Головна

Величини, що вивчаються в початкових класах.

  1. Види навчальної наочності на уроці української мови в початкових класах. Методика застосування.
  2. Визначення початкових значень моделі
  3. Дидактична структура уроку української мови в початкових класах, зміст та методика проведення. Сучасні вимоги.
  4. Додаток 1. Таблиці для вибору варіанту початкових даних
  5. Завдання навчання математики в початкових класах.
  6. Завдання початкового (підготовчого, пропедевтичного) курсу рідної мови. Комунікативно-діяльнісний підхід до навчання української мови в початкових класах.

З величинами учні знайомляться протягом всього періоду навчання в початковій школі, починаючи з концентру "Десяток".

У початкових класах розглядають як скалярні величини (довжина, площа, маса, місткість, час, вартість, ціна тощо), так і векторну (швидкість).

Вивчення величин - це один із засобів зв'язку навчання математики з життям. Ознайомлення учнів з величинами та одиницями їх вимірювання і формування відповідних умінь та навичок проходить в тісному зв'язку з формуванням поняття натурального числа, з формуванням поняття геометричної фігури. Вивчення величин і одиниць їх вимірювання треба організувати так, щоб діти набули деяких практичних навичок вимірювання величин, конкретно уявляли одиниці їх вимірювання та співвідношення між ними.

Учні повинні засвоїти таке: при розв'язанні задач або в практичній діяльності доводиться вимірювати довжину, площу, відлічувати час, розв'язувати задачі на швидкість, обчислення вартості та інше.

Величини мають певні властивості.

Будь-які дві величини одного роду, або рівні, або одна менша від іншої, чи більша. Величини одного роду можна додавати, в результаті чого дістаємо величину того самого роду. Величини одного роду можна віднімати, множити на число, ділити на число, ділити значення однієї величини на інше.

Учнів слід переконати в тому, що при множенні величини на число дістанемо величину того самого роду:

5 м2 * 3 = 15 м2

Множення значень двох однорідних величин допускається в тому випадку, якщо з неї утворюється похідна величина:

5м * 3м = 15м2

Порівнюючи величини безпосередньо, можна дізнатися рівні вони чи ні. Щоб отримати більш точний результат порівняння, величини слід виміряти. Вимірювання полягає в тому, щоб порівняти дану величину з деякою величиною, яка прийнята за одиницю вимірювання.

Сьогодні в більшості країн світу затвердилася метрична система мір, в якій основною одиницею є метр - 1/40 мільйонна частина Паризького меридіану, який вимірювали між Дюнкерком і Барселоною.

Інші міри довжини дістали назви за допомогою латинських і грецьких слів - санти, деци, мілі - для позначення менших одиниць, ніж метр, та грецьких слів дека, гекто, кіло - для позначення більших одиниць від основної.

санти 1/100 м дека - більша в 10 разів

деци 1/10 м гекто більша в 100 разів

мілі 1/1000 м кіло - більша в 1000разів

Для учнів слід виготовити таблицю про співвідношення між мірами довжини:

Міри довжини

1 км = 1000 м 1дм = 10 см

1м = 10 дм 1м = 100 см

1 м = 1000мм 1см = 10мм

При вивченні мір за одиницю маси вибирають 1 кг. Таблиця мір маси має такий вигляд:

Міри маси

1 кг = 1000г

1 кг = 10 ц

1 т = 1000 кг

1 ц = 100 кг

Серед мір місткості, що вивчаються в початковій школі увага приділяється лише літру - це об'єм і місткість рідин та сипучих величин, що дорівнює об'єму куба зі стороною 1 дм (з ребром зі стороною 1/10 м).

Аналогічно трактують міру маси 1 грам - це маса чистої води, що вміщується у кубі з ребром довжиною 1 см (1/100 м).

Міри площі розглядаються в 3-4 класах чотирирічної початкової школи і основною мірою площі виступає м2 (метр квадратний), а основною мірою земельних площ - ар (1 ар - це ділянки зі стороною 10 (10 м х 10 м) - сотка.

Співвідношення засвоюються за допомогою таблиці.

Міри площі

1 м2 = 100 дм2 1 км2 = 1000000 м2

1 дм2 = 100 см2 1 ар = 100 м2

1 м2 = 10000 см2 1 га = 100 арів

1 км2 =100 га

Згідно програми останньою з величин, що вивчається в початковому курсі є час. Оскільки дана величина нематеріальна, її сприйняття і засвоєння зазнає труднощів, які викликані нематеріальним характером величини і не десятковими співвідношеннями між мірами часу.

Засвоєння мір часу полегшується за допомогою таблиці.

Міри часу

1 рік = 12 місяців = 365 (366) діб

1місяць = 30 (31, 28 або 29) діб

1доба = 24 години

1 година = 60 хвилин

1 хвилина = 60 секунд

1 місяць » 4 тижні

1 тиждень = 7 діб

1століття = 100 років

Вивчення мір часу матеріалізується за допомогою табелів - календарів, календарів природи, моделей циферблата годинника та стрічки часу.

2003 - стрічка

0 1 2 3 ... 19 20 21 часу

Методика формування величин передбачає застосування всіх компонентів методичної системи для застосування знань, умінь і навичок.

2. Методика вивчення довжини та одиниць її вимірювання. Дії над іменованими числами, вираженими мірами довжини.

У методиці доцільно виділити три етапи оволодіння основними вимірювальними знаннями, вміннями і навичками. Під час вивчення вимірювання довжин ці етапи такі: 1) вимірювання довжини відрізка за допомогою набору моделей сантиметра;

2) масштабною лінійкою без цифрової школи;

3) масштабною лінійкою з цифровою шкалою.

Ще в до числовий період у шестиліток формують уявлення про протяжність у різних напрямках. У зв'язку з цим ними засвоюються поняття "довший", "коротший", "однаковий за довжиною", "вищий", "нижчий", "однаковий за висотою", "ширший", "вужчий", "однаковий за шириною", "товщий", "тонший", "однаковий за товщиною".

В концентрі "Десяток" ці уявлення узагальнюються і об'єднуються терміном "довжина" та введенням міри для визначення довжини.

Спочатку пропонуються учням лабораторні завдання на вимірювання довжини смужок за допомогою інших смужок, які грають роль мірок. При цьому демонструються прийоми вкладання, відкладання, накладання.

В концентрі "Десяток" спочатку розглядають смужки довільної довжини, які вибирають за мірки і ілюструють прийоми вимірювання довжини.

На наступному етапі "міркою" вибирають смужку довжиною 1 см і за довжиною цієї смужки вимірюють певні смужки.

Прийом вкладання полягає в тому, що модель 1 "см" послідовно вкладають у вимірювальну смужку.

Прийом відкладання полягає в тому, що модель 1 см, послідовно відкладають на смужці, роблять помітки олівцем.

Прийом, накладання використовують при порівнянні смужок приблизно однакової довжини (одну смужку накладають на другу так, щоб ліві кінці співпадали, за

положенням правих кінців визначають, яка смужка довша, а яка коротша).

Пізніше учням повідомляють, що перераховані прийоми прикладання лінійки. Лінійку прикладають так, щоб ребро лінійки співпадало з вимірювальним відрізком, а початок відрізка був напроти поділки 0. Після цього результат вимірювання зчитують зі шкали лінійки, називають ту цифру, яка стоїть проти правого кінця вимірюваного відрізка.

При роботі з лінійкою учнів навчають виконувати наступні операції: розміщувати аркуш паперу так, щоб руки і лінійка не закривали відрізка, який вимірюють; і встановлювати лінійку так, щоб відрізок містився біля освітленого ребра лінійки, де є проділки; сумувати початок відліку лінійки з початком вимірюваного відрізка; розміщувати чотири пальці лівої руки так, щоб вони притискували середину лінійки до аркуша паперу; називати й показувати кожен сантиметр під час "крокування" олівцем уздовж відрізка.

В концентрі "Другий десяток" розглядається нова міра довжини - дециметр, яку вводять на основі співвідношення 10 см = 1 дм, спираючись на аналогію між співвідношеннями лічильних одиниць: 10 одиниць = 1 десяток.

При цьому показують модель дм окремо і на лінійці. Первинні закріплення проводять за завданнями підручника. Учні розглядають моделі 1 см і 1 дм, визначають довжини відрізків, які поділено на сантиметри.

Розглядаються вправи й такого типу:

1) роздроблення іменованих чисел, виражених дм і см:

1 дм 3 см = 13 см;

2) перетворення іменованих чисел:

15см = 1 дм 5 см.

У концентрі "Сотня" відбувається ознайомлення з метром, яке проводять за таким планом: бесіда вчителя, за допомогою якої він підводить учнів до висновку, що великі відстані краще вимірювати більшими одиницями мір; показування демонстраційного метра для безпосереднього зорового сприймання; повідомлення співвідношень: 1м = 100см, 1м = 10дм; розгляд моделей метра, виготовлених з різних матеріалів; самостійне виготовлення дітьми метра з паперових смужок; вправи на вимірювання.

Вправи на вимірювання бувають двоякого роду; вимірювання відстані між двома пунктами (точками), наприклад, довжини та висоти класу, довжини шнурка тощо; вимірювання відстаней, що дорівнюють даному числу метрів (наприклад, відміряти три метри ниток).

У концентрі "Тисяча" вводяться нові одиниці вимірювання довжини (мм, км), буквене позначення відрізків. Відрізки широко використовують для розгляду понять збільшення і зменшення числа в кілька разі, кратного порівняння чисел тощо. У даному концентрі розглядаються різні вправи на роздроблення, перетворення, порівняння, дії над мірами довжини.

В концентрі "Багатоцифрові числа" передбачається узагальнення раніше набутих знань, умінь і навичок вимірювання довжини, складається таблиця одиниць вимірювання довжини.

Під час виконання практичних завдань, розв'язування задач, обчислення виразів виконують операції роздроблення, перетворення іменованих чисел, виражених мірами довжини на 4 арифметичні дії над ними.

Розглянемо дані вправи.

1. Роздроблення іменованих чисел

5 км 735 м =

Зразок міркування: кожний км містить 1000 м. Отже, 5 км - це 5000 м та 735 м разом 5735 м.

5 км 735 м = 5735 м

2. Перетворення іменованих чисел - дані вправи обернені до попередніх.

5735 м = км м

Зразок міркування: кожен км становить 1000 м, а тому кількість тисяч в даному числі означає км. Інші числа розрядів сотень, десятків і одиниць позначають метри - 735м.

5735 м = 5 км 735 м

3. Арифметичні дії над складеними іменованими числами, вираженими мірами довжини.

Над іменованими числами слід розрізняти дії над простими іменованими числами:

8 см + 7 см = 15 см = 1 дм 5 см;

та складеними:

3см 2 мм + 5см 9 мм = 32 мм + 59 мм = 91 мм = 9 см 1 мм

Більшу трудність у дітей викликають дії над складеними арифметичними діями, тому розглянемо дане питання конкретніше.

Додавання складених іменованих чисел, виражених мірами довжини, проводиться двома способами:

I спосіб

53 м 08 см + 9 м 73 см = 62 м 81 см

5308

973

6281 (см)

II спосіб полягає в тому, що складені іменовані числа підписують одне під одним так, щоб однойменні числа були в одному стовпці:

53 м 08 см 53 м 88 см

9 м 73 см 9 м 73 см

62 м 81 см 62 м 161 см

63 м 61 см

Дія віднімання виконується аналогічно двома способами:

I спосіб 53 м 08 см - 9 м 73 см = 43 м 35 см

5308

973

4335 (см)

II спосіб 53 м 08 см

9 м 73 см

43 м 73 см

Множення іменованого числа на число виконують єдиним способом: роздроблюють складене іменоване число і одержують просте іменоване число, в наслідок чого зводять дію множення до множення натуральних чисел. Алгоритм виконання вправи має такий вигляд:

976 9 м 76 см * 48 =

48 9 м 76 см = 976 см

7808 9 м 76 см * 48 = 46848 см =

3904 = 468м 48 см

46848 (см)

Ділення іменованих чисел, виражених мірами довжини є два види:

1) ділення іменованих чисел на натуральне, яке має зміст ділення на рівні частини; ділення виконується єдиним способом - іменоване число роздроблюють і виконують ділення натуральних чисел:

207 м 36 см : 16 =

207 м 36 см = 20736 см

20736 16

16 1296 (см)

32 207 м 36 см : 16 = 1296 см = 12 м 96 см

144

96

2) ділення іменованого числа на іменоване, що має характер дії ділення на вміщення; дана дія виконується аналогічним способом до попередньої дії:

207 м 36 см : 12 м 96 см =

207 м 36 см = 20736 см

12 м 96 см = 1296 см

20736 1296

1296 16

7776

207 м 36 см : 12 м 96 см = 16

Оволодіння технікою виконання арифметичних дій над іменованими числами забезпечує результативність при виконанні різних математичних завдань.

3. Методика вивчення маси та одиниць її вимірювання.

З масою дітей знайомлять у 1 класі. Їх навчають зважувати предмети. Учні встановлюють, що один предмет важчий ніж другий (чи навпаки). Спочатку навчають учнів визначити масу на око. Цей спосіб демонструє вчитель, моделюючи своєю постаттю шалькові терези.

Далі вчитель ознайомлює учнів з шальковими терезами, розповідає про їх будову, зображує їх у вигляді схеми, демонструє різні терези.

       
   

При зважуванні звертається увага на необхідність встановлення положення рівноваги шалькових терезів та аддетивність величини маси (аддетивність виявляється в тому, що значення маси зважуваного предмета рівна сумі мас гир).

Для вимірювання маси вибрали еталон - 1 кг і відповідно на шалькових терезах використовують гирю 1 кг. Крім гирі 1 кг, існують ще гирі 2 кг, 3 кг, 5 кг.

Пізніше у 1 класі учнів знайомлять з циферблатною вагою, де вимагається положення рівноваги шальок, а результат записується з шкали ваги.

У концентрі "Тисяча" учні знайомляться з новою одиницею маси - 1 грамом і співвідношенням 1 кг = 1000 г. Доцільно пов'язати масу 1 г із місткістю води у кубику з ребром 1 см і аналогічно масу води 1 кг - з ребром 1 дм.

Конкретне уявлення про грам вони дістають внаслідок безпосереднього споглядання та користування набором важків (1г, 5г, 10г, 100г, 200г, 500г). Щоб створити в учнів конкретні уявлення про такі одиниці маси, як центнер і тонна, треба навести приклади маси різних предметів. Наводимо деякі з таких прикладів:

Маса 100 л води 1 ц

Маса двох мішків картоплі (приблизно) 1 ц

Маса одного кубічного метра води 1 т

Мас без вантажу автомобіля "Москвич-412 1 т

Маса з повним навантаженням автомобіля "КрАЗ-257" 12 т

Жива маса слона до 8 т

Поступово учні засвоюють таблицю одиниць маси напам'ять.

1 т = 1000 кг 1 ц = 100 кг

1 кг = 1000г 1 т = 10 ц

В період вивчення центнера і тони, слід організовувати екскурсії на склади, магазини, де учні спостерігали б процеси зважування важких предметів теоретично, а пізніше за допомогою конкретних дій.

Пізніше на основі узагальненої таблиці співвідношення між мірами маси розглядаються вправи на роздроблення, перетворення, порівняння даних іменованих чисел, чотири арифметичні дії над складеними іменованими числами, вираженими мірами маси. Алгоритми виконання дій аналогічні, як і над складеними іменованими числами, вираженими мірами довжини.

4. Методика ознайомлення з місткістю.

З місткістю учні знайомлять у 1 класі лабораторно-практичним методом. Вчитель повідомляє, що рідини, сипучі вимірюють з допомогою міри, яка називається 1 літр і демонструють літрову кружку, банку тощо, після чого пропонує переконатися їх, що місткість їх однакова.

У 1 класі слід провести лабораторні роботи таких типів:

1) визначення місткості посудини і вираження її в літрах;

2) дво і трилітрові банки наповненні водою так, що в першій - 1 л, а в другій - 2 л; що потрібно зробити, щоб кількість рідини в цих посудинах була однакова?

3) Місткість якої посудини більша? (переливають воду з чайника в каструлю, де залишається, залишається, там більше);

4) на скільки літрів місткість першої посудини більша від іншої?

Після цього протягом наступних років навчання учні розв'язують задачі різних типів, де зустрічається міра місткості 1 л.

5. Методика ознайомлення з площею та одиницями її вимірювання.

З поняттям площі діти зустрічаються постійно. Вже дошкільники порівнюють предмети за площею (не називаючи самого слова "площа"). Порівнюють не накладанням, а на око (наприклад, листок дуба більший за листок берези). У початкових класах уявлення про площу стають чіткішими: фігури можуть бути різними і однаковими за площею.

У 4(3) класі учні ознайомлюються з поняттям площі. Вчитель повідомляє про те, що в розмовах, передачах по радіо, телебаченню часто можна почути: посівна площа, житлова площа, площа квартири, площа класної кімнати; що серед предметів, які нас оточують, багато таких, поверхня яких має форму трикутника, прямокутника, круга (дно каструлі - круг; підлога, стіни кімнати, класна дошка - прямокутники), кожна з них має площу. Порівнюючи площі фігур, виставлених на набірному полотні (наприклад, круг, трикутник, квадрат), учні встановлюють, що, квадрат займає більше місце, ніж круг або трикутник. Учитель констатує про те, що в такому разі говорять, що площа квадрата більша, ніж площа кожної іншої фігури. Він зазначає, що площа - це величина, яку можна не тільки порівнювати, а й виміряти. W(1) (мал.1 на стор. 18).

Необхідність введення квадратного сантиметра, як одиниці вимірювання площі можна розкрити на основі знаходження кількості, що містить одна й та сама фігура. W(2) (мал.2 на стор.18)

Площі фігур визначають квадратними одиницями.

Ознайомивши учнів з квадратним сантиметром, проводять практичну роботу, пов'язану із знаходженням площі фігур способом розбиття її на квадратні сантиметри.

Окремий урок відводиться для ознайомлення учнів з новими одиницями вимірювання площі. Вводяться відразу всі одиниці вимірювання площі, які передбачені програмою.

В таблиці подано одиниці вимірювання площі, які найчастіше застосовуються в практичній діяльності.

1мм2 - це площа квадрата, сторона якого 1мм
1см2 - це площа квадрата, сторона якого 1см
1дм2 - це площа квадрата, сторона якого 1дм
2 - це площа квадрата, сторона якого 1м
Ар - це площа квадрата, сторона якого 10 м
ар - це сота частина гектара (сотка)
Гектар (га) - це площа квадрата, сторона якого 100м
1км2 - це площа квадрата, сторона якого 1м

У процесі дальшого вимірювання й обчислення площі прямокутника, розв'язування задач на обчислення площі слід мати на увазі такі моменти:

1. Учні повинні достатньо практикуватися у вимірюванні площ прямокутників на моделях та малюнках.

2. Кожен учень має виконати 2-3 завдання на вимірювання площі класної дошки, вікна, поверхні кишки стола, підлоги, стіни класної кімнати, земельної ділянки тощо.

3. Треба розв'язати достатню кількість задач на обчислення площі прямокутника, сторони якого виражені складеними іменованими числами. Саме тоді стане зрозумілою вимога правила про те, що довжину і ширину прямокутника треба вимірювати однією і тією самою мірою. Розв'язування задач на обчислення площі слід поєднувати з розв'язуванням задач на обчислення периметра.

4. Слід практикувати обчислення площі прямокутних ділянок за їх планом.

Для вимірювання площі учнів ознайомлюють з палеткою - це прозора плівка або пластинка, поділена на квадрати. Палеткою користуються наступним чином: на фігуру накладають палетку і лічать, скільки квадратів цієї палетки накладається на дану фігуру.

Над мірами площі розглядаються всі операції і дії, що і над числами, вираженими мірами довжини.

Крім всіх операцій, виконується множення іменованого числа на іменоване, виражене мірами довжини, у результаті дії отримуємо - число, виражене мірами площі.

2 м 15 см * 1 м 08 см =

2 м 15 см = 215 см

1 м 08 см = 108 см

215

23220 (см2)

2 м 15 см * 1 м 08 см = 23220 см2 = 2 м2 3220 см2 = 2 м2 32 дм2 20 см2

W(1) Учні порівнюють фігури (мал.1): найбільшу площу має прямокутник; площа квадрата більша ніж площа круга або трикутника; але порівняти площі трикутника і круга важче.


Мал. 1

W(2)

       
   

Способом підрахунку квадратів однієї і тієї ж самої фігури діти встановлюють, що вона містить різну їх кількість (18 і 162). Учитель підкреслює, що фігуру можна розробити на будь-які, квадрати, але це незручно. Потрібно розбивати фігуру на квадрати із стороною певної довжини.

5. Методика вивчення теми "Час та його вимірювання".

Внаслідок вивчення теми "Час та його вимірювання" в учнів повинні бути сформовані уявлення про таку одиниці вимірювання часу, як століття, рік, місяць, тиждень, доба, година, хвилина, секунда. Учні повинні знати таблицю мір часу, порядок днів тижня і місяців у році; вміти перетворювати іменовані числа, виражені мірами часу, та виконувати дії додавання та віднімання над ними; вміти визначати час за годинником, використовувати табель-календар та модель годинника. Важливо навчити учнів розв'язувати задачі, пов'язані з визначенням тривалості події, її початку або кінця в межах доби, місяця і року.

Конкретне уявлення про добу, годину і хвилину формується в учнів на основі власних спостережень і їх практичної діяльності.

Година - це приблизно тривалість уроку і перерви. Хвилина - це час, протягом якого, наприклад, можна назвати 60 двоцифрових чисел, чи прочитати певну кількість слів, або пройти певну відстань.

На цьому ж уроці учні записують співвідношення між одиницями вимірювання часу:

1 доба = 24 години, 1 год. = 60 хв., 1 хв. = 60 с.

Виконуючи практичні вправи з моделями годинника, учні навчаються визначати час за годинником.

Почати роботу з формування в учнів уявлень про рік і місяць доцільно з повідомлення про те, що одиниці вимірювання часу пов'язані із рухом планети Земля навколо Сонця, рухом Місяця навколо Землі, обертанням Землі навколо власної осі. Земля робить оберт навколо Сонця приблизно за 365 днів і 6 год. Для зручності лічби з давніх часів прийняли 3 роки називати простими, по 365 днів у кожному, а четвертий - високосним. У високосному році 366 днів. За час, протягом якого Земля робить оберт навколо Сонця 1 раз, Місяць навколо Землі робить 12 обертів. Тому рік поділяють на 12 проміжків - 12 місяців. Проміжок часу обертання Землі навколо своєї осі - доба ділиться на 24 рівні частини - години. 1 год. - це 1/24 доби. Година поділяється на 60 рівних частин - хвилин, а хвилина - на 60 секунд, 1с - це 1/60 хвилини.

Вивчені учнями одиниці вимірювання часу систематизуються у вигляді таблиці, яка складається самими учнями під безпосереднім керівництвом вчителя.

Одиниці часу Позначаються скорочено Співвідношення між одиницями часу
Секунда с  
Хвилина хв. 1хв=60с
Година год. 1год=60хв
Доба   1доба=24год
Місяць міс. 1міс=30 або 31 день (у лютому28 або 29)
Рік р. 1звичайний рік- 365 1 високосний - 366
Століття ст. 1століття-100 років

Як і при вивченні інших мір, учні розв'язують вправи на розроблення і перетворення іменованих чисел, виражених мірами часу і дії над ними.

Крім цього розглядаються текстові задачі трьох типів, які становлять систему взаємно-обернених задач:

1) на визначення тривалості події, якщо відомо її початок і кінець;

2) на визначення тривалості події, якщо відомо її кінець і тривалість

3) на визначення тривалості події, якщо відомо її початок і тривалість

Окремі з текстових задач розв'язуються за допомогою табелів-календарів та стрічки часу.

Важливо, щоб при виконанні дій, діти усвідомлювали не десяткові співвідношення між різними мірами часу і не спиралися на десяткові співвідношення які притаманні мірам довжини й маси.

Щоб попередити такі помилки слід на тривалий час вивішувати таблицю мір часу.

Для загального інтелектуального розвитку дитини - важливо навчити її користуватися годинником і визначати час.

Працюючи з годинником, слід забезпечити учнів моделями циферблата годинника (в тому числі виготовити саморобну).

Учні повинні запам'ятати:

1) велика стрілка називається хвилинною, а маленька - годинною;

2) велика стрілка протягом доби здійснює 24 оберти, а мала - 2 оберти;

3) циферблат годинника являє собою шкалу у вигляді круга, яка поділяла на 12 рівнів частин великими поділками, великі поділки позначають години і біля кожної з них написані відповідні числа;

4) відстань між двома сусідніми поділками мала годинникова стрілка проходить за 1 годину, а велика стрілка - зробить повний оберт; відстань між двома сусідніми великими поділками велика стрілка проходить за 5 хвилин, тому відстань між двома сусідніми поділками розділяють на п'ять рівних частин. Зрозуміло, що 5 * 12 = 60, тобто вся шкала, що становить повний оберт містить 60 хвилин.

Зручно використовувати циферблат годинника, шкала якого містить подвійне зображення: від 1 - до 12 і від 12 до 24. Однак на практиці користуються дванадцятковим відліком, уточнюючи, якої пори доби визначена година (6 год. вечора, 6 год. ранку).

Слід навчити правильно визначати час в межах години і хвилини.

Тестові завдання для самоконтролю студентів до теми

лекції 10 «Величини та їх властивості. Методика вивчення величин у початкових класах».

43. З величинами учні знайомляться , починаючи з концентру:

="Десяток";

~"Другий Десяток";

~ "Сотня".

44. Величини мають певні:

~закономірності;

=властивості;

~принципи.

45. В більшості країн світу затвердилася метрична система мір, в якій основною одиницею є:

~кілометр;

~сантиметр;

=метр.

46. Еталоном маси є:

~1 т;

=1 кг;

~1 г.

47. У концентрі "Сотня" відбувається ознайомлення з одиницею довжини:

=метр;

~дециметр;

~міліметр.

48. Одиницею вимірювання місткості є:

~кілограм ;

~метр;

=літр.

49. Гектар - це площа квадрата, сторона якого рівна:

~10 м;

=100 м;

~1000 м .

50. Високосний рік складається з:

~365 днів;

=366 днів;

~364 днів.

51. Над іменованими числами виконують операції:

~ роздроблення;

~перетворення;

=роздроблення та перетворення.

52. Площі фігур визначають:

=квадратними одиницями;

~кубічними одиницями;

~одиницями.

Максимальна кількість балів за одну правильну відповідь - 0,5 бала .

Всього - 5 балів за всі правильні відповіді


Лекція 11. (2 год.)

Тема: Методика вивчення геометричного матеріалу в початкових класах.



Позакласна та позаурочна робота з математики в початкових класах. 7 страница | Геометрична пропедевтика на уроках математики

МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ПОЧАТКОВОГО КУРСУ | Завдання навчання математики в початкових класах. | Побудова початкового курсу математики. | Позакласна та позаурочна робота з математики в початкових класах. 1 страница | Позакласна та позаурочна робота з математики в початкових класах. 2 страница | Позакласна та позаурочна робота з математики в початкових класах. 3 страница | Позакласна та позаурочна робота з математики в початкових класах. 4 страница | Позакласна та позаурочна робота з математики в початкових класах. 5 страница | Позакласна та позаурочна робота з математики в початкових класах. 6 страница | Методика формування уявлень про точку, |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати