Головна

Угрупування вищих водяних рослин в екосистемах

  1. " Рослини-барометри".
  2. Аналіз складу і структури виробничих витрат в рослинництві в динаміці
  3. Взаємодія організмів в екосистемах
  4. Види вищих почуттів
  5. Генетика і етика - проблеми генної інженерії та клонування вищих організмів і людини
  6. Діяльність вищих навчальних закладів першої половини XIX ст.
  7. Дослід 1. Вплив осмотичного тиску на еритроцити і клітини рослин

Роль вищої водяної рослинності у становленні екосистем водосховищ виявляється у різних напрямах. Рослини захищають береги від руйнування, гасячи хвилі, але найголовніша їх роль полягає у формуванні якості води та біопродуктивності. Затримуючи завислі частинки та сорбуючи їх на поверхні рослин, макрофіти не тільки освітлюють воду, але й сприяють деструкції частинок. Завдяки таким властивостям вищі водяні рослини сприяють прискоренню замулення мілководь. Утилізуючи з води і ґрунту біогенні елементи та інші речовини, водяні рослини сприяють самоочищенню водосховищ. Коренева система занурених і напівзанурених водяних рослин інтенсивно акумулює важкі метали, радіонукліди та інші забруднюючі речовини. У процесі фотосинтезу рослин у воду виділяється кисень. На інтенсивність цього процесу істотно впливають біологічні властивості рослин, наявність у воді діоксину вуглецю та біогенних елементів. Внаслідок зростання аеробності середовища у місцях масового розвитку вищої водяної рослинності більш інтенсивно протікають процеси деструкції органічних речовин за участю бактеріоперифітону. В той же час при надмірному розростанні водяної рослинності її відмирання може погіршувати якісь води. Негативно впливає на газовий режим середовища і дуже висока щільність рослинних угрупувань, що призводить до надмірного затемнення та гальмування фотосинтезу. Це обумовлює виникнення дефіциту кисню, зростання рівня розчиненого діоксиду вуглецю та гальмування процесів мінералізації органічних речовин.

Зарості вищих водяних рослин відіграють також важливу роль як нерестилища фітофільних риб. Але при надмірній щільності зарості перешкоджають заходу риб на нерест, що негативно впливає на рибопродуктивність водосховища. Тому необхідно постійно підтримувати оптимальну щільність вищих водяних рослин на мілководдях, постійно проводячи на них рибогосподарську меліорацію.

До зарегулювання Дніпра на його різних ділянках було виявлено 64 види вищих водяних рослин, після нього - 69. Флора мілководь включає не тільки водяні, але частково і наземні вологолюбні рослини. На перезволожених луках уздовж урізу води утворилися фітоценози лепешняка, у складі яких зустрічаються куга, рогіз, жабурник, сусак, стрілолист, очерет та інші рослини. Їх наявність тут є відображенням сукцесій них процесів. Які відбуваються у водосховищах.

Значно меншу роль у формуванні вищої водяної рослинності на мілководдях відігравала прикріплена рослинність з плаваючим листям. Серед неї на ізольованих ділянках мілководь спостерігалися невеликі зарості гірчака. У перші 2-3 роки після створення водосховищ на місцях колишніх заплавних водойм залишилися фітоценози латаття. На невеликих площах з переважно за торфованими грунтами та кислою реакцією середовища зустрічаються зарості рдесника.

На дніпровських водосховищах утворюються фітоценози вільно плаваючих рослин, зокрема сальвінії плаваючої. Мало поширені тут фітоценози водопериці, вони розвиваються переважно на піщаних мілководдях з фітоценозами рдесника. Угрупування водяного різака алоеподібного формуються відразу після заповнення водосховищ водою. Поширюються переважно на сильно заболочених, майже непроточних ділянках мілководь з глибинами 1-2 м. Поява водяного різака на затоплених територіях вважається першою ознакою початку їх заболочення.

Серед повітряно-водяної рослинності найбільш поширені фітоценози очерету звичайного. Вони займають значні площі практично на всіх водосховищах, але особливо - в більш теплих південних. А мілководних акваторіях Київського, Кременчуцького та інших водосховищ з глибинами від 0,9 до 2 м зустрічаються досить значні зарості куги.

Швидкість заростання мілководь вищими водяними рослинами у різних водосховищах різна і залежить від їх захищеності від вітро-хвильових впливів, глибин, рівневого режиму, морфометрії, залитих біотопів та багатьох інших факторів. На відкритих акваторіях мілководдя заростають повільно, більш стійким до впливу очеретом звичайним. У зв'язку з нестабільним рівневим режимом води у водосховищах краще пристосовуються повітряно-водяні, а занурені рослини закріплюються гірше. Цим пояснюється переважання повітряно-водяної рослинності над іншими угрупуваннями рослин в усіх водосховищах. Занурена рослинність інтенсивніше розвивається у водосховищах при більш постійному рівні води. Мілководдя відмілин та площі, що утворюються внаслідок розмиву берегів, заростають дуже повільно, тому однією з актуальних проблем на водосховищах є біоберегозакріплення, яке повинно запобігати ерозії берегів.

При каскадному розташуванні водосховищ видове різноманіття макролітів більш одноманітне у нижчих водосховищах. З його видового складу випадають різак, лепешняки та деякі інші. Такі ж повітряно-водяні рослини як очерет звичайний та рогіз вузьколистий, утворюють великі за площею і щільністю фітоценози незалежно від географічного положення водосховищ.

Важливим фактором у процесах формування рослинного покриву є характер донних грунтів та особливості вихідних біотопів, які відіграють визначальну роль у початковий період після затоплення ложа водосховищ. Формування угрупувань вищих водяних рослин проходило на дніпровських водосховищах у три етапи. На першому відбувалося екстенсивне заростання затоплених територій, поява нових рослин і тих, що залишилися від вихідного біофонду. Другий етап характеризувався формуванням і поширенням більш стійких фітоценозів, переважно заростевого типу. На третьому етапі окремі угрупування макролітів займають стійке домінуюче положення. До них належать досить стійкі угрупування. Наприклад очерету звичайного.



Основні угрупування водоростей і бактерій та їх роль в екосистемах. | Основні угрупування тваринного населення

Характеристика зарегульованої частини Дніпра. | Особливості формування екосистем | Забруднення водосховищ і його вплив на формування якості води . | Висновок |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати