На головну

СОЦІОЛОГІЯ ПРАВА | Цілі і завдання дисципліни | Вимоги до рівня засвоєння змісту дисципліни | Тема 3. Історія становлення та розвитку соціологічних досліджень права (зарубіжний досвід) | Тема 4. Історія становлення і розвитку соціологічних досліджень права (російський досвід) | Тема 6. Правова соціалізація особистості | Методична частина програми. | Рейтингова система оцінки якості навчальної роботи студентів | бібліографічний список | Семінар 2. Специфіка соціологічного пізнання правової реальності. Структура соціально-правового знання |

Методичні рекомендації щодо вивчення дисципліни

  1. I загальноекономічні дисципліни
  2. I загальноекономічні дисципліни
  3. I. Загальнопрофесійні дисципліни
  4. I. Загальнопрофесійні дисципліни
  5. I. Загальні положення З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
  6. I. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
  7. I. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Дана навчальна дисципліна вивчається протягом одного семестру і завершується заліком. Основними видами навчальних занять є лекції, семінарські заняття та індивідуальні консультації.

зміст лекцій присвячено розкриттю основних понять конкретної теми, висвітленню теоретичних та практичних проблем соціологічного знання в рамках зазначеної теми, аналізу концептуальних підходів, що склалися в історії соціології та права, обгрунтування ролі і світоглядного значення отриманих результатів в дослідженні теми.

семінарські заняття по соціології права націлені на формування у студентів цілісного системного уявлення про соціальний світ і людину, на розвиток інтересу до фундаментальних і прикладних знань, що мають соціально-правову спрямованість, на стимулювання потреби до соціально-правовим оцінкам історичних подій і фактів дійсності, на засвоєння ідеї єдності світового соціально-культурного процесу при одночасному визнанні різноманіття його правового оформлення. Основні завдання даного виду навчальної роботи - показати актуальність і розкрити змістовне різноманіття соціально-правового досвіду духовної творчості людства. У процесі підготовки до семінарського заняття в учнів розвивається інтерес до соціально-правовим знанням, удосконалюються здібності оцінювати соціальні події, факти правової дійсності, феномени духовного світу з критично-раціональної точки зору, виробляються необхідні навички для наукової роботи.

Широке використання правових текстів (починаючи від найдавніших трактатів і закінчуючи сучасними соціально-правовими дослідженнями) в процесі підготовки до семінару і в ході його проведення сприяє оволодінню реальним різноманіттям напрямків, шкіл і концепцій, розвитку навичок самостійного раціонального дослідження, досвіду соціального рефлексивного аналізу.

Особливе значення має форма проведення семінарських занять. Зміст і обсяг питань, що виносяться на семінар, обумовлюють способи його організації. Найбільш ефективними є заняття, організовані у вигляді прес-конференції, олімпіади, круглого столу, експертного наради, тематичної гри. При організації семінарських занять необхідно враховувати професійну спрямованість учнів. Наприклад, для студентів юридичних спеціальностей ефективними є заняття, що проводяться у вигляді судового процесу, слідчо-розшукових заходів. Тут відбувається формування соціально-конструктивного світогляду як необхідного фундаменту в духовному і громадянському становленні особистості, розвивається вміння логічно викладати свої думки і аргументовано відстоювати власне бачення розглянутих проблем, які навчаються опановують основними прийомами ведення дискусії, полеміки, діалогу.

Для розкриття інтелектуального потенціалу студентів в процесі семінарських занять застосовуються експрес-опитування, аналітичні огляди, текстуально-категоріальний аналіз. Одним з критеріїв оцінки ефективності засвоєння питань, обговорюваних на занятті, служить індивідуальний текстуальний звіт його учасників по заздалегідь визначених параметрах (наприклад, назви творів того чи іншого вченого, формулювання цілей його духовних пошуків, визначення основних категорій, громадянська позиція розглянутого мислителя, його найбільш відомі висловлювання і т.д.). Саме послідовна фіксація основних положень і формулювання підсумкових висновків семінарського заняття сприяє розвитку в учнів навичок раціональної організації власного духовного творчості.

Самостійна робота студентів займає важливе місце в загальному комплексі навчальних занять. На неї відводиться не менше 50% всього обсягу годин за курсом. В ході самостійної роботи студентами вивчаються питання, не розглянуті на лекціях і семінарських заняттях. Контроль над виконанням даного виду роботи здійснюється або на семінарських заняттях, або під час індивідуальних консультацій.

Важливими аспектами даного виду роботи є: вивчення основної та додаткової літератури до тем семінарських занять, опрацювання відповідної тематики в конспектах лекцій, аналіз першоджерел, складання термінологічного довідника (словника) по конкретній темі. Самостійна робота студентів передбачає також складання письмового бібліографічного, критичного або аналітичного огляду літератури, наявної в наявності з конкретного питання. В ході виконання самостійної роботи студент повинен особливу увагу звернути на дискусійні питання, на проблеми, що не мають однозначного рішення, на теми, які передбачають альтернативні шляхи свого осмислення. При розгляді подібного роду матеріалу, необхідно чітко і ясно позначити власну точку зору, підшукувати вагомі (несуперечливі) аргументи для її обгрунтування.

З метою більш поглибленого вивчення окремих тем або проблемних питань курсу студент може підготувати письмову роботу (есе, реферат, доповідь, повідомлення) і виступити з нею на навчальних заняттях. Ефективною формою самостійної роботи є підготовка електронних презентацій з окремих тем, аспектів, питань навчального курсу і обов'язкове обговорення їх змісту на семінарських заняттях або під час індивідуальних консультацій з викладачем.

При підведенні підсумків роботи студента з пройденого курсу надання письмових та електронних матеріалів по самостійній роботі є обов'язковим. Звіт про виконану самостійної роботи пред'являється викладачеві в зазначені ним терміни, відповідно до загального графіком вивчення дисципліни.

Необхідною елементом самостійної роботи в рамках даної дисципліни є проведення самостійного соціологічного дослідження на основі чітко виробленої і складеної програми. Даний вид діяльності, як правило, здійснюється в складі невеликих дослідних колективів (не більше 5 осіб). Результати соціально-правового дослідження є предметом обговорення на практичних (семінарських) заняттях в групі. Позитивна оцінка дослідження є допуском до заліку.



Тема 7. Правова культура і правова свідомість | Теоретико-методологічна частина.
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати