загрузка...
загрузка...
На головну

Грошова маса та грошова база

  1. Quot; Чи не грошова "ціна в безприбуткові маркетингу - це ...
  2. Абсолютна і відносна маса мозку у людини і антропоїдних мавп (Рогінський, 1978)
  3. Атомна маса. Молекулярна маса. молярна маса
  4. Біомаса популяції.
  5. Вплив точкового масажу на органи і системи
  6. Випуск товару, ціна, грошова виручка і граничний дохід фірми-монополіста
  7. Г., 1 січня- Грошова реформа. Обмін грошових знаків старого зразка на нові у співвідношенні 10: 1.

Грошовий обіг породжує виникнення такого феномена як грошова маса. Під нею розуміють всі грошові кошти (в готівковій та безготівковій формі), які знаходяться в розпорядженні юридичних і фізичних осіб - резидентів країни.

Для стабільного функціонування економіки необхідно, що б обсяг грошової маси визначався відповідно до закону грошового обігу: кількість грошей в обігу має відповідати потребам господарського обороту. Це означає, що між потребами економіки в грошах і їх кількістю в обігу існує стійкий зв'язок, порушення якої веде до знецінення грошової одиниці, диспропорційність у економічному розвитку країни і розладу відносин між суб'єктами господарювання.

Зміна кількості грошей, що звертають в економічній системі, робить істотний вплив на реальний випуск продукту, рівень цін, зайнятість та інші економічні змінні. У свою чергу, на обсяг грошової маси впливають такі фактори, як обсяг і динаміка ВВП, темп економічного зростання, ступінь розвитку банківської системи та фінансових ринків, структура грошового обороту, загальноекономічна і грошово-кредитна політика держави. Це означає, що обсяг грошової маси (пропозиція грошей) і потреби економіки (попит на гроші) є взаємопов'язаними між собою.

Для аналізу кількісних змін в грошовому обігу на певну дату або за певний термін, а також для регулювання темпів зростання та обсягу грошової маси застосовуються такі показники як грошові агрегати. Вони являють собою ряд груп ліквідних активів, які є вимірювачами грошової маси. Тому будь-який грошовий агрегат в тій чи іншій мірі є показник обсягу і структури грошової маси.

Характерно, що в банківській статистиці різних країн для визначення грошової маси використовується своя система (набір) основних грошових агрегатів. Однак в будь-якому випадку грошові агрегати розташовуються за принципом убування їх ліквідності. Ліквідність є швидкість конверсії окремих видів грошових агрегатів в гроші як засіб обігу та платежу, а також ступінь витрат власника активу для здійснення даної конверсії. При цьому кожний наступний грошовий агрегат включає в себе всі попередні агрегати.

Грошова маса включає в себе кілька елементів (агрегатів). Найбільш ліквідним агрегатом є готівка в обігу (всі паперові гроші і металеві монети, що знаходяться на руках у населення, а також в касах підприємств, установ і організацій). Для виключення повторного рахунку в грошову масу не включають готівку в касах банків, оскільки вони не надійшли в грошовий оборот. Грошову масу разом з готівкою утворюють також банківські депозити (вклади) суб'єктів економіки - населення, підприємств, установ і організацій. Вони включаються в різні агрегати грошової маси виходячи зі ступеня їх ліквідності. Знову ж для виключення повторного рахунку в грошову масу не входить депозити уряду, міжбанківські депозити та депозити банків в центральному банку, але включаються так звані інші зобов'язання банків (депозитні сертифікати), цінні папери і т.п.

Структура грошової маси є досить складною і різниться по різних країнах. Частка готівки в структурі грошової маси є не дуже значною (до 20-25%). Основну частину грошової маси становлять менш ліквідні кошти, які можна використовувати як купівельний чи платіжний засіб тільки за умови їх попередньої конверсії в готівкові гроші. Наприклад, до них відносять грошові кошти на термінових рахунках і ощадних рахунках в кредитних установах, депозитні сертифікати, різні види цінних паперів і т.п.

Як відомо, банки не тільки зберігають, але й створюють нові гроші, тобто мультиплікують їх кількість в короткостроковому періоді, а в довгостроковому - випускають їх нові види і форми. Характерно, що обсяг депозитів підвищує кількість банкнот в сховищах банків, тобто нові гроші не просто заміщають, а й мультиплікують «старі» гроші. Фактично це послужило поштовхом до виникнення поняття «грошова маса» і формування так званого грошового агрегату М1:

Готівка в обігу + депозити до запитання + інші чекові депозити.

Згодом сформувався попит на кредити (особливо в сфері виробництва), що зажадало гнучкої системи кредитування. Поява кредитних грошей зажадало формування обмежено ліквідних пасивів (Грошей, які виконують не роль засобу платежу, а функцію накопичення капіталу), Що сприяло виникненню грошового агрегату М2:

М1 + строкові вклади + ощадні вклади + взаємні фонди і депозитні рахунки грошового ринку + одноденні угоди про зворотний викуп + одноденні позики в евродолларах.

Швидке розширення попиту на кредити викликало не тільки поява гнучкої системи кредитування і обмежено ліквідних пасивів, але і поява нових об'єктів застави, роль яких стали грати депозитні сертифікати, підтверджують право власності їх власників на великі строкові вклади. Виникла потреба у створенні вже менш ліквідних грошових форм, які є результатом мультиплікації елементів, що входять до складу М2. Це призвело до виникнення грошового агрегату М3:

М2 + депозитні сертифікати + термінові угоди про зворотний викуп + термінові позики в евродолларах + акції взаємних фондів грошового ринку.

Таким чином, показники грошової маси досить повно характеризують структуру сукупного грошового обороту, динаміку його окремих складових частин, обсяг кредитування. Оцінка обсягу грошової маси в декількох агрегатах (М1, М2 ...) дає можливість охарактеризувати різні параметри грошової маси, а так само дати оцінку тенденціям розвитку грошового обігу і всієї економіки.

На основі використання грошових агрегатів визначають активну грошову масу, Що включає в себе рублеву і сукупну масу. Рублева активна грошова маса включає в себе готівку в обігу і депозити до запитання в готівковій валюті. Сукупна активна грошова маса складається не тільки з готівки в обігу та депозитів до запитання в національній валюті, а й включає в себе депозити до запитання в іноземній валюті (у рублевому еквіваленті). Оскільки в сучасних умовах на забезпеченість економіки грошима впливає не тільки обсяг грошової маси, а й купівельна спроможність входять до її агрегати грошових коштів, то в зв'язку з цим розрізняють номінальну і реальну грошову масу. Номінальна грошова маса визначається на основі сформованого рівня споживчих цін. Для розрахунку реальної грошової маси номінальну грошову масу коректують з урахуванням темпів інфляції, тому реальна грошова маса завжди менше номінальної. При цьому треба враховувати ту обставину, що при перевищенні темпів інфляції над темпами зростання номінальної грошової маси, навіть незважаючи на збільшення останньої, реальна грошова маса буде скорочуватися. Це при інших рівних умовах призведе до нестачі в економіці грошових коштів для розрахунків і платежів.

З грошовою масою пов'язаний такий показник грошового обігу як грошова база (гроші центрального банку). Характерно, що при золотому стандарті (переважна маса кредитних грошей була забезпечена золотом), грошова база відповідала обсягу наявних золотих резервів. В даний час, коли в грошовому обігу функціонують нерозмінні на золото кредитні (паперові) гроші, зміст поняття «грошова база» змінилося. Грошова база в сучасному розумінні - це сукупність готівки в обігу і загального обсягу резервів комерційних банків, що знаходяться на рахунках у центральному банку. Даний показник називається грошовою базою внаслідок того, що входять до нього грошові кошти можуть використовуватися банками як джерело для створення додаткової грошової маси в обігу. У зв'язку з цим в економічній літературі кошти, які складають грошову базу центрального банку, часто називають «грошима підвищеної потужності».

Незважаючи на видиму схожість понять грошової маси і грошової бази, їх слід розрізняти. Грошова маса є більш широким поняттям, ніж грошова база, так як остання включає в себе тільки готівкові гроші, що знаходяться в обігу, а також резерви комерційних банків в центральному банку.

Більш повне уявлення про грошову базі дає баланс центрального банку. В даному випадку зазвичай проводиться спрощений баланс, що включає тільки статті, необхідні для розкриття суті грошової бази і її ролі в організації грошового обігу (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Спрощений баланс центрального банку.

 активи  пасиви
 Кредити комерційним банкамКредіти уряду Золотовалютні резерви  Банкноти в обращенііОбязательние резерви комерційних банковІзбиточние резерви комерційних банків

Грошову базу складають банкноти в обігу і резерви комерційних банків, які є грошовими зобов'язаннями центрального банку і відображаються в пасиві його балансу. Грошова база виступає в якості ресурсів центрального банку, напрямки використання яких відображено в активі його балансу. Нагадаємо, що під час проведення активних операцій центральний банк може виступати кредитором тільки комерційних банків і уряду, але ніколи не займається безпосередньо кредитуванням суб'єктів господарювання промисловості, будівництва, сільського господарства і т.д.

Вхідні в структуру грошової бази банкноти в обігу (Готівка в обігу) є незначними за обсягом по відношенню до сукупної грошовій масі. Однак як структурний елемент грошової бази банкноти займають досить значну питому вагу.

Резерви, що формують пасив центрального банку, поділяються на обов'язкові та надлишкові.

обов'язкові резерви являють собою ті резерви, які комерційні банки зобов'язані формувати і резервувати в центральному банку на його вимогу. Обов'язкові резерви становлять незначну частину в пасивах центральних банків розвинених країн, а в деяких державах вони офіційно скасовані. Однак в більшості перехідних країн обов'язкові резерви продовжують залишатися важливою складовою частиною грошової бази центрального банку.

надлишкові резерви - Це резерви, які комерційні банки зберігають у центральному банку понад обов'язкових резервів. Вони є для банків активами, які можуть бути в будь-який час використовуватися ними для проведення активних операцій. Обсяги і терміни розміщення надлишкових резервів комерційні банки визначають самостійно.

Надлишкові резерви комерційного банку складаються з готівки в його касі, грошових коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку в центральному банку, депозитів, розміщених у банку або цінних паперів, куплених у центрального банку. Дані кошти можуть використовуватися комерційними банками для проведення міжбанківських операцій, оплати за придбані у центрального банку готівку, надання кредитів різним категоріям позичальників, проведення валютних операцій і т.д. Специфіка формування надлишкових резервів полягає в тому, що комерційні банки можуть створювати їх шляхом збільшення обсягу різних видів депозитів, зменшення обсягу видаваних кредитів, зниження норм обов'язкових резервів, отримання кредиту у центрального банку і проведення інших операцій.

Формування надлишкових резервів має свої особливості. Зокрема, недолік даних резервів призводить до ускладнень банку при проведенні своїх операцій, перш за все в області здійснення розрахунків і платежів. Для усунення даних труднощів комерційні банки запозичують ресурси у інших банків, в тому числі у центрального банку.

У свою чергу, створення і підтримання банками значного обсягу надлишкових резервів не сприяє зростанню прибутку. Це обумовлено тим, що дані резерви практично не приносять доходу (за винятком розміщених депозитів у центральному банку). Перш за все, це відноситься до готівки в касі і коштами на кореспондентських рахунках, оскільки по ним згідно з існуючою світової практики не виплачується відсоток. Оскільки центральний банк є для комерційних банків «кредитором останньої інстанції», то він може впливати на розмір їх надлишкових резервів шляхом зменшення або збільшення обсягу наданих кредитів і зміни ставки рефінансування за даними позиками.

Таким чином, грошова база, будучи зобов'язаннями центрального банку, характеризує пропозицію грошей в економіці. Структура грошової бази і співвідношення між її компонентами залежить від ступеня розвитку банківської і платіжної системи, темпів інфляції, динаміки грошових доходів населення, процентної політики центрального і комерційних банків та низки інших чинників.

Центральний банк регулює обсяг грошової бази (величину грошових ресурсів центрального банку) за допомогою проведення пасивних і активних операцій, коли взаємопов'язані між собою. Так, якщо в ході проведення пасивних операцій відбувається збільшення пасиву балансу центрального банку то, відповідно, зростають його ресурси, які в процесі проведення активних операцій направляються на кредитування економіки (кредити комерційним банкам і уряду). При цьому центральний банк не може досить точно прогнозувати і регулювати обсяг кредитів комерційним банкам, оскільки він залежить не тільки від центрального банку, а й від фінансового стану комерційних банків.

Динаміка золотовалютних резервів центрального банку залежить від прийнятого режиму валютного курсу (фіксованого, плаваючого, з ковзаючою фіксацією і т.д.). В даному випадку прийняття і досить тривалу підтримку економічно необґрунтованого режиму обмінного курсу призводить до негативних наслідків в динаміці формування золотовалютних резервів.

Динаміка грошової бази впливає на грошову масу в обігу. Так, при зростанні грошової бази відбувається збільшення пропозиції грошей і навпаки. Зміна структури грошової бази також впливає на стан грошової маси. Зокрема, при збереженні незмінної величини грошової бази і зниженні центральним банком норм резервних вимог відбувається зменшення обсягу обов'язкових резервів комерційних банків і збільшення їх надлишкових резервів. Це призведе до збільшення грошової пропозиції, оскільки надлишкові резерви є ресурсами комерційних банків для проведення активних операцій. В ході проведення даних операцій створюються нові депозити, які вступають в формі безготівкової грошової маси.

Структура і обсяг грошової бази впливають також на величину депозитного та грошового мультиплікаторів, які впливають на збільшення комерційними банками маси безготівкових грошей.



Попередня   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

МІНСЬК БДЕУ 2008 | анотація | Основні методологічні підходи до вибору концепції грошово-кредитної політики | Цілі грошово-кредитної політики, їх економічне значення на сучасному етапі | Цілі грошово-кредитної політики | Грошово-кредитне регулювання як засіб реалізації грошово-кредитної політики | Механізм регулювання швидкості грошового обігу | Грошово-кредитне регулювання і проблеми грошової емісії | Грошовий мультиплікатор і коефіцієнт монетизації економіки | Загальна характеристика методів грошово-кредитного регулювання |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати