місцевим активістам, культурна революція.

4 січня 1965 року влада затвердила 12 районів в області, в тому числі Ківерцівський район в сучасному складі ще з 12 населеними пунктами.

Важке але мирне життя моїх односельців було раптово обірвано 22 червня 1941 року, коли гітлерівська Німеччина без оголошення війни напала на СРСР.

В ніч на 26 червня німецька бригада разом із залишками частин 27-го стрілецького та 22-го механізованого корпусів переправилися на східних берег Стиру - на територію Ківрцівського району. На світанку міст на залізниці Ківерці - Рожище, за наказом К. С. Москаленка, був підірваний. Фашисти ще напередодні цих подій направили частину своїх військ південніше залізничного мосту, побудувавши там понтонну переправу, захопили плацдарм на східному березі Стиру.

Почалися важкі оборонні дії, які бригада вела протягом двох днів. 28 червня 468-й стрілецький полк (командир Алексєнков) 200-ї стрілецької дивізії (командир - полковник І. І. Людніков), Який при підтримці артилерійської протитанкової бригади розгромив ворога і ліквідував його плацдарм на східному березі річки.[історичні нариси ..., 87-88]

В липні-вересні 1942р. німці влаштували криваву бійню над єврейським населенням району. Так, було розстріляно майже 12 тис. євреїв - жителів нашого району.

З окупацією Волинської області у нашому районі німці утворили три районних управи (Ківерці, Цумань та Олика) зі своєю адміністрацію та поліцейськими гарнізонами, де служили зрадники та ті, хто з якихось причин був незадоволений Радянською владою. В кожному селищі був голова управи та начальник поліції, а в селах призначені «вибрані» старости та їх секретарі. Переважна більшість нового начальства була вірними слугами німецьких окупантів. Однак були непоодинокі випадки, коли насильно вибрані чи призначені старости не чинили кривди своїм односельцям і в силу своїх можливостей захищали їх від фашистського режиму.

Особливу жорстокість проявили Німці до жителів с. Дідовичі. [історичні нариси..., 133-136] Фашистське воїнство не гребувало навіть дрібним мародерством, не говорячи вже про те, що в населення відбирали коней, велику рогату худобу, одяг та інші цінності. З перших днів владарювання гітлерівці намагалися всілякими засобами залякати місцеве населення. Зламати його волелюбний дух, позбавити навіть думки про будь - який опір. На території району відбувалися масові страти мирного населення. Зафіксовано факти вивезення вивезення мирного населення на каторжні роботи до Німеччини.

Окупація району тривала майже 32 місяці. За цей час було знищено 2/3 економічного потенціалу району, 2660 чоловік полягли чи пропали безвісти на фронтах Великої Вітчизняної війни, 14 тисяч населення загинуло на території району.

Особливу роль в розгортанні партизанського руху опору відіграло з'єднання Сидора Артемовича Ковпака, яке перебувало на території Ківерцівщини 11 днів. У спец загонах мої земляки були бійцями, виконували обов'язки партизанських зв'язкових та інформаторів.[стежками партизанської слави, 21]

Восени 1942 р. керівництво приступило до формування крупних партизанських з'єднань, які повинні були стати національною українською армією. Днем створення Української Повстанської Армії (УПА) офіційно вважається 14 жовтня 1942 р. - день Покрову Святої Богородиці, покровительки Війська Запорізького. З перших же днів свого існування УПА мала власну форму, розпізнавальні знаки, військові звання, нагороди.

Не обминула нашого району і трагедія українсько-польського конфлікту. Визвольно-бойові дії проводили члени ОУН-УПА району.

Досить значне антифашистське протистояння створили партизанські загони на території району. З наступом Червоної Армії вони влилися в регулярні війська.

5 лютого 1944р. Ківерцівщина була визволена від німецько-фашистських загарбників, але ще 20 днів район залишався прифронтовою зоною.

Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. "Без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне", - справедливо наголошував видатний український історик М. С. Грушевський.

АТО (антитерористична операція) - проводиться в Україні з весни 2014 року проти підконтрольних Росії (та Путіну) сепаратистів, що захопили міста східної України (Луганськ, Слов'янськ, Донецьк) та вимагають визнати їх незалежність, щоб вони могли приєднатися до Россії.

 



Суспільне призначення науково-допоміжної бібліографії | КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати