Головна

Просвітництво в період В. Мономаха.

  1. II. Звітні (податкові) періоди та строки подання декларації
  2. II. Римський період (середина І ст. до н. е. - IV ст. н. е.).
  3. Авіація України у період відродження її державності
  4. Безперервну (безперервно-перебіжну), періодичну (рекурентну) і нападоподібно-прогредієнтну (у формі шубів).
  5. Боротьба за об'єднання українських земель у період Української національної революції.
  6. В період від найдавніших часів до V ст. н. е.
  7. В ПЕРІОД МОНОПОЛІСТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

У XII столітті, незважаючи на період феодальної роздробленості і втрату частини свого політичного впливу, Київ залишався центром київської писемної школи, в осередках якої - Печорському і Видубицькому монастирях та Софійському соборі - вирувало культурне життя. До Видубицького монастиря, що був "вотчим", тобто родовим, Мономаховичів, якоюсь мірою можна віднести і твори Володимира Мономаха - "Повчання дітям" та "Лист до Олега Святославича". "Повчання дітям^, назване Володимиром Мономахом "граматицею", написане в 1117 р., коли князь уже кілька років "сидів" на великокнязівському столі в Києві. Твір, вірніше його текст, зберігся у "Повісті минулих літ" 1096 р.

Мономах у творі зобразив Ідеальний образ князя, що піклується про свою державу та народ. Велике значення він надавав навчанню, підкреслюючи, що все життя необхідно вчитися, а хто цього не робить, той позбудеться і того, що знає. Наприклад, він вказує на свого батька Всеволода, який володів п´ятьма іноземними мовами. У сімейних стосунках він радить любити свою дружину, але не давати їй влади над собою. Мономах засуджує пияцтво та неправду. Як представник християнського гуманізму, він дотримується правила: "винний чи невинний - не вбивайте". Чимало місця у творі Мономаха займає автобіографічний опис військових походів і князівських полювань.

Особливе значення для нас у "Повчання! Мономаха має його вислів про необхідність і користь навчання. Він з повагою ставиться до вивчення іноземних мов, вважаючи це великим досягненням.

Володимир Мономах боровся проти роздробленості країни. При цьому особлива увага зверталася на необхідність виховання у дітей ініціативи та працелюбності. Він обґрунтував думку про те, що праця є основним засобом запобігання лінощам у дітей. Значне місце у творі відведено ролі прикладу старших у вихованні, особливо батьків. У повчаннях Володимир Мономах розглядає правила та норми поведінки: любов до Батьківщини, гуманне ставлення до людей, правдивість і чесність. Загалом "Повчання" є визначною пам´яткою давньоруської педагогічної думки XII ст. Володимир Мономах обґрунтував необхідність практичних завдань, що визначаються повсякденним життям.

Очевидно, за часів князювання Мономаха у Київській Русі вперше з'являються громадські форми опіки над дітьми - сиротами. Першими було усиновлення бездітними родинами сиріт за рішенням церковної ради певної населеного пункту. Другою варто вважати організацію невеликих сиротинців (божедомок) на 8-1-0 дітей при окремих церквах. Прогресивне значення цього твору полягає в тому, що Мономах вперше обґрунтував необхідність переходу від релігійного виховання до практичних завдань, що визначаються повсякденним життям.



Особливості виховання дітей у сім'ях східних слов'ян. | Пересопницьке Євангеліє» як вітчизняна першокнига. Книги - слов'янські першодруки.

Демократичні і гуманістичні ідеали пед. концепції Я. Коменського. | Велика дидактика» Я. А. Коменського - узагальнення досвіду теорії і практики освіти і виховання попередніх епох. | Реальна освіта у визначеннях представників пед. думки Західної Європи (Д. Локк, Я. Коменський, Ж. - Ж. Руссо). | Теорія вільного виховання Жан - Жака Руссо та її послідовники Л. Толстой, К. Вентцель, Я. Корчак, М. Монтессорі, В. Сухомлинський, Ш. Амонашвілі. | Протиріччя політичних і філософських передумов у теоретичній спадщині Д. Локка. Д. Локк - прибічник реальної освіти . | Принцип природо відповідності (Ж. - Ж. Руссо, , Я. Коменський, Й. Г. Песталоцці, Ф. Фребель, Л. Толстой, В. Сухомлинський) в історії педагогіки. | Й. Г. Песталоцці. Основи початкової освіти. Спроби гармонізувати класичну і реальну освіту | Теорія розвиваючого навчання за Й. Г. Песталоцці і А. Дістервергом. | Й. Ф. Гербарт. Внесок в педагогіку як в наукову дисципліну. | Представники руху «нове виховання» (О. Декролі, Дж. Дьюї та ін.). |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати