На головну

ГЛАВА 1. СОЦІОЛОГІЯ ЖУРНАЛІСТИКИ ЯК ОБЛАСТЬ НАУКОВОГО ЗНАННЯ | Соціологія журналістики: предмет, об'єкт, функції та місце в системі споріднених дисциплін | Місце соціології журналістики серед теорій середнього рівня | Карл Маркс про вільну пресу | Розвиток соціології журналістики в Росії і СРСР | Дослідження комунікації Гарольда Лассуела | Теорія «лідерів думок» П. Лазарсфельда | ГЛАВА 2. СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АУДИТОРИИ ЗМІ, що функціонують в умовах КОНВЕРГЕНЦІЇ | Ефекти та ефективність ЗМІ | Типологія ефектів ЗМІ |

Фактори, що сприяють виникненню соціології журналістики в XIX-початку ХХ ст.

  1. http://archive.neicon.ru/xmlui/ -Журнали по соціології, економіки та менеджменту, психології, історії, політології, філології, релігієзнавства, кримінології та ін.
  2. А. Фактори, що визначають чіткість
  3. Базисна модель оцінки. Фактори, що впливають на вартість фінансового активу.
  4. Валютний курс і фактори, що впливають на його формування.
  5. Взаємозв'язок соціології права з іншими науками. Взаємозв'язок загальної соціології з загальною теорією права
  6. Види активності і фактори, що її зумовлюють
  7. Зовнішні причини (фактори), що сприяють впровадженню ІС

Виникненню соціології журналістики як спеціалізованої теорії в XIX столітті сприяла низка чинників:

1) Більшість великих соціологів були редакторами і видавцями наукових журналів або практикуючими журналістами. Наприклад, Герберт Спенсер видавав журнал «Економіст» в 1848 році, Еміль Дюркгейм був видавцем і редактором першого соціологічного журналу, Карл Маркс працював журналістом в «Рейнській газеті» (1842 рік), де він опублікував шість статей проти цензури (цензура не повинна втручатися в філософію) і про шлюб між людьми різних конфесій (шлюб повинен бути світським), які мали успіх у читача [9].

Всесвітньо відомий представник соціології громадської думки Дж. Геллап - засновник Американського інституту громадської думки був професором журналістики в університеті Айови.

2) Динамічний розвиток самої преси, яке було пов'язане зі скасуванням попередньої цензури, розширенням грамотності населення. Все це призвело до появи масової преси. Так в 1836 році у Франції з'явилася «Прес» Еміля Жирардена - Енциклопедична газета для масового читача-буржуа. А в 1861 році починає видаватися перша європейська масова газета «Петі журнальних» ( «Маленька газета») М. П. Мілло[10].

3) Перші практики у вивченні читацької аудиторії. У 1817 році головним редактором англійської газети «Times» став Томас Барнс, Який перетворив газету в виразника громадської думки країни. Барнс став організовувати збір інформації про те, що думають представники різних верств населення. Слідом за «Таймс» ще одна англійська газета - «Daily mail», виникнувши в 1896 році, відразу стала проводити опитування громадської думки.

У США 24 липня 1824 року газета «The Harrisburg Pennsylvanian» вперше опублікувала підсумки електоральних опитувань. Незважаючи на те, що ці опитування проводилися за спрощеними схемами і відрізнялися репрезентативної вибірки (за що в подальшому отримали назву «солом'яних опитувань»), вони швидко стали дуже популярними серед читачів. Опитування зіграли важливу роль не тільки в розвитку методів вивчення громадської думки, а й у становленні президентської і парламентської системи США, а також американської преси в цілому, спонсувала і яка організовувала ці опитування і на їх підставі публікувала політичні прогнози.

У Росії першим соціолого-журналістським дослідженням стало дослідження, проведене в 1855-1856 рокахН. А. Добролюбовим і журналом «Собеседник любителів російського слова». Н. А. Добролюбов склав статистичну карту, яка включала відомості про читачів, які писали в журнал (стать, вік, соціальний стан, місце проживання) всі ці відомості він оформив в графіки.

4) Технологічний фактор. В кінці XIX-початку ХХ ст. з'являються нові СМК - телеграф, телефон, радіо, в результаті чого різко розширилася як аудиторія СМК, так і самі можливості журналістики.

5) Розвиток соціологічних поглядів на пресу. Наприклад, погляди М. Вебера про соціології преси та К. Маркса про вільну пресу.



Зародження принципу свободи слова в XVII-XVIII ст. | Соціологія преси Макса Вебера
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати