Головна

Двавиди - туристичних потреб людини та потреби туриста.

  1. C2C - Потребитель для Потребителя
  2. Exercise II. Раскройте скобки и употребите глаголы в соответствующей форме.
  3. I. Нарушение потребностей.
  4. II. Сегментация по потребительским мотивам
  5. IV. Соответствуют ли возможности Вашей организации в предоставлении спектра услуг, необходимого для удовлетворения потребностей их пользователей?
  6. V. Раскройте скобки, употребляя требующуюся форму прилагательного.
  7. VII Обычай употребления евреями христианской крови в обрядах брака и обрезания, в покаянии и при смерти

Вступ

Туризм в уявленні більшості людей пов'язаний з відпочинком, новими враженнями, задоволенням. Він міцно увійшов у життя людини із його природним прагненням відкрити і пізнати незвідані краї, пам'ятники природи, історії та культури, звичаї та традиції різних народів.
Відомо, що насправді туризм є однією з найбільших високоприбуткових і найбільш динамічних галузей економіки.

Потреба - народжена почуттям, чого-небудь. Психологи кажуть, що людина відчуває потребу, коли він відчуває фізіологічно чи психічно недолік чого-небудь. Хоча конкретну особу в конкретний час може і не мати потреби в сенсі свідомого її відчуття, існують певні потреби, які кожна людина може відчути.

Як писав А. Маршалл, «потребам і бажанням людини немає числа». Через сто років співвітчизник великого економіста авторитетний психолог М. Аргайл відзначає приблизно те ж саме:

«Нам поки що невідомий повний перелік людських потреб».
Основні проблеми аналізу потреб полягають у встановленні їх складу, ієрархії, кордонів, рівнів і можливостей задоволення. Ці проблеми тісно взаємопов'язані. В даний час основною вважається класифікація, запропонована американським психологом А. Маслоу. Він виділяє п'ять груп потреб: фізіологічні, безпеки, причетності (до колективу, суспільству), визнання і самореалізації (самовираження).

Ці групи складають ієрархічну структуру, тобто передбачається, що потреби задовольняються послідовно в тому порядку, в якому вони перераховані. Таку схему зазвичай зображують у вигляді піраміди або сходи потреб.
У підручниках з загальної економічної теорії прийнято поділ потреб на первинні (в їжі, одязі, житло, продовження роду) і вторинні (в спілкуванні, знанні, розвитку). Зазвичай наголошується умовність такого угрупування навіть для окремої людини в різні періоди його життя.

Розділ I Виникнення людських потреб

Філософський підхід до туризму передбачає застосування основних методів пізнання і пояснення різноманітних ланок туристського процесу. Відповідно до цих методів у філософській теорії туризму формуються структурні розділи, сукупність яких забезпечує її системну цілісність. Ідеться про історико-філософську традицію. У її межах виникали і розвивалися філософські погляди мислителів різних епох і наукових шкіл на ті вияви людських потреб і бажань, які втілюються у подорожі, мандрівки, походи, блукання. Історико-філософська частина туризмознавства прагне з'ясувати причини виникнення бажання переміни місць, особливості його здійснення в різні історичні часи. Використовуючи метод порівняння (компаративістика), історичного і хронологічного підходів до феномену подорожі, вона виявляє як загальні закономірності туристичного процесу, незмінні його характеристики, так і особливості його вияву в різних культурах і в різні часи. Завданням історико-філософського дослідження туризму є і з'ясування становлення філософського розуміння подорожей, мандрівок, відвідувань.

Також слід зазначити, що в сучасній туризмології поняття "потреби туриста" набули визнання і досить широкого вжитку. Зокрема, Дж. Уокер, визначаючи потреби, що спонукають людину відправитися в подорож, посилається на всі п'ять типів модельних потреб за А. Маслоу - психологічні, самозбереження, в любові, у визнанні та самоактуалізяції.

Близьку позицію щодо потреб і їх ролі в туризмі займає В А. Квартальнов, хоча групує їх за дещо іншими підставами - за характеристиками їх природної основи, виділяючи при цьому: фізичні; біогенні; соціальні; нейрофізичні; психофізичні; духовні. Він зазначає, що різноманітні потреби - біогенні, психічні, соціальні, умовно диференціині в гносеологічних і технологічних цілях, органічно властиві й властиві єдиному, цілісному суб'єктові - людині.

На перший план тут, безумовно, виступає можливість відновлення фізичного стану людини, оздоровлення, так би мовити, поновлення її тіла. Саме цю потребу задовольняє рекреаційно-реабілітаційний туризм.

Додатком, проте дуже суттєвим, цього виду туризму є ще одна з матеріальних потреб: в харчуванні. Більше того, в ряді випадків ця потреба може стати домінуючою. До тілесних потреб, які задовольняються за допомогою туризму, відноситься також статева потреба. На сьогодні термін "секс-туризм" все ширше згадується у періодиці.

Соціальні потреби також можуть виступати мотивами до здійснення подорожей. Це - мотив соціального самоутвердження людини, потреба у визнанні з боку інших. Ця потреба може реалізовуватись по-різному. Так, вона є потребою у спілкуванні з іншими людьми, потребою в міжособовій комунікації.

Потреба у спілкуванні перетворилася наприкінці XX століття в суттєвий чинник міжнародного туризму. Самотність як стан незадоволеної потреби у спілкуванні є мотивом, який змушує відправитись у подорож, адже протягом неї виникають нові знайомства, формується, хоча і тимчасові, спільнота, товариство.

Духовні потреби безпосередньо з фізичним існуванням не пов'язані. Проте вони пов'язані з рефлексією людини буття навколо неї, свого місця в світі, з пошуками основ і сенсу буття. Ці потреби лежать у підґрунті таких різновидів туризму як паломницький, культурно-історичний, духовний, ностальгічний.

Паломницький або прочанський туризм пов'язаний із релігійними уподобаннями людини. Паломництво до святих місць, або до місць, які у певний час пов'язані з релігійними подіями (наприклад, приїзд багатьох тисяч людей до Києва, пов'язаний з візитом Папи римського).

На відміну від прочанського туризму духовний туризм (термін, до речі не є загально прийнятим) - це подорожі, які здійснюються людиною задля визначення в питаннях трансцендентних засад свого буття, визначення щодо релігії, етично та філософської культури.

Близький до цих різновидів культурний або культурно-історичний туризм, який спонукається потребою наочно побачити культурно-історичні пам'ятки. Ця потреба виникає, з одного боку, внаслідок набуття певного рівня знань, освіти, з іншого - знов-таки з прагнення до освоєння нового.

Ностальгічний туризм також мотивується духовними потребами, головною складовою тут є емоційно-почуттєвий стан, який викликається спогадами від відвідування місць, пов'язаних з "історією життя" конкретної людини. Це мандрівка, яка знов викликає картини з минулого, що мають важливе суб'єктивне значення для людини

Розділ IIПотреби туриста.

Тур́ист (мандрíвник) - особа, яка здійснює подорож по Україні або в іншу країну з різною, не забороненою законом країни перебування, метою на термін від 24 годин до шести місяців без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та з зобов'язанням залишити країну або місце перебування у зазначений термін. Згідно із законом України, в кожного туриста є обов'язкове страхування туристів.

Двавиди - туристичних потреб людини та потреби туриста.

Туристичні потреби людини - сукупність станів людини, що породжують установки на активний відпочинок, готовність до подорожей і поїздок у різні регіони або інші країни.

Туристичні потреби людини можна розділити на три групи:

- обов'язкові потреби, пов'язані з доставкою до місць рекреації, тобто з послугами транспорту,

- специфічні потреби пов'язані із задоволенням бажання реалізувати основну мету відпочинку,

- додаткові. потреби людини-туриста зводяться до можливості купити сувеніри

Туристичні послугинаділені специфічними соціально-оздоровчими особливостями (забезпечують відпочинок, можливість розвитку особистості, пізнання історичних і культурних цінностей, заняття спортом, участь у культурно-масових заходах та ін.). Завдяки цьому вони поєднують у собі економічні, соціальні, гуманітарні, виховні та естетичні якості. За призначенням їх поділяють на основні, додаткові і супутні (рис. 1)

Основні туристичні послуги регламентуються договором на туристичне обслуговування і путівкою.

Додаткові туристичні послуги є різноманітними за розвинутої інфраструктури туризму, вони приносять до 50% від загального доходу. Супутні послуги сприяють підвищенню сервісного обслуговування туристів. Між додатковими і супутніми послугами немає чіткої межі. Туристу можуть надавати чітко визначені види послуг на його вибір або повний їх комплекс.

Рис. 1. Види і різновиди туристичних послуг

Повний комплекс послуг надається методом продажу т.зв. інклюзив-турів або пекідж-турів. У західноєвропейських країнах більш розповсюдженим є термін "інклюзив-тур", у США - "пекідж-тур". їх структура значною мірою варіюється залежно від країни, складу туристів, їх купівельної спроможності, характеру, асортименту та якості послуг, що надаються.

Розділ IIIПотреба людини у подорожі.


Потреба - це стан людини, що складається на основі протиріччя між наявним і необхідним (або тим, що здається людині необхідне) і спонукає його до діяльності щодо усунення даного протиріччя.
Мотиви - це спонукальні причини діяльності людини по задоволенню потреб. У психології, соціології, юриспруденції, маркетингу вважається, що зрозуміти людську поведінку без розкриття його мотивів неможливо. Близьким за значенням до поняття мотиву є поняття стимулу.
Інтерес визначають як прояв соціальних потреб, як усвідомлене вираження стосунків людини або соціальної групи до своїх потреб і умов їх задоволення. Найчастіше поняття потреби застосовують до окремих людей («потреби особистості»), а поняття інтересу - до великих соціальних груп і організаціям (інтереси народів, держав, фірм, громадських класів, професійних і вікових груп і т. п.). Усвідомлення інтересів, як і потреб, може виявлятися в різному ступені. Так, соціологи відзначають, що в пострадянській Росії підприємці і особливо представники великого бізнесу усвідомили свої групові інтереси досить швидко, а інші верстви населення роблять це із запізненням.

Також варто виділити найбільш вагомі причини для подорожі :

- Психологічне перезавантаження

Більше трьох місяців кожен з нас спостерігав чи брав безпосередню участь у подіях, які відбувались в серці нашої країни. Звичайно будь-кому важко витримати все те, що відбувалось Києві, незалежно від того були чи не були ми там. Збільшують напруження інформаційні джерела, які рясніють від різноманітних заголовків, що викликають шквал емоцій у читачів. Спробуйте хоча б на день вимкнути ТБ, інтернет, радіо. Це дасть змогу заспокоїтись, обміркувати все, зробити правильні висновки. Більш тривала перерва, яку ви зможете зробити під час подорожі лише сприятиме емоційному відновленню.

- Нове бачення світу

Зазвичай, перебування на одному місці та спілкування з одними і тими ж людьми призводять до формування вузького світогляду, який обмежується лише думками найближчого оточення. Під час подорожей мандрівники зустрічаються з постійними жителями тих місць, куди вони подорожують. Також частими є знайомства з іншими мандрівниками. Розмова з ними, обмін думками та ідеями дасть вам змогу сформувати нове бачення світу та подій, що відбуваються в ньому, дозволить розширити свій кругозір та подолати встановлені призми.

- Досвід

Кожен наш день мало чим відрізняється від попередніх - ті самі люди, та ж робота, те ж оточення навколо. В буденній рутині ми не помічаємо всю красу нашого світу. Кожному з нас потрібні нові враження, свіжі емоції, досвід. Будь-яка подорож є джерелом цього досвіду, набути який ви не зможете у більш ніякий спосіб. Спробуйте знайти потрібне місце, перебуваючи вперше у незнайомому місті. Заблукайте та знайдіть вихід. Скуштуйте нові страви, поспілкуйтесь з людиною її мовою, якої ви досі не знали. Здобувайте нові вміння та навички - все це неодмінно пригодиться вам!

- Хвороби та плинність часу

Всі ми знаємо, що з віком стан нашого здоров'я аж ніяк не покращується. Численні стреси, незадовільний стан екології, шкідливі звички - все це призводить до того, що у віці більше 50 років мало-хто може без проблем не те що подорожувати, а й навіть вийти з власного дому. Коли кожного дня доводиться приймати пачками різноманітні ліки, відвідувати медиків, ходити на лікувальні процедури, бажання подорожувати відпадає саме по собі.

- Зайнятість та брак грошей

Багато з моїх знайомих ледь не кожного дня заявляють, що хочуть кудись поїхати. Коли я запитую, чому вони цього не роблять, відповіді зазвичай зводяться до двох тез: не вистачає часу чи грошей. Насправді час для всіх однаковий, але ми по-різному його використовуємо. Комусь вистачає 24 годин на абсолютно все, що він запланував, а хтось за цей же ж час не встигає зробити зовсім нічого. Проблема не в зайнятості, а в невмінні правильно організувати свій час! Питання браку коштів теж є доволі відносним. Є безліч способів, як можна подорожувати з мінімум грошей в кишені. Потрібно лише дійсно прагнути цього.

- Ріст популярності туристичних об'єктів

З дня у день кількість людей, які відвідують відому всьому світу туристичні об'єкти росте в арифметичній прогресії. Вже зараз перебування поблизу них перетворюється у суцільну чергу. Маси туристів зі всіх куточків планети не дають змоги оцінити справжню унікальність відвідуваного місця. Задоволення від такої подорожі, як ви самі розумієте, незначне. Але крім всім відомих туристичних мекк існують об'єкти, які є не менш красивими та захопливими, хоча з тієї чи іншої причини не такими популярними. Тому поспішайте відвідати такі місця, поки вони не перетворилися на паломницькі туристичні центри.

Висновки

У даній роботі я детально розглянула питання, пов'язане з потребами у туристичній подорожі. З вище написаного можна зробити висновок про те, що :

Потреба у туристичній подорожі це перш за все - стан живого організму, людської особистості, соціальної групи чи суспільства в цілому, що виражає необхідність у мандрівці, залежно від об'єктивних умов життєдіяльності.

У першому розділі виділяємо потреби , що спонукають людину відправитись у подорож. Також серед них А. Маслоу виділяє : психологічні, самозбереження, в любові, у визнанні та самоактуалізяції.

У другому розділі розглядаємо туристичні потреби людини. Стан людини, установки на активний відпочинок, готовність до подорожей у різніі регіони.

Також основні потреби розділяємо на три групи :

- обов'язкові потреби, пов'язані з доставкою до місць рекреації, тобто з послугами транспорту,

- специфічні потреби пов'язані із задоволенням бажання реалізувати основну мету відпочинку,

- додаткові потреби людини-туриста зводяться до можливості купити сувеніри

У третьому розділі розглянула потреби людини у подорожі та вагомі причини для мандрівки .

Список використаної літератури :

1. Сучасні різновиди туризмуМ. П. Кляп Ф. Ф. Шандор

2. Філософія В. С Пазенюк

3. Менеджмент сервісу теорія і практикаЄ. Ю. Сахно, М. С. Дорош

 



ФІЛОСОФІЯ - АВАНТЮРА ДУХУ ЧИ ЛІТУРГІЯ СМИСЛУ? | ШЛЁНКИНА ДМИТРИЯ ГЕОРГИЕВИЧА
© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати