Головна

Обов'язки що випливають із свідоцтва: власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

22. Фірмове (комерційне) найменування як об'єкт права інтелектуальної власності.

Комерційне (фірмове) найменування має на меті індивіду­алізувати певну особу в процесі здійснення нею діяльності з виробництва та (або) реалізації товарів, надання послуг.

Як і торговельна марка (знак для товарів та послуг), комерційне най­менування виконує функцію індивідуалізації. Однак, якщо перша індивідуалізує товари та послуги суб'єкта серед товарів та послуг інших осіб, то комерційне найменування індивідуалізує самого суб'єкта, його діяльність в цілому. Отже, юридична особа може мати декілька торговельних марок, зареєстрованих для різних видів товарів та послуг, але лише одне комерційне найменування.

Також комерційні найменування та торговельні марки пов'язує те, що вони виконують розрізнювальну функцію. Проте на відміну від торговельних марок комерційні найменування відрізняють певне підприємство від решти незалежно від товарів або послуг, які реалізує або пропонує це підприємство.

У комерційному найменуванні виділяють дві частини: основну частину (відомості про організацій­но-правову форму тощо) та додаткову.
До вимог, яким повинно відповідати фірмове найменування, відносять істинність, виключність та постійність.
Припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування відбувається у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом.

Вимоги до фірмового найменування, як об'єкта права інтелектуальної власності:
1. Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.
2. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.
3. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.
4. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

23. Комерційна таємниця як об'єкт права інтелектуальної власності.

Комерційна таємниця - це інформація, яка має дійсну або потенційну комерційну цінність в силу її невідомості третім особам, до якої нема вільного доступу на законних підставах і стосовно якої власник інформації вживає заходів щодо її конфіденційності.
Об'єктом інтелектуальної власності на комерційну таємницю є нематеріальне благо, яке є результатом інтелектуальної діяльності, на який за особою, котра його досягла, або іншими власниками визнається виключне право на використання. Інформація за своєю суттю є нематеріальною, але її зберігання і поширення здійснюється найчастіше за допомогою матеріальних носіїв.
Характерні ознаки комерційної таємниці такі:
1) комерційна таємниця має фактичну монополію конкретної особи на певну сукупність знань;
2) комерційна таємниця має найбільшу універсальність серед Інших об'єктів інтелектуальної власності;
3) комерційна таємниця невідома третім особам;
4) вона закріплює виключне суб'єктивне право на цю інформацію;
5) строк охорони її є необмеженим;
6) комерційна таємниця не потребує офіційного визнання її охороноспроможності, державної реєстрації або виконання будь-яких Інших формальностей.

Виходячи з особливостей комерційної таємниці, під її поняття можуть підпадати найрізноманітніші відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємця.
Власник права інтелектуальної власності має право:
- самостійно використовувати цю інформацію будь-якими способами,але в межах, передбачених законом;
- дозволяти використання цієї інформації третім особам на підставі договору;
- в будь-який момент розкрити перед невизначеним колом осіб ті відомості, які становили комерційну таємницю, якщо це не порушує прав за зобов'язаннями контрагентів;
- продати або іншим способом розпорядитися цією інформацією.

Суб'єкт права інтелектуальної власності може надавати іншим особам дозвіл на використання конфіденційної інформації шляхом видачі виключних чи невиключних ліцензій.

Сутність права інтелектуальної власності на комерційну таємницю полягає в наданні власнику інформації можливості засекречувати цю інформацію від широкого загалу і вимагати, щоб треті особи утримувались від використання незаконних методів її отримання.

Власник комерційної інформації зобов'язаний вживати всіх заходів до її охорони, а також розкрити ЇЇ за вимогою компетентних державних органів чи посадових осіб (наприклад, слідчі органи чи органи дізнання, суд).

Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю діє доти, доки зберігається фактична монополія особи на інформацію, яка становить комерційну таємницю, а також існують передбачені законом умови її охорони. В цьому випадку принцип строковості патентної охорони не діє і тому така форма охорони досить часто застосовується підприємцями.

24. Раціоналізаторська пропозиція як об'єкт інтелектуальної власності. Критерії яким повинна відповідати раціоналізаторська пропозиція.

Раціоналізаторською пропозицією визнається пропозиція, що є новою і корисною для підприємства, організації, установи,міністерства, відомства, до якого вона подана, і котра передбачає зміну або удосконалення: конструкції виробу, технології виробництва, складу матеріалу.

Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути як матеріальна річ, так і певний процес - і технологічний, і технічний, але не слід до рацпропозицій відносити організаційні чи управлінські процеси.

Критерії яким повинна відповідати раціоналізаторська пропозиція:

1) пропозиція має стосуватися профілю підприємства, якому вона подана;

2) вона має бути новою;

3) раціоналізаторська пропозиція повинна бути корисною підприємству, якому вона подана.

Пропозиція подається тому підприємству, діяльності якого вона стосується. При цьому не має значення, де працює раціоналізатор і взагалі чи працює. Відповідність діяльності підприємства визначається тим, що вона може бути використана в технологічному процесі цього підприємства, в продукції, що ним виробляється, у застосовуваній техніці або матеріалах.

Новизна - це критерій охороноздатності, який визначається за сукупністю знань, так званим "рівнем техніки". Пропозиція визнається новою для підприємства, якщо її суть до заявлення пропозиції не була відома, тобто відсутні будь-які відомості з усіх відомих джерел інформації, які містять дані про раціоналізаторські пропозиції.

Пропозиція визнається корисною для підприємства, якщо її використання дає змогу збільшити економічну ефективність підприємства, отримати більший прибуток тощо.

Не можна вважати раціоналізаторською пропозицію, яка ставить мету, але не визначає шляхів її досягнення.

Автор раціоналізаторської пропозиції, як і будь-який інший суб'єкт права інтелектуальної власності, відповідно до чинного законодавства має певні особисті немайнові і майнові права.
До особистих немайнових прав автора раціоналізаторської пропозиції належать: право авторства, право на ім'я, право на назву раціоналізаторської пропозиції, право на пріоритет; до майнових прав - право на винагороду.

25. Патентна документація. Її особливості. Офіційні видання патентних відомств. Структура та зміст бюлетеня «Промислова власність».

Патентна документація і нормативна база патентно-інформаційної діяльності це сукупність опублікованих і неопублікованих документів (і витягів із них), що містять відомості про результати науково-технічних і проектно-конструкторських розробок, заявлених або визнаних винаходами, корисними моделями, промисловими зразками та іншими об'єктами промислової власності, а також відомості про охорону прав винахідників, патентовласників, володарів охоронних документів на винаходи, корисні моделі, промислові зразки і товарні знаки (тобто офіційні публікації патентних відомств). Патентно-інформаційна база (ПІБ) - це сукупність певним чином підібраних та впорядкованих джерел інформації, насамперед патентної, призначеної для проведення експертизи заявок на винаходи по суті. Види патентної документації: описи винаходів, описи корисних моделей, патентні бюлетені, реферати описів винаходів, патентно-правова література. Таким чином до офіційних видань патентних відомств різних країн відносяться:- Офіційні патентні бюлетені;- Описи до заявок на винаходи (які пройшли або не пройшли експертизу);- Описи винаходів до авторських свідоцтв і патентів;- Описи корисних моделей;- Описи до свідоцтв про корисність (Франція);- Описи промислових зразків;- Офіційні публікації про зміни в стані правової охорони;- Офіційні патентні покажчики. До патентної документації можуть бути умовно віднесені і так звані захисні публікації, що містяться в офіційних бюлетенях, а також відомості про товарні знаки. Основним видом патентної документації є опис винаходу і патентні бюлетені. Міжнародне бюро ВОІВ розробило стандарти для патентної інформації і документації, які можна згрупувати відповідно до таких категорій: - що відносяться до патентних документів у цілому- спеціальні, що застосовуються до вторинних публікацій - бюлетні, покажчики, реферати- спеціальні, що відносяться до мікроформ; - спеціальні, що відносяться до машиночитабельних носіїв інформації- спеціальні, що відносяться до товарних знаків;- спеціальні, що відносяться до промислових зразків .

Зміст бюлетеня «Промислова власність» включає:

  • офіційні повідомлення;
  • відомості про заявки на об'єкти промислової власності, які прийняті до розгляду;
  • відомості про видачу охоронних документів на об'єкти промислової власності;
  • відповідні покажчики та сповіщення.
Структура офіційного бюлетеня «Промислова власність» складається з:- Книги 1: "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем"- Книги 2 "Промислові зразки, знаки для товарів і послуг, кваліфіковані зазначення походження товарів"

26. Міжнародні класифікації об'єктів промислової власності.

Міжнародна класифікація винаходів зараз називається Міжнародною патентною класифікацією (МПК). Вона побудована за функціонально-галузевим принципом. Ієрархія структури МПК полягає в розподілі всіх галузей знань на декілька класифікаційних рівнів. Функціонально-галузевий принцип полягає в тому, що МПК містить як функціонально-орієнтовані, так і галузеві рубрики. Функціонально-орієнтовані рубрики МПК призначені для класифікування об'єктів, конструктивні та функціональні особливості яких стосуються декількох галузей застосування, або якщо застосування об'єкта винаходу в певній галузі не с суттєвим. Якщо ж найважливіша інформація, що розкриває суть винаходу, є така, що відноситься до галузі застосування, то об'єкт класифікується в галузевій рубриці. МПК охоплює всі галузі знань, об'єкти яких можуть мати правову охорону як винаходи чи корисні моделі. МПК призначена для уніфікованого в міжнародному масштабі класифікування патентних документів, що робить її ефективним інструментом патентних відомств та інших споживачів патентної інформації під час пошуку для визначення патентоспроможності заявленого винаходу. МПК є засобом впорядкованого зберігання патентних документів(систематичні фонди на паперовому носієві та мікро-формах, тематичні CD-ROM), що полегшує доступ до наявної в них технічної і правової інформації. МПК також використовують для визначення рівня техніки в окремих галузях, на її основі отримують і обробляють статистичні дані у галузях, на її основі отримують і обробляють статистичні дані у сфері промислової власності. Основна структура МПК складається з розділів, які поділяються на класи, підкласи, групи та підгрупи. Для пошуку у фонді, упорядкованому за різними редакціями МПК, необхідно користуватися відповідними редакціями класифікації. Міжнародна класифікація промислових зразків (МКПЗ) призначена для класифікування під час розроблення, експеризи та реєстрації об'єктів, заявлених чи визнаних як промислові зразки. Міжнародна класифікація товарів і послуг (МКТП). Номери класів МКТП вказуються в офіційних документах і публікаціях патентних відомств, що стосуються реєстрації знаків. Міжнародна класифікація зображальних елементів знаків (МКЗЕЗ)призначена для полегшення пошуку знаків на тотожність і схожість для цілей експертизи. Класифікація патентних документів або зареєстрованих знаків згідно з іншою класифікацією або іншою редакцією тієї ж самої класифікації об'єктів промислової власності називається рекласифікуванням і проводиться відомствами промислової власності з метою гармонізації національного фонду документів щодо об'єктів промислової власності із світовими фондами.

27. ДСТУ 3575-97 "Патентні дослідження. Основні положення та регламент проведення.

Цей стандарт установлює основні положення, порядок проведення та форму звіту про патентні дослідження. Стандарт застосовується в усіх галузях господарської діяльності на етапах створення і використання об'єкта господарської діяльності. -ОГД

Патентні дослідження це комплекс робіт з пошуку, добору й аналізу патентної і науково-технічної інформації, що містять дані про технічні рішення, складання аналітичних оглядів, що відображають патентну ситуацію, стосовно об'єкту на який оформляються права. Так як майже для всіх об'єктів промислової власності є вимога абсолютної світової новизни, то перш за все ніж подавати заявку на них, необхідно з'ясувати, чи не існує вже такий об'єкт. Бо якщо такий об'єкт існує, немає сенсу подавати заявку взагалі.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Мета патентних досліджень - визначення патентної ситуації щодо ОГД. Їх виконують на всіх етапах життєвого циклу ОГД. На кожному етапі їх проводять з урахуванням результатів патентних досліджень попереднього етапу, а також з урахуванням нових джерел інформації, що стали відомі на момент початку цього етапу.

Патентні дослідження проводить суб'єкт господарської діяльності у складі таких робіт:

- маркетингу;

- менеджменту;

- прогнозування;

- перспективного та поточного планування;

- визначення напрямків, темпів розвитку засобів технічного забезпечення своєї діяльності;

- проектування;

- формування замовлення виконавцям;

- науково-технічного співробітництва;

- придбання обладнання та ліцензій;

- правової охорони об'єктів промислової власності, та інших робіт.

Співвиконавцем робіт з проведення патентних досліджень має бути патентний підрозділ, якщо він є в структурі суб'єкта господарської діяльності, або, в разі відсутності останнього, патентознавець.

Відповідальність за проведення патентних досліджень несе суб'єкт господарської діяльності, що виконує роботи, в складі яких проводяться патентні дослідження.

Результатом патентних досліджень є звіт про патентні дослідження, який затверджує керівник суб'єкта господарської діяльності.

Під час проведення патентних досліджень виконують такі види робіт:

- визначення патентоспроможності ОГД;

- визначення ситуації щодо використання прав на об'єкти промислової власності;

- виявлення порушення прав власників чинних охоронних документів та заявників на об'єкти промислової власності.

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПАТЕНТНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Розробка завдання на проведення патентних досліджень.

2. Розробка регламенту пошуку інформації на проведення патентних досліджень щодо ОГД, його складових частин, складається з етапів:

- визначення предмета пошуку;

- зазначення мети пошуку інформації та виду патентних досліджень;

- визначення держав пошуку інформації;

- визначення класифікаційних індексів;

- визначення ретроспективності пошуку;



Підтримання в силі патенту. | вибір джерел інформації.
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати