Головна

ЕОМ як засіб підвищення ефективності оцінки результатів фінансового стану неплатоспроможних підприємств і заходу щодо їх поліпшення

  1. Cфери фінансових відносин підприємств
  2. E. Служба охорони праці підприємств.
  3. I. ЕТИКА ПІДПРИЄМСТВА
  4. II. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОЦІНКИ ПОТОЧНИХ ТА ПІДСУМКОВИХ ЗАНЯТЬ (ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ).
  5. II. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОЦІНКИ ПОТОЧНИХ ТА ПІДСУМКОВИХ ЗАНЯТЬ (ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ).
  6. II. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОЦІНКИ ПОТОЧНИХ ТА ПІДСУМКОВИХ ЗАНЯТЬ (ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ).
  7. III-IV рівні. Курація хворих. Аналіз результатів обстеження і лікування. Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

На сьогодні в Україні формується нова економічна система, яка побудована на ринкових відносинах. При цьому якісні зміни відбуваються не тільки в аналізі, але і у всіх сферах управління.

На сьогодні одне з провідних місць в управлінні підприємством займає сучасний бухгалтер, оскільки він не тільки відповідає за ведення бухгалтерських рахунків, але і здійснює велику роботу по плануванню, аналізу, оцінці і огляду господарської діяльності підприємства.

Тому необхідно використовувати нові методи управління і сучасні технічні засоби побудови різних інформаційних систем для удосконалення управління підприємством. Перш за все, треба провести корінну реконструкцію його технічної і інформаційної бази на основі впровадження автоматизованої системи обліку і аналізу.

Впровадження в практику автоматизованих інтегрованих систем обліку і розширених систем обробки даних дозволяє вирішувати задачі аналізу. За допомогою таких систем можливо здійснювати оцінку фінансового стану підприємства, його показників діяльності, а також прогнозувати і моделювати управлінські рішення.

Сучасна автоматизована система будується на основі новітніх засобів обчислювальної техніки і повинна забезпечувати:

-повне і своєчасне задоволення інформаційних споживачів;

-виконання завдань аналізу для отримання необхідної інформації про існуючі відхилення;

-отримання комп'ютерних управлінських рішень;

-здійснення аналізу і прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Сучасні технічні засоби, які використовуються для автоматизованого бухгалтерського обліку, дозволяють по-новому підійти до формування облікової інформації, понизити її трудомісткість під час обробки, підвищити оперативність доступу бухгалтерського апарату до інформації, яку обробляють.

Застосування в обліковому процесі діалогових режимів узагальнення і видачі інформації є однією з принципових рис нових систем бухгалтерського обліку.

У нових умовах господарської діяльності кожен суб'єкт є предметом уваги багатьох учасників ринкових відносин, зацікавлених в результатах його діяльності. На основі існуючої бухгалтерської інформації всі зацікавлені сторони прагнуть оцінити фінансовий стан підприємства. А для самого підприємства важливо не стільки визначення його фінансового стану, скільки проведення постійної роботи, яка направлена на його поліпшення. З цією метою на підприємстві здійснюється аналіз фінансово-господарської діяльності, тобто аналіз ефективності роботи підприємства, який передбачає дослідження економіки підприємства, формування діагнозу і найближчих цілей, вироблення питань дослідження поставлених цілей без урахування і з урахуванням резервів виробництва.

Аналіз фінансового стану підприємства з використанням комп'ютерної техніки передбачає рішення таких основних задач:

-аналіз визначення незадовільної структури балансу підприємства;

-аналіз структури майна підприємства і джерел його освіти;

-аналіз показників ліквідності і платоспроможності підприємства;

-аналіз показників фінансової стійкості;

-аналіз показників ефективності виробництва;

-аналіз показників оцінки кредитоспроможності підприємства.

Перелік цих завдань може змінюватися з урахуванням потреб користувачів інформації.

Для проведення аналізу і оцінки на основі автоматизованого робочого місця бухгалтера зведеного обліку і складання звітності, нормативно-довідкової інформації; інформаційної мови показників обліку, бази знань формується база даних.

Під час проведення цього аналізу і подальшої оцінки фінансового стану підприємства використовується така нормативно-довідкова інформація:

-вказівок по веденню рахунків бухгалтерського обліку;

-групування статей звітності;

-розрахунку показників ефективності роботи підприємства;

-довідник календар;

-база знань;

-інформаційна мова показників обліку і аналізу.

Таким чином, удосконалити методику оцінки фінансового стану підприємства можна з допомога ЕОМ. Це дозволить підвищити оперативність, точність, зручність і простоту бухгалтерського обліку, а відповідно і аналіз господарської діяльності підприємства і отримання необхідних даних для оцінки фінансового стану підприємства.

Проблеми фінансового оздоровлення і ефективного управління фінансовим станом стоять перед будь-яким підприємством і вимагають оперативного рішення. Для цього слід виробити універсальний підхід до управління з урахуванням індивідуальних особливостей діяльності підприємств. Такий підхід може грунтуватися на об'єктивних закономірностях функціонування і розвитку економічних систем, враховувати вплив зовнішніх і внутрішніх чинників, особливості діяльності підприємства.

Управління фінансовим станом підприємства орієнтоване зараз переважно на рішення короткострокових проблем. У цих умовах поширеними є зміни завдань, пріоритетів діяльності, рішень, слідством чого є недосконалість структури показників фінансової стійкості, зниження її рівня. Вважається, що в умовах трансформації економіки України управління фінансовим станом можна вважати управлінням в умовах кризової ситуації.

Зміцнення рівня фінансового стану підприємства залежить від повноти досягнення тактичної мети. В умовах кризи, яка супроводжує перехідний період, основними тактичними цілями є:

1. Усунення неплатоспроможності підприємства, тобто:

-зменшення суми поточних зовнішніх фінансових зобов'язань підприємства;

-зменшення суми поточних внутрішніх фінансових зобов'язань підприємства;

- збільшення величини грошових активів, які забезпечують покриття поточних зобов'язань.

2. Відновлення фінансової стійкості підприємства, а саме:

- збільшення об'єму позитивного грошового потоку;

- зниження об'ємів споживання інвестиційних ресурсів підприємства в поточному періоді.

3. Зміна фінансової стратегії з метою прискорення економічного зростання шляхом:

- збільшення темпів приросту об'ємів реалізації продукції;

- перегляду окремих напрямів фінансової стратегії підприємства.

У практиці фінансового менеджменту є три види механізмів фінансової стабілізації: оперативний, тактичний і стратегічний. Всі ці механізми розділяють на захисні і наступальні.

Оперативний механізм належить до захисної реакції підприємства, тобто передбачає різке скорочення витрат (постійних і змінних), зменшення цін, звільнення робочих. Тактичний механізм - це щось середнє між захисною і наступальною стратегією. Наступальну стратегію відображає тільки стратегічний механізм, він підштовхує підприємство до агресивних дій, тобто збільшенню цін, витрат, модернізації оснащення на підприємстві, до зміни або пошуку нових ринків збуту, вивільнення робочих місць.

Одна з важливих проблем для підприємства - зменшення поточних зовнішніх і внутрішніх фінансових зобов'язань. Це можна зробити декількома способами.

Зменшення внутрішніх поточних зобов'язань можна провести через зниження витрат на придбання палива, енергії, на ремонтні роботи, через зниження рівня заробітної платні робочим (або збереження її на тому ж рівні за рахунок скорочення штату працівників), через зниження об'ємів виробництва. Щоб зменшити зовнішні поточні зобов'язання, треба домовитися з постачальниками про продовження термінів оплати заборгованості за сировину, матеріали, паливо або провести розрахунки не грошима, а продукцією, яку проводить підприємство. Якщо підприємство має банківські кредити, їх треба продовжити, бажано без збільшення відсотків за користування кредитом.

Наступне важливе завдання - збільшення суми грошових активів. Збільшити суму грошових активів можна завдяки таким заходам: реалізації всіх товарів, які мають попит у споживачів; скорочення термінів надання товарів з відстроченням платежу; використанню реалізації продукції тільки по попередній оплаті; скороченню залишків товарів або продукції на складах.

Використавши всі ці заходи, підприємство зможе усунути поточну неплатоспроможність і підняти значення коефіцієнта абсолютної ліквідності до значення, більшого ніж одиниця, тобто вище, ніж нормативне значення.

Для забезпечення фінансової стійкості і забезпечення незалежності підприємству треба звернути увагу на використання прискореної амортизації, яка дасть можливість одержати додаткові кошти, реалізувати старе майно, використати систему знижок і націнок залежно від групи товарів, їх кількості, терміну придатності, збільшити швидкість використання активів, реалізувати частину власних виробничих фондів, а з часом поповнити їх новим, модернизованным устаткуванням на умовах лізингу.

Якщо фірма вважає за доцільне використовувати стратегічний механізм, вона повинна завдати удару по фінансах з чотирьох сторін: підвищити рентабельність товарів за рахунок збільшення націнок, чистий прибуток, якщо вона існує; збільшити виробничий розвиток; ліквідовувати дебіторську заборгованість і залишки товарів на складах, збільшити коефіцієнт фінансового левериджа за рахунок зростання суми довгострокових зобов'язань, але в межах безпечного рівня, щоб підприємство не стало залежним від кредиторів.

До основних напрямів фінансової стабілізації слід віднести:

1. Оптимізацію структури активів. Вона передбачає раціональне розміщення капіталу в активах, перш за все, власного. Частину необоротних активів і оборотних коштів доцільно привести до оптимальної їх величини, обумовленої планом фінансово-господарської діяльності з таким розрахунком, щоб прогнозована фондовіддача забезпечувала отримання прибутку, достатнього для самофінансування господарюючого суб'єкта. Прогнозування фондовіддачі може вестися по структурних одиницях на багатоваріантній основі з урахуванням кон'юнктури ринку і конкурентоспроможності підприємств.

Одночасно слід зазначити, що ефективне використання основних фондів вимагає значних інвестицій в оборотні кошти.

Тому на базі тимчасово збиткових структурних підрозділів підприємства доцільно створювати госпрозрахункові відособлені підрозділи із залученням додаткових пайових внесків на формування власних оборотних коштів в розмірі, не меншому ніж 50% від загальної потреби в оборотних коштах. Паралельно доцільно проводити реструктуризацію активів шляхом передачі об'єктів, які не можуть бути використані ефективно, в оперативну оренду або їх продаж на аукціоні. Засоби від реалізації основних фондів слід направити на поповнення власних оборотних коштів.

2. Ресурсне збалансувало процесу формування і відновлення основних фондів. Воно передбачає економічно обгрунтований вибір інвестиційних проектів і балансову ув'язку капітальних вкладень з джерелами їх формування. Це дає можливість закласти основи ефективного використання основних фондів вже на стадії їх проектування, забезпечити належну окупність капітальних вкладень і не допустити іммобілізації власних засобів з оборотного капіталу на капіталовкладення.

3. Ресурсне збалансувало кругообігу оборотних виробничих фондів і фондів звернення. Воно досягається шляхом визначення оптимальної потреби в оборотних коштах, необхідних для виконання прогнозованих об'ємів діяльності і її ув'язки з реально можливими джерелами формування оборотних коштів.

Потреба в планових оборотних коштах визначається шляхом нормування (методом по-элементного розрахунку норм і нормативів або за допомогою коефіцієнта завантаженості сукупного звернення оборотними коштами).

4. Збільшення величини і частки власних засобів в обігу. Кожному господарюючому суб'єкту необхідно поклопотатися, щоб не менше ніж 50 % планових оборотних коштів формувалося за рахунок власних засобів. Це забезпечить йому певну фінансову стійкість і платоспроможність, створить реальну можливість залучення в звернення банківського і комерційного кредитів.

5. Зниження затратоемкости звернення. Оптимізація витрат, зведена до економічно виправданого мінімуму сприяє зростанню рентабельності, підвищує фінансову стійкість. Тому підприємству необхідно налагодити економічно обгрунтоване планування витрат, збалансувати витрати з прогнозованими доходами з таким розрахунком, щоб підприємство одержувало прибуток, достатній для самофінансування.

6. Перехід на ринкове ціноутворення. Ринкове ціноутворення ставить в обов'язок підходити до формування ціни зважено, з урахуванням попиту і пропозиції, з орієнтацією на цінового лідера і аналогічні за якістю товари. За допомогою ціни і якості товару слід поступово завойовувати ринки збуту.

7. Ефективне управління фінансовими ресурсами підприємства. Впровадження стратегії фінансового оздоровлення можливо за наявності фінансової служби, що структуризується, здатної налагодити економічно обгрунтоване фінансове планування і прогнозування, професійно виконувати оперативну фінансову і контрольно-аналітичну роботу, надавати консультативну, методичну і організаційну допомогу структурним підрозділам.

Таким чином, зміцнення фінансового стану, зростання фінансової незалежності і платоспроможності підприємства можна досягти численними заходами. Вони дадуть можливість істотно збільшити об'єм грошових коштів, зменшити кредиторську заборгованість, а, отже, підвищити фінансову стійкість підприємства.

Основні питання для самоконтролю:

1. Що таке неплатоспроможність?

2. Що таке ціна підприємства?

3. Назвіть передумови банкрутства?

4. Що таке санація і яка її мета?

5. Що представляє собою поріг рентабельності?

6. Назвіть економічний зміст порога рентабельності?

7. На чому будується сучасна автоматизована система?

8. Вирішення яких завдань передбачає аналіз фінансового стану?

9. Яка використовується інформація під час проведення аналізу?

10. Назвіть основні напрями фінансової стабілізації?

 



Методика оцінки порогу рентабельності, прогнозування банкрутства, визначення і обгрунтування розмірів резервів | Основные определения.

Завдання, об'єкти, етапи аналізу фінансових результатів | Порядок формування фінансових результатів | Прибуток (збиток) від звичайної діяльності | Система показників рентабельності | Аналіз рентабельності продукції | Розрахунок резервів зростання прибули і рентабельності | Суть і значення забезпечення аналізу інвестиційної діяльності | Інформаційна база для аналізу інвестиційної діяльності | Аналіз інвестиційної привабливості об'єктів | Банкрутство і санація як економічні категорії |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати