Завдання 1 | Дослідження стану зовнішнього середовища діяльності банку | Аналіз економічної складової зовнішнього середовища діяльності банку | Аналіз конкурентної складової безпосереднього середовища діяльності банку | Дослідження стану внутрішнього середовища діяльності банку | Аналіз внурішнього середовища діяльності банку | Тема 5. Управління капіталом банку | Нормативи капіталу | Показники ефективності використання капіталу та мультиплікатор капіталу | Тема 6. Управління зобов'язаннями банку |

загрузка...
загрузка...
На головну

Аналіз ефективності управління кредитним портфелем банку

  1. B. Аналіз документів
  2. I. ЕТИКА І СУЧАСНЕ УПРАВЛІННЯ
  3. I. Примітки до розкриття облікової політики та загальні відо­мості щодо банку
  4. III-IV рівні. Курація хворих. Аналіз результатів обстеження і лікування. Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
  5. III. Порядок збору, узагальнення та аналізу інформації про злочини, порушені кримінальні справи, події, адміністративні корупційні правопорушення
  6. LL(1)-синтаксичний аналізатор для мови Pascal
  7. SWOT - аналіз
Показники Період Відхилення
Попередній Звітний
Обсяг кредитного портфеля (тис. грн..)      
Розрахункова сума резерву під нестандартну заборгованість (тис. грн..)      
Питома вага резерву в обсязі портфеля      
Перевищення дохідності кредитного портфеля над ставкою без ризику (%)      
Коефіцієнт ефективності управління      

На коефіцієнт ефективності впливає два фактори: Dr - перевищення дохідності кредитного портфеля (d) над ставкою без ризику (r0) та величина ризику кредитного портфеля (ІR). Останній фактор, у свою чергу, залежить від розрахункової суми резерву під нестандартну заборгованість (R) та обсягу кредитного портфеля банку (V). Отже, ефективність управління портфелем представимо у вигляді функції трьох змінних:

f = f (Dr, R, V).

Значення функції в першому періоді - f (Dr1, R1, V1), у другому відповідно - f (Dr2, R2, V2). Зміну коефіцієнта ефективності управління портфелем протягом аналізованого періоду знаходимо із співвідношення:

W = f (Dr2, R2, V2). - f (Dr1, R1, V1).

Вплив факторів визначимо за формулами:

W(Dr) = f (Dr2, R1, V1) - f (Dr1, R1, V1);

W(R) = f (Dr2, R2, V1) - f (Dr2, R1, V1);

W(V) = f (Dr2, R2, V2) - f (Dr2, R2, V1),

де .

У процесі роботи з проблемними кредитами банк може застосувати два основні методи управління: реабілітацію чи ліквідацію.

Метод реабілітації полягає в розробці спільного з позичаль­ником плану заходів щодо повернення кредиту.

Метод ліквідації означає повернення кредиту через проведення процедури банкрутства та продажу активів позичальника.

Рішення про те, який метод краще використати, приймається керівництвом конкретного банку залежно від конкретних обставин і результатів попереднього аналізу проблеми.

Банківська практика та норми правового регулювання свідчать, що однією з форм реабілітації є реструктуризація кредитної заборгованості, яка полягає в зміні умов повернення кредиту, у відповідності з якими позичальнику тимчасово надаються пільгові умови погашення кредиту. Обґрунтування методів реструктуризації кредитної заборгованості для конкретного банку можна здійснити на основі порівняльної характеристики методів із табл. 4.2

Таблиця 4.2



Тема 7. Управління кредитним портфелем банку | Вигоди реструктуризації кредитної заборгованості для банків і клієнтів
загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати