Головна |
Предмет та об'єкт вивчення екологіїУ розвинутих країнах світу під терміном «екологія» традиційно розуміють «біоекологію». Для широкого трактування сучасної екології використовують терміни «наука про довкілля», «система наук про довкілля» тощо. Підтвердженням цьому є визначення екології сучасними провідними вченими. «Екологія - міждисциплінарна галузь знань про будову і функціонування багаторівневих систем у природі і суспільстві та їхні взаємозв'язки. Нині екологія оформилася в принципово нову інтегральну дисципліну, яка пов'язує фізичні і біологічні явища і створює міст між природничими і суспільними науками* (Ю. Одум, 1980, 1986). Отже, сучасна екологія - це комплекс наук про будову, функціонування, взаємозв'язки полікомпонентних і багаторівневих систем «природа - суспільство» та засоби кореляції взаємного впливу техносфери і біосфери з метою збереження життя на Землі. Об'єктом дослідження науки про довкілля є екосистеми всіх рівнів та їхні елементи. Основи концепції про екосистеми розробив англійський ботанік А. Тенслі (мал. 3) у 1935p., а вчення про них оформилося в 50-х роках XX ст. Предметом дослідження науки про довкілля є взаємозв'язки між живими організмами, їхніми групами різних рангів, живою і неживою природою, а також особливості впливу природних і антропогенних чинників на функціонування екосистем біосфери. 3) Екосисте́ма - це сукупність живих організмів, які пристосувалися до спільного проживання в певному середовищі існування, утворюючи з ним єдине ціле. Таким чином, екосистема - це біоценоз + його біотоп. Термін «екосистема» ввів в обіг англійський еколог Артур Тенслі в 1935 році, а сучасне визначення йому надав Реймонд Ліндман в 1942 році в своїй класичній роботі по вивченню біології озера Міннесота. В екосистемі можна виділити два компоненти - біотичний і абіотичний. Біотичний складається за автотрофів (організми, які отримують первинну енергію для існування з фото- і хемосинтезу) або продуцентів і гетеротрофів (організми, що одержують енергію з процесів окислення органічної речовини - консументи і редуценти). Автотрофи і гетеротрофи формують трофічну структуру екосистеми. Єдиним джерелом енергії для існування екосистеми і підтримки в ній різних процесів є продуценти. Біоцено́з (від біо- та грец. koinós - спільний) - сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, що населяють певну ділянку суші або водоймища і характеризуються певними відносинами як між собою, так і з абіотичними факторами середовища. Біоценоз - комплекс організмів біогеоценоза, що формується в результаті боротьби за існування, природного відбору та інших факторів еволюції. За участтю в біогенному кругообігу речовин в біоценозі розрізняють три групи організмів. Біогеоцено́з- ділянка земної поверхні, що характеризується певними фізико-географічними умовами (характером мікроклімату, рельєфу, геологічної будови, ґрунту та водного режиму), разом з біоценозом (угрупованням рослинних і тваринних організмів). Біогеоценоз є структурною частиною ландшафту. В науку термін біогеоценоз введений академіком В. М. Сукачовим (1944 рік). Біогеоценози можуть бути наземними і водяними. Всі компоненти біогеоценозу створюють єдиний історично сформований природний комплекс, що постійно змінюється внаслідок взаємодії компонентів біогеоценозу між собою, з атмосферою та іншими факторами середовища. Межі окремих біогеоценозів найчастіше визначаються рослинними угрупованнями - фітоценозами, які найкраще відображають зміни, що відбуваються в кожному конкретному природному комплексі. Угрупо́вання- комплекс видів живих організмів, що входять до складу однієї екосистеми. Угруповання - сукупність видів, об'єднаних між собою певними взаємообов'язками, певною територією проживання і впливом комплексу умов існування. Можуть розглядатися окремо рослинні угруповання, або фітоценози, і угруповання тварин, або зооценози. Загальні закони функціонування екосистем | Причини виникнення екологічної кризи Концепція стійкого розвитку | Типи природних екосистем | Види зв'язків у системах | Біоголографічний закон | Поняття «жива речовина» в біосфері | |