На головну

БАНКРУТСТВО ПІДПРИЄМСТВ

  1. Cфери фінансових відносин підприємств
  2. E. Служба охорони праці підприємств.
  3. I. ЕТИКА ПІДПРИЄМСТВА
  4. АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
  5. Аналіз виробничих потужностей підприємства.
  6. Аналіз галузевої структури підприємства
  7. Аналіз джерел формування оборотних засобів підприємства

У випадку , якщо у встановлені судом терміни не проведені розрахунки х кредиторами , арбітражний суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника підприємства-банкрута. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців. Суд може продовжити цей строк на 6 місяців.

Усі види майнових активів банкрута , які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені у ході ліквідаційної процедури , включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів державного житлового фонду.

Майно , на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у встановленому порядку, як правило із застосуванням балансового методу (див. Тему 3).

Після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах , якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури , зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам. З основного рахунку також здійснюються поточні експлуатаційні платежі, інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги кредиторів задовольняються у такому порядку:

У першу чергу задовольняються:

1. вимоги , забезпечені заставою;

2. виплата вихідної допомоги звільненими працівникам;

3. витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

4. витрати, пов'язані з впровадженням справи про банкрутство і здійсненням ліквідаційної процедури;

У другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками трудового колективу , що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров ю громадян.

У третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів.

У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі вимоги, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника або у процедурі його санації.

У п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства.

У шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення всіх вимог попередньої черги.

У разі недостатності коштів , одержаних від продажу майна банкрута для задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредиторові однієї черги.

Вимоги , заявлені після закінчення строку для їх подання , не розглядаються і вважаються погашеними.

Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до суду звіт та ліквідаційний баланс. Після затвердження звіту ліквідатора фінансово-господарські банкрута передаються до архівних документів для подальшого зберігання згідно із законодавством.

На будь-якій стадії впровадження справи про банкрутство може бути укладена Мирова угода. Під Мировою угодою розуміють домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та(або) розстрочки , а також прощення кредиторами боргів боржника, яка оформлюється угодою сторін.

 



ФІНАНСОВІ ДЖЕРЕЛА САНАЦІЇ | Хотя польско-шведская интервенция начала XVII века привела страну к полному разорению, благодаря героической борьбе народа, Россия смогла сохранить свою независимость.
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати