Головна

Індивідуалізація у процесі навчання природознавства

  1. Ақшаның капиталға айналу процесін талдау және капиталдың жалпыға бірдей формуласын түсіндіру.
  2. А) Словесні методи навчання
  3. Автоматизація процесів абсорбції
  4. Автоматизація процесів адсорбції
  5. Автоматизація процесів випарювання
  6. Автоматизація процесів відстоювання
  7. Автоматизація процесів сушіння

З перших уроків природознавство викликає у дітей інтерес. Вони з цікавістю знайомляться з підручником, відновлюють у пам'яті елементарні знання про природу. Однак уже через кілька уроків частина школярів втрачає інтерес до предмета. Чому так відбувається? Одна з головних причин криється в особливостях курсу природознавства. Його мету - формування уявлень та елементарних понять про об'єкти і явища природи, взаємозв'язки і взаємозалежності між ними - неможливо досягти тільки шляхом запам'ятовування і відтворення окремих фактів. Необхідно забезпечити розумову діяльність учнів, їх пізнавальну активність і самостійність. А у класі є діти різного рівня розвитку, що зумовлено як біологічними факторами, так і якістю попереднього навчання. Тож від урахування індивідуальних особливостей школярів значною мірою залежить успішне засвоєння природничих знань, умінь і навичок на одних уроках, їх розширення, узагальнення чи конкретизація і використання - на інших.

Спостереження за учнями на уроках, аналіз їхніх дій виконання письмових і практичних завдань, у тому числі й домашніх, активності у позаурочній та позашкільній роботі з природознавства дозволяють розподілити молодших школярів на три групи.

1. Учні глибоко і свідомо засвоюють передбачені програмою знання з природознавства, а також знання про способи виконання власне предметних розумових та організаційних дій. На їх основі оволодівають уміннями: власне предметними, розумовими й раціональної навчально-пізнавальної діяльності.

Діти з інтересом виконують різні завдання, виявляють активність та самостійність, цікавляться додатковою інформацією про природні об'єкти.

2. Учні засвоюють знання, однак під час їх відтворення часто не можуть довести власну думку, пояснити окремі терміни, а застосовуючи предметні, розумові чи організаційні вміння, допускають неточності в окремих діях та послідовності їх виконання. Школярі виявляють певний інтерес до визначених завдань, проте в роботу включаються лише на вимогу вчителя. Беруть участь у позакласних і позаурочних заходах з природознавства.

3. Учні засвоюють лише окремі факти, не володіють прийомами предметної, розумової і організаційної діяльності. До визначених завдань інтересу не виявляють. Працюють тільки під безпосереднім чи опосередкованим керівництвом вчителя.

Основна форма організації процесу навчання - це урок, під час якого учитель працює з усім класом. Урок проводиться в однаковому для всіх учнів темпі і націлений на досягнення конкретно визначеної триєдиної мети уроку, тому якість засвоєння знань, розвитку і виховання кожної дитини значною мірою залежить від індивідуалізації завдань на всіх етапах уроку в процесі індивідуальної, групової чи фронтальної діяльності школярів.

На уроках природознавства ефективні такі види диференціації завдань:

1. За рівнем складності змісту.

Усі три групи школярів отримують завдання, в яких вимагається виконати однакові дії, але з різними елементами знань - уявленнями або поняттями про об'єкти і явища природи, взаємозв'язки і взаємозалежності між ними. При конструюванні завдань різного рівня складності змістової сторони необхідно враховувати не тільки характер знань, а й рівень їх узагальнення.

Наприклад, у 3 (2) класі на уроці-екскурсії "Весняні зміни у неживій та живій природі" дітям пропонується провести спостереження за деревами з метою виявлення змін, які відбулися з ними цієї пори року.

Завдання для учнів 1 групи:

- Поспостерігайте за листяними деревами. Які зміни відбулися з ними навесні?

Для учнів 2 групи:

- Поспостерігайте за листяними деревами: березою, кленом, липою. Які зміни відбулися з цими деревами навесні?

Для учнів 3 групи:

- Поспостерігайте за листяним деревом - березою. Зробіть висновок, як вона змінилася з настанням весни.

Мета роботи - однакова для учнів усього класу. Однак, щоб виконати перше завдання, діти повинні актуалізувати поняття "листяне дерево" і зіставити загальне з одиничним, тобто розпізнати, які дерева належать до листяних, поспостерігати за кожним із них та зробити загальний висновок. Завдання для 2 групи простіше: необхідно знайти зазначені об'єкти, поспостерігати за ними і зробити відповідний висновок. Третє завдання націлює на спостереження за одиничним об'єктом.

Таким чином, кількість об'єктів, якими оперують молодші школярі, варіюється, що спричинює зміну характеру і рівня узагальнення нових знань.

Під час обговорення спостережень учитель звертається до всього класу й пропонує розповісти про зміни, які сталися з листяними деревами навесні. Спочатку відповідають учні третьої групи, їхню розповідь доповнюють учні другої групи, загальний висновок роблять школярі першої групи, а решта - його повторює.

Бесіда організовується за такими запитаннями:

- Назвіть дерева, за якими велося спостереження. Чому вони називаються листяними? Які зміни сталися навесні з березою? Як змінилися з настанням весни клен, липа? Зробіть висновок про зміни, що відбулися з листяними деревами навесні.

Такий підхід не тільки забезпечує виконання завдань кожним учнем відповідно до його можливостей, активізує пізнавальну діяльність, а й дає змогу поступово організувати усвідомлений перехід до знань вищого рівня узагальнення.

2. За рівнем складності операційної сторони діяльності. Учням різних навчальних можливостей пропонується однакова за характером, але різна за складністю (з різною кількістю дій) діяльність з однаковими елементами знань.

Наприклад, для закріплення уміння користуватися масштабом ( урок за темою "План місцевості" (4 (3) клас) учитель дає завдання визначити, користуючись планом місцевості, зображеним у підручнику, відстань між:

1 - озером Кривим (від місця, куди впадає річка Тиха) до містка через річку;

ІІ - селом Новоселівка та лісом, відстань між якими на плані - 14 см;

ІІІ - селом Новоселівка та озером Кривим, відстань між якими на плані - 13 см, а масштаб плану: 1: 300 м.

3. За рівнем пізнавальної самостійності учнів.

Завдання цього виду однакові для всього класу за змістово-операційною стороною, проте міра допомогти вчителя тій чи іншій групі школярів різна.

Зазначимо: форми допомоги можуть бути різноманітними, що й визначає її обсяг, зокрема:

а) детальне пояснення процесу виконання завдання;

б) система навідних запитань, які не містять підказки;

в) послідовний аналіз змісту завдання;

г) актуалізація опорних знань, умінь і навичок;

д) надання додаткової інформації (у вигляді схеми, малюнка, досліду, вказівки на додаткові спостереження тощо);

е) виконання аналогічних, але більш простих завдань;

є) план виконання завдання;

ж) алгоритм виконання завдання.

Розглянемо методику конструювання ы застосування такого типу завдань на матеріалі теми "Кам'яне вугілля" (4 (3) клас). Основою для засвоєння теми є знання про властивості торфу та про послідовність виконання дослідів, з допомогою яких вивчалися його властивості. Тому дуже важливо їх актуалізувати кожному школяреві. Зробити це краще за картками, складеними з урахуванням можливостей виділених груп учнів.

1. Назвіть властивості торфу. За допомогою яких дослідів вони визначаються?

ІІ. а) Назвіть, за допомогою яких дослідів можна визначити такі властивості торфу: сірий колір; м'який ; легший за воду; горить тьмяним полум'ям і утворює багато диму й попелу.

б) Назвіть, які властивості торфу визначаються за допомогою таких дослідів:

1. Взяти шматочок торфу й розглянути його.

2. Взяти шматочок торфу й спробувати його розламати його або розбити.

3. Вкинути шматочок торфу у склянку з водою.

4. Запалити шматочок торфу.

Як бачимо, для другої групи учнів може бути два варіанти карток - залежно від того, що саме викликає труднощі: властивості корисної копалини чи способи їх виявлення.

ІІІ. Уважно прочитайте текст і вставте пропущені слова.

Торф має властивості: сірий колір; м'який; легший за воду; горить тьмяним полум'ям і утворює багато диму й попелу.

Щоб визначити ці властивості, необхідно провести такі досліди:

1. Для визначення кольору торфу треба взяти шматочок і розглянути його. (Торф за кольором ...).

2. Для визначення твердості торфу треба спробувати розламати чи розбити шматочок. ( Торф ... ).

3. Для визначення маси торфу у порівнянні з водою слід вкинути його у склянку з водою. (Торф ... за воду).

4. Для визначення горючості торфу треба спробувати його запалити. (Торф горить ... полум'ям, утворює багато ... і ...).

Така робота дає змогу школярам різного рівня підготовки самостійно пригадати вивчене, а потім взяти активну участь у підсумковій бесіді на етапі перевірки засвоєних знань, умінь, навичок і включитися у вивчення нового матеріалу. Картки, особливо дітям 3 групи, допомагають пригадувати, коригувати і систематизувати засвоєний зміст, а також сприяють вивченню нової корисної копалини.

Проілюструємо фрагмент уроку.

Підсумкова бесіда після виконання диференційованих завдань.

- Які властивості торфу вивчали на минулому уроці? (Колір, твердість, маса у порівнянні з водою, горючість). Назвіть властивості торфу. (Сірого кольору, м'який, легший за воду, горить). За допомогою чого визначали властивості торфу? (За допомогою дослідів). Які досліди необхідно провести, щоб виявити колір торфу? твердість? масу торфу у порівнянні з водою? горючість?

Після бесіди показується шматочок кам'яного вугілля, пропонується назвати цю корисну копалину і прочитати записану на дошці тему уроку. А його завдання визначаються разом з учнями.

- Вивчати кам'яне вугілля ми будемо в тій же послідовності, що й торф. Пригадайте, спочатку ми з'ясували ... Потім ... Завершили вивченням ...

Якщо клас слабо підготовлений, то можна одразу показати план або записати його на дошці:

1. Властивості корисної копалини.

2. Походження.

3. Видобування.

4. Використання.

Бесіда триває.

- До якої групи корисних копалин належить торф? (Торф належить до горючих корисних копалин). А кам'яне вугілля? ( Це теж горюча корисна копалина). Як можна перевірити, що кам'яне вугілля - це горюча корисна копалина?

Діти висловлюють припущення, а вчитель демонструє дослід, звертаючи увагу на те, що вугілля важче запалити, проте воно горить яскравіше, ніж торф, і дає більше тепла.

- Поміркуйте: якщо кам'яне вугілля, як і торф, - горюча корисна копалина, то які його властивості можна визначити? (Можна визначити колір, твердість, масу у порівнянні з водою).

Учитель пропонує дітям провести досліди за аналогією з торфом і, визначивши властивості кам'яного вугілля, записати їх у таблицю.

Наведемо ще кілька прикладів завдань цього виду з різних тем природознавства.

Тема "Комахи" (3(2) клас).

1. Розкажіть про розвиток білана капустяного.

ІІ. Розгляньте малюнки із зображенням різних стадій розвитку білана капустяного. Назвіть їх і поставте у такій послідовності, як це відбувається в природі. Розкажіть про розвиток білана капустяного.

ІІІ. Розгляньте схему і розкажіть про розвиток білана капустяного. (На схемі можна написати всі стадії розвитку).

Тема "Степи. Праця людей у степах" (4(3) клас).

1. Виберіть з гербарію рослини степу. Назвіть їх і розкажіть про особливості зовнішнього вигляду.

ІІ. Виберіть з гербарію рослини степу. Назвіть їх. Пам'ятайте, що в рослин цієї зони листя вузьке, жорстке або перетворилося в колючки.

ІІІ. Виберіть з гербарію рослини степів. Назвіть їх. Користуйтеся малюнками (з підписами) рослин цієї зони.

Розглянуті види диференціації завдань дозволяють певною мірою врахувати індивідуальні можливості молодших школярів, що сприяє підвищенню рівня знань і вмінь, розвитку їх пізнавальних інтересів.



А) Методика формування уявлень про предмети і явища природи | П.2 Класифікація методів навчання.

Предмет методики викладання природознавства. | Методи дослідження методики навчання природознавства | МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА | ТЕМА 2. Власне педагогічні цілі і зміст курсу природознавства у початкових класах | Б) Поняття. Методика формування природничих понять. | Класифікація за характером дидактичних цілей (за етапами засвоєння знань). | Словесні методи | Вимоги до відповідей учнів | Наочні методи навчання. | Класифікація засобів наочності |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати