Головна

Синхронізація ЦАТС.

  1. Синхронізація в System R
  2. Синхронізація лівого і правого півкуль головного мозку.

В даний час мережа, що з'єднує кілька ЦСК, повинні працювати синхронно. Під синхронізацією цифрової мережі розуміють процес встановлення і підтримання певних часових співвідношень між цифровими потоками. Перш за все повинна забезпечуватися робота по частоті (т. Е. Тактова частота всіх АТС повинна бути однакова), а також повинна забезпечуватися синфазна робота, т. Е. Затримки сигналів для всіх АТС повинні бути однакові або кратні цілому числу циклів. При недосконалій роботі системи синхронізації виникають спотворення інформації, а у окремих випадках і її втрата. Порушення синхронізації в роботі АТС може привести до припинення роботи комутаційної частини системи.

Проблема синхронізації всередині незалежно працює ЦАТС вирішується шляхом впровадження схеми синхронізації, керованої власним станційним генератором.

Якщо за допомогою ЦСП в мережу будуть з'єднані 2 цифрові АТС, то синхронізація буде здійснюватися по одному з 2х станційних генератора в будь-який АТС. У передавальної частини апаратури кожної ЦСП використовується незалежний генератор тактової частоти і саме по одному з них може бути синхронізована робота цифрової мережі. Прийом інформації в ЦАТС здійснюється в регістрі прийому з тактовою частотою входить АТС, а зчитування інформації здійснюється з тактовою частотою даної АТС на яку була передана інформація. Однак в цьому випадку доводиться враховувати ефект запізнювання проходження сигналів по ЦСП. Для вирівнювання сигналів на ЦАТС вводиться буферна пам'ять.

За допомогою буферної пам'яті за рахунок затримки цифрового сигналу вдається синхронізувати за часом цифрові потоки 2х АТС, однак обсяг буферної пам'яті з економічних міркувань не може бути дуже великий. Якщо об'єднані в мережу ЦАТС НЕ будуть синхронізовані, то виникне ефект спотворення прийому цифрових потоків названий проскальзиваніем. Коли входить цифровий потік записується в буферну пам'ять має швидкість вище швидкості синхрогенератора АТС, частина інформації буде губитися (через брак місця в буферній пам'яті для її запису). Якщо ж швидкість вхідного потоку буде нижче швидкості генератора АТС, то при зчитуванні частина даних буде зчитуватися двічі з буферної пам'яті, перш ніж прийдуть нові дані з лінії. Чисельно прослизання визначається числом біт (не прийнятих або втрачених) на один канал за певний відрізок часу. Практично це буде визначатися клацанням при телефонній розмові або при прийомі факсимільних повідомлень це буде відбиватися наявністю чорних смужок паперу.

МСЕ задав міру якості передач по прослизанню для різних цифрових мереж. Було визначено, що допустимо прослизання в 1 біт на один канал протягом:

70 днів для міжнародної та цифрової мережі.

7 для національної цифрової мережі.

12 годин для місцевої цифрової мережі.

В даний час використовується застосовуються такі методи синхронізації:

1. взаємна синхронізація - При цьому методі синхронізації на кожній АТС є змінне пристрій затримки, яке дозволяє компенсувати затримку сигналу при проходженні його по лінії. На практиці взаємна синхронізація здійснюється шляхом використання багатовхідних генераторів. Таким генератором обладнується кожна АТС і на нього заводяться частоти від всіх інших АТС, які з'єднані з даною. Відповідно такий генератор кожної АТС буде працювати на підставі середнього значення частоти, що надходить від інших АТС. Даний метод не вимагає високої стабільності генератора, проте є малопридатним при великій кількості АТС, об'єднаних в одну мережу. Найбільш широке застосування цей вид синхронізації отримав на національних телефонних мережах.

2. примусова - Даний спосіб є найбільш простим і широко використовуваним. Зазвичай мережу при такому способі синхронізації є ієрархічним. Синхрогенератор вищого ступеня ієрархії забезпечує сигналами еталонної частоти певне число вузлів другого ступеня, причому кожен з цих вузлів може забезпечувати в свою чергу еталонної частотою інші АТС. Завдяки використанню високочастотного генератора на провідній АТС і недорогих менш стабільних на ведених, а також використовуваних для передачі еталонних частот розмовних трактів, примусова синхронізація є зараз більш економічною. Недоліком даного способу є можливість втрати провідного генератора. При цьому ведений вузол або вибирає інший джерело в якості ведучого, або використовує власний генератор в режимі незалежної роботи, поки не буде встановлена ??зв'язку з провідним генератором. Стабільність частоти в мережі використовує даний вид синхронізації, приблизно дорівнює стабільності частоти ведучого вузла і є досить високою.

3. Незалежна синхронізація (плеозіохронний) - На кожній АТС передбачається наявність високостабільного цезівоего генератора, і кожна АТС працює на основі своєї частоти. Однак такі генератори є досить дорогими і складними у виконанні, тому даний режим синхронізації використовується, як правило, в період пусконалагоджувальних робіт на станції.

Концентратори цифрових систем комутації. | Поняття сигналізації. Склад сигналів передаються при встановленні з'єднання. Способи передачі сигналів.


Кодування сигналів. | Багатоланкові цифрові комутаційні поля. Особливості ЦКП. | ЦКП першого класу. | ЦКП другого класу. | ЦКП четвертого класу. | Кільцеві ЦКП. | Стики цифрових АТС. | Аналоговий абонентський стик. | Цифровий абонентський стик. | Стик з ЦСП (з цифровими система передачі). |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати