Головна

ФІНАНСОВІ ДЖЕРЕЛА САНАЦІЇ

  1. I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
  2. I. Фінансові результати
  3. III. Примітки до Звіту про фінансові результати
  4. VI. ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ УМОВ ПРАЦІ І ЖИТТЯ НА СЕЛІ
  5. Аудит звіту про фінансові результати
  6. Баланс Звіт про фінансові результати
  7. Валютно-фінансові умови міжнародного кредиту.

В процесі санації особливе місце належить заходам фінансово - економічного характеру, які відображають фінансові відносини, що виникають у процесі мобілізації та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємств. Джерелами фінансування санації можуть бути кошти, залучені на умовах позики чи на умовах власності; на поворотній або безповоротній основі.

За джерелами мобілізації фінансових ресурсів, розрізняють автономну та гетерономну санацію. Автономна санація передбачає фінансування оздоровлення підприємства за рахунок його власних ресурсів і капіталу власників (без залучення в санаційний процес сторонніх осіб). Гетерономна характеризується участю в ній сторонніх осіб, зокрема банків та інших кредиторів, клієнтів, держави.

За формальними ознаками розрізняють два види санаціїї:

1. санація без залучення додаткових фінансових ресурсів на підприємство;

2. санація із залученням нового фінансового капіталу.

Для проведення санації без залучення додаткового капіталу підприємство може обрати одну з наведених стратегій:

1. Захисну, яка передбачає ризьке скорочення витрат, закриття та розпродаж окремих підрозділів підприємства, скорочення та розпродаж обладнання, звільнення персоналу, скорочення окремих частин ринкового сегмента, зменшення відпускних цін та обсягів реалізації продукції.

2. Наступальну, яка передбачає активні дії: модернізацію обладнання, впровадження нових технологій, здійснення ефективного маркетингу, підвищення цін, пошук нових ринків збуту продукції, розробка і застосування прогресивної стратегічної концепції контролінгу та управління.

Залежно від обраної стратегії підприємство добирає той чи інший перелік внутрішньогосподарських санаційних заходів.

Санація без залучення додаткових фінансових ресурсів може набирати таких форм:

-зменшення номінального капіталу підприємства;

-конверсія власності у борг;

-конверсія боргу у власність;

-пролонгація строків сплати заборгованості;

-добровільне зменшення заборгованості;

-самофінансування.

Використання внутрішніх фінансових джерел дає змогу не тільки подолати внутрішні причини неспроможності підприємств, а й значно зменшує залежність ефективності проведення санації від залучення зовнішніх фінансових джерел. Водночас, на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі, повністю вичерпано такі класичні джерела самофінансування, як прибуток та амортизація. Мобілізацію внутрішніх резервів фінансової стабілізації спрямовано передовсім на поліпшення (або відновлення) платоспроможності та ліквідності підприємства. Як правило, її здійснюють за такими основними напрямами:

- реструктуризація активів;

- зменшення (замороження) витрат;

- збільшення виручки від реалізації.

Якщо підприємство у поточному році одержало збитки, то приймається рішення про покриття цих збитків. У тому випадку, коли балансовий збиток покривається за рахунок сформованих на підприємстві резервних (страхових) фондів , застосовують поняття-"чиста санація".

Санація із залученням нового фінансового капіталу може здійснюватись у таких формах:

-альтернативна санація (поєднує елементи чистої санації та санації із залученням додаткових внесків власників);

-зменшення номінального капіталу з наступним його збільшенням (доступінчата санація);

-безповоротна фінансова допомога власників;

-безповоротна фінансова допомога персоналу;

-емісія облігацій конверсійного займу;

-залучення додаткових позик.

-пролонгація або реструктуризація кредиторської заборгованості, повна або часткова відмова кредиторів від своїх вимог.

Якщо мобілізованих фінансових ресурсів з децентралізованих джерел не досить для успішного проведення санації (реструктуризації), то в деяких випадках може бути прийняте рішення про надання підприємству державної фінансової підтримки. Таким чином виділяють окремий вид санації підприємств- з допомогою державної фінансовї підтримки. У відповідності зі статтею 1. п. з. Закону України "Про підприємства", у випадку збиткової діяльності підприємств держава, якщо воно визнає продукцію таких підприємств суспільно необхідною, може надавати цим підприємствам дотації й інші види фінансової підтримки.

При прийнятті рішень про сприяння тому чи іншому підприємству, виконавча влада повинна виходити з принципу фінансової підтримки насамперед життєздатних виробничих структур, що хазяйнують, суб'єктів, що вже адаптувалися до нових реалій економічного життя, здатні ефективно використовувати кошти і на цій основі протягом мінімального часу збільшити обсяги виробництва. Кабінетом Міністрів України були розроблені критерії добору підприємств для надання їм цільової комплексної державної підтримки. Серед інших критеріїв, відзначимо наступні:

- упровадження нових, більш ефективних економічних і екологічно безпечних технологій;

- експорт (приріст експорту) конкурентноздатної продукції;

- заміна імпорту продукції, сировини, матеріалів, запчастин і т. д.;

- рішення проблеми енергозабезпечення народного господарства України;

- збереження науково-технічного потенціалу (досліджень і розробок, що мають пріоритетне значення для України);

- наявність ринків збуту продукції підприємства в Україні і за її межами;

- високий рівень менеджменту на підприємстві.

Надання підтримки повинне бути спрямовано в першу чергу на підприємства, що здатні її використовувати з максимальною віддачею і забезпечити збільшення виробництва і реалізації продукції, що позитивно вплине на доходну частину державного бюджету.

Централізована санаційна підтримка може здійснюватися:

а) шляхом прямого бюджетного фінансування;

б) непрямими формами державного сприяння (податкові пільги, створення особливих умов підприємницької діяльності тощо).

Фінансування державою санаційних заходів може здійснюватись на поворотній або безповоротній основі.

Рішення про проведення санації приймається , в основному, в таких ситуаціях:

1. З ініціативи суб'єкта господарювання, який перебуває у кризі, - коли існує загроза неплатоспроможності та оголошення його банкрутом у недалекому майбутньому. Рішення про санацію приймається до звернення кредиторів в арбітражний суд із позовом щодо оголошення банкрутом даного підприємства (досудова санація).

2. Після того, як боржник з власної ініціативи, звернувся до арбітражного суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство (якщо підприємство є фінансово неспроможним або існує реальна загроза такої неспроможності). Одночасно з поданням заяви боржник повинен подати до арбітражного суду список кредиторів та дебіторів, бухгалтерський баланс, іншу інформацію, яка характеризує фінансово - майновий стан підприємства, а також (на бажання) запропонувати умови укладання мирової угоди та проведення санації.

3. Після закінчення місячного терміну від дня опублікування в офіційному друковому органі Верховної Ради чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство даного підприємства - якщо надійшли пропозиції від фізичних чи юридичних осіб, котрі бажають задовольнити вимоги кредиторів до боржника та подали акцептовані комітетом кредиторів та арбітражним судом щодо санації (реорганізації) неспроможного підприємства. За згоди кредиторів з умовами та механізмом задоволення претензій, арбітражний суд приймає рішення про припинення провадження справи про банкрутство та проведення фінансової санації юридичної особи.

4. З ініціативи фінансово - кредитної установи. Згідно із Законом України "Про банки та банківську діяльність", установа банку має право відносно клієнта, оголошеного неплатоспроможним, застосувати комплекс санаційних заходів, зокрема: передати оперативне управління підприємством адміністрації, сформованій за участю банку; реорганізувати боржника; змінити порядок платежів; використати для погашення кредиторської заборгованості виручку від реалізації продукції.

5. З ініціативи заставодержателя цілісного майнового комплексу підприємства. За невиконання зобов'язань, забезпечених іпотекою цілісного майнового комплексу підприємства, заставодержатель має право здійснити передбачені договором заходи з оздоровлення фінансового стану боржника, включаючи призначення своїх представників в керівні органи підприємства, обмеження його права розпоряджатись випущеною продукцією та іншим власним майном. Якщо в наслідок санаційних заходів не відновилась платоспроможність підприємства, то заставодержатель має право звернутися до арбітражного суду із заявою про стягнення майна, яке перебуває в іпотеці.

6. З ініціативи державного органу з питань банкрутства, якщо йдеться про санацію державних підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25%. Після внесення боржника до реєстру неплатоспроможних підприємств указаний орган уповноважується здійснювати управління майном такого підприємства та розробляти пропозиції щодо його фінансової санації.

7. З ініціативи Національного банку України - якщо йдеться про фінансове оздоровлення комерційного банку. Режим санації є превентивним заходом впливу НБУ на комерційні банки перед застосуванням санкцій, передбачених Законом України "Про банки та банківську діяльність".

У системі проведення фінансової санації підприємства розрізняють три основні функціональні блоки:

1. Розробка плану санації.

2. Санаційний аудит.

3. Менеджмент санації.

Як правило, розробкою санаційної концепції та плану санації, з доручення власників чи керівництва підприємства, займаються консалтингові фірми в тісному взаємозв'язку із внутрішніми службами контролінгу (якщо такі є на підприємстві).

Санаційний аудит проводиться аудиторськими компаніями на замовлення потенційних санаторів, кредиторів та інших осіб, які можуть взяти участь фінансуванні санації.

Менеджмент санації - це система антикризового управління, яка має на меті ефективне використання фінансового механізму для запобігання банкрутства та проведення фінансового оздоровлення підприємства. Функціональні сфери менеджменту санації можна розглядати як окремі фази управлінського циклу.

До функціональних сфер менеджменту санації слід віднести такі:

- постановка цілей;

- формування та аналіз проблеми (головна проблема - фінансова криза);

- пошук альтернатив, прогнозування та оцінка наслідків їхньої реалізації (підбір та оцінка необхідного каталогу санаційних заходів;

- прийняття рішення;

- реалізація (проведення конкретних санаційних заходів).

- контроль;

- аналіз відхилень.

.



ФІНАНСОВА САНАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ПОДАЛАННЯ ПЛАТІЖНОЇ КРИЗИ | БАНКРУТСТВО ПІДПРИЄМСТВ
© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати