Головна

І СЕМЕСТР | II СЕМЕСТР | І СЕМЕСТР | II СЕМЕСТР | І СЕМЕСТР | II СЕМЕСТР | ОСНОВНІ НАВЧАЛЬНІ ДОСЯГНЕННЯ НА КІНЕЦЬ РОКУ | II СЕМЕСТР | Основні навчальні досягнення на кінець року | ЛІТЕРАТУРА |

ШЛЯХИ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ

  1. IV. Самовиховання.
  2. Quot;Велика дидактика" Я. А. Коменського - узагальнення досвіду теорії і практики освіти і виховання попередніх епох
  3. Автомобільні шляхи міжнародгого значення
  4. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
  5. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
  6. Атестація з фізичного виховання
  7. Базова освіта як визначальна тенденція пошуку національного виховання

Починаючи працювати із першокласниками, учитель задумується над тим, який шлях навчання дітей обрати, як досягти ефективного впливу музики на учнів, якими програмами і посібниками користуватися. Кожен педагог нині має право обирати таку програму, яка найкраще сприяє розкриттю його творчих задумів і можливостей. Він може також створювати власну програ­му, керуватися ідеями, які найбільше співпадають з його поглядами на роль мистецтва у вихованні школярів, на сутність учительської праці.

Однак творча свобода вчителя має грунтуватися на правильних уявлен­нях про природу музики, про її соціальні функції та можливості естетичного впливу на дітей, на глибокому знанні досягнень сучасної науки і передової педагогічної практики, на відповідальному ставленні до дорученої справи.

Щоб дати правильну оцінку здобуткам музичної педагогіки, замисли­мось над такими питаннями: "Яка кінцева мета уроків музики у загальноос­вітній школі? У тому, щоб навчити дітей співати і читати ноти? Музи­кувати й імпровізувати на музичних інструментах? Розвивати музичний слух і почуття ритму? Озброювати музично-теоретичними знаннями?"Без сумніву, все це вельми важливе і необхідне для музичного розвитку учнів, але не забезпечує прилучення їх до скарбниці музичного мистецтва, його благодатного впливу на формування особистості. Практика ж засвід­чує, що на вирішення цих та інших часткових завдань, залежно від педаго­гічних переконань і орієнтацій учителів музики, насамперед спрямовують­ся їхні зусилля. У цьому, на наш погляд, полягає найбільший недолік тради­ційної музичної педагогіки.

Звичайно, допитливий і талановитий вчитель, працюючи з дітьми ініціа­тивно й творчо, навіть на основі застарілих підходів зможе досягти помітних результатів своєї праці. Проте чи буде цей шлях найдоцільнішим і ефектив­ним? Чи стануть при цьому уроки музики уроками формування духовності особистості? Переконливу відповідь на ці питання дає шкільна практика: якщо зміст і методи музично-виховної роботи не визначаються передбачен­ням подальшого розвитку дітей, ясним розумінням того, яких якостей вони мають набувати у процесі музичної діяльності, така педагогічна робота вияв­ляється неефективною. Не можна вчити дітей "взагалі", не задумуючись про кінцеву мету виховання, той ідеальний стан, до якого слід підвести учня.

Якщо уявити кінцевий результат музичного навчання у загальноосвітній школі теоретично, оскільки цей процес нескінченний, то в світлі сучасних наукових поглядів у дітей має формуватися музична культура як невід'єм­на частина духовної культури особистості. Під музичною культурою слід розуміти індивідуальний соціально-художній досвід особистості у царині музичного мистецтва.

Навчально-виховна мета - це той загальний орієнтир, що визначає на­прям діяльності вчителя, а не перелік знань, умінь і навичок, якими має оволодіти учень у першому, другому і подальших класах, або встановлений рівень розвитку, якого він має досягти на певному етапі навчання. Адже кожна дитина потребує індивідуальних підходів виховання. Втім, важко звільнитися від стереотипів застарілого мислення. Ще й досі деякі вчителі не усвідомлюють той факт, що метою процесу навчання виступає саме розвиток особистості учня, а не набуття знань, умінь і навичок, за якими залишається роль (дуже важлива!) бути засобом цього розвитку.

Безперечно, озброїти дітей певною сумою знань, умінь і навичок знач­но легше, ніж виховати (хоча й з цим завданням школа не завжди може впоратись). Але нині, коли гуманізація стала провідним критерієм успіш­ності навчально-виховного процесу, розкриття загальнолюдських ціннос­тей, в музиці, на цій основі, формування особистості стає головною метою музично-виховної роботи.

 



ЗАКОНОМІРНОСТІ МУЗИЧНОГО НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ. | Вікова характеристика з огляду готовності дітей до музичного навчання і виховання
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати