Головна

До базових критеріїв експертної оцінки належать: наявність, повнота, достовірність і якість поданої інформації.

  1. II. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОЦІНКИ ПОТОЧНИХ ТА ПІДСУМКОВИХ ЗАНЯТЬ (ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ).
  2. II. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОЦІНКИ ПОТОЧНИХ ТА ПІДСУМКОВИХ ЗАНЯТЬ (ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ).
  3. II. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОЦІНКИ ПОТОЧНИХ ТА ПІДСУМКОВИХ ЗАНЯТЬ (ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ).
  4. IV. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ.
  5. V. ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ЗАЛІКУ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗА ПРЕДМЕТ.
  6. А 1.7.1. Діагностика самооцінки
  7. Альтернативні оцінки педагогічного експерименту А. Макаренка вітчизняною наукою і практикою

Лекція 13

Експертиза бізнес-плану

План лекції

1. Методологічні основи експертизи бізнес-планів.

2. Критерії оцінки якості обґрунтування бізнес-плану та його розділів.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЕКСПЕРТИЗИ БІЗНЕС-ПЛАНІВ

Якість розробки бізнес-плану, як і якість будь-якого іншого об'єкта, підлягає належному оцінюванню. Таке оцінювання можуть здійснювати як ініціатори відповідних підприємницьких проектів, так і зовнішні користувачі відповідної інформації: інвестори, кредитори, органи державної влади. Найчастіше для цього застосовується експертний підхід, оскільки показники якості бізнес-плану не піддаються безпосередньому вимірюванню.

У загальному розумінні експертиза (від лат. еxpertus - досвідчений) - це дослідження фахівцем будь-яких питань, розв'язання яких потребує спеціальних знань. Практика свідчить, що експертні судження в разі дотримання правильної методології проведення експертизи містять достатньо достовірну інформацію, використання якої забезпечує приймання обґрунтованих управлінських рішень. Критеріями достовірності є точність та відтворюваність результатів експертизи.

Основними напрямами експертизи бізнес-планів є:

¾ експертиза планового документа;

¾ експертиза бізнес-проекту.

Експертиза бізнес-плану має задовольняти такі вимоги:

ü багатокритеріальність (перевірка відповідності отриманих на експертизу документів сучасним стандартам бізнес-планування);

ü мінімальна трудомісткість, а отже, і вартість експертних робіт (використання добре опрацьованих методик, залучення висококваліфікованих фахівців, застосування сучасних програмних продуктів);

ü мінімальні витрати часу на проведення експертизи (бажано - до 1 тижня);

ü максимальна об'єктивність (можливість залучення незалежних експертів, як правило, з технічних та інших вузькогалузевих питань);

ü максимальна відповідність цілям проведення експертизи.

Під час експертизи бізнес-плану як документа виконуються такі завдання:

¾ оцінка міри відповідності бізнес-плану встановленим стандартам (формулюється користувачем інформації з орієнтацією на вимоги загальновизнаних у світі методик бізнес-планування);

¾ оцінка повноти та релевантності наданої інформації;

¾ розробка рекомендацій щодо залучення необхідної додаткової інформації, методів її збирання, а також напрямів коригування документа з метою усунення помилок.

До базових критеріїв експертної оцінки належать: наявність, повнота, достовірність і якість поданої інформації.

Результати експертизи узагальнюються у вигляді зведеної таблиці (табл. 1).

Таблиця 1

ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ЕКСПЕРТИЗИ БІЗНЕС-ПЛАНУ

Перелік інформації Наявність інформації Повнота та достовірність інформації Якість інформації Рекомендації
         

Основними недоліками, які можуть бути виявлені експертизою бізнес-плану, є:

¾ брак, неструктурованість або неналежна структурованість інформації;

¾ брак або низька інформативність графіків та діаграм;

¾ некоректна методика розробки відповідних розділів та помилки в розрахунках;

¾ неузгодженість окремих розділів;

¾ недостатнє технічне обґрунтування підприємницького проекту.

Експертиза бізнес-проекту передбачає вже не просту перевірку правильності розробки документації, а діагностику досяжності поставлених стратегічних цілей. При цьому основна увага приділяється маркетинговим аспектам, а сама експертиза проводиться за участю зовнішніх консультантів.

Предметом експертизи бізнес-проекту за скороченим варіантом є якість та ціна продукції, потреби кінцевих споживачів, система каналів розподілу, методи просування продукції на ринок. Експерти мають зробити висновок про достовірність наведеного в бізнес-плані прогнозу можливого обсягу продажу.

Поглиблена експертиза бізнес-проекту передбачає комплексну діагностику ситуації і, по суті, є перевіркою здійсненності стратегії його реалізації.

Отже, метою експертизи бізнес-проекту є виявлення помилок і його «слабких місць». Для цього необхідно провести дослідження за кількома етапами:

¾ аналіз планової документації та проведення інтерв'ю з працівниками;

¾ формулювання низки гіпотез щодо реалістичності наведеної інформації;

¾ формування інформаційної бази дослідження;

¾ вибір методики перевірки сформульованих гіпотез;

¾ проведення інтерв'ю з незалежними експертами (споживачами, конкурентами, науковцями тощо);

¾ аналіз інформації та тестування гіпотез;

¾ підготовка звіту за результатами експертизи.

У звіті вміщуються висновки експертизи, їх обґрунтування та оцінка впливу виявлених чинників на реалізацію проекту, а також рекомендації щодо його коригування.

Таким чином, експертиза бізнес-плану полягає в оцінці коректності використання вихідних даних, формування підсумкових звітів та інтерпретації показників і результатів.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ОБҐРУНТУВАННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ ТА ЙОГО РОЗДІЛІВ

Бізнес-план є специфічним документом, який розкриває досить широке коло проблем залежно від мети його створення. Таким чином, провести експертизу бізнес-плану, засновану на використанні будь-яких коефіцієнтів, порівняно складно. Отже, з огляду на цю проблему, розгляньмо одну з методик проведення експертизи бізнес-плану, засновану на так званій критеріальній оцінці окремих розділів.

Суть методики полягає в тому, що для кожного розділу бізнес-плану вибирають певну кількість загальних, найвагоміших для нього критеріїв-еталонів. Потім ці критерії, сказати б, «накладаються» на певний розділ реального бізнес-плану і згідно з результатами виставляються позначки:

«+» - критерій-еталон повністю збігається з реальним станом;

«±» - частковий збіг;

«-» - повний незбіг.

Далі ці позначки аналізуються і підраховується їхня кількість. Підсумковою оцінкою розділу буде та, рейтинг якої є найбільшим (табл. 2).

Таблиця 2

ОЦІНКА ЯКОСТІ НАПИСАННЯ РОЗДІЛІВ БІЗНЕС-ПЛАНУ

Назва розділу бізнес-плану Розділ
- N
-          
Σ «+» k
Σ «±» m
Σ «-» i

Якщо, наприклад, k > m > i, то написання цього розділу бізнес-плану можна оцінити як якісне та таке, що відповідає вимогам і стандартам «+». Загальну суму за певний розділ визначаємо в такий спосіб:

1) сума позначок (Σ «+») помножується на коефіцієнт +1;

2) сума позначок (Σ «±») помножується на коефіцієнт + 0,5;

3) сума позначок (Σ «-») помножується на коефіцієнт -1;

Загальна сума зіставляється з потенційно можливою кількістю балів (Σ k ´ 1).

Після такої оцінки всіх розділів бізнес-плану відповідно до цілей його складання проводиться ранжирування цих розділів за важливістю: 1 - дуже важливий, 2 - середній рівень важливості, 3 - не дуже важливий.

Загальну оцінку якості бізнес-плану можна отримати, якщо звести дані по всіх розділах у таблицю за формою табл. 3:

Таблиця 3

ОЦІНКА ЯКОСТІ НАПИСАННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ

Назва розділу Оцінка якості написання підрозділу Рейтинг важливості підрозділу Загальна оцінка підрозділу «+», «±», «-»
       

Після заповнення таблиці роблять загальні висновки про якість написання бізнес-плану, ураховуючи рейтинг підрозділів та їхню попередню оцінку.

Орієнтовні критерії для оцінки підрозділів бізнес-плану запропоновано в таблицях 4-11. Ці критерії не можна вважати єдино можливими: згідно зі специфікою мети розробки бізнес-плану вони можуть певною мірою варіюватись. Однак тоді треба обґрунтувати запропоновану систему показників.

Таблиця 4

ОЦІНКА НАПИСАННЯ РЕЗЮМЕ

Назва розділу Критерії
лаконічність інформативність наявність опису концепції бізнесу відомості про цільовий ринок бізнесу опис конкурентних переваг фірми наявність головних фінансових показників діяльності
Резюме - - - - - -
Σ «+»            
Σ «±»            
Σ «-»            

На використанні подібних методичних підходів засновано методику експертизи бізнес-планів, яку розробили російські вчені. Вони виокремлюють п'ять експертних моделей:

1) якісну, що передбачає написання рецензії з якісними висновками за розділами і в цілому на основі аналізу шести груп факторів: проблеми, виробництво, фінанси, ринок, менеджмент, організація;

2) спрощену кількісну за групами факторів (зважену), коли групи факторів експертно зважуються, і за розробленою шкалою відповідних оцінок формується загальна оцінка бізнес-плану;

3) бінарну за факторами, коли за шістьма названими групами факторів дається проста оцінка«так - ні» (0-1). Те саме можна зробити й за 7-10 підфакторами кожної групи (50-60 факторів). У першому випадку шкала 0-6 є надто грубою, хоч і допускає зважування, у другому - оцінка детальніша, але немає шкал, і суб'єктивність оцінки буде надто високою;

Таблиця 5

ОЦІНКА НАПИСАННЯ РОЗДІЛУ «ГАЛУЗЬ. ФІРМА ТА ЇЇ ПРОДУКЦІЯ»

Назва розділу Критерії
розкриття тенденції розвитку галузі повнота опису продукції наявність аналізу чинників, що впливають на розвиток галузі характеристика стратегічних і тактичних цілей діяльності фірми опис основних видів діяльності фірми опис стратегії розвитку бізнесу інші критерії
Галузь. Фірма та її продукція - - - - - - -
Σ «+»              
Σ «±»              
Σ «-»              

Таблиця 6

ОЦІНКА НАПИСАННЯ РОЗДІЛУ «ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ»

Назва розділу Критерії
повнота характеристики ринку продукції фірми опис цільового ринку опис конкурентів та їхніх пропозицій на ринку аналіз динаміки попиту рівень конкуренції на ринку аналіз факторів зовнішнього впливу інші критерії
Дослідження ринку - - - - - - -
Σ «+»              
Σ «±»              
Σ «-»              

4) трифакторну, коли за шістьма групами чи за 50-60 факторами встановлюється трирівнева оцінка «так - формально наявне - ні». Зручно користуватися трифакторною схемою для виявлення кореляційних залежностей і ваги факторів;

5) велику багаторівневу;

Таблиця 7

ОЦІНКА НАПИСАННЯ ПІДРОЗДІЛУ «МАРКЕТИНГ-ПЛАН»

Назва підрозділу Критерії
опис цілей та завдань маркетингової діяльності наявність обґрунтування маркетингової стратегії характеристика програм, що забезпечуватимуть маркетингову стратегію наявність бюджету маркетингу наявність аналітичних припущень щодо можливих обсягів продажу наявність плану маркетингу інші критерії
Маркетинг-план - - - - - - -
Σ «+»              
Σ «±»              
Σ «-»              

Таблиця 8

ОЦІНКА НАПИСАННЯ ПІДРОЗДІЛУ «ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН»

Назва підрозділу Критерії
опис виробничих операцій опис машин та устаткування опис сировини, матеріалів та комплектувальних деталей обґрунтування потреби в приміщенні аналіз впливу зовнішніх факторів інші критерії
Виробничий план - - - - - -
Σ «+»            
Σ «±»            
Σ «-»            

Таблиця 9

ОЦІНКА НАПИСАННЯ ПІДРОЗДІЛУ «ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН»

Назва підрозділу наявність обґрунтування вибору організаційної форми бізнесу обґрунтування потреб у персоналі наявність організаційної схеми управління відомості про власника фірми наявність та обґрунтування кадрової політики і стратегії
Організаційний план - - - - -
Σ «+»          
Σ «±»          
Σ «-»          

Таблиця 10

ОЦІНКА НАПИСАННЯ ПІДРОЗДІЛУ «ФІНАНСОВИЙ ПЛАН»

Назва підроз-ділу Критерії
достовірність інформації наявність плану доходів та витрат наявність плану руху готівки наявність планового балансу обґрунтування припущень, на підставі яких розраховуються показники наявність розрахунків фінансових потреб та строків повернення позичок сумісність з іншими розділами бізнес-плану
Фінан-совий план - - - - - - -
Σ «+»              
Σ «±»              
Σ «-»              

Таблиця 11

ОЦІНКА НАПИСАННЯ ПІДРОЗДІЛУ «ОЦІНКА РИЗИКІВ»

Назва підрозділу Критерії
наявність оцінки рівня ризиків та побічних результатів від них розробка системи заходів для запобігання негативним наслідкам інші критерії
Оцінка ризиків - - -
Σ «+»      
Σ «±»      
Σ «-»      

Остання, п'ята, система потребує докладнішого пояснення. Будь-яка система, добра чи погана, як учить інформатика, є ефективнішою ніж довільний добір. Первинною формою систематизації є класифікація елементів чи структуризація системи. Виходячи з вимог психології, зручності сприйняття, видимості і користування, кількість груп - класів у класифікації (обсяг класифікації) не повинна виходити за межі 7 ± 2. Звичайно вибирається міра дроблення, кратна 2, 5, 10, 100. Вибравши міру дроблення 5-10 для всіх рівнів структуризації бізнес-плану, одержуємо доступне для огляду дерево цілей.

Відомо, що структурно неорганізований матеріал забезпечує приріст знань і надається для активного використання лише на 30 %, тоді як структурно добре організований - на 90 %. Цікаво, що розгалуження дерева цілей на один порядок (розбивка на 5-10 елементів) знижує кількість різночитань, і підвищує узгодженість оцінок у 5-10 разів (помилки знижуються до 10 %). У бальній багаторівневій оцінці користуються такими структурними рівнями:

0) загальне поняття бізнес-плану (один елемент);

І) виділення шести груп факторів;

ІІ) поділ кожної групи на 10 факторів (усього: 10 ´ 6 = 60 фа-
кторів);

III) добір для кожного з факторів шести рівнів оцінки за п'ятибальною шкалою (усього 60 ´ 6 = 360 елементів).

Такий трирівневий підхід підвищує збіжність оцінок до 95-99 %. За дворівневих структур до того ж зникає необхідність визначати вагомість підсистем, бо фактори за наявності 50-100 елементів (і отже, їхні однакові групи) автоматично стають рівнопотужними та рівноважними.

Таким чином, цілі бізнес-плану структуруються до шести груп факторів (до 10 · 6 = 60 факторів і 60 · 6 = 360 цільових показників): проблеми; виробництво; фінанси; ринок; менеджмент; організація. Якщо це угруповання майже тривіальне, то формування факторів спричиняє певні труднощі. Наведемо структуру факторів у другій групі «виробництво»:

2.1. Галузь.

2.2. Підприємство (компанія, фірма).

2.3. Продукція і послуги.

2.4. Асортимент продукції.

2.5. Сировина, комплектувальні матеріали.

2.6. Технологія виробництва.

2.7. Витрати на виробництво.

2.8. Кваліметрична оцінка.

2.9. Дизайн і ергономіка.

2.10. Післяпродажний сервіс.

Як бачимо, у переліку витримується принцип «від загального до часткового» і логіка переходу. Оцінні показники, як і фактори, за можливості не повинні змістовно і термінологічно перетинатися. Наприклад, фактор «Вибір постачальника» був структурований за цільовими показниками:

0) питання в бізнес-плані не висвітлене;

1) група постачальників названа орієнтовно, без точної вказівки;

2) перелічено місцевих постачальників;

3) постачальника зазначено без обґрунтування;

4) дано порівняльну характеристику кількох постачальників, обґрунтовано вибір;

5) обґрунтовано вибір постачальника, додано протокол про наміри.

За бальної п'ятирівневої оцінки для всіх 60 факторів установлюється якісне співвідношення шести рівнів у 0, 1, 2, 3, 4, 5 балів, тобто дається матрична структура оцінки за 60 · 6 = 360 елементами-показниками. Зважування неможливе через високий рівень деталізації, але в цьому і немає необхідності - структурованість настільки висока, що допускається рівноважність факторів. За добре побудованих шкал помилка за будь-яким фактором не повинна перевищувати +1 бал чи 1/360 (реально 0,3 %) загальної оцінки, фактично навіть нижче 0,2 % (зсув на один бік).

Автори методики пропонують такі умови загальної оцінки: підрахунок загальної зваженої суми за п'ятибальною шкалою має орієнтовний (навіть умовний) характер і доповнюється змістовним коментарем (наприклад, оригінальність чи собівартість можуть бути настільки виграшні, що переважатимуть інші фактори); за призначення вищого бала в проекті мають бути наявні ознаки нижчого бала (ліпше просто доповнювати проект); загальна оцінка приводиться до зручної п'ятибальної шкали. Ця шкала може мати такий вигляд:

відхиляється: 0-0,5 балів;

потребує докорінної переробки: 0,5-1,5 балів;

приймається з доопрацюванням: 1,5-2,5 балів;

висувається на конкурсну реалізацію: 2,5-3,5 балів;

висувається на позаконкурсну реалізацію: 3,5-4,5 балів;

відзначається нагородою: 4,5-5,0 балів.

Формалізована кількісна оцінка, ще раз підкреслимо, є дещо умовною, але вона дає змогу з достатньою наочністю у вигляді пакета графіків подати оцінки за групами і в цілому (піки-провалини). Методика дає також можливість ініціаторам проектів здійснити передекспертну самооцінку своїх розробок.

На тій самій методологічній базі засновані й інші застосовувані на практиці методики експертизи бізнес-планів. За умовами конкурсу бізнес-проектів МСП-ІІ (ЄБРР) експертиза здійснюється за чотирьма напрямками з відповідним розподілом балів:

І. Аналіз проекту за документацією бізнес-плану - до 50 балів (на блок питань «стратегія» припадає 10 % загальної оцінки, блок «маркетинг» - 14 %, блок «виробництво» - 8 %, блок «фінанси» - 14 %, блок «менеджмент» - 4 %).

ІІ. Кредитна оцінка підприємства банком та головним кредитним радником ЄБРР - за результатами відвідання підприємства - до 20 балів.

ІІІ. Усна презентація проекту - до 25 балів.

ІV. Х-фактор - до 5 балів.

І. Критерії оцінки за документами бізнес-планів мають бальну шкалу, що подається нижче.

- Загальна оцінка проекту (до 10 балів):

1. Стратегія проекту - нове підприємство, існуюче підприємство/новий продукт, розширення існуючого виробництва, сумісність проекту з існуючими операціями (до 3 балів).

2. Унiкальнi характеристики товару чи послуги проти товарів/послуг конкурентiв (до 2 балів).

3. Збільшення потужності виробництва протягом терміну виконання проекту або відношення планованого обороту до існуючого обороту в 2-му році проекту (до 2 балів).

4. Наявність аналізу SWOT - сильні та слабкі сторони, можливості, загрози (до 1 бала).

5. Чіткість визначення цілей проекту, їх вимірюваність, реалістичність, чутливість до часу та ймовірність досягнення (до 1 бала).

6. Точність відображення в резюме змісту всього бізнес-плану (до 1 бала).

- Оцінка маркетингового дослідження (до 14 балів):

1. Використання в дослідженні ринку адекватного методу з наведенням результатів (обсяг ринку, потенційне зростання) (до 2 балів).

2. Урахування за дослідження конкуренції інших виробників (імпортерів) стратегії та якості, імпортозаміщення (до 2 балів).

3. Характеристика різноманітних, незалежних сегментів ринку, потреб кожного сегмента (до 2 балів).

4. Характеристика конкурентної стратегії (фокусована, конкуренція у витратах, диференціація), власної ринкової ніши (до 2 балів).

5. Наявність і реалістичність політики ціноутворення (до 2 балів).

6. Наявність каналів збуту, укладених договорів про збут (до 2 балів).

7. Наявність та реалістичність бюджету, плану виходу на ринок (до 2 балів).

- Оцінка виробничого процесу (до 8 балів):

1. Повний цикл виробництва - незалежність підприємства від зовнішніх чинників (до 2 балів).

2. Постачальники сировини та/або гарантованість стабільних поставок (до 2 балів).

3. Вибір нового обладнання, його сумісність з існуючим, технічні характеристики (до 1 бала).

4. Система калькуляції витрат, «прив'язка» до дохідності (до 2 балів).

5. Наявність необхідних ліцензій, дозволів або знання процедур отримання необхідних дозволів чи ліцензій (до 1 бала).

- Оцінка фінансового потенціалу проекту (до 14 балів):

1. Здатність проекту до погашення кредиту - консервативний підхід до розрахунків, величина коефіцієнта обслуговування боргу, урахування сезонних коливань, резерви, збільшення оборотного капіталу (до 5 балів).

2. Планована прибутковість після оподаткування (до 2 балів).

3. Власний внесок - готівкою чи в матеріальній формі (до 3 балів).

4. Виторг від експортного продажу (до 1 бала).

5. Розрахунок інвестиційних витрат зі включенням робочого капіталу, початкових витрат, ПДВ (до 3 балів).

- Оцінка управлінського персоналу (до 4 балів):

1. Досвід, вік, кваліфікація вищого менеджменту (до 2 балів).

2. Наявність кваліфікованого персоналу (до 2 балів).

ІІ. Критерії кредитної оцінки підприємства банком та головним кредитним радником ЄБРР за результатами відвідання підприємства мають свою бальну шкалу:

- Оцінка стану підприємства (до 12 балів):

1. Наявність та потреба в робочому капіталі за даними балансового звіту (до 1бала).

2. Історія діяльності підприємства та кредитна історія (до 2 балів).

3. Інші джерела надходжень (до 2 балів).

4. Розвиток підприємства за останні 3 роки (до 1 бала).

5. Здатність до створення грошового потоку - за даними руху коштів на поточному рахунку (до 2 балів).

6. Відношення позиченого капіталу до власного перед запровадженням проекту та після нього, інші одержані кредити (до 2 балів).

7. Здатність підприємства погашати кредит - відношення
суми обслуговування боргу до поточного обороту підприємства (до 2 балів).

- Оцінка головним кредитним радником ЄБРР за результатами відвідання підприємства (до 8 балів):

1. Компетентність керівництва підприємства (до 2 балів).

2. Візуальні враження від підприємства (до 2 балів).

3. Стадія підготовки (до 2 балів).

4. Інфраструктура, приміщення, дороги (до 2 балів).

ІІІ. Критерії усної презентації проекту мають таку бальну шкалу:

- Надійність керівництва підприємства (до 3 балів).

- Відданість справі, готовність погашати кредит (до 1 бала).

- Готовність до точно зважених ризиків (до 1 бала).

- Далекі стратегічні цілі керівництва підприємства (до 1 бала).

- Готовність до надання відкритої інформації (до 3 балів).

- Презентація матеріалів (до 4 балів).

- Відповіді на 4 запитання (по 3 бали за кожну).

ІV. Критерії Х-фактора мають таку бальну шкалу:

- Інноваційність продукту (до 3 балів).

- Новизна для українського ринку (до 2 балів).

Отже, за бізнес-план підприємству нараховується лише до 50 % від усієї суми балів. Оцінка існуючого бізнесу та фізичних активів підприємства може дати ще до 20 %. Вдала презентація компанії та точні відповіді його керівництва на запитання журі забезпечать решту - 30 % усіх балів. Такий високий процент підкреслює важливість людського фактора в бізнесі.

Резюме

1. Оцінку якості бізнес-плану можуть здійснювати як ініціатори відповідних підприємницьких проектів, так і зовнішні користувачі відповідної інформації: інвестори, кредитори, органи державної влади. Найчастіше для цього застосовується експертний підхід, оскільки показники якості бізнес-плану не піддаються безпосередньому вимірюванню.

2. Основними напрямками експертизи бізнес-планів є експертиза планового документа та експертиза бізнес-проекту. У процесі експертизи бізнес-плану як документа виконуються такі завдання: оцінка рівня відповідності бізнес-плану встановленим стандартам (формулюється користувачем інформації з орієнтацією на вимоги загальновизнаних у світі методик бізнес-планування); оцінка повноти та релевантності наданої інформації; розробка рекомендацій щодо залучення необхідної додаткової інформації, методів її збирання, а також напрямів коригування документа з метою усунення помилок.

3. Предметом експертизи бізнес-проекту в скороченому варіанті є якість і ціна продукції, потреби кінцевих споживачів, система каналів розподілу, методи просування продукції на ринок. У кінцевому підсумку експерти повинні зробити висновок щодо достовірності наведеного в бізнес-плані прогнозу обсягів продажу. Поглиблена експертиза бізнес-проекту передбачає комплексну діагностику ситуації і, по суті, є тестуванням стратегії його реалізації на здійсненність.

4. Найпоширенішу методику проведення експертизи бізнес-плану засновано на так званій критеріальній оцінці окремих розділів. Для кожного окремо взятого розділу бізнес-плану вибирають певну кількість загальних, найзначущіших для нього критеріїв-еталонів. Потім ці критерії, сказати б, «накладаються»
на певний розділ реального бізнес-плану, що його тестують на відповідність еталону. Інші методики побудовані на подібних засадах.

 



Лекція 13. Санітарно-гігієнічна фітомеліорація | НОРМУВАННЯ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ҐРУНТИ
© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати