На головну

Позаурочна робота

  1. II. Робота над темою уроку
  2. III. Робота над текстом байки
  3. IV. Практична робота
  4. IV. Практична робота
  5. IV. Практична робота
  6. VII. Робота з класом
  7. VІІ. ІНДИВІДУАЛЬНА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА

Позаурочна навчально-пізнавальна діяльність школярів здійснюється в позаурочний час. Вона визначається програмою з природознавства і є обов'язковою для кожного учня.

Позаурочна робота спрямовується на оволодіння учнями фактичним матеріалом, який використовують на наступних уроках, а також - на закріплення, розширення, поглиблення і застосування певної частини змісту після її вивчення. Така робота виконується в класі під безпосереднім або опосередкованим керівництвом учителя і вдома самостійно. Існують такі види класної позаурочної роботи:

а) закладання і проведення випереджувальних довготривалих дослідів. Наприклад, за темою "Умови життя рослин" (3(2) клас);

б) ведення загальнокласного календаря природи, індивідуального "щоденника спостережень";

в) літні спостереження, завдання з природознавства на літо.

Зміст календаря природи складають таблиця для запису щоденних спостережень за погодою; підсумкова таблиця для запису виявлених закономірностей зміни погоди щомісяця; місця, де відображаються наслідки спостережень дітей за змінами в житті рослин, тварин і праці людей. Форма класного календаря буває різна. Для його оформлення використовуються записи, сюжетні і фрагмент ні малюнки, умовні позначення тощо. Важливе систематичне і охайне ведення календаря, а при потребі його матеріали можуть використовуватися не тільки на уроках природознавства, а й з інших предметів. Заповнення календаря природи, як і щоденників спостережень, спочатку відбувається під безпосереднім керівництвом учителя. Поступово самостійність дітей зростає, але систематичний контроль учителя не ослаблюється. Записи здійснюють черговий учень або група дітей, яких призначає учитель на певний термін, наприклад, на тиждень.

Видами домашньої позаурочної роботи є домашні навчально-пізнавальні завдання і завдання з природознавства на літо.

Вже не раз зазначалося, що основою формування природничих уявлень і понять є безпосереднє сприймання учнями предметів і явищ природи. Для розуміння взаємозв'язків між неживою природою, рослинами і тваринами, між природою і працею людей важливо спрямовувати дітей на пошуки причин, які викликають зміни в природі. Це можливо лише за умови цілеспрямованого спостереження за такими змінами протягом усього року.

Внаслідок регламенту робота школи з системи цих спостережень випадає літній період, хоча програмою і передбачено завдання на літо - як одна з форм позаурочної самостійної роботи. Часто літні спостереження учнів спрощуються, обмежуються загальними вказівками такого плану: "Вести спостереження за явищами неживої природи. Спостерігати за рослинами і тваринами влітку" тощо.

Під час літнього відпочинку діти зустрічаються з різними об'єктами природи, але їхні спостереження безсистемні, споглядальні. Здебільшого школярі не звертають уваги на характерні ознаки предметів, не помічають взаємозв'язків між ними і не вміють пояснювати зміни, що відбуваються довкола. Тому виникає потреба підвищити ефективність організації літніх завдань. Для цього необхідно визначити їх зміст, форму, види контролю, а також з'ясувати способи використання результатів літніх завдань у подальшій роботі.

Щоб розв'язати ці питання, слід чітко визначити значення літніх завдань, їх мету та зміст. У доборі завдань на літо учитель враховує, що завдання дають можливість:

1) практично застосовувати знання і вміння, набуті учнями протягом навчального року; 2) розширювати і поглиблювати їх; 3) готувати дітей до засвоєння змісту природознавства у наступних класах; 4) формувати пізнавальну самостійність, дослідницький підхід до вивчення природи; 5) виховувати бережливе ставлення до неї.

Аналіз програм щодо обсягу і наступності навчання, спостереження за роботою вчителів переконують у тому, що змістом літніх завдань повинні бути спостереження за неживою природою, рослинами, тваринами та їх змінами протягом літа, за працею людей, дослідницька робота на пришкільній ділянці, перевірка на практиці народних прикмет тощо.

Для спостережень слід добирати насамперед об'єкти, що передбачені програмою з природознавства і трудового навчання, найхарактерніші для певної місцевості і відповідають інтересам дітей. З огляду на це вони можуть мати такий зміст:

1.Спостереження за неживою природою.

1. Виберіть поодинокий предмет (стовпчик або невисоке рівне дерево). Щомісяця в 20-х числах опівдні вимірюйте довжину тіні від цього предмета. Як вона змінюється протягом літніх місяців? Запишіть результати у щоденниках спостережень.

2. Протягом літа зазначайте дати, коли були грози, зливи, дощ з градом, коли бачили райдугу, яка була найнижча температура у червні, липні, серпні, найвища у червні, липні, серпні.

3. Перевірте народні прикмети.

Збережеться стійка сонячна погода, якщо:

- протягом доби температура різко змінюватиметься: вдень - сльота, вночі - прохолодно;

- після заходу сонця в низинах, над річкою, озером, болотом стелиться туман;

- випадає рясна роса, яка залишається до ранку;

- дим від вогнища піднімається вгору;

- удень на березі річки (озера, моря) вітер дме з води на сушу, а ввечері - навпаки...

Погода погіршиться, якщо:

- навколо Сонця і Місяця з'являється сяйво у вигляді великого кільця;

- дим від вогнища стелиться понад землею;

- увечері роса не випадає;

- туман у вигляді суцільної завіси не зникає після сходу Сонця.

ІІ. Спостереження за рослинами.

1. Виберіть одиноке дерево (дуб, березу, клен). Зверніть увагу на його стовбур: товстий він чи тонкий, шорстка чи гладенька на ньому кора, якого кольору дерево, як розміщені гілки: рідко чи густо, високо на стовбурі чи біля самої землі. Запишіть дату квітування дерева й утворення плодів.

2. На шкільній ділянці, у своєму саду або в лісі виберіть кущ смородини (агрусу, ліщини, барбарису). Полічіть, скільки у нього стебел. Яку форму мають листки? Запишіть, чи квітує кущ і коли на ньому достигають плоди.

3. Знайдіть три види рослин: стебла яких в'ються, ростуть прямо і стеляться по землі. Запишіть у щоденнику спостережень їх назви.

4. Розгляньте листя берези, тополі, ясена. Порівняйте за кольором, розмірами і формою. Замалюйте їх у щоденнику спостережень.

5. Знайдіть і розгляньте плоди дуба і жовтої акації. Чи легко розкриваються вони? Полічіть, скільки насінин у кожному плоді.

6. Насіння щириці і квасолі порівняйте за кількістю його на одній рослині. Поміркуйте, яке це має значення для розповсюдження бур'янів.

7. Проведіть дослід: безвітряного дня плоди ясена (клена, в'яза) підкиньте вгору. Простежте, як вони падають.

8. Огляньте домашніх тварин, які повертаються з пасовища. Зніміть плоди (насіння), які причепилися до їхньої шерсті. Як вони "кріпляться"? Поміркуйте, яке це має значення.

9. Проведіть спостереження за рослинами луків протягом літа. Який вигляд вони мають у цей час? Які кормові трави тут ростуть? Запишіть. Дізнайтеся, як використовуються луки.

10. Огляньте поле у вашій місцевості, чим воно засіяне. Спостерігаючи, запишіть, коли зьявилося колосся, коли достигло зерно на цьому полі.

11. На городі або в полі проведіть спостереження за технічними культурами: картоплею, соняшником. Занотуйте у щоденнику, коли почалося цвітіння картоплі, коли на ній зьявилися плоди. В який бік повертається кошик з квітами соняшника протягом дня? Запишіть.

12. Перебуваючи в лісі, уважно подивіться навколо. Які дерева, кущі та трав'янисті рослини ви знаєте? Зверніть увагу: світло в лісі чи темно, прохолодно чи тепло. Поміркуйте, чому так.

13. Перебуваючи в лісі, уважно подивіться навколо. Які дерева, кущі та трав'янисті рослини ви знаєте? Зверніть увагу, де росте більшість трав'янистих рослин. Поміркуйте, чому квітують улітку лише ті, що ростуть на галявинах.

14. Перевірте і наслідки спостережень запишіть у щоденнику:

- квіти жовтої акації, як правило, дуже пахнуть увечері. Якщо сильний запах ви відчуваєте сонячним ранком, буде гроза;

- перед дощем сильніше пахнуть бузок, петунія, а квіти білої акації виділяють багато нектару, тому над ними літають бджоли;

- якщо зранку за сонячної погоди мальва і нагідки ніби прив'яли, закрили віночки, чекайте дощу.

ІІІ. Спостереження за тваринами.

1. У полі, де є нірки ховрахів, причаївшись, простежте за поведінкою цих тварин. Доведіть, що ховрахи - шкідники поля.

2. Голоси яких птахів де і коли ви чули у червні? Запишіть.

3. Станьте від гнізда на такій віддалі, щоб не сполохати пернатих, і полічіть, скільки разів протягом години прилітають до свого гнізда ластівки (шпаки) годувати пташенят.

4. Проведіть спостереження за птахами, які постійно живуть на водоймах і які лише прилітають сюди. Побачивши лелеку, зверніть увагу на форму його тіла, колір оперення, довжину шиї, дзьоба і ніг. Як цей птах здобуває собі їжу? Які з перелічених ознак допомагають йому?

5. Проведіть спостереження за домашніми качками і гусьми. Як вони дістають корм із води? Опишіть особливості будови цих птахів.

6. У лісі чи на луках знайдіть мурашник. Влаштуйтеся неподалік від нього і простежте, що несуть комахи до "свого дому". Недалеко від мурашника покладіть мертву муху або гусеницю і простежте за поведінкою мурашок. Розкажіть товаришам, чому треба охороняти мурашники.

7. Перевірте, чи це справді так:

а) чекайте дощу, якщо:

- мурашки не поспішають на "роботу";

- бджоли не відлітають далеко від вуліка;

- ластівки літають низько над водою;

- риба "вистрибує" з води;

- гусениці не полишають своїх гнізд;

б) буде гарна погода, якщо:

- багато метеликів літає зранку;

- комарі в'ються стовпчиками.

8. Перевірте прислів'я: "Викине ячмінь колос, загубить соловей голос". Коли соловей перестає співати? Поміркуйте чому.

ІV. Спостереження за працею людей.

1. Занотуйте, коли розпочався перший сінокіс і коли закінчився.

2. Спостерігайте протягом літа, як люди доглядають за картоплею і посівами буряків. Занотуйте в щоденнику, які роботи виконуються і коли.

3. Коли розпочинаються жнива? Які зернові культури скошують першими у вашій місцевості? Занотуйте у щоденнику.

4. Коли розпочався у вашій місцевості збір овочів 9огірків, помідорів, перцю) і фруктів (смородини, яблук, груш)?

5. Яку допомогу ви надавали своїм батькам удома або на полях і фермах? Складіть усну розповідь.

Для практичних завдань учитель рекомендує зібрати зразки корисних копалин, а також насіння різних рослин, щоб підгодувати птахів узимку. Варто запропонувати молодшим школярам зібрати й засушити листя дерев і кущів або кілька рослин бур'янів. Однак у жодному разі не слід давати завдання засушувати інші рослини, особливо рідкісні.

Успіх виконання літніх завдань залежить від рівня підготовки учнів до такої роботи. Вже з перших уроків природознавства на конкретних прикладах треба вчити дітей правильно спостерігати, порівнювати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки на основі результатів спостережень; вести календар природи й індивідуальні щоденники спостережень. А під час екскурсій знайомити дітей з правилами збору природних матеріалів, поведінки у природі, способами її охорони і збереження.

Від підготовки дітей, вдалого добору змісту і форми завдань на літо залежить не тільки якість їх виконання, а й контроль учителя. Думка, що такі завдання складно проконтролювати, неправомірна, оскільки саме через систему відповідно добраних завдань і зафіксованих учнями результатів своєї роботи здійснюється опосередкований контроль. Отже, всі спостереження учням слід занотувати у щоденники, які оформляють на передостанніх уроках природознавства. Учитель пропонує розділити зошит на кілька частин залежно від кількості видів завдань:

1) спостереження за неживою природою;

2) спостереження за рослинами;

3) спостереження за тваринами;

4) спостереження за працею людей;

5) дослідницька робота на пришкільній ділянці;

6) перевірка народних прикмет тощо.

У цих розділах записуються літні завдання для кожного учня. Учитель дає фронтальні й індивідуальні пояснення: як краще спостерігати, на що звернути особливу увагу тощо. Пропонує учням не лише записувати, а й замальовувати те, що найбільше вразило під час спостережень, або добирати відповідні ілюстрації.

На перших уроках нового навчального року відводиться час для оцінювання літніх завдань. Діти приносять щоденники спостережень, зібрані природні матеріали. Вчитель їх оцінює, відзначаючи систематичність ведення спостережень, повноту виконання завдань, охайність і правильність записів тощо.

Значний ефект дає організація виставки літніх завдань. Діти, ознайомившись з її експонатами, оцінюють роботу інших, порівнюють зі своєю, у них виникає більша зацікавленість у виконанні такої роботи.

Зібрані природні матеріали залишаються в класі-кабінеті, частину учитель використовує на уроках трудового навчання за темою "Робота з природними матеріалами", а деякі - в гуртковій роботі для виготовлення роздаткового матеріалу та ін.

Щоденники спостережень залишаються в учнів, матеріали їх періодично використовуються на уроках під час вивчення відповідних тем. Так, у 3(2) класі, вивчаючи тему "Рослини лісу", учні готують розповіді, спираючись на літні спостереження:

1) про листяний (хвойний, мішаний) ліс (чим характеризується, які дерева, кущі, трави ростуть у ньому); 2) про листяне дерево, за яким спостерігали влітку; 3) про хвойне дерево; 4) про лікарські рослини лісу; 5) про зміни, що відбуваються з деревами, кущами, трав'янистими рослинами протягом літа. Вивчаючи тему "Бур'яни поля", учні розповідають: 1) про різноманітність бур'янів, які ростуть на полі, городі; 2) про пристосування цих рослин до середовища (швидке розмноження і поширення); 3) про працю людей на городі, в полі, що пов'язана зі знищенням бур'янів. Результати літніх спостережень використовуються і в 5 класі під час вивчення теми "Рослини суші": охарактеризуйте групи рослин поля, луків, лісу, вказати особливості їх зовнішньої будови щодо різних умов існування тощо.

Отже, правильно організоване виконання літніх завдань є надійним засобом підвищення ефективності навчання природознавства.

 



П.5. Специфіка організації роботи дітей з підручником. | Індивідуальна позакласна робота.

Види спостережень за часом проведення | Види спостережень за рівнем пізнавальної самостійності | Суть досліду. Критерії його вибору. | Структура досліду | Методика використання досліду | Види дослідів за рівнем пізнавальної самостійності учнів | Види дослідів за тривалістю виконання | Картка 1 | Практичні роботи та їх види | Методичні прийоми та їх використання у навчальному процесі. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати