Головна |
Студенти проводять самостійне обстеження потерпілого з переломом або вивихом. Необхідно звернути увагу на особливості методики обстеження травматологічного хворого - негайне встановлення діагнозу і надання невідкладної допомоги потерпілому, скорочення терміну діагностичного періоду і ін. Анамнез збирається за загальноприйнятою схемою, але звертається особлива увага на деякі моменти.
1) Обставини, при яких сталася травма: положення тіла, кінцівки в момент травми;
2) Місце додатки удару і сили останнього;
3) Характер, локалізація, інтенсивність болю;
4) Ступінь порушення функції (чи міг потерпілий користуватися кінцівкою і в якій мірі);
5) Чи чув хрускіт;
6) Яка надана перша допомога при надходженні до стаціонару;
7) Детально про перенесені захворювання (остеомієліт, рак і т. Д.), Захворювання на момент обстеження;
8) Побутові умови для вирішення питання про необхідність госпіталізації (в якому будинку живе, поверх, з ким проживає).
Проводиться обстеження загального стану потерпілого (пульс, дихання, артеріальний тиск) і всіх систем організму. Огляд місця пошкодження необхідно проводити при хорошому рівномірному освітленні і порівняння обох кінцівок при травмі. При огляді відзначають: а) деформацію або зміна конфігурації кінцівки (наявність виступів, викривлень, западінь, зміни положення кінцівки і окремих її частин, зміни осі, вкорочення); б) припухлість в ділянці кінцівки, ступінь її поширення, стан і колір шкірних покривів (блідість, ціаноз, крововилив, міхур, садно); в) порушення активної функції (піднімання всієї кінцівки в виправленому положенні, обсяг рухів у всіх суглобах).
При обережною пальпації визначають наступне: а) локальну болючість, біль у місці перелому при навантаженні по осі кінцівки і при стисненні парних кісток (гомілка, передпліччя) далеко від місця перелому; б) кісткову крепитацию; в) патологічну рухливість (разом з тим розбирають умови, при яких два останніх симптому відсутні); г) пасивні руху всіх суглобів постраждалої кінцівки; д) стан периферичних судин (пульс), нервів (чутливість, рефлекси, парези, параліч) і суглобів (випіт).
Проводять вимір кінцівки сантиметровою стрічкою для визначення ступеня укорочення і збільшення обсягу кінцівки. На основі даних анамнезу та об'єктивного обстеження студенти повинні поставити клінічний діагноз і обґрунтувати його (відкритий або закритий перелом, його локалізація, зміщення уламків). Діагноз повинен бути підтверджений додатковими методами обстеження - рентгенограммами і даними лабораторних досліджень. Заключна частина заняття присвячується вивченню і читання рентгенограм при переломах і вивихах.
При підготовці до заняття звертають увагу на те, що перелом повинен бути розпізнаний клінічно, а дані рентгенограм лише сприяють його уточнення і характеризують зміщення уламків. Рентгенограма проводиться обов'язково в двох проекціях (передньо-задній і бічний). На знімках довгих трубчастих кісток необхідно захопити який-небудь з довколишніх суглобів для визначення локалізації перелому (верхня, середня, нижня третина кістки). Далі розбирають рентгенограми різних видів переломів і ступінь зміщення відламків (в залежності від місця прикріплення м'язів і робочі місця удару).
Еталони відповідей до п.4:1) У; 2) А; 3) В; 4) Б; 5) А; 6) Д; 7) Б; 8) А;
Графлогічної структури заняття: "Смуток і діагностика ушкоджень кісток і суглобів"
Необхідний інформаційний матеріал. | Тема № 19. Гостра неспецифічна хірургічна інфекція м'яких тканин
Короткі методичні вказівки до самостійної роботи студентів. | Тема № 15 Основні принципи лікування ран | Необхідний інформаційний матеріал. | Короткі методичні вказівки до самостійної роботи студентів. | Необхідний інформаційний матеріал. | Короткі методичні вказівки до самостійної роботи студентів | Тема №17 Опіки, відмороження, електротравми | Про Ж О Г І | електротравми | Тема №18. "Смуток і діагностика ушкоджень кісток і суглобів". |