Головна

Професійне визначення та умови використання бакалавра - учителя географії | Структура системи географічних наук | Тема 2. КОРОТКА ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ГЕОГРАФІЇ | Та ранні натурфілософські вчення | Натурфілософські вчення античності | Для ознайомлення. Як Ератосфен виміряв Землю | Формування наукових географічних шкіл в Російській імперії. Географія в Україні | Стан зарубіжної географії з кінця ХІХ століття | Радянська й пострадянська географія | Міжнародне співробітництво в організації географічних досліджень |

Об'єкт і предмет вивчення сучасної географії. Суть географічного мислення

  1. C. Найважливішим критерієм науковості є об'єктивність знання
  2. I. История экономических учений о предмете экономика
  3. II Объект и предмет исследования
  4. II. Про предмет етики
  5. III. Вивчення нового матеріалу
  6. III. Организация предметно-игровой среды
  7. III. Организация предметно-игровой среды

Назва науки «географія» походить від давньогрецьких слів «γέα» («гео») - «земля» і «γράφω» («графо») - «пишу». Це одна із найдавніших наук. Як і кожна наука, географія має певний об'єкт і предмет дослідження.

Наука - це область творчої дослідницької діяльності людства спрямована на отримання нових знань про природу, суспільство та мислення. З одного боку наука - це процес отримання нових знань (пізнання), а з іншого - сума усіх здобутих людством знань.

Знання - це перевірений практикою результат пізнання дійсності, адекватне відбиття дійсності у свідомості людини (у вигляді основних понять, наукових фактів, законів і закономірностей, принципів, ідей).

Об'єкт дослідження - це предмет матеріального світу, явище, певні властивості, а також зв'язки між явищами та властивостями дійсності. Об'єкт існує незалежно від суб'єкта пізнання - людини. Упродовж розвитку науки уявлення вчених про об'єкт вивчення географії змінювалися.

Наша планета є об'єктом вивчення родини наук про Землю (сюди, разом з географією, входять геологія, біологія, геофізика, геохімія тощо).

Але географія вивчає не всю Землю. У першій половині ХХ ст. виникло вчення про географічну оболонку як основний об'єкт вивчення географії. Географічна оболонка - це сфера взаємопов'язаного й взаємозумовленого розвитку верхньої частини літосфери (земної кори до глибини 10...80 км), усієї гідросфери й біосфери до нижньої частини атмосфери (до озонового шару - на висоті 22...25 км). У наш час географічну оболонку однозначно вважають об'єктом вивчення фізичної (природничої) географії.

Упродовж останніх десятиліть в географії все більше уваги приділяється вивченню просторових закономірностей діяльності людства, взаємодії людини і природи. Тому стала поширеною точка зору про те, що об'єктом вивчення всієї географії є географічне середовище - як частина географічної оболонки, яка суттєво змінена внаслідок життєдіяльності людства. Географічне середовище формується в результаті впливу суспільства на оточуючу його земну природу упродовж кон­кретного історичного етапу. При цьому основа географічного середовища залишається природною, але на неї діє велика кількість чинників суспільного характеру. Цей процес історично набуває дедалі біль­шої масштабності.

Предмет дослідження - це ті властивості об'єкта, які хоче вивчити дослідник. Як правило, предметом географічних досліджень є аналіз взаємозв'язків між природними чи суспільними об'єктами, а також між природою, населенням і господарством у просторі й часі.

Географія - це система наук. І кожна з географічних наук має свій предмет і об'єкт дослідження (наприклад, кліматологія має об'єктом вивчення атмосферу Землі, а предметом дослідження - її багаторічний стан в певному місці за певним час).

Людина, яка хоче присвятити себе даній галузі науки чи навчати інших її основам для успішної діяльності повинна мати певні особистісні якості та певний стиль мислення. На нашу думку, учителем географії успішно можна працювати, маючи такі особистісні якості: займати активну життєву позицію, мати жвавий інтерес до стану довкілля, подій у світі, своїй країні і рідному краї, бажання і намагання змінити довкілля і світ на краще, уміти пояснити ці події, застосовуючи знання географічних, екологічних, економічних та історичних закономірностей і навчати аналізувати їх інших; займатися туристично-краєзнавчою роботою; мати хороше просторове мислення і уяву. На останньому хотілося б акцентувати Вашу увагу.

Суть географічного мислення полягає в умінні бачити світ в об'ємі (в просторі й часі), аналізувати чисельні взаємозв'язки і взаємодії, які зумовлюють певні закономірності розміщення природних і суспільних об'єктів. Розібравшись у причинно-наслідкових зв'язках кваліфікований учений-географ може пояснити просторову організацію оточуючого світу, прогнозувати його зміни.

А кваліфікований учитель географії навчає дітей геопросторового мислення - уміння бачити наш чудовий світ, як результат багатьох взаємозв'язаних процесів, що відбувалися колись і протікають зараз на певній території. Мета навчання географії - сформувати в свідомості учня наукову картину рідного краю, своєї країни і всього світу, застосовувати знання і вміння у різних життєвих ситуаціях.



Вимоги до знань та умінь за циклом спеціальних (географічних) дисциплін | Місце географічної картини світу в загальнонауковій картині світу
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати