На головну

Функціональна оцінка і регуляція частоти серцевих скорочень | Визначення і функціональна оцінка артеріального тиску | Вимірювання пульсу та артеріального тиску | Методика проведення проби | Функціонального стану серцево-судинної системи | Вимоги щодо тестів | Проба С. П. Летунова | Гарвардський степ-тест | Тест Наваккі | Різної спеціалізації та з різною масою тіла |

ІІ. Функціональне дослідження органів дихання

  1. III. Подання Декларації акцизного податку до органів ДПС
  2. W80 Вдихання і заковтування іншого чужорідного тіла, що приводить до закупорки дихальних шляхів
  3. Актуальність дослідження
  4. Актуальність теми дослідження
  5. Амілоїдоз внутрішніх органів
  6. Аналітичне дослідження помилок системи.
  7. Аналітично-експериментальне дослідження

Дослідження функції зовнішнього дихання у практиці спорту дозволяє поряд із серцево-судинною систмою, оцінити функціональний стан спортсмена, його фізичну працездатність та резервні можливості організму. Обстеження проводять за загальноклінічною методикою, яка включає: збір анамнезу, огляд, перкусію та аускультацію, а також інструментальну діагностику (спірометрію, спірографію, газометрію).

Для оцінки функціонального стану дихальної системи потрібна інформаційна характеристика трьох етапів транспортування кисню із атмосферного повітря до тканин організму.

Перший етап: атмосферне повітря - легені.

Він характеризує газообмін між атмосферним повітрям та альвеолярним. Характеристику етапу можна отримати за допомогою таких показників: 1) частоти дихання (ЧД); 2) дихального об'єму (ДО); 3) хвилинного об'єму дихання (ХОД); 4) максимальної вентиляції легень (МВЛ); 5) життєвої ємності легень (ЖЄЛ); 6) максимально об'ємної швидкості вдиху (МОШвд) і видиху (МОШвид) та сили дихальних м'язів (СДМ).

Другий етап: легені - кров. Цей етап характеризує обмін газів у легенях (між альвеолярним повітрям і кров'ю капілярів малого кола кровообігу). Він може бути охарактеризований величиною споживання кисню організмом, що визначають методом спірографії та газометрії. 1-й та 2-й етапи характеризують систему зовнішнього дихання.

Третій етап: кров - тканини. Він зведений до обміну газів між артеріальною кров'ю капілярів і тканинами і (тканинне дихання). Дослідження вмісту кисню у тканинах потребує складних приладів (полярографів тощо), а тому ще не набуло широкого застосування у практиці спортивної медицини.

Дослідження зовнішнього дихання базоване на визначенні показників, які характеризують легеневу вентиляцію (метод спірографії), газообмін (метод газометрії) та артеріалізацію крові у легенях (метод оксигемометрії).

 



Визначення максимального споживання кисню (МСК) | Дослідження легеневої вентиляції
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати