Головна

Закон Моргана

  1. H)относится ко второй половине настоящего закона 1 страница
  2. H)относится ко второй половине настоящего закона 2 страница
  3. H)относится ко второй половине настоящего закона 3 страница
  4. H)относится ко второй половине настоящего закона 4 страница
  5. I. 4. Закон Био - Савара - Лапласа и его применение к расчету магнитных полей.
  6. I. 6. Что называется явлением электромагнитной индукции? Какие токи называются индукционными? Закон Фарадея, правило Ленца.
  7. I.3. Эволюция антимонопольного законодательства в России. Этапы развития, функции и задачи.

Уперше зчеплене спадкування ознак у процесі дигібридного схрещування виявили англійські генетики У. Бетсоп і Р Пеннет. вивчаючи спадкуання забарвлення квітів та форм пилкових зерен горошку ліпашного. Однак саме досліди Моргала показали, що гени, розташовані в одній хромосомі, передаються потомству всі разом, утворюючи групи зчеплення. На основі цих спостережень було сформульовано правило, яке згодом стали називати законом Моргана: гени, локалізовані в одній хромосомі, успадковуються спільно, або зчеплено. Відповідно спадкування генів, що знаходяться в одній хромосомі, називають зчепленим спадкуванням.

Але у закону Моргана э уявне "виключення" - кросинговер. Внаслідок кросинговеру відбувається обмін ділянками хромосом і утворюються особини з новим набором генів - рекомбінанти.

18. Зчеплене успадкування

Кожен організм має величезну кількість ознак, а oт число хромосом невеликe. Отже, одна хромосома несе не один ген, а цілу групу генів, відповідальних за розвиток різних ознак.

Вивченням успадкування ознак, гени яких локалізовані в одній хромосомі, займався видатний американський генетик Т. Морган.

Явище спільного успадкування ознак називають зчепленням. Матеріальною основою зчеплення генів є хромосома. Гени, локалізовані в одній хромосомі, успадковуються спільно і утворюють одну групу зчеплення. Кількість груп зчеплення дорівнює гаплоїдному набору хромосом. Явище спільного успадкування генів, локалізованих лише у хромосомі, називають зчепленим успадкуванням.

Зчеплення називають повним, якщо гени, що відносяться до однієї групи зчеплення, завжди успадковуються разом або неповним, якщо між генами, що відносяться до однієї групи зчеплення, можлива рекомбінація.

Зчеплення генів може порушуватися в процесі кроссинговера; це призводить до утворення рекомбінантних хромосом. В залежності від особливостей утворення гамет, розрізняють:

кроссоверні гамети - гамети з хромосомами, після кросинговеру;

некроссоверні гамети - гамети з хромосомами, утвореними без кросинговеру.

Кросинговер може бути одинарним, подвійним, потрійним, множинним.

При зчепленому успадкуванні ознак, гени яких локалізовані в одній хромосомі, співвідношення фенотипічних класів потомства, отриманого від схрещування, часто відрізняється від класичного менделевського. Це пов'язано з тим, що частина гамет батьківських особин є кроссоверною, а частина - некроссоверною.

Імовірність виникнення перехреста між генами залежить від їх розташування в хромосомі: чим далі один від одного розташовані гени, тим вище ймовірність перехреста між ними. За одиницю відстані між генами, які зназодяться у одній хромосомі, прийнятий 1% кроссинговера. Його величина залежить від сили зчеплення між генами і відповідає відсотку рекомбінантних особин (особин, утворених за участю кроссоверних гамет) від загального числа нащадків, отриманих при схрещуванні. На честь Т. Моргана одиниця відстані між генами названа морганідою.

Величина кроссинговера не перевищує 50%, якщо ж вона вища, то спостерігається вільне комбінування між парами алелів, не відрізняється від незалежного успадкування.

Згідно хромосомної теорії спадковості, гени в хромосомах розташовуються лінійно. Генетична карта хромосоми - схематичне зображення відносного положення генів, що входять в одну групу зчеплення.

Про становище гена в групі зчеплення судять по відсотку кроссинговера (кількістю кроссоверних особин): чим більше відсоток кроссинговера або кількість кроссоверних особин, тим далі будуть розташовані аналізовані гени.

Якщо відомі величини частот кросинговеру, то відстань між генами дорівнює або сумі, або різниці цих величин. Наприклад, гени в хромосомі розташовані в наступному порядку: АВС. Відстань між генами А і С: А / С = А / В + В / С, а відстань між генами А і В: А / В = А / С - В / С.

19. Мутаційна мінливість. Види мутацій.

Мутаційна мінливість - це поява нових ознак в організмі внаслідок раптових змін структури спадкових одиниць (генів, хромосом) та успадкування цих змін.
Мутація (латин. mutatio - зміна) - це зміна, що зумовлена реорганізацією структур відтворення, перебудовою генетичного апарату. Мутації виникають раптово, що іноді різко відрізняє організм від вихідної форми.
Мутації - це якісні та структурні зміни генетичного матеріалу, які передаються від покоління до покоління.
Ботанікам та зоологам такі зміни були відомі дуже здавна. Мутаційній мінливості присвятили свої роботи С. I. Коржинський і Г. де Фріз. Термін «мутація» був запропонований Гуго де Фрізом у 1901 році.
Довідка
Коржинський Сергій Іванович (1861-1900) - російський ботанік, один із засновників фітоценології, незалежно від Гуго де Фріза обґрунтував мутаційну теорію («теорію гетерогенезу»), протиставив її дарвінізму.
Мутаційна мінливість є явищем, спільним для організмів різного рівня організації. На сьогоднішній день відомі мутації у всіх класів тварин, рослин і вірусів. Існує багато мутацій і в людини.



Розрив механізму передачі хвороби | Види мутацій
© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати