Головна

А. Макаренко | Етапи формування уявлень, методика формування наук. понять. | Форми навчання | За способом проведення |

Структура процесу виховання

  1. Cклад та структура витрат та структура витрат на виробництво і реалізацію продукції
  2. Dasein-анализ Л. Бинсвангера. Структура существования: бытие-в-мире, бытие-за-пределами-мира.
  3. II. Структура
  4. II. СТРУКТУРА ДИПЛОМНОЙ РАБОТЫ
  5. II. Структура и численность совета
  6. II. Структура класу та взаємостосунки.
  7. II. Структура реферата

І етап - оволодіння знаннями, нормами та правилами поведінки. Воно може відбуватися шляхом вербального або невербального мовлення або шляхом життєдіяльності.

ІІ етап - формування почуттів - стійких емоційних відносин до явищ дійсності.

ІІІ етап - формування переконань - ставлення до знання як до істинного або не істинного. Проходить на внутрішньому рівні і виражається у само ініціативі людини.

ІІІІ етап - формування умінь і звичок поведінки.

Ще одна структура процесу виховання:

1) виховуючи середовище - місце, де вона може діяти і відкрити нові сенси.

2) виховуючи діяльність - безпосередні дії і створені нею ідеї, речей, стосунків, де вона може спробувати сенс.

3) рефлективний аналіз - осмислення світу і себе у ньому.

Існує 2 критерії оцінки рівня вихованості будь-якої якості людини:

І рівень - поведінка, здійснюється у результаті боротьби між мотивами бажаного і необхідного;

ІІ рівень - рівень безпосередніх потреб поведінки, здійснюється як результат внутрішньої потреби, незалежно від того як її на даний момент оцінять.

18. психічні механізми процесу виховання - соціалізації, індивідуалізації, персоналізації

Механізми виховання: статева легалізація, наслідування, навіювання (свідоме та несвідоме), соціальна фасилідація, гальмування соціальної індивіції, імпрітинг, комфортності, рефлексії.

Індивідуалізація - відокремлення себе і свого від іншого - чужого. Це є етап усвідомлення своїх потреб, мотивів і бажань і їх виокремлення шляхом дистанціювання від ,, не своїх,, інертних бажань, потреб.

Персоналізаціявідбувається тоді, коли людина адаптуючись у соціумі забарвлює його у свої кольори (доцільності, мотивів, сенсу). Механізм усвідомлення людиною власних потреб. Масово розпочинається із 3-х років. Паралельно із ним розпочинається процес аранжування власних потреб - це є визначення ситуативно або ж принципово, яка з потреб є вагомішою. Маслов виділяє 2 рівні вищих потреб(потреби фізіологічні, потреба безпеки) і 3 рівні нижчих (потреба у спілкуванні, потреба в оцінці і повазі, самовдосконаленні, в знаннях, естетичні потреби) Якщо нижчі домінують, то вищі не проявляються.

20. моделювання поведінки. Програми внутрішнього і зовнішнього підкріплення

Модель поведінки «батіг-медяник» - батьки ставлять за мету регулювання виховання дитини, використовують заохочення і покарання, при цьому вони мають 2 позиції:

1. вважаючи, що вони самі модифікують поведінку дитини;

2. дитина здатна модифікувати свою поведінку сама.

Батьки прагнуть виробити у дитини власний досвід саморегуляції і тоді покарання виступає втратою заохочення.

Переваги та недоліки моделі:

+ діти, які так виховані є соціально адаптовані, оскільки зовнішня регуляція знімає із них проблему тривожності, власного вибору;

- у них найважче виробляється досвід саморегуляції поведінки, оскільки виховані в умовах авторитаризму і регуляції, не відчувають потреби у саморегуляції.

Програми поведінки зовнішнього підкріплення:

1) видача житонів, які обмінюються на бажану для тебе нагороду;

2) іграшки;

3) їжа;

4) соціальне підкріплення (думка оточення);

5) візуальні та тактичні підкріплення (поцілунки, обійми);

6) «неочікувана премія» - викликання психологічного шоку від незаслуженої нагороди.

Програма внутрішнього підкріплення:на певний період, особливо під час активного розвитку критичного мислення більш ефективними є ці програми, коли виховні дії і організація виховної діяльності будуються таким чином, щоб дитина могла відчути успіх, власні досягнення, радість, задоволення, виробити внутрішні стимули.

21. Когнітивна технологія виховання - особливості та акценти

Підхід когнітивний - модель «вуличний рух»

Дитину виховують пояснюючи правила поведінки, показуючи наслідки, ставлячи в умови, коли виробляється «досвід водіння». Навчаючи правилам «безаварійної поведінки» батьки вважають, що кожна «нормальна» дитина не хоче собі неприємностей, тому прагне зрозуміти правила.

Плюси та мінуси моделі:

+ діти є соціально адаптовані, тому їм треба лише знати, хто диктує правила;

- феномен смислового бар'єру; дитина чує звернені до неї вимоги, але не шукає ніякої вартості;

- батьки рідко живуть самі за тими правилами, які диктують дітям.

Дитина сприймає не лише «писані», а і «неписані» правила, при цьому діє принцип вибірковості; серед запропонованих правил, дитина вибирає найвигідніші для неї.

Когнітивні моделі особистості розробляли - Піаже, Брунер.

Суть - розробити таку модель педагогічного впливу, де він буде іти не всупереч, а поруч із природними тенденціями розвитку дитини.

24.25. Поняття методів виховання як способів взаємодії вихователя і вихованця. Класифікація методів виховання

Методи вихованя - це передусім цілеспрямована і змістовно організована д-сть. Однією з актуал. проблем суч. теорії вихов.є проблема класифік. м-дів вихов. У 50-х р.20ст. у вітчизн. педагоціці була така класифік., за якою м-ди вих. поділ. на 3 гр.:

1.Методи-словесні(розповідь, бесіда, диспут, лекція, приклад). 2.М-ди-привчання(тренув., доручення, гра. праця. 3. М-ди-заохочення, покарання.

Г. щукіна виокремл. такі групи м-дів:

1. Методи формув. свідомості особистості.

2.М-ди організац. д-сті і формув. досвіду сусп. поведінки.

3. М-ди стимулювання поведінки д-сті. З вищезазначеного методи вих. класиф. так:



Вимоги до написання рефератів | М-ди самовиховання.
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати