Головна

Психолого-педагогічні засади екологічного виховання дошкільників

  1. IV. Самовиховання.
  2. "Велика дидактика" Я. А. Коменського - узагальнення досвіду теорії і практики освіти і виховання попередніх епох
  3. V. Загальні психолого-педагогічні висновки.
  4. VIII. Загальні психолого-педагогічні висновки.
  5. Атестація з фізичного виховання
  6. Базова освіта як визначальна тенденція пошуку національного виховання
  7. Велика дидактика» Я. А. Коменського - узагальнення досвіду теорії і практики освіти і виховання попередніх епох.

1. Сутність екологічного виховання

Екологічна криза, що виникла через непродумане господарювання людини, змушує змінити своє ставлення до довкілля. Цій меті покликана служити система екологічного виховання, яка є окремим напрямом педагогічної теорії та практики.

Екологічне виховання систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток у людини культури, взаємодії з природою.

Завдання екологічного виховання полягає в нагромадженні, систематизації, використанні екологічних знань, вихованні любові до природи, бажання берегти і приумножувати її, у формуванні вмінь і навичок діяльності в природі. Зміст його полягає в усвідомленні того, що світ природи є середовищем існування людини, тому вона має бути зацікавлена в збереженні його цілісності, чистоти, гармонії. Екологічне виховання неможливе без уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки щодо стану природи, виробляти способи розумної взаємодії з нею. Ці уміння учні набувають на уроках та в позаурочній діяльності. Водночас естетична краса природи сприяє формуванню почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності, запобігання нанесенню збитків природі.

Метою екологічного виховання є формування в особистості екологічної свідомості і мислення. Передумова для цього екологічні знання, наслідок екологічний світогляд. Екологічну свідомість як моральну категорію потрібно виховувати у дітей з раннього дитинства.

На основі екологічного мислення і свідомості формується екологічна культура, яка передбачає глибокі знання про навколишнє середовище (природне і соціальне), екологічний стиль мислення і відповідальне ставлення до природи, вміння вирішувати екологічні проблеми, безпосередню участь у природоохоронній діяльності.

Система екологічного виховання передбачає врахування основних її аспектів:

національного та регіонального підходів до вибору навчального матеріалу екологічного спрямування;

гуманістичну спрямованість і зростаючу роль екологічних чинників у вирішенні глобальних проблем людства (раціонального використання природних ресурсів, забезпечення населення екологічно чистими продуктами харчування, захисту середовища від забруднення промисловими та побутовими відходами);

збереження фізичного і духовного здоров'я людини;

об'єктивності у розкритті основних екологічних законів та понять, що дають підстави вважати екологію наукою, яка розвивається, намагаючись вирішувати проблеми довкілля;

зв'язку між набутими екологічними знаннями і життям, розкриття їх цінності не лише у виробництві, а й у повсякденному житті людини.

Отже, практична реалізація завдань і мети екологічної освіти будується на засадах: комплексного розкриття проблем охорони природи; взаємозв'язку теоретичних знань з практичною діяльністю учнів у цій сфері; включення екологічних аспектів у структуру предметних, спеціальних узагальнюючих тем та інтегрованих курсів, які розкривають взаємодію суспільства і природи; поєднання аудиторних занять з безпосереднім спілкуванням з природою (екскурсії, трудові екологічні практикуми тощо).

2. Технологія психолого-педагогічного дослідження здорового діалогу дитини з природою в дошкільній установі

Експеримент розпочинається відповідно до Положення про експериментальний педагогічний майданчик, затвердженого Міністерством освіти України 16 грудня 1993 року (Наказ № 451). Згідно зі статутом установи, на її базі будуть розроблятися й апробуватися нові соціально значущі виховні ідеї і технології, зміст яких зводиться до вироблення системи екологічного виховання здорового діалогу дітей дошкільного віку з природою, яка спрямована на формування екологічної культури, що проявляється у свідомості, мисленні, поведінці та діяльності дошкільника.

На думку М. Багера, "вибір нової стратегії розвитку, запрограмованої самою природою, підпорядкованої об'єктивним законам Всесвіту, яка забезпечує діалектичну єдність макрокосмосу (Всесвіту) і мікрокосмосу (Людини), а також розвиток людини в гармонії з усіма формами життя забезпечать людству здорове духовно-творче і надійне майбутнє". Тобто екологізація дитячого світосприйняття не є результатом виховного "моновпливу" це має бути неперервна система взаємопов'язаних, збалансованих способів корекції сприймання і оцінки природи, а також досвіду поведінки в ній.

Педагогічний експеримент спрямований на формування основ екологічної культури особистості дошкільника. Для здійснення цієї мети педагогічний колектив дошкільної установи творчо моделює необхідні педагогічні технології та їхні компоненти:

зміст екологічного виховання в дошкіллі (апробує ефективність різних виховних програм, визначає оптимальний варіант проекту Базового компонента дошкільної освіти з урахуванням специфіки дошкільного дитинства, коли пріоритетними є розвиток і виховання, залучення дитини до різних видів діяльності, де задіяні її фізичний, психологічний та соціальний потенціали, узгоджує робочу програму з кафедрою педагогіки, психології та методики навчання Обласного науково-методичного інституту післядипломної освіти, затверджує її в обласному управлінні освіти);

зміст та форми організації виховної роботи через реалізацію авторських програм;

на науковій основі залучає до природоохоронної роботи з дітьми батьків, громадські організації;

комплексний підхід, що передбачає розвиток чуттєвої сфери, спрямований на емоційно-ціннісне ставлення до природного довкілля;

експериментує методи і прийоми творчої діяльності вихователів, керівників гуртків, ґрунтуючись на принципах гуманізації, що орієнтують на виховання цілісної особистості, здатної до самовираження через позитивний діалог з природою.

Науково-теоретичною і методологічною основою функціонування експериментально-педагогічного майданчика є розробки провідних науковців України.

Учені М. Й. Бауер, М.І. Курик, Н. В. Лисенко, З. П. Плохій засвідчують, що формування основ екологічної культури слід розпочинати з раннього віку . дитини. Про глибину та істину екологічного виховання дошкільників йдеться у монографії М. Й. Бауера "Методологія екологічної освіти". Зокрема, автор виділяє найважливіші риси, характерні для розвитку в дітей екологічної культури, які ми маємо на меті формувати як у собі, так і в своїх вихованцях:

наявність світоглядних ціннісних орієнтацій щодо позитивного ставлення до природи;

природовідповідний екологічний стиль мислення і відповідне ставлення до природи й свого здоров'я;

уміння і досвід у вирішенні екологічних проблем;

безпосередня участь у природоохоронній діяльності;

передбачення можливих негативних віддалених наслідків природопере-творюючої діяльності людини .

У посібнику Н. Ф. Яришевої "Методика ознайомлення дітей з природою" досить широко, з позицій сучасних педагогічних досліджень, висвітлюється технологія ознайомлення дошкільників з природою, а також розкриваються різні види творчої роботи з екологічного виховання, основу якого складають знання і діяльність дитини. На сутність багатогранної цінності природи звертає увагу Лисенко Н. В. у посібнику "Екологічне виховання дошкільників". Вищеназвані монографія та посібники допоможуть науковцям і практикам визначити напрями, форми і методи проведення експерименту з формування основ екологічної культури дітей дошкільного віку. Ознайомлення з основами екологічної культури особистості в умовах навчально-виховного закладу неможливе без пошуку та впровадження нових педагогічних технологій виховання, що передбачають вдосконалення виховного процесу засобами дитячої евристики, введення нових пізнавальних та творчо-взірцевих форм активної діяльності дітей, поєднання дошкільного та родинного виховання світоглядних ціннісних орієнтацій стосовно ставлення. Вирішенню цих питань у діяльності педагога можуть допомогти статті, публікації та дослідження науковців з даної проблеми. У 2001 році видано посібник з екологічного виховання кандидата педагогічних наук З. П. Плохій "Виховання ціннісного ставлення до природи у дітей дошкільного віку".

Програмно-методичне забезпечення формування основ екологічної культури особистості в умовах дошкільної установи відображене у програмах:

Малятко (Науковий керівник авторського колективу З. П. Плохій).

Дитина (Є. В. Бєлкіна, Н. М. Бібік, М. С. Вашуленко та інші).

Українське дошкілля (Н. М. Міськів та інші)

Експериментуючи й узгоджуючи різні програми виховання дітей дошкільного віку, вивчаючи новітню інформацію, зміст якої зводиться до вироблення неперервної системи екологічної освіти, спрямованої на екологізацію дитячого світосприймання, педагогічний колектив дошкільної установи № 38 м. Чернівці поступово буде опановувати основи науково-методичної роботи, її практичні аспекти, спрямовані на розвиток ціннісно-мотиваційної сфери особистості, гармонізацію стосунків з навколишнім середовищем. Цей принцип спрямованості виховання і розвитку, виражається формулою: "Відчувай, спостерігай, узагальнюй, дій".

Тому шляхом моніторингу педагогічного експерименту, аналізу, прогнозу досягаємо оптимальних умов діалогу дитини з природою.

Розглянемо Програму науково-дослідної роботи експериментального педагогічного майданчика дошкільної установи № 38 м. Чернівці

Основна проблема дослідження. В умовах розбудови незалежності України питання теорії та практики створення здорового діалогу дитини з природою, який вдало поєднуватиме інтелектуальний та фізичний розвиток і творчу взаємодію з навколишнім середовищем, є і метою, і засобом виховання дитини, що передбачає розвиток чуттєвої сфери, направленої на формування емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля.

Тому ця важлива педагогічна проблема є ключовою соціальною проблемою адаптації до умов співжиття людини в природі.

До таких, поруч з іншими, у педагогіці слід віднести екологічне виховання дітей, залучення їх до систематичного діалогу з природою. Сьогодні, коли значно погіршився екологічний стан, а чорнобильське лихо невпинно розповзається по українській землі, піклування про екологічне здоров'я нації стає необхідною проблемою кожного, хто працює з дітьми в дошкільній установі.

Тема дослідження. Технологія організації психолого-педагогічного комфорту в процесі реалізації здорового діалогу дитини з природою.

Призначення наукового проекту. Змоделювати таку систему інтегрування новітніх технологій, яка б своєчасно виявляла і повноцінно розвивала діалог дитини з природою, сформувала в неї бажання оволодівати новими знаннями як у процесі виховання, так і під час активної творчої самостійної діяльності; вміння використовувати набуті знання і навички в різноманітних життєвих ситуаціях.

Мета. Комплексна діагностика і гармонійний розвиток засобами спілкування дитини з природою в системі інтеграції інноваційних технологій як один із шляхів реалізації Державної програми "Освіта. Україна XXI століття".

Об'єкт дослідження. Оптимально змодельована система екологічного виховання на базі здорового діалогу дитини з природою в умовах діяльності дошкільної установи.

Предмет дослідження. Динаміка оптимального прояву здібностей дитини в спілкуванні з природою.

3. Перспективні форми екологічного виховання в дошкільних установах

Нинішня екологічна ситуація в Україні характеризується як глибока всебічна еколого-економічна криза. Така ситуація зумовлена двома причинами.

Перша протягом тривалого часу функціонування адміністративно-командної економіки колишнього СРСР відбувалося з нарощуванням продуктивних сил практично без урахування екологічних наслідків, панував відомчий, споживацький підхід до розміщення нових виробництв, недостатня увага приділялась управлінню охороною природи і контролю за якістю навколишнього природного середовища.

Друга низький рівень екологічного виховання та освіти всього населення України загалом і дошкільників зокрема.

Україну не минули такі глобальні явища, як кислотні дощі, транскордонне забруднення, руйнування озонового шару, потепління клімату, накопичення відходів, особливо токсичних і радіаційних, зниження біологічного різноманіття. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції 1986 року з її величезними медико-біологічними наслідками спричинила в Україні ситуацію, що наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи.

В останні роки в динаміці здоров'я населення намітився ряд негативних тенденцій, певною мірою пов'язаних із незадовільною екологічною ситуацією. В Україні з 1991 року відсутній природний приріст населення, а тривалість життя на 6 років нижча, ніж у розвинутих країнах. Темпи зростання загальної захворюваності за останні десять років склали близько 35 відсотків.

Серйозне занепокоєння викликає сучасний стан природного середовища. Ліси, що в основному виконують захисні водоохоронні та санітарно-гігієнічні функції, інтенсивно експлуатуються, гинуть від промислових викидів і пожеж, їхній стан зумовлений як рівнем та інтенсивністю антропогенного впливу, так і зростаючим техногенним навантаженням, які порушують природну стійкість і захисні функції лісових екосистем. У результаті цього спостерігається процес деградації генетичного фонду живої природи практично в усіх регіонах України. До Червоної книги України занесено 531 вид рослин і грибів (12 % дикорослої флори) та 281 вид тварин. Площа природно-заповідного фонду України зростає дуже повільно.

Вихід із цієї складної екологічної ситуації може полягати тільки в посиленні державного контролю за станом навколишнього природного середовища та реалізації Концепції неперервної екологічної освіти і виховання в Україні.

Головною метою екологічного виховання є формування індивідуальної екологічної свідомості і мислення, усвідомленого, активного і гуманного ставлення до довкілля.

У дошкільних закладах екологічне виховання дітей доцільно розглядати насамперед у моральному аспекті, оскільки в основі ставлення людини до світу природи мають лежати гуманні почуття, тобто усвідомлення цінності будь-якого прояву життя, а отже бажання захистити і зберегти його. Формуючи в дитини гуманний погляд на природу, педагог повинен допомогти їй зрозуміти: людина і природа тісно пов'язані між собою, тому турбота про довкілля є водночас турботою про людину, про ЇЇ майбутнє, а отже, те, що завдає шкоди природі, шкодить і нам самим. Недбалі дії, внаслідок яких руйнується природа, є аморальними. Нищення довкілля є наслідком занепаду особистості і її моральних вартостей.

Таким чином, "зовнішні" екологічні проблеми переходять у внутрішні проблеми людини. У цьому полягає сутність гуманітарного підходу до екологічного виховання. Його мета формування індивідуальної екологічної свідомості і мислення, що спонукає відмовитися від споживацької психології.

Про усвідомлене активне й гуманне ставлення до довкілля свідчать: усвідомлення необхідності дбати про його збереження; засвоєння норм поведінки на природі і дотримання їх у праці та побуті.

Часто ми стикаємося з тим, що людина знає правила поведінки і водночас порушує їх, бо вони не стали її особистісним переконанням. Щодо дітей, то важливу роль у цьому питанні відіграє форма проведення екологічного виховання. Найбільш дієвою та ефективною у формуванні в дітей екологічної свідомості є ігрова форма проведення занять. Заслуговує на увагу також форма бесід-мандрівок на дитячі майданчики, парки, екологічні центри, де наявні елементи лісових екосистем. Дитина, розв'язуючи для себе життєве завдання, поставлене педагогом, використовує набуті знання та досвід і водночас на практиці порівнює власні вчинки і вчинки інших з тим, що для неї значуще й дороге, а до чого вона байдужа.

Істотно важливо з усього розмаїття суспільних і природних явиш вибирати саме ті, які мають у своєму змісті екологічне спрямування, а при виборі форми проведення екологічного виховання дітей необхідно враховувати систему особистих цінностей, що лежить в основі діяльності кожної людини. Керуючись індивідуально-орієнтованим підходом до виховання дітей у дошкільних закладах доцільно створювати профільні групи та гуртки екологічного спрямування.

 



На тему | Формування екологічно мотивованої діяльності дошкільнят
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати