Головна

Педагогічно-освітня діяльність товариства «Просвіта», «Рідна школа».

  1. IV. Навчальна діяльність класу.
  2. Акціонерні товариства
  3. Акціонерні товариства, поняття акцій, облігацій. Розрахунок курсу акцій.
  4. Аналіз фінансових результатів товариства ПП «Аскон» Якимівського району Запорізької області за 2012-2014 рр.
  5. Аналіз фінансового стану товариства
  6. Братства та їхня культурно-просвітня діяльність.

Товариство "Просвіта" народилося на противагу антиукраїнським течіям у культурному житті: колонізаторській, підтримуваній цісарською владою,- з одного боку, і русофільській, - з другого. Галицькі громадські діячі поставили перед собою мету довести, що українці - народ з культурними традиціями, який відрізняється як від поляків, так і від росіян.

Для опрацювання статуту Товариства був створений комітет із представників академічної молоді, а також із таких діячів, як доктор Корнило Сушкевич, Михайло Коссак, професор гімназії Павлин Свєнціцький та ін. 2 вересня 1868 року Міністерство освіти дозволило заснувати Товариство "Просвіта". Це стало підставою для скликання у Львові першого загального збору. Його організація була доручена конституційному комітетові на чолі з професором академічної гімназії Анатолем Вахнянином.

Загальний збір був скликаний 8 грудня 1868 року в залі польської "Стрільниці" на вулиці Курковій.. На збір прибуло 65 представників, лише один із них, отець Йосиф Заячківський, не був мешканцем Львова.

Програма майбутньої праці "Просвіти" була коротко сформульована у виступі студента Андрія Січинського: "Кожний нарід, що хоче добитися самостійности, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільности, народні маси піднеслися до тої степени просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом народнього організму, відчула своє горожанське й національне достоїнство й узнала потребу існування нації як окремішньої народної індивідуальности; бо ніхто інший, а маса народу є підставою усього".

Головою новоствореного Товариства збір обрав Анатоля Вахнянина, а до виділу (керівного органу) - Олександра Борковського, Івана Комарницького, Михайла Коссака, Максима Михаляка, Омеляна Огоновського, Омеляна Партицького, Юліана Романчука, Корнила Сушкевича і Корнила Устияновича. Вирішено було створити українську бібліотеку з читальнею і щорічно видавати календар для народу.

Загальний збір "Просвіти" отримав привітання від українських народовських громад Бережан, Тернополя, Перемишля, Станіславова і Чернівців, від студентських товариств "Січ" і "Основа" у Відні. Вітальні телеграми надійшли з Чехії, Сербії та Словаччини. Тим часом москвофільське "Слово" назвало Товариство "польською інтригою".

Щоб роз'яснити мету Товариства, його виділ звернувся 11 лютого 1869 року зі спеціальною відозвою до народу. У ній указувалося, що "поза школою не знаходить українська дитина ніякого духовного корму, через котрий самосвідомість, моральність і добробут у народі могли би чимраз більше розвиватися".

Товариство працювало у складних умовах. Воно не мало приміщення, а тому наради і засідання проводили вдома у К. Сушкевича або А. Вахнянина. Плідно працювала просвітницька секція, шо розпочала видавати для народу популярні книжечки і готувати підручники для єдиної української гімназії. Редактором популярних видань став письменник Юрій Федькович. Товариство домовилося про книгообмін з польськими та чеськими освітніми товариствами.

26 травня 1870 року відбувся другий загальний збір Товариства. І знову довелося просити приміщення у польської "Стрільниці". Збір визначив нові принципи роботи "Просвіти".

На Товариство відразу почалися нападки як намісництва і староств, так і русофільського "Слова". Однак просвітня робота набирала сили. За два роки було засновано три нові філії "Просвіти", організовувано читальні, почали видавати друкований орган "Письмо з "Просвіти", а з 1880 року під редакцією члена виділу "Просвіти" Володимира Барвінського стала виходити народовська політична газета "Діло". Широка популярність Товариства змусила галицький сейм надати йому 1000 срібних "запомоги", яку згодом збільшено на 50 відсотків.

30 листопада 1880 року з ініціативи В. Барвінського скликано перше українське народне віче у Львові. Віче було однією з форм політичної роботи Товариства. Зі зміною ситуації політична боротьба могла мати для "Просвіти" непередбачені наслідки. Зваживши на це, члени виділу (Омелян Огоновський, Юліан Романчук, Олександр Огоновський, Олександр Стефанович, Іван Белей, Кость Левицький та інші) вирішили створити перше українське політичне товариство "Народна Рада", яке б співпрацювало з "Просвітою". 1884 року було засновано ремісниче товариство "Зоря", його очолив один із керівників "Просвіти" Василь Нагірний.

За ухвалою загального збору Товариства, який відбувся 25 березня 1891 року, читальні "Просвіти" вели курси неписьменних, проводили "відчити", вечорниці, ставили п'єси, а крім того, створювали рільничо-господарські та промислові спілки, позичкові й ошадні каси.

Своє 25-річчя "Просвіта" відзначила дуже урочисто. Разом з іншими українськими товариствами вона організувала перевезення з Новосілок-Міських на Личаківське кладовище останків Маркіяна Шашкевича. Іван Белей підготував коротку "Історію Просвіти".

Наприкінці 19 - на поч. 20 ст. почалося пробудження національної свідомості українського народу. Вже тоді відчувалася потреба в організації освіти для українських дітей. Вирішення цієї проблеми взяло на себе Українське педагогічне товариство "Рідна школа".

Рідна школа" - громадське товариство, засноване 1881 р. У Львові як Руське товариство педагогічне (у 1912 р. змінило назву на Українське педагогічне товариство (УПТ), а в 1926 р. - на Українське педагогічне товариство - Товариство "Рідна школа"). Засновниками товариства були українські педагоги Анатоль Вахнянин, Омелян Огоновський, Омелян Партицький, Омелян Савицький, Роман Заклинський, Дмитро Вінцковський, священики Іван Величко, Володислав Бачинський, редактор газети "Діло" Володимир Барвінський та інші українські громадські діячі. Товариство "Рідна школа" функціонувало в Галичині до 1939 р. і мало місцеві осередки.

Найвідоміші школи УПТ у Львові: школа ім. М. Шашкевича (1886 р.), школа для дівчат ім. Т. Шевченка (1898 р.), школа ім. Б. Грінченка (1910 р.), школа імені Князя Лева (1915 р.), школа ім. Короля Данила (1912 р.), а також гімназії і фахові школи, в яких навчалися діти-підлітки.

Товариство використовувало різні методи для захисту української школи від остаточної ліквідації за умов бездержавності: надсилало петиції до влади у справі навчання в руських (українських) школах, проводило публічні наукові педагогічні конференції та лекції, видавало часопис і навчальну літературу, допомогало матеріально членам УПТ.

Не залишалися поза увагою і дошкільнята, які з 1891 р. виховувалися у «захоронках» та дитячих садках Товариства. Літні канікули діти проводили у вакаційних оселях, де відпочивали і здобували нові знання.

Товариство діяло не тільки у Львові, а й по всій Галичині. До 1939 р. створило та утримувало 23 гімназії, 13 фахових шкіл і одну торгівельну школу; у 1936 р. існувало 873 гуртки "Рідної школи" з 6200 учнями, працювало 605 дитсадків, які відвідувало 22 тис. дітей. Загалом близько 40 тис. дітей навчалося в школах Товариства.

Головною місією товариства було збереження української школи за умов панування іноземних держав, виховання молодого покоління в любові до України та надання найбільш якісних знань для учнів. Разом з "Просвітою" та іншими громадськими організаціями Товариство сталона щлях національного і духовного визволення українців Галичини.

"Рідна школа" виховала майбутніх вояків ОУНтаУПА, священиків, лікарів, педагогів, провідних діячів науки та мистецтва. Вона стала важливим явищем суспільно-політичного та культурно-освітнього життя Західної України.

У березні 1991 р. з ініціативи громадськості західних областей України Товариство відновило свою діяльність: створено громадську організацію - Львівське крайове товариство "Рідна школа" (ЛКТ "Рідна школа"), першим президентом якого обрали акад. НАН України, директора фізико- механічного інституту НАН України, професора Володимира Панасюка.

Товариство згуртовує громадськість навколо процесів відродження духовності та утвердження української освіти, мови і культури. Осередки ЛКТ "Рідна школа" функціонують у Львові, Івано-Франківську, Дрогобичі, Радехові, у середніх навчальних закладах Самбірського, Турківського, Сколівського, Жидачівського районів та в інших місцевостях регіону.

Найголовніші здобутки діяльності ЛКТ "Рідна школа": започаткування періодичного видання - наукового альманаху "Товариство "Рідна школа: історія і сучасність"; проведення у Львові Другого українського педагогічного конгресу; організація соціологічних досліджень "Школа очима школярів"; пошук та підтримка талановитої учнівської молоді (проведення конкурсів, видання поетичних збірок та ін.); залучення кращих вчителів до написання серії шкільних підручників з українознавства; підготовка і винесення на широке громадське обговорення положень про систему громадського самоврядування в освіті, організацію зовнішнього незалежного тестування випускників загальноосвітніх навчальних закладів і зарахування їх до ВНЗ України тощо.

 



Педагогічні погляди та освітня діяльність Я. А. Коменського. | Предмет, завдання, джерела вивчення історії педагогіки, її зв'язок з іншими науками.

Виховання і школа у рабовласницькому суспільстві. Спартанська та Афінська системи виховання. | Зміст освіти у Києво-Могилянській академії. | Освітня діяльність і педагогічні погляди Г. С. Сковороди. | Освітня діяльність і педагогічні погляди М. В. Ломоносова. | Педагогіка А. Ф. Дістервега. | Педагогічні ідеї К. Д. Ушинського. | Народність у вихованні Ушинський вважав однією з найважливіших соціальних і педагогічних засад. | Педагогічні погляди та діяльність В. О. Сухомлинського. | Педагогічні погляди та освітня діяльність Г. Ващенка. | Педагогічні погляди та освітня діяльність Й. Г. Песталоцці. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати