Головна

ЕПІСОДІЙ ПЕРШИЙ | СТАСИМ ПЕРШИЙ | ЕПІСОДІЙ ДРУГИЙ | ЕПІСОДІЙ ТРЕТІЙ | ЕПІСОДІЙ ЧЕТВЕРТИЙ | ЕПІСОДІЙ П'ЯТИЙ | СТАСИМ ЧЕТВЕРТИЙ | Строфа І | Антистрофа III |

Строфа І

  1. Антистрофа
  2. Антистрофа 2
  3. Антистрофа 2
  4. Антистрофа III
  5. Вживання апострофа
  6. Глобальність сучасних екологічних проблем. Екологічна криза, екологічна катастрофа
  7. Июля 2001 года - катастрофа самолета Ту-154 в Иркутске

ДІЙОВІ ОСОБИ

МІКЕНСЬКИЙ СЕЛЯН

ЕЛЕКТРА

ОРЕСТ

ПІЛАД (без слів)

ХОР МІКЕНСЬКИХ ДІВЧАТ

СТАРЕЦЬ

ВІСНИК

КЛІТЕМНЕСТРА

ДІОСКУРИ

Дія відбувається в Аргосі перед бідною селянською хатиною.

ПРОЛОГ

СЕЛЯНИН

Аргоська древня земле, де Інах пливе,

Звідкіль на Трою бойовими суднами

Володар Агамемнон вирушав було!

Пріама вбивши, владаря верховного

В країні іліонській, в прах повергнувши

Дардана вежі, в Аргос повернувся він

І здобиччю високі храми вщерть набив.

На чужині щастило; дома - смерть йому

Дружина Клітемнестра і Тієста син,

10] Егіст, уготували - вбили підступом.

Отож, Танталів скіпетр упустивши з рук,

Упав він. Той же - владу і жону його

Обняв, Тіндара доньку, став велителем.

Йдучи на Трою, доньку й сина рідного -

Електру і Ореста - залишив владар.

Ореста, - бо ж на нього вже Егіст чигав, -

З-під рук убивці викрав опікун старий

І Строфію, в Фокіду, передав тайком.

Електра - в ріднім домі залишилася.

20] А тільки-но дозріла, вся Еллади знать

Навперебій до неї стала свататись.

Однак, щоб не зродила сина-месника

Аргосцеві якомусь, під замком тримав

Егіст нещасну - не давав їй заміж йти.

Й цього не досить: боячись, що будь-коли

І в тому схові може завагітніти,

Рішив убити. Мати, ця душа тверда,

Розм'якнула - від смерті вберегла дочку:

Для вбивства мужа хоч якийсь-то привід був,

30] А кров дітей їй вже б ніхто не вибачив.

Таке Егіст надумав: щирим золотом

Платить тому готовий, хто б вигнанця вбив -

Ореста - спадкоємця Агамемнона.

Електру ж, хитромудрий, дав мені в жону,

Мікенцю (свого роду не соромлюся, [241]

Бо предки мої - чесні, незаможні лиш,

А без майна приблякне і найвищий рід).

Гадав він: менше страху, як убогий зять,

Коли багатший - більше: був би розголос

40] Про вбивство призабуте Агамемнона,

Й за тестя зять-вельможа б одімстив колись.

А все ж - Кіпріда бачить! - на Електрине

Не зазіхнув я ложе, хоч і муж її.

Батьків заможних доньці я б соромився

З коханням накидатись, бо ж нерівня їй.

Ореста жаль, що нині начеб родич мій:

Сестри подружжя дійме його боляче,

Як тільки в Аргос рідний зазирне колись.

Мене хтось, може, й дурнем уважатиме:

50] Мовляв, жона у спальні - а незаймана.

Ну що скажу? В кривого мірка скривлена,

Тож викривлений в нього й про чесноту суд.

Входить Е л e к т р а .

ЕЛЕКТРА

О Ноче темночола, годувальнице

Зірок золотосяйних! Глянь: до річки йду,

Немов служниця, взявши дзбан на голову.

Та не з нужди це, а щоб бачили

Боги, якої кривди нам Егіст завдав,

До батька шлю зітхання, в далеч зоряну.

А Тіндаріда, моя мати-зрадниця,

60] Щоб догодить коханцю, з дому рідного

Мене прогнала, привела дітей нових,

А я та брат, Орест мій, - на заваді їм.

СЕЛЯНИН

Ти знов, сердешна, замість мене трудишся,

Незвикла до роботи, змалку плекана,

Й хоч як тебе благаю, на своїм стоїш?..

ЕЛЕКТРА

Ти справді щирий, богорівний приятель:

Не скористався лихом, не зганьбив мене;

Велике щастя - в скруті підшукать собі

Помічника такого, як от я знайшла!

70. Тож добровільно буду, скільки сил моїх,

Тобі сприяти, бо ж удвох відрадніше

Йде праця. В тебе доста й поза домом справ,

А я вже коло хати буду поратись:

Господар, із роботи повертаючись,

Радіє, як в оселі - лад і затишок.

СЕЛЯНИН

Ну що ж, хай так і буде. Втім, по воду йти,

На щастя, недалеко. Я ж із досвітком [242]

Жену волів робочих: поле сіву жде.

Хоч як богам молися, нива колосом

80] Не втішить, поки потом не поллєш її.

Обоє покидають сцену.

Входять Орест і Пілад.

ОРЕСТ

Лишень тебе, Піладе, з-між людей усіх

За приятеля маю найщирішого:

Лиш ти не відсахнувся, не лишив мене

В біді, коли нещасний мій отець упав

Од рук Егіста й неньки нечестивої,

Що помагала вбивці. З храму віщого

Прибув я в Аргос, од людей ховаючись,

Щоб одімстити, врешті, за отця свого.

Цієї ночі на могилі батьковій

90] Зронив сльозу, волосся пасмо зрізане

Поклав, овечу кров на пагорб вихлюпнув

Тайком, щоби володар не довідався.

А в межі міста не вступаю з двох причин:

Коли підстереже хтось, то з околиці

Я легше в край сусідній утекти б зумів;

А ще сестра тут, кажуть, на окраїні,

Живе тепер, Електра: в домі батьковім

Уже не пробуває, заміж вийшовши.

Вона й поможе в помсті, та насамперед

100] її спитаю, що там дома робиться.

А зараз - он Аврора вже здіймається

Проміннолиця - відхилитись мусимо

З цієї стежки: стрінеться орач який

Або служниця - от і поцікавимось,

Чи не живе десь поблизу сестра моя.

Ти глянь: чи не служниця дзбан води несе

На голові... волосся низько стрижене?..

Присядьмо, друже. Щось таки дізнаємось -

Буває, при нагоді й слова вистачить -

110] Коли вже задля цього ми прийшли сюди.

ЕЛЕКТРА

Строфа І

Жвавіше ступай: світає вже,

Ступай, ступай, слізьми вмивайся!

Нещасна я!..

Нащо для Агамемнона

Клітемнестра вродила мене -

Тіндарея дочка лиха?..

Недарма ж я для всіх людей -

Безталанна Електра. [243]

День у день нужда, журба -

120] Мука, а не життя!..

Батьку, батьку! В Аїді ти

Через підлу жону свою,

Вбивцю, через Егіста...

Виливай свою тугу знов,

Насолоди в сльозах шукай!



Оцінка економічної ефективності | Строфа І
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати