Головна

IY. Оцінка епідеміологічної значимості груп населення

  1. II - група
  2. II. Оцінка аналізів сечі.
  3. II. Оцінка поточних витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції.
  4. III. Державної кадастрової оцінки сільськогосподарських УГІДДЯМИ в суб'єктах Російської Федерації.
  5. III. Оцінка компетенцій випускників при виконанні і захисту дипломних робіт
  6. III. Р-ції по -NH2 групі
  7. III.3. Оцінка результатів навчання

Проводиться за сумою рангових значень ризику захворіти і частки хворих

 Групи населення  Інтенсивні показники в групах  рангові значення  Екстенсивні показники в групах  рангові значення  сума рангів
 ДДУ 1-2 роки  502,4 ± 200,0  2,5  4,4 ± 1,8  7,5
 ДДУ 3-6 ет  242,7 ± 65,1  2,5  10,2 ± 2,6  3,5
 Н / о до 6 років  859,7 ± 129,1  32,1 ± 4,0  1,5  2,5
 школярі  100,0 ± 22,1  15,3 ± 3,1  3,5  7,5
 дорослі  50,2 ± 7,0  38,0 ± 4,1  1,5  6,5

Найбільша епідеміологічна значимість у групи неорганізованих дітей до 6 років, на другому місці діти, які відвідують дитячі дошкільні установи, за ними слідують дорослі - 3 місце і на 4 місці -групи школярів і дітей, «організованих» у віці 1-2 роки з однаковою епідеміологічної значимістю.

Y. Опис захворюваності в групах населення, виділених за ознакою «місця».

У науковій і практичній роботі цей розділ аналізу частіше називають «аналізом захворюваності по території»

ознаки «місця»Досить численні і ними можуть бути будь-які ознаки, що дозволяють визначити територіальну«прихильність»Окремого випадку. Порівняння рівнів захворюваності населення різних територій дозволяє розподілити їх за ступенем ризику захворіти якоюсь хворобою. Так само як і при угрупованні за ознаками часу, найбільшою епідеміологічної інформативністю володіють дані, отримані при територіальної угрупованню, що враховує місце дії факторів ризику.

Зміст і методи вивчення захворюваності груп, виділених за ознакою «місця»Не відрізняються від змісту і методів, які застосовувалися при аналізі захворюваності груп, виділених за індивідуальними ознаками. При необхідності виявляються і порівнюються різні особливості розподілів річних і місячних показників захворюваності, як все населення досліджуваних територій, так і різних груп на тих же територіях. Відмінності полягають у тому, що застосовуються:

· додаткова статистична обробка (метод стандартизації) загальних показників захворюваності населення порівнюваних територій, пов'язана з тим, що нерідко доводиться порівнювати показники захворюваності населення територій з різною демографічною структурою.

· Додаткові способи графічного відображення даних: побудова картограм і картодиаграмм.


Тема заняття: Наглядова АНАЛІТИЧНІ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ(Виявлення та оцінка факторів ризику).

Мета заняття: Вивчити основні способи виявлення і оцінки причин (факторів ризику) захворювань різної етіології.

В результаті вивчення теми студенти повинні знати:

u класифікацію наглядових аналітичних епідеміологічних досліджень;

u принцип аналітичних епідеміологічних досліджень;

u класифікацію причин і можливі наслідки хвороб;

u загальнонаукові методи пізнання, відмінність спостереження від експерименту, область застосування гіпотез дослідника;

u принцип проведення ретроспективних і «проспективних» епідеміологічних досліджень;

u принцип суцільних і вибіркових епідеміологічних досліджень;

u етапи проведення когортного дослідження, чотири схеми;

u переваги і недоліки когортного дослідження;

u етапи проведення досліджень випадок-контроль;

u переваги і недоліки дослідження випадок-контроль;

u принцип проведення екологічних досліджень;

u принцип проведення ретроспективного епідеміологічного аналізу;

u принцип проведення одномоментні дослідження

В результаті вивчення теми студенти повинні вміти:

O оцінювати правильність організації та проведення наглядових аналітичних досліджень;

O проводити логічний і статистичну обробку даних, отриманих в результаті когортних і випадок-контроль дослідженнях;

Перелік питань для вивчення теми:

1. Які цілі в епідеміології реалізуються завдяки епідеміологічними дослідженнями?

2. Що є результатом проведеного аналітичного дослідження?

3. Порівняльна характеристика дослідження випадок-контроль і когортного дослідження.

4. Організація когортних досліджень:

o визначення популяції, з якої буде формуватися когорта і процес її формування;

o виявлення факту впливу кожного з досліджуваних факторів ризику на кожну особу когорти і заповнення первинних облікових документів;

o визначення періоду спостереження за когортою;

o формування основних і контрольних груп;

o динамічна оцінка та облік стану здоров'я осіб, включених до когорти;

o статистичний і логічний аналіз отриманих даних.

5. Джерела випадкових і систематичних помилок в когортних дослідженнях;

6. Епідеміологічний сенс абсолютного ризику, атрибутивного ризику, відносного ризику, етіологічної частки, додаткового популяційного ризику.

7. Організація досліджень випадок-контроль:

o визначення генеральної сукупності (популяції);

o формування основної та контрольної груп;

o виявлення в основній і контрольній групах осіб, що піддавалися і не піддавалися впливу передбачуваних факторів ризику;

o статистичний і логічний аналіз отриманих даних і формулювання висновків;

8. Епідеміологічний сенс ймовірності впливу досліджуваного фактора, шансів і показника відношення шансів.

9. Джерела випадкових і систематичних помилок в дослідженні випадок-контроль.

10. Відмінність екологічного (кореляційного) дослідження від досліджень випадок-контроль і когортного.

11. Місце ретроспективного епідеміологічного аналізу в роботі лікаря-епідеміолога санітарної служби.

12. Мета одномоментних епідеміологічних досліджень.

I

Класифікація епідеміологічних досліджень за програмними цілями дослідження і загальнонаукових методів:

II



приклади | Принцип аналітичного дослідження.

На основі аналізу динаміки і структури захворюваності конкретними групами і нозологічними формами хвороби | Підстава для проведення досліджень | I. Тенденція або напрямок руху показників захворюваності | II. Коливання річних показників захворюваності | III. Прогноз захворюваності на наступний рік | IY. Можливі причини забезпечують дане розподіл захворюваності | I.1. Рівномірний або нерівномірний розподіл показників захворюваності | приклади діаграм | III. Можливі причини забезпечують дане розподіл захворюваності | приклади |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати