Головна

Деякі дискусійні підходи до аналізу людського впливу на ландшафти

  1. I. 8. Які хвилі називаються звуковими? Що називається інтенсивністю звуку? Покажіть діапазон частот чутності для людського вуха з урахуванням інтенсивності хвиль.
  2. I. Основні терміни та загальні підходи
  3. II. МЕТОДИ, ПІДХОДИ І ПРОЦЕДУРИ ДІАГНОСТИКИ І ЛІКУВАННЯ
  4. III. 5. Деякі інноваційні та авторські школи сучасності
  5. Lt; 9> Див .: Сарбаш С. В. Деякі проблеми забезпечення виконання зобов'язань // Вісник ВАС РФ. 2007. N 7.
  6. S: Способи впливу на людей, що мають в своїй основі економічні відносини людей і використання їх економічних інтересів - це
  7. V. Деякі підсумки

Географи намагаються проникнути в механізм техногенних пору-
 ний геосистем і встановити його географічні закономірності. але
 в наявних з цих проблем судженнях ще багато спірного
 і невирішеного.

До сих пір не цілком зжиті пафос «перетворення природи»
 і зневажливе ставлення до об'єктивних природних законів
 (Відоме в літературі як «географічний нігілізм»). зустріч-
 ються безпідставні твердження, ніби антропогенна діяльність
 ність за своїми масштабами вже зрівнялася з природними процесу-
 ми, а в ряді випадків навіть перевершила їх. А звідси робиться висновок,
 що тепер географічна оболонка набула «природно-общес-
 ничих характер »і природні системи стали функціонувати
 і розвиватися по соціальним законам.

У цих твердженнях багато представляється помилковим. пре
 жде всього тут перебільшена роль техногенного «внеску» в при-
 ні процеси. Так, на техногенну складову припадає при-
 мірно 1% від природного глобального влагооборота, а що стосується
 інших процесів, то там відповідна частка ще нижче. напри-
 заходів, величина техногенного тепла, що надходить в географічну
 оболонку, становить тисячні частки відсотка по відношенню до по-
 джень сонячного тепла. Звичайно, ці цифри не дають підстав
 для самозаспокоєння, оскільки в майбутньому вони можуть зрости,
 а в даний час в окремих локальних ситуаціях вже набли-
 зілісь до критичних значень. Але в будь-якому випадку було б фило-
 софской помилкою вважати, що природа стала розвиватися по общес-
 ничих законам.

Громадські закони притаманні вищої, соціальної формі дви-
 вання; відповідно до суспільних законами відбувається классо-
 вая боротьба, суперечать одне одному продуктивні сили і про-
 виробничі відносини, відбуваються соціальні революції,
 змінюються суспільні формації. Безглуздо приписувати такі про-
 процеси природним системам, будь то системи незмінені або
 змінені людиною. Громадські закони керують поведінкою
 людей, але не геосистем. Всі речовини, матеріали, процеси техно-
 генного походження підпорядковані тим же природним (фізичним,

1 Див .: Ісаченко А. Г. Прикладне ландшафтознавство. Л., 1976. С. 150; Іса-
 ченко А. Г.
Методи прикладних ландшафтних досліджень. Л., 1980. С. 222.


хімічною, біологічною) законам, що і їх природні анало-
 ги. Виробничі викиди втягуються у загальний кругообіг
 речовин, мігрують, вступають в реакції, акумулюються; антропо-
 генна ерозія підпорядкована законам механіки; домашні тварини
 і культурні рослини живуть також аж ніяк не з суспільних
 законам.

Конструктивному підходу до пізнання антропогенних і техногенних
 них трансформацій в природних комплексах навряд чи сприяє
 антропоцентричний погляд на природу взагалі і на геосистеми
 зокрема. Згідно з цим поглядом, існує суперсистема
 «Природа-суспільство», в якій природа - підлеглий блок, ви-
 ступає не як об'єктивна реальність, яка заслуговує са
 самостійність вивчення, а як «засіб задоволення багато-
 сторонніх потреб суспільства ». Деякі автори стверджують,
 що тепер ландшафт як би перестав бути самим собою і «превра-
 покотився »в предмет і засіб праці або в екосистему людини, в кото-
 рій людина - «господар», а все інше являє інтерес по-
 Стільки, оскільки служить йому на потребу.

Ми вже наводили слова Ф. Енгельса про те, що суть панування
 людини над природою полягає в умінні пізнавати її закони і пра-
 вильно їх застосовувати.
«Панування над природою, що проявляє себе
 в практиці людства, - писав В. І. Ленін, - є результат
 об'єктивно-вірного відображення в голові людини явищ і процесів
 сов природи ... » 'Історичний досвід людства доводить, що
 чим вище рівень розвитку виробництва і чим глибше воно вторга-
 ється в природний комплекс, тим краще треба знати його природні
 «Механізми», тим повніше треба враховувати діючі в ньому об'єктивним
 тивно, незалежно від нас природні закономірності.

За останні роки інтерес ландшафтоведов до людського
 впливу на ландшафти суттєво посилився. враження
 про зростаючу технічної потужності людини зробило свій гіпнотичний
 вплив на уявлення в цій області. Існує думка, що
 переважна більшість сучасних ландшафтів - антропогенних
 ні, тобто буквально - створені людиною, або «рукотворні»2.
 Згідно Ф. М. Милькова, досить змінити будь-який компо-
 нент, наприклад грунту або тваринний світ, щоб ландшафт «автома-
 тично і негайно »перетворився в антропогенний. рівень
 складності (таксономічний ранг) при цьому не має значення,
 антропогенними стали в рівній мірі не тільки фації або урочі-
 ща, а й цілі зони. Цей автор розрізняє кілька класів антро-
 погенних ландшафтів: сільськогосподарські, Селітебні (включаючи
 малоповерхові і багатоповерхові), промислові, водні, лесокуль-
 турне, дорожні та ін. До антропогенних ландшафтів він відносить
 кургани, старі оборонні земляні вали, скотопрогони,

1 Ленін В. І. Повна. зібр. соч. Т. 18. С. 198.

2 Див .: Мілько Ф. Н. Людина і ландшафти. М., 1973. С. 224; Мілько Ф. Н. ру
 котворние ландшафти. М., 1978. С. 86.


вирубки, скупчення каменів, що виникли при очищенні полів від валу-
 нов, і т.п. У літературі серед антропогенних ландшафтів згадуючи-
 ються плантації троянди, шавлії і лаванди, «рисові ландшафти»,
 «Чайні ландшафти» і т.п.

У кожного об'єкта повинно бути свій простір виявлення,
 але у антропогенних ландшафтів, мабуть, такого немає; вони як
 б безрозмірні, і мінімальні їх розміри нічим не обмежені.
 Антропогенним ландшафтом логічно вважати, наприклад, телеграф-
 ний стовп (у одного учасника в якості прикладу наводиться тріангу-
 ляціонному знак).

Як відомо, поняття «ландшафт» (незалежно від того, розуміти
 мати його в загальному або строго таксономическом значенні) предпо-
 лагает ідею комплексу, що включає деякі обов'язкові (про-
 Лигатне) компоненти, такі, як клімат, твердий фундамент і дру-
 Гії, до того ж не у вигляді випадкового набору, а в їх взаємної обуслов-
 лінощів. Ландшафт не можна назвати по одному компоненту, на-
 приклад «ерозійний» (це говорить лише про рельєф), «ялиновий» або
 «Чорноземний». Втім «ялиновий» або «чорноземний» побічно все
 ж говорить про щось більше, ніж тільки про грунті або рослинність
 ності. Але про що з ландшафтно-географічної точки зору говорить
 «Малоповерховий» чи «рисовий»? Антропогенні ландшафти в ука-
 занном сенсі ніяк не прив'язані до природній основі ландшафту,
 відірвані від неї, існують як би самі по собі, як ніби при-
 рідна основа перестала існувати або втратила своє значення
 ня1.

По суті те, що називається антропогенним ландшафтом, це
 лише різні прояви людської діяльності в ландшафтів
 ті, які поділяються на дві групи: 1) типи використання
 земель, або угіддя (рілля і плантації - з рисом, лавандою і чим
 завгодно, пасовища, сади і т.п.) і 2) інженерні споруди і їх
 комплекси (мало- і багатоповерхові будівлі або цілі квартали
 і міста, дороги, древні оборонні вали та ін.). Від того, що
 до кожного з них ми додамо слово «ландшафт», тобто перейменуємо
 населені пункти в Селітебні ландшафти, або, скажімо, поле
 гороху в гороховий ландшафт, ні наука, ні практика нічого не
 виграють.

Чи не на користь йдуть і пропозиції відмовитися від загальноприйнятих
 наукових назв ландшафтних зон (лісостеп, степ, зона муссон-
 них тропічних лісів і т.п.) і відтепер вважати степову зону полі-
 виття, лесотундровую - пасовиську, південну частину лісової зони -
 лесопольная і т.д. Пропонують передати вивчення природних зон
 палеогеографии, як ніби в зоні мусонних тропіків через сильну
 вирубки лісів припинилася мусонних циркуляція атмосфери,
 змінився потік сонячної радіації, зник характерний режим

1 Поняття «антропогенний ландшафтознавство» (як протилежність «природ-
 ному ландшафтознавству ») вкрай невдало з семантичної сторони: буквально воно
 означає «ландшафтоведение, створене людиною».


зволоження або стерлися з лиця землі гірські хребти з їх висотни-
 ми поясами. В степу разом з оранкою зовсім не зникли ті зональ-
 ні фактори, які зумовлюють все той же степовий клімат або
 наявність чорноземів, нарешті, в цій «польовий» зоні чомусь
 обробляють пшеницю та соняшник, а не чайний кущ і кокосову
 пальму.

У «антропогенному ландшафтоведенії» часто справа не йде по-
 ше констатації зовнішніх проявів людської діяльності
 в ландшафті. Цей напрямок не дає відповіді на багато принципи-
 альні питання, наприклад: чи може людина створити новий ланд-
 шафт
(В буквальному, точному сенсі слова, без підміни ландшафту
 угіддями або будівлями) і чи достатньо для цього змінити
 будь-який його компонент? в якій мірі характер техногенних транс-
 формацій геосистеми залежить від її рангу і типу? яке действи-
 тельное місце антропогенних та техногенних новоутворень в ланд-
 шафтом: чи є вони чимось зовнішнім, стороннім для ланд-
 шафта або ж можуть розглядатися як його компоненти або
 елементи, чи становлять самостійні системи або утворюють
 систему нового типу разом з природною основою і наскільки вони
 стійкі? як людина змінює структуру і функції ландшафту,
 наскільки ці зміни оборотні або необоротні? яким динами-
 ного змінах піддається ландшафт в результаті людського
 впливу? як класифікувати ландшафти, що випробували або
 піддаються антропогенному і техногенного впливу?

Чи не на всі ці питання зараз можна дати вичерпні отве-
 ти, але ймовірно треба починати з аналізу результатів людського
 втручання у внутрішній «механізм» геосистем.



Ландшафтознавство та взаємодія природи і суспільства | Техногенні впливи на структуру і функціонування геосистем

суббореальний ландшафти | субтропічні ландшафти | Тропічні і субекваторіальні ландшафти | екваторіальні ландшафти | Фізико-географічне районування | Теоретичні основи фізико-географічного районування | Зональні і азональні регіони | Багаторядна система таксономічних одиниць фізико-географічного районування | Фізико-географічне районування гірських територій | Ландшафтна структура фізико-географічних регіонів |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати