На головну

Парентеральне введення лікарських препаратів

  1. Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів № 2
  2. Алгоритм визначення дози інсулінопрепаратів на тлі глікемічного профілю
  3. Апаратне забезпечення персонального комп'ютера. Пристрої введення інформації.
  4. Введення
  5. Введення
  6. Введення
  7. Введення

Ін'єкції - це введення лікарських препаратів поза трав­ним шляхом, за допомогою шприца і голки.

Переваги. Миттєва дія, що є дуже важливим чинником при невідкладних станах. Точність дозування та підтриман­ня певної концентрації ліків у крові. Ліки потрапляють у кров і надходять до органів і тканин у незміненому ви­гляді.

Застосування ін'єкцій необхідне в тих випадках, коли приймання ліків через рот неможливе (внаслідок стенозу стравоходу, воротаря), при відсутності відповідних лікар­ських форм для внутрішнього вжитку.

Недоліки. Існують певні хворобливі стани, коли парен­теральне введення ліків стає утрудненим або неможливим, наприклад, при загостренні хвороб, що супроводжуються підвищеною кровоточивістю; при опіковій хворобі важкого перебігу, коли охоплена опіком значна площа тіла; при значних змінах у шкірі в ділянці ін'єкцій (екзема, псоріаз); при різних психічних станах (боязнь ін'єкцій, психічне збуд­ження, судоми, правець).

Будова шприців та голок

Шприц - це найпростіший насос, придатний для нагні­тання та відсмоктування рідини (мал. 68).

Найчастіше використо­вують шприц «Рекорд» (мал. 69, а). Він складаєть­ся зі скляного циліндра, вихідний кінець якого закри­тий металевою кришкою з конусом із нержавіючого металу для насадки голки. Другий кінець шприца від­критий для введення порш­ня. Поршень має вигляд ко­роткого металевого цилінд­ра, який щільно прилягає до скляних стінок шприца, що дає добру герметичність. Поршень насаджений на ме­талевий стержень з пласкою рукояткою.

Ємкість шприца складає від 1 до 20 мл.

Використовують також шприц Люера (мал. 69, б), всі частини якого повністю скляні, він має звужену шийку та пласку рукоятку.

Нині набувають широкого застосування шприці одно­разового використання (мал. 69, в). Вони повністю виклю­чають перенесення вірусу Імунодефіциту людини, який ви­кликає СНІД, сироваткового гепатиту (хвороби Боткіна), гнійної флори. Циліндр та поршень такого шприца виго­товлені з пластмаси, в комплект входять 1-2 голки, також одноразового використання. І шприц, і голки знаходяться в спеціальній стерильній апірогенній упаковці. Вони при­датні до використання в будь-яких умовах, якщо не закін­чився їхній термін придатності.

При введенні сильнодіючих лікарських препаратів, ін­суліну, сироваток, вакцин користуються шприцами спеці­ального призначення. Це так звані прецизійні (мал. 69, г), які мають малу ємкість, звужений та подовжений циліндр, на який нанесено на великій відстані одна від одної точні­ше виміряні поділки, що відповідають 0,02-0,03 мл. Це дає більш точне дозування рідини.

Інсуліновий шприц має ємкість 1 мл. З одного боку він градуйований (мала поділка відповідає 0,02 мл, велика - 0,2 мл); з другого боку він має поділки, визначені в оди­ницях дії інсуліну.

Туберкуліновий шприц - це скляний шприц «Рекорд» або «Люер» ємкістю 1 мл. Одна його поділка відповідає 0,02 мл. Для промивання порожнини тіла, зовнішнього слу­хового проходу використовують шприц Жане (мал. 69, д). Він має ємкість 100-200 мл. Це скляний циліндр, на ви­хідному кінці якого є металева лійка, на протилежному кінці - металевий обідок, а також 2 кільця або вигнута скоба, всередині якої є кільце з боковим прорізом, куди вставляється стержень поршня. Поршень - це короткий металевий циліндр, на стержні якого знаходиться кільце.

При відтягуванні поршня шприца, введеного до цилін­дра, в останньому утворюється негативний тиск, внаслідок чого через наконечник або насаджену на нього голку шприц заповнюють рідиною. При натисканні на поршень рідина витискується зі шприца.

Шприц має бути абсолютно герметичним, тобто не пропуска­ти ні повітря, ні рідини, бо інак­ше він стає непридатним для ко­ристування.

Щоб перевірити шприц на герметичність, треба конус циліндра при трохи вису­нутому поршні щільно прикрити II або III пальцями лівої руки. Правою рукою посунути поршень вгору чи вниз. Якщо є повна гер­метичність шприца, то при на­тисканні на поршень він внаслідок пружності повітря, що залишилось в шприці, поверта­ється назад, або, навпаки, при спробі відтягнути поршень він присмоктується до попереднього місця.

Будова голок. Ін'єкційні голки виготовляють із нержавіючої сталі або платини. Це вузька порожниста трубочка, один кінець якої косо зрізаний, а на другому за­кріплена муфта, яка має щільно прилягати до наконечника шприца. Залежно від свого призначення голки мають різні довжину (від 1,5 до 10 см і більше) та діаметр (від 0,3 ' до 2 мм). Різним є зріз голки. Наприклад, у голки для внутрішньовенних ін'єкцій він має бути під кутом 45°, а для підшкірних - 35°. Зберігають голки з уведеним у їх­ній просвіт мандреном.

 



Зберігання та облік ліків | Стерилізація шприців та голок багаторазового використання

Київ - 2008 | За місцем дії | Ентеральне введення лікарських препаратів | Для впливу на прилеглі тканини. Гострі та хронічні ура­ження м'язів, периферичних нервових стовбурів, лімфаде­ніти, затяжні та хронічні запалення суглобів. | Зовнішнє застосування лікарських речовин для лікування слизових оболонок | Внутрішньої язові ін'єкції | Застосування банок | Застосування гірчичників | Застосування тепла | Застосування грілок |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати