Головна

Гарвардський степ-тест

Ця функціональна проба належить до найпростіших за виконанням, адже в ній застосовують стандартне (дозоване) навантаження, а досліджують ЧСС у відновлювальний період після навантаження. Принциповою основою Гарвардського степ-тесту (його назва пов'язана з Гарвардським університетом, вчені якого запропонували цю пробу) є оцінка перебігу відновлювального періоду після фізичного навантаження. Відомо, що зростання фізичної працездатності своєю передумовою має підвищення адаптації до м'язової діяльності. В основі зростання адаптаційних можливостей лежить прискорення процесів відновлення після фізичних навантажень. Саме тому, визначаючи перебіг відновлювального періоду за допомогою виміру показника, який добре корелює з фізичною працездатністю (таким показником є ЧСС), можна оцінити міру адаптації організму до фізичних навантажень.

Методика проведення тесту: досліджуваний виконує фізичне навантаження у вигляді підйому і спуску на сходинки (див. мал. 7). Висота сходинок і час виконання навантаження регламентовані статтю, віком, фізичним розвитком досліджуваного (табл. 7). Саме навантаження виконують із частотою підйомів 30 разів/хв. Темп рухів задає метроном, частоту якого встановлюють на 120 уд/хв. Підйом і спуск складаються із чотирьох рухів, кожний із них виконують на один удар метронома: 1 - досліджуваний ставить на сходинку одну ногу, 2 - ставить другу ногу, 3 - ставить назад ногу, з якої почав сходження, 4 - ставить на підлогу другу ногу. Перед початком тесту доцільно зробити кілька спроб, намагаючись засвоїти техніку і ритм сходжень.

Таблиця 7. Висота сходинки і час сходження в умовах проведення Гарвардського степ-тесту

Група досліджуваних Висота сходин-ки, см Час сход-ження, хвилини
Чоловіки віком18 років і старше
Жінки віком 18 років і старші
Юнаки і підлітки (12 - 18 р.) з поверхнею тіла, більшою ніж 1,85 м2
Юнаки і підлітки (12 - 18 р.) з поверхнею тіла, меншою ніж 1,85 м2
Дівчата віком (12 - 18 років)
Хлопчики й дівчата віком 8 - 12 років
Хлопчики й дівчата віком до 8 років

Хоча час сходжень є певною величиною, яка залежить від індивідуальних особливостей досліджуваного, він може припинити роботу, якщо вона стає занадто важкою і людина не може дотримуватися заданого темпу сходжень. У цьому разі під час розрахувань виходять із фактичного часу виконання навантаження.

Мал. 7. Робота на степ-ергометрі


Закінчивши навантаження, досліджуваний сідає і відпочиває. Починаючи з 2-ї хвилини, у нього тричі, з 30-секундними інтервалами підраховують пульс: з 60-ї до 90-ї секунди відновлювального періоду, з 120-ї до 150-ї таз 180-ї до 210-ї секунд. Кількісні значення цих трьох підрахунків додають, а суму подвоюють, що забезпечує перехід до величини пульсу за весь вимірюваний час у хвилинах.

Результат тестування обчислюють в умовних одиницях у вигляді індексу Гарвардського степ-тесту (ІГСТ).

Його величину розраховують за таким рівнянням:

де t - фактичний час виконання фізичного навантаження в секундах;

f1, f2, f3 - кількість поштовхів за перші 30 с 2-ї, 3-ї та 4-ї хвилинах відновлювального періоду.

Під час масових обстежень для економії часу використовують іншу формулу:

Для оцінювання результатів тесту користуються такою шкалою (табл. 4).

У спортсменів показники ІГСТ значно вищі, ніж у нетренованих осіб. Особливо високі результати тесту притаманні спортсменам, які займаються циклічними видами спорту, тобто навантаженнями на витривалість.

Для практичного використання ІГСТ важливо пам'ятати, що його можна застосовувати лише для осіб, які мають достатню фізичну підготованість. Використовувати його для обстеження людей старшого (а тим більше похилого) віку з оглядом на значне фізичне навантаження недоцільно.

Таблиця 8. Для оцінювання результатів тесту

ІГСТ Оцінка
Менш ніж 55  
55 - 64  
65 - 79  
80 - 89  
90 і більше  

 



Проба С. П. Летунова | Тест Наваккі

ЛЕКЦІЯ 13. ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ТА ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМ | Функціональна оцінка і регуляція частоти серцевих скорочень | Визначення і функціональна оцінка артеріального тиску | Вимірювання пульсу та артеріального тиску | Методика проведення проби | Функціонального стану серцево-судинної системи | Вимоги щодо тестів | Різної спеціалізації та з різною масою тіла | Визначення максимального споживання кисню (МСК) | ІІ. Функціональне дослідження органів дихання |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати