Головна

Дидактичні засоби, що використовуються при формуванні понять і уявлень | ТЕМА: МЕТОДИ І МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ, активізує пізнавальні ДІЯЛЬНІСТЬ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ. | Методичні прийоми. | Тема: Форми організації засвоєння природничого матеріалу | Сутність використання навчально-методичного комплексу в спеціальній школі. | Особливості використання ТПО в спеціальній школі. |

ТЕМА: ОСОБЛИВОСТІ ЗАСВОЄННЯ розумово відсталих школярів естествонаучного МАТЕРІАЛУ

  1. C. р. № 3 Тема: Промислове природокористування
  2. I. ФОРМУВАННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА ДИТИНИ з дорослими і однолітками І ОВОЛОДІННЯ СПОСОБАМИ ЗАСВОЄННЯ ГРОМАДСЬКОГО ДОСВІДУ
  3. II. Виклад нового матеріалу.
  4. II. Виклад нового матеріалу.
  5. II. Вивчення нового матеріалу.
  6. II. Особливості рухової сфери.
  7. II. Структурний АНАЛІЗ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

Біологія (природознавство) як шкільний предмет являє собою систему понять, які визначаються складом наук, що входять в цей предмет:

- Морфологічні знання (зовнішня будова)

- Фізіологічні знання (внутрішній процес)

- Анатомічні знання (будова взагалі)

- Екологічне знання

- Медичне знання

- Агрономічний знання

- Системні знання (тобто знання природничого циклу: рід, клас, вид, тип, загін)

Поняття розрізняють:

  1. Просте поняття (листова пластина)
  2. Складне (всередині листової пластини є ассимиляционная тканину, завдяки якій здійснюється газообмін)
  3. Спеціальне (це поняття, що передбачає загальні біологічні закономірності - дихання)
  4. Загальна біологічне (поняття, пов'язане з матеріалом курсу біології)

Особливості.

При вивченні предмета виділяють характерні труднощі в засвоєнні матеріалу:

- Труднощі в умінні виділяти і диференціювати суттєві ознаки

- Вміння розмежовувати поняття істотні, несуттєві, змінюються ознаки (саме це дає учням можливість визначати в предмет або об'єкт своєрідність)

- Невірно співвідносять зміст об'єкта з його назвою, з образом, отже - невірно формування поняття

- Не вміють самостійно використовувати отримані знання у практичній діяльності

- Для більшості характерна вузькість сприйняття природничого матеріалу

- Для більшості характерна нестійкість розумових операцій, слабкість узагальнень, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, вміння встановлювати взаємно-зворотні зв'язки

- Для всіх характерно невміння розповісти (практичне спостереження, обґрунтування висновку, охарактеризувати і т. Д.) У вигляді усного монологічного висловлювання

Основні етапи формування природничих знань

Накопичення цих знань у розумово відсталих дітей неможливо без систематичної роботи з формування понять. Тому в методиці виділяють основні етапи формування понять:

  1. Сприйняття об'єкта.

Учитель звертає увагу і організовує діяльність по сприйняттю об'єкта. Важливим тут є поєднання показу об'єкта з поясненням вчителя. Саме це сприяє встановленню міцних властивостей між образом і словом. Організація сприйняття:

а) безпосередня близькість учнів до об'єкта

б) коротка інструкція про мету майбутньої роботи і способах її виконання

в) з'ясування, що бачить кожен учень на характерні ознаки

д) з'ясування, що і як сприймає кожен учень

е) уточнення, як співвіднести об'єкт з назвою і як закріплюється в слові

Залежно від досліджуваного об'єкта і віку учнів, і від особливостей інтелектуального розвитку, і від наявних у них навичок виконання подібної роботи, залежить вся структура сприйняття об'єкта, тобто використовувати всі пункти організації сприйняття чи ні)

Так як при сприйнятті об'єкта відбувається повільно, в методиці рекомендовано: не квапити, а в разі необхідності окремі моменти розібрати кілька разів.

  1. Подання об'єкта - образ предмета або явища, яке було сприйнято раніше. розрізняють:

- Уявлення по пам'яті (вони утворюються на основі безпосереднього сприйняття)

- Уявлення уяви (в основі лежить реальність існування об'єкта і його уявлення при читанні або усному описі)

Робота по формуванню уявлень повинна проводитися з опорою на конкретний матеріал за наступними напрямками:

- Виділення в предметах і явищах їх ознак і властивостей

- Порівняння ознак кількох предметів (тобто рекомендовано пропонувати картинки, схеми, муляжі, з метою порівняння з яких-небудь певним параметрам)

- Виділення істотних ознак (основний етап роботи, які передбачає вміння робити висновки)

- Підведення до розуміння того, що зміна несуттєвих ознак не впливає на приналежність об'єкта до певної групи. Цей етап вимагає пояснення від учнів, за якими ознаками відніс предмет до групи, і як засвоєно поняття

- Розпізнавання предмета за їх істотними ознаками

3. Формування певних понять

Поняття є більш «загальним», ніж уявлення. При використанні терміну, який позначає поняття у дитини повинен виникати образ всіх об'єктів даної групи або виду. У школі більше приділяється увага формуванню родових і видових біологічних понять. Формування понять включає не тільки засвоєння, а й практичну його застосування при вирішенні завдань або ситуації. Для цього в методиці рекомендується використовувати системи вправ, які спрямовані на засвоєння певних понять:

а) вправа на виявлення запасу понять і уявлень

б) вправи на організацію цілеспрямованого сприйняття

в) вправи на організацію сприйняття тих об'єктів у вигляді картин, схем, моделей і т. д., які не можуть бути сприйняті в натуральному вигляді

- Вправи на застосування понять.



Модуль 1 Загальна методика викладання біології | Шляхи формування понять
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати