Головна |
До базових критеріїв експертної оцінки належать: наявність, повнота, достовірність і якість поданої інформації.Лекція 13 Експертиза бізнес-плану План лекції 1. Методологічні основи експертизи бізнес-планів. 2. Критерії оцінки якості обґрунтування бізнес-плану та його розділів. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЕКСПЕРТИЗИ БІЗНЕС-ПЛАНІВ Якість розробки бізнес-плану, як і якість будь-якого іншого об'єкта, підлягає належному оцінюванню. Таке оцінювання можуть здійснювати як ініціатори відповідних підприємницьких проектів, так і зовнішні користувачі відповідної інформації: інвестори, кредитори, органи державної влади. Найчастіше для цього застосовується експертний підхід, оскільки показники якості бізнес-плану не піддаються безпосередньому вимірюванню. У загальному розумінні експертиза (від лат. еxpertus - досвідчений) - це дослідження фахівцем будь-яких питань, розв'язання яких потребує спеціальних знань. Практика свідчить, що експертні судження в разі дотримання правильної методології проведення експертизи містять достатньо достовірну інформацію, використання якої забезпечує приймання обґрунтованих управлінських рішень. Критеріями достовірності є точність та відтворюваність результатів експертизи. Основними напрямами експертизи бізнес-планів є: ¾ експертиза планового документа; ¾ експертиза бізнес-проекту. Експертиза бізнес-плану має задовольняти такі вимоги: ü багатокритеріальність (перевірка відповідності отриманих на експертизу документів сучасним стандартам бізнес-планування); ü мінімальна трудомісткість, а отже, і вартість експертних робіт (використання добре опрацьованих методик, залучення висококваліфікованих фахівців, застосування сучасних програмних продуктів); ü мінімальні витрати часу на проведення експертизи (бажано - до 1 тижня); ü максимальна об'єктивність (можливість залучення незалежних експертів, як правило, з технічних та інших вузькогалузевих питань); ü максимальна відповідність цілям проведення експертизи. Під час експертизи бізнес-плану як документа виконуються такі завдання: ¾ оцінка міри відповідності бізнес-плану встановленим стандартам (формулюється користувачем інформації з орієнтацією на вимоги загальновизнаних у світі методик бізнес-планування); ¾ оцінка повноти та релевантності наданої інформації; ¾ розробка рекомендацій щодо залучення необхідної додаткової інформації, методів її збирання, а також напрямів коригування документа з метою усунення помилок. До базових критеріїв експертної оцінки належать: наявність, повнота, достовірність і якість поданої інформації. Результати експертизи узагальнюються у вигляді зведеної таблиці (табл. 1). Таблиця 1 ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Основними недоліками, які можуть бути виявлені експертизою бізнес-плану, є: ¾ брак, неструктурованість або неналежна структурованість інформації; ¾ брак або низька інформативність графіків та діаграм; ¾ некоректна методика розробки відповідних розділів та помилки в розрахунках; ¾ неузгодженість окремих розділів; ¾ недостатнє технічне обґрунтування підприємницького проекту. Експертиза бізнес-проекту передбачає вже не просту перевірку правильності розробки документації, а діагностику досяжності поставлених стратегічних цілей. При цьому основна увага приділяється маркетинговим аспектам, а сама експертиза проводиться за участю зовнішніх консультантів. Предметом експертизи бізнес-проекту за скороченим варіантом є якість та ціна продукції, потреби кінцевих споживачів, система каналів розподілу, методи просування продукції на ринок. Експерти мають зробити висновок про достовірність наведеного в бізнес-плані прогнозу можливого обсягу продажу. Поглиблена експертиза бізнес-проекту передбачає комплексну діагностику ситуації і, по суті, є перевіркою здійсненності стратегії його реалізації. Отже, метою експертизи бізнес-проекту є виявлення помилок і його «слабких місць». Для цього необхідно провести дослідження за кількома етапами: ¾ аналіз планової документації та проведення інтерв'ю з працівниками; ¾ формулювання низки гіпотез щодо реалістичності наведеної інформації; ¾ формування інформаційної бази дослідження; ¾ вибір методики перевірки сформульованих гіпотез; ¾ проведення інтерв'ю з незалежними експертами (споживачами, конкурентами, науковцями тощо); ¾ аналіз інформації та тестування гіпотез; ¾ підготовка звіту за результатами експертизи. У звіті вміщуються висновки експертизи, їх обґрунтування та оцінка впливу виявлених чинників на реалізацію проекту, а також рекомендації щодо його коригування. Таким чином, експертиза бізнес-плану полягає в оцінці коректності використання вихідних даних, формування підсумкових звітів та інтерпретації показників і результатів. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ОБҐРУНТУВАННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ ТА ЙОГО РОЗДІЛІВ Бізнес-план є специфічним документом, який розкриває досить широке коло проблем залежно від мети його створення. Таким чином, провести експертизу бізнес-плану, засновану на використанні будь-яких коефіцієнтів, порівняно складно. Отже, з огляду на цю проблему, розгляньмо одну з методик проведення експертизи бізнес-плану, засновану на так званій критеріальній оцінці окремих розділів. Суть методики полягає в тому, що для кожного розділу бізнес-плану вибирають певну кількість загальних, найвагоміших для нього критеріїв-еталонів. Потім ці критерії, сказати б, «накладаються» на певний розділ реального бізнес-плану і згідно з результатами виставляються позначки: «+» - критерій-еталон повністю збігається з реальним станом; «±» - частковий збіг; «-» - повний незбіг. Далі ці позначки аналізуються і підраховується їхня кількість. Підсумковою оцінкою розділу буде та, рейтинг якої є найбільшим (табл. 2). Таблиця 2 ОЦІНКА ЯКОСТІ НАПИСАННЯ РОЗДІЛІВ БІЗНЕС-ПЛАНУ
Якщо, наприклад, k > m > i, то написання цього розділу бізнес-плану можна оцінити як якісне та таке, що відповідає вимогам і стандартам «+». Загальну суму за певний розділ визначаємо в такий спосіб: 1) сума позначок (Σ «+») помножується на коефіцієнт +1; 2) сума позначок (Σ «±») помножується на коефіцієнт + 0,5; 3) сума позначок (Σ «-») помножується на коефіцієнт -1; Загальна сума зіставляється з потенційно можливою кількістю балів (Σ k ´ 1). Після такої оцінки всіх розділів бізнес-плану відповідно до цілей його складання проводиться ранжирування цих розділів за важливістю: 1 - дуже важливий, 2 - середній рівень важливості, 3 - не дуже важливий. Загальну оцінку якості бізнес-плану можна отримати, якщо звести дані по всіх розділах у таблицю за формою табл. 3: Таблиця 3 ОЦІНКА ЯКОСТІ НАПИСАННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ
Після заповнення таблиці роблять загальні висновки про якість написання бізнес-плану, ураховуючи рейтинг підрозділів та їхню попередню оцінку. Орієнтовні критерії для оцінки підрозділів бізнес-плану запропоновано в таблицях 4-11. Ці критерії не можна вважати єдино можливими: згідно зі специфікою мети розробки бізнес-плану вони можуть певною мірою варіюватись. Однак тоді треба обґрунтувати запропоновану систему показників. Таблиця 4 ОЦІНКА НАПИСАННЯ РЕЗЮМЕ
На використанні подібних методичних підходів засновано методику експертизи бізнес-планів, яку розробили російські вчені. Вони виокремлюють п'ять експертних моделей: 1) якісну, що передбачає написання рецензії з якісними висновками за розділами і в цілому на основі аналізу шести груп факторів: проблеми, виробництво, фінанси, ринок, менеджмент, організація; 2) спрощену кількісну за групами факторів (зважену), коли групи факторів експертно зважуються, і за розробленою шкалою відповідних оцінок формується загальна оцінка бізнес-плану; 3) бінарну за факторами, коли за шістьма названими групами факторів дається проста оцінка«так - ні» (0-1). Те саме можна зробити й за 7-10 підфакторами кожної групи (50-60 факторів). У першому випадку шкала 0-6 є надто грубою, хоч і допускає зважування, у другому - оцінка детальніша, але немає шкал, і суб'єктивність оцінки буде надто високою; Таблиця 5 ОЦІНКА НАПИСАННЯ РОЗДІЛУ «ГАЛУЗЬ. ФІРМА ТА ЇЇ ПРОДУКЦІЯ»
Таблиця 6 ОЦІНКА НАПИСАННЯ РОЗДІЛУ «ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ»
4) трифакторну, коли за шістьма групами чи за 50-60 факторами встановлюється трирівнева оцінка «так - формально наявне - ні». Зручно користуватися трифакторною схемою для виявлення кореляційних залежностей і ваги факторів; 5) велику багаторівневу; Таблиця 7 ОЦІНКА НАПИСАННЯ ПІДРОЗДІЛУ «МАРКЕТИНГ-ПЛАН»
Таблиця 8 ОЦІНКА НАПИСАННЯ ПІДРОЗДІЛУ «ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН»
Таблиця 9 ОЦІНКА НАПИСАННЯ ПІДРОЗДІЛУ «ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН»
Таблиця 10 ОЦІНКА НАПИСАННЯ ПІДРОЗДІЛУ «ФІНАНСОВИЙ ПЛАН»
Таблиця 11 ОЦІНКА НАПИСАННЯ ПІДРОЗДІЛУ «ОЦІНКА РИЗИКІВ»
Остання, п'ята, система потребує докладнішого пояснення. Будь-яка система, добра чи погана, як учить інформатика, є ефективнішою ніж довільний добір. Первинною формою систематизації є класифікація елементів чи структуризація системи. Виходячи з вимог психології, зручності сприйняття, видимості і користування, кількість груп - класів у класифікації (обсяг класифікації) не повинна виходити за межі 7 ± 2. Звичайно вибирається міра дроблення, кратна 2, 5, 10, 100. Вибравши міру дроблення 5-10 для всіх рівнів структуризації бізнес-плану, одержуємо доступне для огляду дерево цілей. Відомо, що структурно неорганізований матеріал забезпечує приріст знань і надається для активного використання лише на 30 %, тоді як структурно добре організований - на 90 %. Цікаво, що розгалуження дерева цілей на один порядок (розбивка на 5-10 елементів) знижує кількість різночитань, і підвищує узгодженість оцінок у 5-10 разів (помилки знижуються до 10 %). У бальній багаторівневій оцінці користуються такими структурними рівнями: 0) загальне поняття бізнес-плану (один елемент); І) виділення шести груп факторів; ІІ) поділ кожної групи на 10 факторів (усього: 10 ´ 6 = 60 фа- III) добір для кожного з факторів шести рівнів оцінки за п'ятибальною шкалою (усього 60 ´ 6 = 360 елементів). Такий трирівневий підхід підвищує збіжність оцінок до 95-99 %. За дворівневих структур до того ж зникає необхідність визначати вагомість підсистем, бо фактори за наявності 50-100 елементів (і отже, їхні однакові групи) автоматично стають рівнопотужними та рівноважними. Таким чином, цілі бізнес-плану структуруються до шести груп факторів (до 10 · 6 = 60 факторів і 60 · 6 = 360 цільових показників): проблеми; виробництво; фінанси; ринок; менеджмент; організація. Якщо це угруповання майже тривіальне, то формування факторів спричиняє певні труднощі. Наведемо структуру факторів у другій групі «виробництво»: 2.1. Галузь. 2.2. Підприємство (компанія, фірма). 2.3. Продукція і послуги. 2.4. Асортимент продукції. 2.5. Сировина, комплектувальні матеріали. 2.6. Технологія виробництва. 2.7. Витрати на виробництво. 2.8. Кваліметрична оцінка. 2.9. Дизайн і ергономіка. 2.10. Післяпродажний сервіс. Як бачимо, у переліку витримується принцип «від загального до часткового» і логіка переходу. Оцінні показники, як і фактори, за можливості не повинні змістовно і термінологічно перетинатися. Наприклад, фактор «Вибір постачальника» був структурований за цільовими показниками: 0) питання в бізнес-плані не висвітлене; 1) група постачальників названа орієнтовно, без точної вказівки; 2) перелічено місцевих постачальників; 3) постачальника зазначено без обґрунтування; 4) дано порівняльну характеристику кількох постачальників, обґрунтовано вибір; 5) обґрунтовано вибір постачальника, додано протокол про наміри. За бальної п'ятирівневої оцінки для всіх 60 факторів установлюється якісне співвідношення шести рівнів у 0, 1, 2, 3, 4, 5 балів, тобто дається матрична структура оцінки за 60 · 6 = 360 елементами-показниками. Зважування неможливе через високий рівень деталізації, але в цьому і немає необхідності - структурованість настільки висока, що допускається рівноважність факторів. За добре побудованих шкал помилка за будь-яким фактором не повинна перевищувати +1 бал чи 1/360 (реально 0,3 %) загальної оцінки, фактично навіть нижче 0,2 % (зсув на один бік). Автори методики пропонують такі умови загальної оцінки: підрахунок загальної зваженої суми за п'ятибальною шкалою має орієнтовний (навіть умовний) характер і доповнюється змістовним коментарем (наприклад, оригінальність чи собівартість можуть бути настільки виграшні, що переважатимуть інші фактори); за призначення вищого бала в проекті мають бути наявні ознаки нижчого бала (ліпше просто доповнювати проект); загальна оцінка приводиться до зручної п'ятибальної шкали. Ця шкала може мати такий вигляд: відхиляється: 0-0,5 балів; потребує докорінної переробки: 0,5-1,5 балів; приймається з доопрацюванням: 1,5-2,5 балів; висувається на конкурсну реалізацію: 2,5-3,5 балів; висувається на позаконкурсну реалізацію: 3,5-4,5 балів; відзначається нагородою: 4,5-5,0 балів. Формалізована кількісна оцінка, ще раз підкреслимо, є дещо умовною, але вона дає змогу з достатньою наочністю у вигляді пакета графіків подати оцінки за групами і в цілому (піки-провалини). Методика дає також можливість ініціаторам проектів здійснити передекспертну самооцінку своїх розробок. На тій самій методологічній базі засновані й інші застосовувані на практиці методики експертизи бізнес-планів. За умовами конкурсу бізнес-проектів МСП-ІІ (ЄБРР) експертиза здійснюється за чотирьма напрямками з відповідним розподілом балів: І. Аналіз проекту за документацією бізнес-плану - до 50 балів (на блок питань «стратегія» припадає 10 % загальної оцінки, блок «маркетинг» - 14 %, блок «виробництво» - 8 %, блок «фінанси» - 14 %, блок «менеджмент» - 4 %). ІІ. Кредитна оцінка підприємства банком та головним кредитним радником ЄБРР - за результатами відвідання підприємства - до 20 балів. ІІІ. Усна презентація проекту - до 25 балів. ІV. Х-фактор - до 5 балів. І. Критерії оцінки за документами бізнес-планів мають бальну шкалу, що подається нижче. - Загальна оцінка проекту (до 10 балів): 1. Стратегія проекту - нове підприємство, існуюче підприємство/новий продукт, розширення існуючого виробництва, сумісність проекту з існуючими операціями (до 3 балів). 2. Унiкальнi характеристики товару чи послуги проти товарів/послуг конкурентiв (до 2 балів). 3. Збільшення потужності виробництва протягом терміну виконання проекту або відношення планованого обороту до існуючого обороту в 2-му році проекту (до 2 балів). 4. Наявність аналізу SWOT - сильні та слабкі сторони, можливості, загрози (до 1 бала). 5. Чіткість визначення цілей проекту, їх вимірюваність, реалістичність, чутливість до часу та ймовірність досягнення (до 1 бала). 6. Точність відображення в резюме змісту всього бізнес-плану (до 1 бала). - Оцінка маркетингового дослідження (до 14 балів): 1. Використання в дослідженні ринку адекватного методу з наведенням результатів (обсяг ринку, потенційне зростання) (до 2 балів). 2. Урахування за дослідження конкуренції інших виробників (імпортерів) стратегії та якості, імпортозаміщення (до 2 балів). 3. Характеристика різноманітних, незалежних сегментів ринку, потреб кожного сегмента (до 2 балів). 4. Характеристика конкурентної стратегії (фокусована, конкуренція у витратах, диференціація), власної ринкової ніши (до 2 балів). 5. Наявність і реалістичність політики ціноутворення (до 2 балів). 6. Наявність каналів збуту, укладених договорів про збут (до 2 балів). 7. Наявність та реалістичність бюджету, плану виходу на ринок (до 2 балів). - Оцінка виробничого процесу (до 8 балів): 1. Повний цикл виробництва - незалежність підприємства від зовнішніх чинників (до 2 балів). 2. Постачальники сировини та/або гарантованість стабільних поставок (до 2 балів). 3. Вибір нового обладнання, його сумісність з існуючим, технічні характеристики (до 1 бала). 4. Система калькуляції витрат, «прив'язка» до дохідності (до 2 балів). 5. Наявність необхідних ліцензій, дозволів або знання процедур отримання необхідних дозволів чи ліцензій (до 1 бала). - Оцінка фінансового потенціалу проекту (до 14 балів): 1. Здатність проекту до погашення кредиту - консервативний підхід до розрахунків, величина коефіцієнта обслуговування боргу, урахування сезонних коливань, резерви, збільшення оборотного капіталу (до 5 балів). 2. Планована прибутковість після оподаткування (до 2 балів). 3. Власний внесок - готівкою чи в матеріальній формі (до 3 балів). 4. Виторг від експортного продажу (до 1 бала). 5. Розрахунок інвестиційних витрат зі включенням робочого капіталу, початкових витрат, ПДВ (до 3 балів). - Оцінка управлінського персоналу (до 4 балів): 1. Досвід, вік, кваліфікація вищого менеджменту (до 2 балів). 2. Наявність кваліфікованого персоналу (до 2 балів). ІІ. Критерії кредитної оцінки підприємства банком та головним кредитним радником ЄБРР за результатами відвідання підприємства мають свою бальну шкалу: - Оцінка стану підприємства (до 12 балів): 1. Наявність та потреба в робочому капіталі за даними балансового звіту (до 1бала). 2. Історія діяльності підприємства та кредитна історія (до 2 балів). 3. Інші джерела надходжень (до 2 балів). 4. Розвиток підприємства за останні 3 роки (до 1 бала). 5. Здатність до створення грошового потоку - за даними руху коштів на поточному рахунку (до 2 балів). 6. Відношення позиченого капіталу до власного перед запровадженням проекту та після нього, інші одержані кредити (до 2 балів). 7. Здатність підприємства погашати кредит - відношення - Оцінка головним кредитним радником ЄБРР за результатами відвідання підприємства (до 8 балів): 1. Компетентність керівництва підприємства (до 2 балів). 2. Візуальні враження від підприємства (до 2 балів). 3. Стадія підготовки (до 2 балів). 4. Інфраструктура, приміщення, дороги (до 2 балів). ІІІ. Критерії усної презентації проекту мають таку бальну шкалу: - Надійність керівництва підприємства (до 3 балів). - Відданість справі, готовність погашати кредит (до 1 бала). - Готовність до точно зважених ризиків (до 1 бала). - Далекі стратегічні цілі керівництва підприємства (до 1 бала). - Готовність до надання відкритої інформації (до 3 балів). - Презентація матеріалів (до 4 балів). - Відповіді на 4 запитання (по 3 бали за кожну). ІV. Критерії Х-фактора мають таку бальну шкалу: - Інноваційність продукту (до 3 балів). - Новизна для українського ринку (до 2 балів). Отже, за бізнес-план підприємству нараховується лише до 50 % від усієї суми балів. Оцінка існуючого бізнесу та фізичних активів підприємства може дати ще до 20 %. Вдала презентація компанії та точні відповіді його керівництва на запитання журі забезпечать решту - 30 % усіх балів. Такий високий процент підкреслює важливість людського фактора в бізнесі. Резюме 1. Оцінку якості бізнес-плану можуть здійснювати як ініціатори відповідних підприємницьких проектів, так і зовнішні користувачі відповідної інформації: інвестори, кредитори, органи державної влади. Найчастіше для цього застосовується експертний підхід, оскільки показники якості бізнес-плану не піддаються безпосередньому вимірюванню. 2. Основними напрямками експертизи бізнес-планів є експертиза планового документа та експертиза бізнес-проекту. У процесі експертизи бізнес-плану як документа виконуються такі завдання: оцінка рівня відповідності бізнес-плану встановленим стандартам (формулюється користувачем інформації з орієнтацією на вимоги загальновизнаних у світі методик бізнес-планування); оцінка повноти та релевантності наданої інформації; розробка рекомендацій щодо залучення необхідної додаткової інформації, методів її збирання, а також напрямів коригування документа з метою усунення помилок. 3. Предметом експертизи бізнес-проекту в скороченому варіанті є якість і ціна продукції, потреби кінцевих споживачів, система каналів розподілу, методи просування продукції на ринок. У кінцевому підсумку експерти повинні зробити висновок щодо достовірності наведеного в бізнес-плані прогнозу обсягів продажу. Поглиблена експертиза бізнес-проекту передбачає комплексну діагностику ситуації і, по суті, є тестуванням стратегії його реалізації на здійсненність. 4. Найпоширенішу методику проведення експертизи бізнес-плану засновано на так званій критеріальній оцінці окремих розділів. Для кожного окремо взятого розділу бізнес-плану вибирають певну кількість загальних, найзначущіших для нього критеріїв-еталонів. Потім ці критерії, сказати б, «накладаються»
Лекція 13. Санітарно-гігієнічна фітомеліорація | НОРМУВАННЯ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ҐРУНТИ |