Головна |
Г) міжнародний звичай.4. Правило поведінки, що визнається державами й іншими суб'єктами міжнародного права в якості юридично обов'язкового є: а) міжнародний звичай; б) норма міжнародного права; в) обов'язок суб'єкта; г) міжнародний договір. 5. Повна переробка тексту міжнародно-правового акта чи окремих його статей із прийняттям на цій основі норм внутрішнього права. а) трансформація; б) імплементація; в) легітимація; г) ратифікація. 6. Теорія, яка ґрунтується на визнанні міжнародного та внутрішнього права єдиною системою права є: а) теорією міжнародного права; б) дуалістичною теорією; в) моністичною теорією; г) теорією загального права. 7. Типи положень національної правової системи, включаючи конституцію, закони, нормативні акти, укази, судову практику, звичаєві правила та практику, а також правила, що випливають із міжнародних документів, які мають обов'язкову силу, складають: а) внутрішньодержавне право; б) публічне право; в) публічне і приватне право; г) приватне право. 8. Перетворення норм міжнародного права на норми внутрішнього права: а) трансформація; б) імплементація; в) легітимація; г) ратифікація. 9. Теорія, відповідно до якої норми міжнародного права не можуть діяти у внутрішньому правопорядку, і навпаки, норми внутрішнього права не діють у міжнародно-правових відносинах, є: а) теорією міжнародного права; б) дуалістичною теорією; в) моністичною теорією; г) теорією загального права. 10. Правотворчість - це ...: а) процес виникнення і розвитку права у формі правосвідомості; б) правова форма діяльності держави, пов'язана із встановленням (санкціонуванням), зміною, скасуванням юридичних норм; в) правова форма діяльності суб'єктів міжнародного права, пов'язана із встановленням юридичних норм; г) правова форма діяльності суб'єктів міжнародного права, пов'язана із встановленням (санкціонуванням), зміною, скасуванням юридичних норм. Реферати (ессе), презентації: 1. Місце курсу в системі юридичних дисциплін. 2. Сутність і принципи міжнародного правотворчого процесу. 3. Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі. 4. Участь громадськості у міжнародному правотворчому процесі. 5. Кодифікація і подальший розвиток міжнародного права. Література: 4, 5, 6, 30, 31, 51, 65, 71, 75, 76, 78, 92, 95, 102, 107, 115, 119, 121.
Лекційне заняття | Тема 2: Суб'єкти міжнародного права. Визнання та правонаступництво у міжнародному праві Тема 5. ТЕРИТОРІЯ І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО | Тема 8. ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ | Тема 9. МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО | Тема 10. МІЖНАРОДНЕ МОРСЬКЕ ПРАВО | Тема 13. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У БОРОТЬБІ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ | Для студентів денної форми навчання за спеціальністю | Для студентів заочної форми навчання за спеціальністю | МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ | ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ | Тема 1: Поняття, предмет правового регулювання та джерела міжнародного права | |