Головна |
Державне управління. Суб'єкти адміністративного праваУправління - це організуюча, ціленаправлена діяльність людей для досягнення поставлених цілей та завдань. Управління носить соціальний характер і є однією з умов розвитку людського суспільства. Суб'єктами управління виступають люди, їх об'єднання та суспільство в цілому. Соціальне управління ділиться на державне і громадське. Державне управління - це виконавчо-розпорядча діяльність органів державного управління , що охоплює всі сторони життя суспільства. В якості безпосередніх об'єктів виступають всі галузі господарського, соціально-культурного, адміністративного будівництва. Державному управлінню властиві такі риси: - діяльність з реалізації завдань і функцій держави; - воно здійснюється спеціально створеними для цього державними органами й посадовими особами; - останні діють за дорученням держави, від її імені і мають державно-владні повноваження; - форми та методи роботи управлінських органів регламентуються правом. Діяльність виконавчо-розпорядчих органів являється ціленаправленою і активною, здійснюється безперервно і оперативно, наповнена організаційним змістом, постійно вдосконалюється. Виконавчо-розпорядчі органи виробляють програми управління (управлінські рішення), реалізують їх, направляють, організують і контролюють діяльність підпорядкованих об'єктів, забезпечують їх взаємодію. Виконавчо-розпорядча діяльність характеризується юридично-владними, розпорядчими аспектами. Це адміністративна діяльність, що виражається в повному підпорядкуванні об'єкта управління його суб'єкту. Держава наділяє суб'єктів управління певним об'ємом повноважень, можливістю прийняття і реалізації нормативних та індивідуальних актів, які містять в собі обов'язкові приписи; здійснення контролю і перевірки виконання; надає цим суб'єктам право застосовувати адміністративний примус. В зв'язку з цим управлінські відносини є владно-організаційними, субординацій ними, розпорядчими. Одна з важливих особливостей виконавчо-розпорядчої діяльності полягає в тому, що вона завжди підзаконна. Закони визначають її направленість, засоби досягнення поставлених цілей, компетенцію органів управління, форми та методи їх роботи. Суб'єкти управління застосовують норми законодавчих актів до конкретних обставин, що виникають в управлінні. Їх реалізація здійснюється через правотворчу діяльність, тобто видання обов'язкових правил поведінки, що деталізують, конкретизують вимоги відповідного закону. Принципами державного управління є: - Законність. - Участь громадян в управлінні. - Творчий, науковий підхід до прийняття управлінських рішень. - Гласність, врахування громадської думки. - Колегіальність та одноособовість. Таким чином, державне управління (у вузькому розумінні) - це підзаконна виконавчо-розпорядча діяльність органів державної виконавчої влади, спрямована на практичне виконання законів у процесі повсякденного й безпосереднього керівництва господарським, соціально-культурним та адміністративно-політичним будівництвом. Суб'єктами адміністративного права є: - Органи державного управління. - Державні службовці. - Громадські організації. - Трудові колективи. - Фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства). Усі вони наділені конкретним об'ємом прав і обов'язків у сфері державного управління. Орган державного управління -це частина державного апарату, що має певну структуру, компетенцію (включаючи адміністративно-владні повноваження), штат службовців, яка створена державою для безперервного та безпосереднього здійснення виконавчої та розпорядчої діяльності. В залежності від територіальних меж діяльності органи управління діляться на: 1. Вищі органи державного управління, виконавчо-розпорядча діяльність яких поширюється на всю територію України (Кабінет Міністрів України). 2. Центральні органидержавного управління, які здійснюють управління підпорядкованими галузями (міністерства, державні комітети, відомства). 3. Місцеві органи державного управління, виконавчо-розпорядча діяльність яких поширюється в межах адміністративно-територіальних одиниць (державні адміністрації). 4. Органи управління державними підприємствами, об'єднаннями, установами і організаціями, які керують безпосередньо даним виробничим або соціально-культурним об'єктом (адміністрація заводу, навчального закладу, лікувальної установи). Фізичні особи, як суб'єкти адміністративного права повинні мати адміністративну правоздатність та адміністративну дієздатність. Адміністративна правоздатність - це здатність особи бути носієм суб'єктивних прав та обов'язків у сфері державного управління. Вона виникає з моменту народження і припиняється зі смертю особи. Адміністративна дієздатність - це визнана державою спроможність своїми власними діями реалізувати права та набувати нових особистих прав, виконувати обов'язки у сфері державного управління. В повному обсязі вона виникає з 18 років, в окремих випадках з 16. Конкретний обсяг прав і обов'язків залежить від віку, освіти, стану здоров'я, статі тощо.
Поняття адміністративного права. Адміністративно-правові норми. Адміністративні правовідносини | Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи ЛЕКЦІЯ 8. Сімейне право України...137 | Загальна характеристика держави. Державний суверенітет. Поняття і риси правової держави | Суверенітет - це верховенство державної влади над усіма іншими владами, що існують у суспільстві, а також незалежність державної влади як всередині держави, так і за її межами. | Форма державного правління відображає, як побудовані та утворюються органи державної влади. | Державний (політичний) режим - система способів та методів здійснення державної влади. | Джерела права - це офіційно-документальні форми відображення і закріплення норм права, які виходять від держави і яким держава надає загальнообов'язкового юридичного значення. | Державне право України. Апарат держави як система державних органів | Верховна Рада України - орган законодавчої влади в Україні. Статус народного депутата України | Правове положення Президента України та Кабінету Міністрів України | Органи місцевого самоврядування в Україні | |