Головна

Глава 1.7. Первинний реанімаційний комплекс | | | Глава 1.8. Побутові травми і поразки | | | | | Під час вибуху і обвалення будівлі | Глава 1.10. Дорожньо-транспортна безпека |

авіаційні

  1. Авіаційні акумуляторні батареї
  2. Авіаційні генератори змінного струму
  3. Авіаційні генератори постійного струму
  4. Авіаційні вимірювачі частоти обертання
  5. Авіаційні нікель-кадмієві акумулятори
  6. Авіаційні срібно-цинкові акумулятори

авіаційна пригода - Подія, пов'язана з експлуатацією повітряного судна, що сталося в період знаходження на його борту пасажирів або членів екіпажу, що спричинило пошкодження або руйнування повітряного судна і викликало травми людей або не завдало тілесних ушкоджень.

Авіаційні події поділяють на льотні і наземні. Під льотним подією розуміють подія, пов'язана з виконанням екіпажем польотного завдання і спричинило за собою наслідки різного ступеня тяжкості для перебували на борту повітряного судна людей (травмування чи загибель) або самого повітряного судна (пошкодження або руйнування).

Наземним подією вважається авіаційна подія, що мало місце до або після польоту.

Залежно від наслідків для пасажирів, екіпажу і повітряного судна льотні і наземні авіаційні події поділяють на поломки, аварії і катастрофи.

Несправність- Авіаційна подія, за яким немає й загибель членів екіпажу і пасажирів, що призвело до пошкодження повітряного судна, ремонт якого можливий і економічно доцільний.

аварія- Авіаційна подія, що не призвели до загибелі членів екіпажу і пасажирів, проте призвело до повного руйнування або важкого пошкодження повітряного судна, в результаті якого відновлення його технічно неможливо і економічно недоцільно.

катастрофа-авіаціонное подія, що спричинило за собою загибель членів екіпажу або пасажирів при руйнуванні або пошкодженні повітряного судна, а також смерть людей від отриманих поранень, що настала протягом 30 діб з моменту події.

Світова статистика свідчить, що майже 50% авіакатастроф відбуваються на льотному полі. Наприклад, в аеропорту м Гавани в 1989 р, розбився літак Іл-62М, загинуло 125 чол., В Свердловському аеропорту в 1990 р розбився літак ЯК-42 загинуло 122 чол.

В інших випадках катастрофи відбуваються в повітрі на різних висотах, і терпить лихо повітряний судно є причиною загибелі не тільки пасажирів і екіпажу, а й людей на землі. Так, в 1994 р під Іркутськом при падінні літака ТУ-154 загинуло 125 чол., З них 1 місцевий житель, який випадково опинився на місці події; в 1988 р на житлові квартали шотландського р Локербі з висоти 10 тис. м. впав «Боїнг-747» з 258 пасажирами на борту, разом з ними загинули 15 місцевих жителів міста.

Катастрофи в цивільній авіації, що здаються дуже частими і драматичними в порівнянні з іншими транспортними пригодами, характеризуються більш скромними середніми показниками санітарних втрат. Разом з тим в авіаційних катастрофах часто має місце майже 100% -ва загибель екіпажу і пасажирів, виключення тут рідкісні. Зазвичай розміри санітарних втрат в цих випадках можуть досягати 80-90% від загального числа людей, що знаходяться на повітряному судні.

Щороку в середньому відбувається до 60 авіакатастроф, з яких в 35 гинуть всі пасажири і екіпаж. У що залишилися в живих в 40-90% можуть бути механічні травми; комбіновані та поєднані ураження зустрічаються в 10 і 20% відповідно, в 40-60% можливі черепно-мозкові травми, у 10% постраждалих розвивається шок. Пошкодження тяжкого ступеня може мати майже половина пасажирів і членів екіпажу повітряного судна.

За даними МНС Росії, в 1996 р на повітряному транспорті сталося 40 авіаційних подій, в тому числі 14 авіакатастроф, в яких загинуло 232 і постраждало 334 чол.

Виходячи з наведених даних, можна вважати, що завдання надання медичної допомоги масовому числу постраждалих в авіаційних катастрофи не буде типовою. Найбільш часто вона буде виникати у випадках наземних пригод або після вимушеної посадки повітряного судна.

За наявними даними, максимальне число постраждалих в залежності: типу повітряного судна може скласти: літаки АН-2 - 12 чол., АН-24 - 47, Як-42 - 113, ТУ-154 - 168, ІЛ-86 - 324 чол.

Статистика за 1981-1989 рр. свідчить, що па 100 тис. годин польоту па пасажирських перевезеннях аварійність в СРСР становила 0,11 випадку в 1981 р і, по статечно зменшуючись, 0,03 - в 1989 р Ці показники в США склали відповідно 0,06 і ??0, 04; за даними Міжнародної організації цивільної авіації ІКАО (без СРСР), в ці роки аварійність склала 0,14. Число жертв (екіпаж-пасажири) на 1 млн. Перевезених за ці ж роки відповідно склало: СРСР - 2,34 і 0,30; США - 0,01 і 0,60; дані ІКАО (без СРСР) - 0,56 і 1,00 чол.



залізничні |
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати