Головна

Імені академіка Степана Дем'янчука | Завдання початкового (підготовчого, пропедевтичного) курсу рідної мови. Комунікативно-діяльнісний підхід до навчання української мови в початкових класах. | І. Методика навчання грамоти. | Утворити склад з двох звуків: [л], [а] - [ла], [л'], [а] - [л'а]. | Аналіз букваря. Методика роботи з букварем. | Читання слів у колонках і букварних текстів. | Зміст та дидактична структура уроку читання в початкових класах. Сучасні вимоги до уроку читання. | Зламана гілка. | Б. Перший сніг. | І. Манжура |

Вивчення стану навичок читання молодших школярів. Причини відставання, шляхи усунення.

  1. II. Етап власне читання
  2. III. Вивчення нового матеріалу
  3. IV. Вивчення нового матеріалу
  4. IV. Вивчення нового матеріалу
  5. IV. Вивчення нового матеріалу
  6. IV. Вивчення нового матеріалу
  7. R 99 Інші неточно визначені та неуточнені причини смерті

У відповідності з вимогами Державного стандарту початкової загальної освіти [2] одним із об'єктів контролю й оцінювання є навичка читання з урахуванням всіх її характеристик. Навичка читання охоплює дві сторони читання: смислову й технічну. Процес оцінювання смислової сторони читання передбачає перевірку розуміння школярами переважної більшості слів, ужитих у тексті як у прямому, так і в переносному значеннях; змісту кожного речення тексту, смислових зв'язків між абзацами, епізодами, фактичного змісту прочитаного (вся сюжетна лінія, події, факти, зв'язки, дійові особи, діалоги, узагальнення, значення слів тощо); основного смислу прочитаного (усвідомлення смислу описаних фактів, подій, вчинків персонажів, розуміння підтексту - 3-4 кл., ідеї, основної думки твору).

Під час оцінювання смислової сторони читання передбачається врахування рівнів розуміння (фактичний зміст, основний смисл),параметрів розуміння (повнота, глибина, точність).

Технічна сторона читання охоплює такі компоненти: спосіб, правильність, виразність, темп.

Навички з читання вчитель облікує систематично, впродовж усього навчального року в процесі класної і позакласної роботи. Це дає можливість враховувати типові труднощі учнів класу та визначати учнів, котрі потребують індивідуальної роботи.

При оцінюванні якостей навичок потрібно виходити з програмних вимог щодо читання в кожному класі та критеріїв враховувати оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи [6]. Контролю підлягають усі компоненти навички читання (способи читання, швидкість, правильність, виразність). Висновок про рівень розвитку навички читання вголос і мовчки у того чи іншого учня можна зробити лише на основі сукупних даних по кожному з компонентів.

Організаційно перевірка рівня розвитку навички читання у 2-4-их класах складається відповідно до її форм: індивідуальна чи фронтальна, а також відповідно до виду читання: вголос чи мовчки.

Сформованість навичкичитання вголос учитель може перевіряти на кожному уроці, а спеціально - двічі на рік: в кінці першого (15-25 грудня) і другого (5-15 травня) півріччя. Для цього береться незнайомий, але доступний за змістом і мовою текст. Учитель заздалегідь підраховує кількість слів у рядках.

Швидкість читання визначається кількістю прочитаних слів за одну хвилину, його норми зазначені у програмі з української мови та нормативних документах (вголос - 40-60 слів за хвилину у 2-ому, 65-75 - у 3-ому, 80-95 - у 4-му класах [6]). Учень починає читати текст мовчки, а з другого абзацу переходить на читання вголос. Ізцього моменту вчитель помічає, скільки прочитано слів. Якщо текст читається відразу, то його варто читати 2 хвилини (друга - контрольний час). Потім за допомогою запитань чи переказу перевіряється усвідомленість тексту. Контроль читання дітей з психофізіологічними вадами (заїкання, поганий зір, природна повільність) можна здійснювати під час поточного опитування [9].

Перевіряється вчителем сформованість навичкичитання мовчки.Її рівень можна визначити за швидкістю та розуміннням прочитаного. Наявність під час читання шепоту і ворушіння губами свідчать про перехідну форму від читання вголос до читання мовчки. Якщо темп читання мовчки не перевищує показники читання вголос, то це свідчить про несформованість цього виду читання.

Поточну перевірку навички читання мовчки доцільно проводити, починаючи з 3-ого класу. Для цього дітям пропонується текст для читання із заздалегідь порахованою кількістю слів, встановлюється час, за який має бути прочитано. За сигналом учні читають текст до кінця. Хто закінчить читати, підносить руку, а вчитель за годинником помічає час, за який прочитано текст.

Фронтальна перевірка читаннямовчки може бути організована в інший спосіб. У підручнику учитель визначає незнайомий дітям прозовий текст. У своєму підручнику ставить олівцем над кожним словом цифру - його порядковий номер. За сигналом учителя школярі читають 2 хвилини і помічають слово, на якому зупинилися. Далі кожний з дітей називає це слово, учитель його знаходить і за поміченою цифрою встановлює кількість прочитаних учнями слів.

Після закінчення читання навчальної статті з метою встановлення розуміння фактичного змісту та основного смислу прочитаного вчитель ставить запитання до тих, хто раніше і пізніше закінчить. Кожен учень на окремому листочку записує ті речення, які, на його думку, містять відповідь. Доцільною є тестова система перевірки розуміння прочитаного змісту тексту, значення окремих слів та виразів.

Рівень розуміння можна вважати задовільним, якщо правильні відповіді становлять більше, ніж 2/3 загальної кількості запропонованих завдань. За перевірку рівня розвитку навички читання мовчки у 3-ому класі оцінки в балах не виставляють. Така перевірка має переважно прогностичний характер. У 4-ому класі цей вид читання є домінуючим і рівень його розвитку є значно вищим, ніж у попередніх класах. Учитель контролює цей вид читання поточним оцінюванням. Колективна підсумкова контрольна робота проводиться в кінці кожного семестру.

У 2-ому класі вчитель використовує вербальне (словесне) оцінювання. Відповідно до критеріїв оцінювання навички читання навчальні досягнення школярів з різних видів читацької діяльності співвідносяться з рівнями (початковим, середнім, достатнім, високим). Зміст останніх представлений у методичних рекомендаціях Міністерства Освіти і науки України [6].

Учителеві необхідно знатипсихологічні особливості кожної дитини і їх враховувати при оцінюванні читацьких умінь. Якщо учень читає надто повільно, учителеві необхідно вияснити причини та рекомендувати йому окремі індивідуальні завдання, а не вимагати більше читати вдома. З цією метою педагог має володіти знаннями механізму читання, процесу формування цієї навички, в якому виокремлюють такі три етапи: аналітичний, синтетичний, або етап виникнення й становлення цілісної структури дії і етап автоматизації [1].

У процесі аналітичного читання увага зосереджується на відпрацюванні слухо-зорових образів учнів, на зміцненні зв'язку буква-звук (розвиток способів читання й правильності).

Розвиток навички читання має бути в центрі уваги вчителя початкової школи до тих пір, поки учні не позбавляться поскладового читання, а його темп наблизиться до темпу розмовного мовлення. Тоді в учнів констатують наявність навичок синтетичногочитання (як правило, на кінець навчання у початкових класах): учні читають цілими словами, розуміння прочитаного відбувається одночасно із сприйманням тексту на основі синтезу графічних одиниць; смислові здогадки, що супроводжують читання, не призводять до помилок.

На третьому етапі навчаннянавичка читання автоматизується, головна роль належить усвідомленню прочитаного.

Кінцевим завданням розвитку цієї навички є розуміння прочитаного, а техніка читання є засобом досягнення цієї мети. Тому учитель організовує роботу з текстом так, щоб одночасно вдосконалювались і техніка читання учнів, і уміння розуміти змістпрочитаного.

Для з'ясування причин відставання учнів у оволодінні навичкою читання учителеві важливо пам'ятати, що читач сприймає текст із допомогою трьох аналізаторів - зорового, мовленнєво-рухового і слухового, таким чином створюється ланцюжок послідовності роботи очей, мовних органів і слуху. Тому з метою індивідуального підходу та надання кваліфікованої допомоги учням з недостатньо сформованою навичкою читання доцільним є врахування впливу певних факторів. Важливим є удосконалення артикуляцї,мовленнєвого апарату, оскільки у дітей 6-10 років він недостатньо сформований.

Механізм зорового сприймання тексту диктує необхідність збільшення у читача так званогополя читання (поля зору), або поля сприйняття інформації.

З метою підвищення темпу читання слід тренувати органи зору для продуктивної роботи в різних режимах - сприйняття інформації горизонтально, вертикально і способом панорамного читання.

Усвідомлюючи важливість великої рухливості очей для швидкості читання, вчитель не повинен забувати, що єрухи очей, які перешкоджають учневі, так званірегресії під час читання (повернення до прочитаного). Регресії - результат незібраної уваги, в'ялості мислення. Разом з тим, прицес зорового сприйняття у досвідченого читача містить момент здогадки, передбачення ходу подальших думок автора, що має назвуантиципації.

Удосконалючи навичку читання, слід постійно мати на увазі помилки внаслідок "хибного прогнозування"- учні читають знайомі слова замість нових, а це гальмує розуміння змісту тексту. Розвитку смислової здогадки сприяють збагачення словника учнів, накопичення графічних образів слів у пам'яті та вправи на дочитування слів, речень (щоб правильно прочитати речення, достатньо бачити не всі букви, а лише верхні чи нижні їх половини або 2-3 букви кожного слова).

Підвищення ефективності роботи над навичкою читання деяких учнів диктує необхідність активізації психічної діяльності, мобілізації ряду психофізичних функцій- пам'яті, мислення, уваги. Останнє значною мірою впливає на активність сприймання, розуміння і запам'ятовування інформації тексту.

Організаціяіндивідуальної роботи над усуненням недоліків у читанні вимагає від учителя ведення окремого зошита облікуз помітками щодо правильності, свідомості, виразності, швидкості читання (проти прізвища кожного учня).



Література | Розвиток техніки читання у молодших школярів.
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати