Головна

Професійне визначення та умови використання бакалавра - учителя географії | Вимоги до знань та умінь за циклом спеціальних (географічних) дисциплін | Тема 2. КОРОТКА ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ГЕОГРАФІЇ | Та ранні натурфілософські вчення | Натурфілософські вчення античності | Для ознайомлення. Як Ератосфен виміряв Землю | Формування наукових географічних шкіл в Російській імперії. Географія в Україні | Стан зарубіжної географії з кінця ХІХ століття | Радянська й пострадянська географія | Міжнародне співробітництво в організації географічних досліджень |

Місце географічної картини світу в загальнонауковій картині світу

  1. Cубстанційні та несубстанційні моделі світу
  2. II. Відмітки про прибуття на місце практики, призначення, переводи і вибуття
  3. Б. грінченко, І. франко, Леся Українка та інші відомі українці про національну освіту (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.).
  4. Бюджет як економічна категорія, його місце і значення в системі фінансових відносин суспільства.
  5. Бюджетні права органів законодавчої і виконавчої влади (ВРУ, місцеві Ради нар. депутатів, КМУ, фін. управління, відділи місц. рад.
  6. В) Обидва чинники мали місце.
  7. Взаємодія митних органів з місцевими органами влади

Наукова картина світу, НКС (інакше - модель світу, інтегральний образ світу, теоретичний аналог світу) - це наукове світорозуміння, яке ґрунтується на актуальних для сучасності законах, теоріях, концепціях тощо. Наука розвивається, тому змінюється і НКС. У складі НКС виділяють природничо-наукову і суспільно-наукову картини світу, а ті, в свою чергу, поділяють на часткові наукові картини світу (до яких належить і географічна).

Так, природничо-наукова картина світу (ПНКС) - це вищий рівень узагальнення й систематизації знань наук про природу, їх принципів, законів і концепцій, які дають цілісне уявлення про природу. ПНКС можна також визначити як систему наукових знань про природу, сформовану у свідомості людства.

НКС - це узагальнене поняття, яке стосується надбання усього людства. Якщо ж мова йде про конкретну людину, то стосовно неї вживається поняття «науковий світогляд». Світогляд - це форма самосвідомості людини, засобами якого вона сприймає, осмислює і оцінює навколишню дійсність, визначає своє місце й призначення в ньому. Світогляд людини формується через світорозуміння. Розуміння - один із основних видів мисленєвої діяльності, який полягає в розкритті найсуттєвішого в предметах і явищах дійсності. Світорозуміння формується в процесі пізнання - мисленнєвої діяльності людини, націленої на формування у її свідомості системи знань про навколишній світ.

Головною метою освіти є формування у свідомості індивідуума наукового світорозуміння, максимально наближеного до сучасного стану наукової картини світу. Навчальні плани закладів освіти націлені на організацію пізнавальної діяльності (учнів, студентів), в процесі якої не тільки формується науковий світогляд, але й розвиваються творчі здібності індивідуума, його здатність поглиблювати наукову картину світу. Цей процес є поступовим і ускладнюється з кожним наступним рівнем освіти.

Вищий навчальний заклад, відповідно до вимог освітньо-професійної програми, розробляє навчальний план підготовки фахівця на весь термін його навчання. Крім нормативних дисциплін, навчальний план включає і дисципліни за самостійним вибором студента (див. додаток А посібника).

Оскільки існують три головні, взаємопов'язані між собою сфери світу - природа, суспільство і мислення, - все наукове знання поділяється відповідно на три головні галузі: природознавство (природничі науки), соціально-економічні (суспільні) науки і науки про мислення, про людський дух - філософські та психологічні.

Географія - чи не єдина наука, яка входить до складу як природничих, так і суспільних наук, оскільки формує знання про територіальну організацію як природи, так і суспільства. Тому географічна освіта націлена на формування у людини цілісного уявлення про закономірності розташування як природних, так і суспільних об'єктів у межах географічної оболонки. Вона є «містком» між природничо-науковою і суспільно-науковою картиною світу. Світ дуже складний, і кожна наука розглядає його очима дослідників через певну «призму». Географ розглядає світ через призму просторових взаємозв'язків поблизу земної поверхні.


 



Об'єкт і предмет вивчення сучасної географії. Суть географічного мислення | Структура системи географічних наук
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати