Головна

Вплив транснаціональних корпорацій на розвиток сучасної світової економіки

  1. Kонт засновник сучасної позитивної соціології.
  2. "Особистість" - стійкий комплекс якостей, властивостей, набутих під впливом відповідної культури суспільства та конкретних соціальних груп, до яких людина належить.
  3. Активний вплив на проблему
  4. Амортизаційні відрахування більше валових інвестицій - це призводить до зниження виробничого потенціалу, зменшення обсягів продукції і послуг, погіршення стану економіки
  5. Аналіз активної частини основних фондів індексним методом та її вплив на обсяг виробництва
  6. Аналіз впливу іноземних інвестицій на економічне зростання приймаючих країн
  7. Аналіз впливу на собівартість окремих груп продукції за рівнем їх рентабельності

Індивідуальне завдання

з дисципліни «Глобальна економіка»

на тему: «Вплив транснаціональних корпорацій на розвиток сучасної світової економіки»

Студента(ки) V курсу ___ групи

спеціальності «Фінанси і кредит»

спеціалізації ___

___

(прізвище та ініціали)

Керівник ___

___

(вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Кількість балів: ___

м. Дніпропетровськ - 20__ рік

Вплив транснаціональних корпорацій на розвиток сучасної світової економіки

Постановка проблеми. Сьогодні почався новий етап світового економічного розвитку, де головними «дійовими особами» уже стають не країни і не їх об'єднання, а найбільші транснаціональні корпорації (ТНК), фінансовий стан яких перевищує розміри державних бюджетів деяких країн. У статті досліджено роль, значення та всеохоплюючий характер діяльності транснаціональних корпорацій у розрізі міжнародного масштабу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.Значення та роль транснаціональних корпорацій у своїх працях досліджували такі вчені-економісти як Руденко Л. В., Рокоча В. В., Плотніков О. В., Новицький В.Є., Хорошун О. Б., Бачинський В. В., та інші.

Постановка завдання.Основними завдання статті є визначення впливу транснаціональних корпорацій на розвиток сучасної світової економіки, дослідження конкурентних переваг провідних компаній світу; проведення аналізу динаміки інвестиційного руху діяльності ТНК, визначення їх галузевого та регіонального розподілу, а також обґрунтування пропозицій, щодо підвищення обсягів залучення ПІІ ТНК в Україну.

Виклад основного матеріалу.ТНК - це підприємства, що складаються з материнської компанії та її закордонних філіалів, при цьому ТНК можуть як набувати статусу корпорації, так і не мати цього статусу. ТНК створює систему міжнародного співробітництва, розподілену між кількома країнами, але контрольовану з одного центру - материнської компанії. Глобальні тенденції інтернаціоналізації виробництва й капіталу, приватизації, стратегічних альянсів і лібералізації зовнішньої торгівлі поставили ТНК у центр світового економічного розвитку. З огляду на них і подальший перерозподіл світових ринків та сфер впливу, можна прогнозувати можливість появи найближчим часом міжнародних суперкорпорацій шляхом злиття, поглинання чи об'єднання найбільших компаній світу.

Близько 90 % кількості транснаціональних фірм базується в розвинутих країнах з ринковою економікою. Однак з кожним роком в процес транснаціоналізації дедалі більше залучаються фірми країн, що розвиваються, а також країни Східної та Центральної Європи. П'ять країн - Німеччина, Японія, США, Велика Британія, Франція є районами базування для половини материнських транснаціональних корпорацій промислово розвинутих країн. На ці країни припадає також 2/3 сукупного вивозу прямих іноземних інвестицій. У промислово розвинутих країнах розміщено близько 46 % усіх філій ТНК, у той час у країнах, що розвиваються, - 42 % [2, 84].

На сьогоднішній день ядром світової економічної системи являються понад 500 ТНК. Всього у світі діють приблизно 60 тис. фінансово - промислових груп і ТНК, що мають біля 250 тис. філіалів за межами країн базування. Під їх керівництвом відбувається контроль 50 % світового промислового виробництва, проводяться понад 70 % операцій торгівлі у світі, з них 40 % − усередині ТНК (які відбуваються за трансфертними цінами, що формуються не під впливом ринку, а з урахування довгострокової політики материнської компанії), 80 % патентів і ліцензій на нову техніку, технології і ноу-хау.

Середньорічний обсяг продажу ТНК становить кілька сотень мільйонів доларів, понад 500 ТНК мають річний обсяг збуту понад 18 млрд. доларів, а найбільші - сотні мільярдів доларів США. Вони реалізують 80 % усієї виробленої продукції електроніки та хімії, 95% фармацевтики, 76 % продукції машинобудування. Під контролем ТНК перебуває 90 % світового ринку пшениці, кави, кукурудзи, лісоматеріалів, тютюну та залізної руди, 85 % - ринку міді и бокситів, 80 % - ринку чаю та олова, 75 % - сирої нафти, натурального каучуку та бананів [3, с. 10].

Найбільші вигоди від фінансово - господарської діяльності ТНК приносять їм країни базування. Доменами найбільших ТНК в основному є держави з сильними, стабільними економіками, такі як : Японія, Іспанія, Німеччина, США, Франція, Голландія та деякі інші країни ОЕСР. Проте, 2/3 частини обсягу виробництва розташовано у країнах розміщення філій. На територіях промислово розвинутих держав розміщено понад 80% материнських компаній і близько 33% філій іноземних доменів, у країнах, які розвиваються, відповідно 19,5 % і майже 50%, у постсоціалістичних - близько 0,5 % і 17%.

До складу найбільших світових ТНК по національній приналежності відносять компанії таких світових економічних центрів: США (515 компаній), Японія (210) та країни Європейського Союзу. В порівняні з попередніми роками, у 2012 році покращили свої позиції Китай (113), Канада(62) та Індія (56). За рейтингами «FORTUNE GLOBAL 500» за 2013 рік , до 50 найкращих компаній за рівнем економічного зростання увійшли такі компанії: «Fannie Mae», «JBS», «Apple», «China National Building Material Group», «Sinopec Group».

До 10 найпрестижніших та найуспішніших ТНК світу визначають за такими показниками, як рівень доходів, розмір прибутків, рівень соціального захисту своїх робітників, ефективність корпоративного управління. Топ 10 компаній 2013 року наведені у таблиці 1 , за даними журналу «FORTUNE».

Таблиця 1.

Найбільші корпорації світу за розміром прибутку [8]

До основних факторів,що вплинули на успіх даних компаній належать :

-ведення стабільної, ефективної економічної діяльності в кризових умовах;

-активна інтеграція та розширення своїх виробничих потужностей на територіях інших країн;

-збільшення масштабів діяльності, та використання новітніх технологій. Так даний фактор активно вплинув на компанію «Wal-Mart», яка займається роздрібною торгівлею. Компанія витратила 11 млрд. дол. США на розширення своїх площ на 48 млн. кв. фут. Дана компанія посідала в 1998 році 17 місце, в 2011 році - 3 місце, та в 2012 та 2013 роках посіла 1 місце в рейтингу GLOBAL 500. У мережі «Wal-Mart» нараховується більше ніж 120 тисяч найменувань товарів;

-максимально низьке встановлення цін, в порівнянні з конкурентами.

Сьогодні ТНК перетворилися із суб'єктів на об'єкти міжнародної політики, активно беруть участь у всіх глобальних процесах, що відбуваються у світі. Транснаціональні корпорації, нарівні з промислово - розвиненими країнами, широко проявляються в політиці, економіці, у фінансово-інвестиційній, інформаційній, науково-технічній, військовій, технологічній, екологічній сферах. У зовнішній політиці ТНК реалізують власну корпоративну дипломатію, а для успішного забезпечення внутрішньо-корпоративної політики створили свою, корпоративну ідеологію. Поруч із найбільшими державами, вони мають власні численні спецслужби, а зброєю, що її випускає, наприклад, лише «Дженерал дайнемікс», можна озброїти армію не однієї держави. Дії ТНК за характером і формами прояву у світовій політиці й економіці багато в чому збігаються з діяльністю держав, що дозволяє експертам заявляти про ідентичність дій і проявів ТНК та держав у глобальній політиці й економіці. Водночас низка дослідників вважає, що в перспективі ТНК зможуть стати домінуючою силою світового господарства, замінивши національні держави в ролі основних його об'єктів.
На долю ТНК припадає основна частина міжнародних прямих інвестицій та міжнародної торгівлі. Вони відіграють вирішальну роль у структурі міжнародного виробництва, слугують чинником інтеграційних та глобалізаційних процесів, здійснюють глобальний трансфер нових технологій, прискорюють міжнародний рух капіталу, приводять до мобільності факторів виробництва та багато іншого.
ТНК порушують сфери, які традиційно рахувались областю державних інтересів - роблять висновки експерти ООН в докладі ЮНКТАД і транснаціональних корпораціях.

Міжнародний характер діяльності ТНК постійно зіштовхує їх із зовнішньополітичною проблематикою. При цьому керівники провідних корпорацій воліють самостійно, без підтримки зовнішньополітичних органів країни базування, вирішувати основні питання діяльності своїх компаній у приймаючих державах шляхом проведення зустрічей і переговорів із керівництвом відповідних країн [2, 86].

Існують транснаціональні корпорації, які ведуть свою діяльність більше ніж у 100 країнах світу. Наприклад, фірма «International business machines», яка займається виробництвом електронно-обчислювальної техніки та оргтехнічного устаткування, має філії більше ніж у 80 країнах, компанія «Siemens» - у 52, концерну «General Motors» належить 209 заводів СІНА, 12 - у Канаді і 32 - в інших країнах. При цьому обсяг виробництва закордонних філій ТНК перевищує обсяг експорту країн їх походження (майже в чотири рази для США і більше ніж удвічі для Великої Британії та Швейцарії) [4, с. 128].

В більшості ТНК досить висока частка зайнятих на підприємствах, розташованих за межами країн їхнього походження. До лідируючих компаній належать: «Nestle» (Швейцарія) - 96 %, «ІТТ» (США) - 72 %, «Unilever» (Велика Британія-Нідерланди) - 70 %, «Singer» (США) - 60 %.

У 2013 році спостерігається збільшення ПІІ транснаціональних корпорацій, у порівнянні з 2009 роком, який приблизно становив 1,24 трильйона доларів США, проте, даний приріст становить на 15 % нижче докризового середнього значення (Рис.1). На відміну від цього, показник зростання світового виробництва та торгівлі повернувся на докризовий рівень.

Рис. 1. Глобальний приплив ПІІ ТНК, в середньому за 2009, і 2010 - 2013 роки, (млрд. дол. США) [8]

Ринкова капіталізація окремих ТНК перевищує 600 млрд. дол., а щорічні обсяги продажів становлять 160-220 млрд. дол. Щорічний чистий прибуток кожної з найбільших корпорацій інколи перевищує річний бюджет України.
Сьогодні ТНК контролюють понад 57% світового промислового виробництва, 69% міжнародної торгівлі, більш як 81% патентів і ліцензій на нову техніку, технології та ноу-хау, майже 90% прямих зарубіжних інвестицій. Практично вся торгівля сировиною на світових ринках контролюється ТНК, у тому числі 90% світової торгівлі пшеницею, кавою, кукурудзою, лісоматеріалами, тютюном, залізною рудою; 85% - міддю, бокситами; 80% - оловом, чаєм; 75% - натуральним каучуком, сирою нафтою.

Як правило, ТНК - багатогалузеві компанії, їхня діяльність широко диверсифікована. Наприклад, кожна з 500 найбільших ТНК США має в середньому підрозділи в 11 галузях, а найпотужніші охоплюють по 30-50 галузей. У групі 100 провідних промислових компаній Великобританії багатогалузевих 96, Італії - 90, Франції - 84, Німеччини - 78.

Все частіше ТНК співпрацюють з країнами, що розвиваються, та з країнами з перехідною економікою, за рахунок розширення масиву виробничої та інвестиційною моделі, у таких напрямках, як контрактне виробництво, сільське господарство, послуги аутсорсингу, франчайзингу та ліцензування. Ці відносно нові процеси, дають можливість країнам з перехідною економікою поглибити інтеграційні процеси, зміцнити потенціал своїх національних виробничих потужностей, а також покращити міжнародну конкурентоспроможність. Розкриття всього потенціалу від цих нових можливостей залежить від ефективної політики країн та будівництва відповідних інститутів урядами та міжнародними організаціями.

Рис. 3. Розподіл проектів ПІІ (транскордонні злиття та поглинання та інвестиції у нові проекти) за секторами у 2012-2013 рр. (млрд. дол. США та %) [8]

Дії ТНК за характером і формами прояву у світовій політиці й економіці багато в чому збігаються з діяльністю держав, що дозволяє експертам заявляти про ідентичність дій і проявів ТНК та держав у глобальній політиці й економіці. Водночас низка дослідників вважає, що в перспективі ТНК зможуть стати домінуючою силою світового господарства, замінивши національні держави в ролі основних його об'єктів [1, 307].

Провідну роль у глобальних процесах відіграють ТНК США, за характером і масштабами торгово-інвестиційної експансії випереджаючи промислові й фінансові компанії інших країн. Але цей розрив поступово скорочується за рахунок посилення позицій ТНК держав Західної Європи та Японії, а також появи транснаціональних корпорацій країн, що розвиваються.

Такі данні дають підстави зазначити сучасні ТНК як самостійних гравців в міжнародних відносинах з власною зовнішньою політикою. Оскільки на них припадає більше 70 % світової торгівлі, причому 40% цієї торгівлі відбувається всередині ТНК, тобто не за ринковими цінами, а за трансфертними цінами. Ці ціни формуються не під тиском ринку, а під довгостроковою політикою материнської корпорації. З 100 найбільших економік в світі, 52 - транснаціональні корпорації, інші - держави.

Вони справляють величезний вплив на світовий економічний розвиток та на регулювання міжнародними економічними відносинами.
ТНК - це «рушійні сили» світового економічного, політичного та соціального розвитку. Світові лідери, які з кожним роком підтверджують свої лідируючі позиції та стають головними конкурентами для економічно- розвинених країн.

Висновки. Транснаціональні корпорації проникають у всі галузі економіки, проте, діяльність більшості ТНК пов'язана з виробничим сектором економіки. Найбільші вигоди від фінансово - господарської діяльності ТНК приносять їм країни базування, доменами, яких є найбільш розвинені держави світу. Загальний обсяг реалізації 200 найбільших компаній становить 30 % світового валового внутрішнього продукту.

Для досягнення максимальних результатів, найбільшими ТНК були застосовані такі основні заходи: ведення стабільної економічної, відкритої та ефективної діяльності у кризовий період; інтеграція своїх виробничих потужностей; використання новітніх технологій; співпраця з конкурентами та клієнтами.

Основними позитивними рисами діяльності ТНК на територіях країн є: створення пропозиції та задоволення попиту населення на нові товари; підвищення зайнятості населення та створення нових робочих місць; збільшення надходжень до національних бюджетів країн; використання та розробка НДДКР у своїй діяльності. До основних негативних рис відносяться: монополізація влади та негативний вплив на національну економіку держави; приховування прибутків, обхід національного законодавства; створення негативної конкуренції для національних виробників, шляхом монопольного встановлення цін на продукцію; першочергове задоволення власних інтересів, не зважаючи на потреби держав.

За допомогою графічних методів, автором було проаналізовано динаміку світового припливу інвестицій, яка відображає, що у 2011 році обсяг глобальних ПІІ ТНК повернувся до значення за 2005 - 2007 роки, зі збільшенням до 1,4 - 1,6 трлн. дол. США. Також, за допомогою цього методу, було визначено, що найбільший обсяг відпливу та припливу ПІІ за остання роки, спостерігається у Південному, Східному та Південно - Східному регіоні Азії.

 



E)& Аталғандардың барлығы | ИЗУЧЕНИЕ ДОКУМЕНТА. ИСТОРИЯ РАЗВИТИЯ ДОКУМЕНТИРОВАНИЯ.
© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати