Головна

Виховання в дусі миру та формування громадянськості | Формування моральної особистості | Особливості релігійного виховання на сучасному етапі | Трудове виховання як чинник розвитку особистості | Гармонізація стосунків людини з природою | Роль економічної освіти у формуванні громадянськості | Самоврядування як засіб соціалізації особистості | Вивчення іноземних мов як одна з умов соціалізації | Література | Статус і вимоги до сучасного вчителя |

Досвід організації профорієнтації та профвідбору в педагогічній освіті України й інших країн світу

  1. Cубстанційні та несубстанційні моделі світу
  2. I. Флот древньої України
  3. II. Флот княжої України - Русі
  4. II. Флот княжої України-Руси
  5. III. Козацький флот України
  6. IV Всеукраїнської науково-практичної конференції
  7. IV Всеукраїнської науково-практичної конференції

Як зазначалося вище, сучасний учитель виконує широке коло складних, баготоаспетних функцій: навчальну, виховну, розвивальну, культурно-просвітницьку, соціально-педагогічну, корекційну, комунікативну, проективну, інноваційну, дослідницьку тощо. Більшість із цих функцій має універсальний характер і складає індивідуальну професіограму сучасного вчителя. Для того, щоб професійне становлення молодого вчителя відбувалося у педагогічно доцільному середовищі, необхідна система професійної орієнтації та відбору, що передує університетській освіті.

У більшості країн світу накопичено значний досвід у цьому напрямку. Наприклад, у Росії, Україні та Чехії орієнтація на вчительську професію здійснюється в системі загальної середньої освіти у формі педагогічних гуртків, педагогічних класів, навчально-наукових комплексів, які об'єднують педагогічні ліцеї, коледжі, університети й інститути післядипломної освіти.

Є. П. Бєлозерцев, аналізуючи досвід підготовки вчителів в умовах перебудови, зазначив, що науково й методично цінний досвід профорієнтації на вчительську професію накопичено в українських педагогічних інститутах й університетах. Проаналізуймо деякі форми такої роботи:

1. Посилення професійно-педагогічної спрямованості занять у спеціальних юнацьких школах для обдарованої молоді. Зокрема у навчально-виховний процес шкіл юних математиків, фізиків, хіміків, біологів цілеспрямовано вводяться відомості про професію вчителя, біографічні розповіді про талановитих педагогів (М.І. Лобачевский, Д.І. Менделєєв, М. В. Ломоносов та ін.), інформація про наукові досягнення професорів педагогічних навчальних закладів. Така робота сприяє формуванню об'єктивного уявлення про вчительську професію.

2. Створення спеціальних юнацьких шкіл педагогічного профілю, шкіл юних вихователів на базі педвузів. У цих школах проводять періодичні заняття для учнів старшої середньої ланки, які мають яскраво виражені педагогічні схильності, беруть активну участь у роботі органів шкільного самоврядування. Двічі - тричі на місяць учні відвідують теоретичні заняття, де знайомляться з основними педагогічними категоріями, у перервах між заняттями проводять педагогічні спостереження, організовують політінформації, диспути, дозвілля молодших школярів. Після завершення навчання учні отримують відповідну об'єктивну характеристику - рекомендацію для вступу в педагогічний університет.

3. Факультети майбутніх учителів денної та заочної форм навчання. Зміст допрофесійної психолого-педагогічної підготовки на таких факультетах конкретизується з урахуванням реальної ситуації на ринку праці. Учителями шкіл, студентами педвузів, які проходять у школах педагогічну практику, в університетах у дні відкритих дверей здійснюється добір учнівського контингенту. Увесь навчальний процес на факультеті спрямований на виховання інтересу до педагогічної діяльності. Учні слухають лекції про психолого-педагогічні основи праці вчителя, виконують у міжсесійний період практичні завдання з виховної практики з молодшими школярами, вивчають досвід педагогів-новаторів.

За організацію та якість навчально-виховного процесу відповідальні деканати відповідних факультетів і кафедри педвузу. Підсумок роботи таких факультетів - залучення обдарованої молоді до навчання у вищому педагогічному навчальному закладі.

У США профорієнтаційну роботу також здійснює організація "Шкіл майбутніх учителів". Юнаки й дівчата, які виявляють схильність до педагогічної праці, отримують базові знання з педагогіки та психології і досвід роботи з дітьми як помічники вихователів, організаторів дозвілля дітей тощо. Для слухачів такої школи організовуються семінари-практикуми, психологічні тренінги, зустрічі з досвідченими вчителями. У США, Великій Британії, Франції після нетривалої психолого-педагогічної підготовки практикується залучення старшокласників до роботи з підлітками, які потребують педагогічної корекції, на допомогу вихователям у дитячих центрах для емігрантів, соціально незахищених верств населення, до організації дозвілля в оздоровчих таборах.

У багатьох педагогічних університетах та вищих професійних школах необхідною передумовою вступу на педагогічні спеціальності є тестування, що дозволяє фіксувати інформацію про особисті якості: комунікабельність, толерантність, зосередженість уваги, пам'ять тощо.

Ще один крок допрофесійної педагогічної підготовки - залучення до педагогічних ВНЗ талановитої учнівської молоді. За кордоном це здійснюється через поширення пільг у педагогічних навчальних закладах: безкоштовне навчання, державні та приватні стипендії; кредитування на пільгових умовах (житла, навчання).

Отже, розв'язання проблеми довузівської профорієнтації та профвідбору в педагогічній освіти як України, так й інших країн світу має комплексний характер і потребує взаємодії загальноосвітніх, вищих професійних навчальних закладів, органів управління освітою, громадськості.



Напрями вирішення проблеми учительства | Національні системи професійної підготовки вчителів
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати