загрузка...
загрузка...
На головну

поліграфічному виробництві

  1. IV.1.2) Загальні презумпції в приватному судочинстві.
  2. IV.4.4) Претор в приватному судочинстві.
  3. А) фізіологічні (потреби у відтворенні роду, їжі, диханні, одязі, житлі, відпочинку та ін.);
  4. А. ВВП як сума валової доданої вартості (виробничий метод).
  5. Агропроїзводственниє угруповання грунтів
  6. Амортизація основних виробничих фондів
  7. Аналіз забезпеченості підприємства виробничими ресурсами

Характерною особливістю сучасної науково-технічної революції стає все більш тісна інтеграція науки з виробництвом. Поліграфічне виробництво не є в цьому відношенні винятком. Наукові знання, почерпнуті з ряду фундаментальних і прикладних наук (фізики, фізичної, органічної і колоїдної хімії, механіки полімерів і ін.), Утворюють глибинну основу виробничо-технологічної діяльності при виконанні численних операцій в області поліграфії.

Науково-технічний прогрес в поліграфічному виробництві насамперед проявляється в автоматизації сучасних друкованих машин. В основі її лежить використання новітніх розробок волоконно-оптичної техніки, застосування низьковольтної апаратури, електродвигуна спільно з гідравлічними і пневматичними системами, а також мікропроцесорів, персональних ЕОМ, інформаційних екранів, маніпуляторів управління і роботів. Правда, частка ручної праці в цехах багатьох поліграфічних підприємств залишається ще значною, особливо на допоміжних операціях. Технології, в яких допоміжні операції на відміну від основних технічно не забезпечені, гальмують процес системного перетворення техніко-технологічної бази поліграфічного виробництва, його організації та управління ім. Тому завдання автоматизації допоміжних операцій таких, як добірка листів, навівка пружини на квартальні та перекидні календарі, сортування готової продукції та ін., Вимагає свого вирішення.

Зростає необхідність автоматизації процесів набору текстів. Швидкість ручного введення текстової інформації оператором становить кілька знаків в секунду, тоді як висновок інформації на плівку складальними автоматами досягає до сотень знаків в секунду. На кодування і введення інформації в ЕОМ витрачається до 80% загального часу, необхідного для вирішення завдань подальшої обробки тексту. Застосування ж програм розпізнавання дозволяє значно підвищити економічну ефективність введення інформації в ЕОМ, оскільки одна ЕОМ зі сканером замінюють 15-20 операторів, що працюють на клавіатурі.

В даний час комп'ютерні технології є невід'ємною частиною поліграфічної діяльності. Завдяки їм стало можливим створення фотоскладальних систем, цветоделітелей і цветокорректоров, програм і засобів автоматизації операцій і технологічних процесів, використання лазерної техніки для виготовлення друкованих форм, струменевого і копіювальної техніки друкування тощо У вітчизняних видавництвах і друкарнях отримують реалізацію технології «комп'ютер - друкарська форма», або СТР-технології.

Комп'ютерні та цифрові технології розширюють професійні можливості учасників поліграфічного виробництва, формують працівників широкого профілю, готових виконувати трудові операції великого діапазону. Таким чином, при здійсненні техніко-технологічних нововведень необхідно мати на увазі те, наскільки дані нововведення, відкриваючи можливості подолання вузьких рамок односторонньої спеціалізації праці, сприятимуть розширенню технічного кругозору, безперервного оновлення наукових і професійних знань у всіх працівників, пов'язаних зі створенням та обслуговуванням нової техніки.

Використання комп'ютерного обладнання істотно скорочує час підготовки поліграфічної продукції, дозволяє досягати високої якості і ефективно здійснювати його контроль. Проблеми якості продукції завжди були актуальні, але з прискоренням темпів науково-технічного прогресу вони набувають особливого значення. При його визначенні враховуються техніко-економічні, конструктивні, художньо-естетичні, технологічні, експлуатаційно-споживчі показники. Контроль якості нерозривно пов'язаний з повним циклом робіт по виробництву поліграфічної продукції. Наявне програмне забезпечення дозволяє контролювати допечатниє процеси і обладнання, процеси отримання друкованих форм і безпосередньо друкарське обладнання, а також здійснювати оперативний контроль видрукуваної продукції.

Автоматизація поліграфічного виробництва зв'язується в даний час не тільки з виготовленням масових накладів, але і з переходом на гнучкі виробничі технології, що дозволяють оперативно переналагоджувати обладнання на різні формати і обсяги видань, перепрограмувати поліграфічну техніку на реалізацію різноманітних функцій, на випуск нових видів продукції, здійснювати виробничий процес в оптимальному режимі, створювати цілі техніко-технологічні комплекси, які представляють собою взаємопов'язану ланцюжок машин, обладнання, приладів, інформаційного забезпечення, що охоплюють весь виробничий цикл отримання кінцевого продукту. Однак тут виникає небезпека такого явища, як «ассортіца». Суть її в тому, що машини, обладнання, програмне забезпечення, що створюються різними фірмами, часто не стикуються з багатьох сполучаються і якісним параметрам і, отже, не можуть бути об'єднані в цілісні технічні комплекси. Так, розвиток технології та обладнання додрукарських процесів поряд з наочними досягненнями в швидкості і зручності виконання операцій породило проблеми взаємозв'язку допечатного і друкованого процесів, налаштування і калібрування обладнання, сумісність комп'ютерних платформ, питання мережевого забезпечення.

Актуальним і принциповим моментом поліграфічного виробництва має бути мінімальна екологічний вплив на навколишнє середовище. Неприпустимо, щоб поліграфічні підприємства скидали кислоти, луги, поверхнево-активні речовини в річки і водоймища, не піклуючись про охорону природи. Тому при зіставленні проектних рішень слід виходити не тільки з вартості машин, технічних комплексів і витрат на весь їхній життєвий цикл, що включає поряд з виробництвом також експлуатацію, ремонт і модернізацію, а й враховувати утилізацію відходів поліграфічного виробництва.

Глобальний характер сучасної науково-технічної революції не дозволяє «купувати» перемоги техніки ціною екологічних катаклізмів і моральної деградації людини. Сьогодні суспільство зобов'язане на чільне місце поряд з потребами виробництва і економічної рентабельності ставити питання гуманізації техніки. Гуманізація розвитку поліграфічної техніки вимагає при визначенні ефективності будь-якої нової машини, кожної нової технології керуватися не тільки виробничими показниками, а використовувати всебічний, комплексний підхід до створюваної техніки. Важлива роль у вирішенні цього завдання відводиться вищій школі.

Сучасна вища школа, як правило, готує інженерів до обліку лише технічних вимог при конструюванні нової техніки, відповідно до яких повинні виконуватися необхідні технічні функції, здійснюватися технічна безпека машин, проявлятися їх міцність і надійність.

Однак при конструюванні техніки повинні враховуватися фактори: економічні (Висока продуктивність машин, економне використання сировини і енергії, скорочення трудових витрат і ін.), екологічні (Ступінь забруднення або пошкодження навколишнього середовища в процесі виготовлення і експлуатації машин, утилізація відходів виробництва), соціальні (Сприяння або протидія творчому, гармонійному розвитку особистості), медико-біологічні (Характер і ступінь шкідливих впливів на здоров'я людини - вібрацій, шуму, хімічних впливів, іонізуючих випромінювань, електромагнітних полів, психофізіологічних впливів і т.п.), естетичні (Естетичний рівень створюваних машин, узгодженість їх вигляду з іншими компонентами навколишнього предметного середовища), ергономічні (Узгодженість технічних характеристик машин, особливо їх органів управління, з фізичними та психологічними можливостями людини, ступінь взаємодоповнюючі людини і машини в социотехнических комплексах).

Як правило, про ці проблеми конструюється техніки майбутні інженери отримують дуже туманне уявлення. Досягнення ж найвищого народногосподарського ефекту багато в чому залежить від того, навчать чи інженерів всебічно враховувати взаємозв'язки створюваної техніки з основними компонентами суспільної і природного середовища.

У зв'язку з цим зростає роль інженера-технолога як фахівця, здатного не тільки підвищувати коефіцієнт використання виробничої потужності друкарського обладнання, скоротити невиробничі витрати часу на основних, а також на підготовчих (приладка) і заключних операціях друкованого процесу, а й враховувати соціальні аспекти впровадження нових науково-технічних досягнень в виробничий процес.

Контрольні питання:

1. Як визначається поняття «техніка»?

2. Що таке технологія?

3. Які виділяють етапи в історичному розвитку техніки і технології?

4. Що собою являють технічні знання?

5. Яка специфіка технічних наук?

6. Як складалися відносини між наукою і технікою в їх історичному розвитку?

7. Які сутність і зміст сучасної науково-технічної революції?

8. Які основні положення сцієнтизму і антисцієнтизму?

9. У чому відмінність інженерної діяльності від діяльності технічної?

10. У чому суть науково-технічної творчості?

11. Які основні вимоги техноетікі?

Основна література:

Алексєєв П. В., Панін А. В. Філософія. М., 2009.

Введення в філософію: Навчальний посібник для вузів. / Авт.колл .: Фролов І. Т. і ін. 2-е изд., Перераб. і доп. , 2002.

Канке В. А. Філософія. Історичний і систематичний курс. М., 2001..

Кузнецов В. Г., Кузнєцова І. Д., Момджян К. Х., Миронов В. В. Філософія. М., 2009.

Марков Б. В. Філософія. СПб. 2009.

Нальотів І. З. Філософія. М., 2007..

Спиркин А. Г. Філософія. М., 2006.

Філософія: підручник / за ред. В. Д. Губіна і Т. Ю. Сидорин. М., 2008.

Філософія: підручник / за ред. А. Ф. Зотова, В. В. Миронова, А. В. Разіна. М., 2009.

Філософія: підручник / за ред. В. Н. Лавриненко. М., 2008.

Додаткова література:

Іоселіані А. Д. Теоретичні та соціальні основи техносфери. М., 2004.

Горохів В. Г. Концепції сучасного природознавства і техніки. М., 2000..

Горохів В. Г. Основи філософії техніки і технічних наук. М., 2004.

Горохів В. Г., Розін В. М. Введення в філософію техніки. М., 1998..

Канке В. А. Етика. Техніка. Символ. Обнінськ, 1996..

Князєв В. І. Людина і технологія. Київ, 1990.

Кузнецов В. Г. Словник філософських термінів. М., 2009.

Ленк Х. Роздуми про сучасну техніку. М., 1996.

Лобачова Є. М. Науково-технічний прогрес. М., 2004.

Мамфорд Л. Світ машини. Техніка і розвиток людства. М., 2001..

Нова технократична хвиля на Заході. М. Ю 1986.

Ортега-і-Гасет Х. Роздуми про техніку // Вибрані праці. М., 2000..

Ракитов А. І. Філософія комп'ютерної революції. М., 1993.

Розін В. М. Філософія техніки. М., 2001..

Таврізян Г. М. Техніка. Культура. Людина. М., 1988.

Філософія науки і техніки: Учеб.пособие / Под ред. В. В. Ільїна. М., 2003.

Філософія техніки // Питання філософії. 1993. № 10. С. 24-151.

Філософія техніки у ФРН. М., 1989.

Філософія: енциклопедичний словник / під. ред. А. А. Івіна. М., 2009.

Фромм Е. Революція надії. До питання про гуманізацію техніки. М. 2000.

Шаповалов В. Ф. Філософія науки і техніки. М., 2004.

Бази даних, інформаційно-довідкові та пошукові системи:

Портал «Гуманітарна освіта» http://www.humanities.edu.ru/

Федеральний портал «Острів знань» http://www.edu.ru/

Федеральне сховище «Єдина колекція цифрових освітніх ресурсів» http://school-collection.edu.ru/

 



Попередня   67   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82   Наступна

Філософські методи наукового пізнання | Логічні методи наукового пізнання | Загально підходи до пізнання дійсності | поняття техніки | Техніки і технології | Специфіка технічних наук | Проблема взаємини науки і техніки | Сцієнтизм і Антисцієнтисти | Етика науки і техноетіка | Науково-технічному прогресу |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати