Головна

Видатний французький просвітитель Ж.-Ж. Руссо. | Виникнення і діяльність братських шкіл в Україні 16-17 століття. | Виховання і школа у рабовласницькому суспільстві. Спартанська та Афінська системи виховання. | Зміст освіти у Києво-Могилянській академії. | Педагогічні ідеї К. Д. Ушинського. | Народність у вихованні Ушинський вважав однією з найважливіших соціальних і педагогічних засад. | Педагогічні погляди та діяльність В. О. Сухомлинського. | Педагогічні погляди та освітня діяльність Г. Ващенка. | Педагогічні погляди та освітня діяльність Й. Г. Песталоцці. | Педагогічні погляди та освітня діяльність Я. А. Коменського. |

Освітня діяльність і педагогічні погляди М. В. Ломоносова.

  1. III. Педагогічні висновки та пропозиції
  2. IV. Навчальна діяльність класу.
  3. V. Загальні психолого-педагогічні висновки.
  4. VIII. Загальні психолого-педагогічні висновки.
  5. Авторські педагогічні концепції 20-х 30-х років
  6. Альтернативність оцінок педагогії. Постанова «Про педагогічні перекручення у системі Наркомосів» у рецепції дослідників кінця XX ст.

М. В. Ломоносов (1711-1765) народився в с. Холмогори Архангельської губ. у сім´ї рибалки. Елементарну освіту здобув у сільських домашніх вчителів за підручниками М. Смотрицького та Л. Магницького. Вже 19-річним юнаком вступив до Московської слов´яно-греко-латинської академії. Протягом 1733 року навчався у Києво-Могилянській академії. Пізніше, з 1736 по 1741 рр., навчався у Німеччині (вивчав хімію, математику, фізику, філософію у знаменитого Лейбніца). З 1742 р. призначений ад´юнктом, а з 1745 р. - професором хімії, пізніше академіком Російської Академії Наук. Чимало років свого життя віддав вчений справі розвитку гімназії та університету при Російській АН, працюючи в той же час викладачем у цих закладах.

Саме енциклопедичність наукових інтересів спонукала вченого до цілої низки відкриттів у різних напрямках науки: філософії, хімії, математики, географії, фізиці та ін. Прогрес людства", вчений вбачав у розвитку науки й освіти. У вихованні науковець відстоював принцип народності, підкреслюючи, що російському народові властиві любов до Вітчизни, гуманність, вірність громадського обов´язку, працьовитість, допитливість, відвага, скромність.

Метою виховання, на його думку, має бути підготовка громадян своєї Вітчизни.

До змісту освіти він включав вивчення рідної мови, літератури, історії, математики, іноземних мов, природознавства, піїтики, риторики, географії.

Система освіти, на його думку, повинна складатися з трьох ступенів державної безстанової школи: початкової, середньої (гімназії) та вищої (університету). Головне завдання школи полягає у тому, щоб виховати у дітей любов до праці, навчати їх "правил і прийомів поведінки", дати освіту.

Заслуговують на увагу методичні праці вченого, зокрема, "Регламенти" для академічної гімназії і для гімназії Московського університету (1755). Важливо, що проект та статут Московського університету теж розроблялися Ломоносовим. Суттєвим є те, що вчений передбачив саме ті факультети у цьому вузі, котрі найповніше віддзеркалювали тенденції світової практики вищих навчальних закладів і найповніші досягнення світової науки. Важливими принципами діяльності університету, на його думку, є відкритість та автономність. Для цього ж закладу вчений написав "Математичну хімію" та "Фізичну хімію".

М. Ломоносов створив також ряд підручників для інших типів шкіл: "Краткое руководство к красноречию", "Российская грамматика"´,"Кратний российский летописец с родословием", "Древняя российская история". Зокрема, "Российская грамматика´´ М. Ломоносова протягом півстоліття була найкращим посібником і витримала чотирнадцять видань.

М. Ломоносов вважав, що основними методами навчання є бесіди, розповіді і лекції, які доцільно супроводити вправами; навчання повинно забезпечувати свідоме, міцне, систематичне засвоєння матеріалу. Навчальний матеріал доречно викладати коротко і стисло, а кожне теоретичне положення підкріплювати фактами; у навчанні учнів потрібно враховувати їх вікові особливості, природні нахили, своєчасно переходити від легкого до важкого, від простого до складного.

У вихованні, як вже зазначалося, М. Ломоносов обстоював принцип народності. Зокрема, йому належить ідея організації різноманітних з´їздів домашніх акушерок. Також він розробляв основи російської народної медицини для попередження хвороб серед дітей простого російського люду. Могутнім засобом народного виховання вчений вважав працю, приклад батьків.

Доречно згадати й благодійницьку діяльність Ломоносова. У його будинку (у Петербурзі) постійно проживали найздібніші діти з малої батьківщини, котрі за кошти вченого отримували вищу освіту.

 



Освітня діяльність і педагогічні погляди Г. С. Сковороди. | Педагогіка А. Ф. Дістервега.
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати